Ухвала КЦС ВС № 368/982/25

УХВАЛА 14 липня 2026 року м. Київ справа № 368/982/25 провадження № 61-9286ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клапчука Федора Петровича на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 30 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди, ВСТАНОВИВ: У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області (далі - Ржищівська міська рада), ОСОБА_2 , в якому просив суд: - визнати недійсним договір оренди землі №05-01-29/80 від 04 листопада 2024 року, укладений між Ржищівською міською радою та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,0441 га з кадастровим номером 3222287601:01:308:0017 за адресою: АДРЕСА_1 ; - скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,0441 га з кадастровим номером 3222287601:01:308:0017 за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про речове право 57544952 від 04 листопада 2024 року. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 30 січня 2026 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2026 року касаційну скаргу адвоката Клапчука Ф. П., в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 30 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року визнано неподаною та повернуто заявнику. 10 липня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Клапчук Ф. П. через підсистему «Електронний суд» вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 30 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року (надійшла до суду 10 липня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня постанова Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року, а тому Верховний Суд позбавлений можливості встановити дату виготовлення повного тексту постанови, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження вважається на 03 липня 2026 року (п`ятниця). Вперше представник заявника звернувся до Верховного Суду 17 червня 2026 року, тобто в межах тридцятиденного строку, однак ухвалою від 06 липня 2026 року касаційну скаргу було повернуто. Вдруге представник заявника звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 10 липня 2026 року, тобто з пропуском строку подачі касаційної скарги. У касаційній скарзі представник заявника не порушує питання поновлення строку подачі касаційної скарги. Оскільки, представник заявника не заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідного клопотання. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, передбаченому законодавством. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2025 році та заявляв 2 позовні вимоги немайнового характеру. Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 211,20 грн). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем. Отже, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 875,84 грн ((1 211,20*2)*200%=3 875,84). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до пункту 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Так, касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_2 копій цієї касаційної скарги представник заявника не надав. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клапчука Федора Петровича на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 30 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць