Постанова Херсонський апеляційний суд № 954/497/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 954/497/25 Головуючий у 1-й інстанції: Олійник В.М. Номер провадження: 22-ц/819/1096/26 Доповідач: Воронцова Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2026 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П., суддів: Майданіка В.В., Склярської І.В., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чапаєва Ганна Миколаївна, на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 19 травня 2026 року, ухвалене у складі судді Олійник В.М., в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина Короткий зміст позовних вимог У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (скорочене найменування - ТОВ "Фінпром Маркет")звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 липня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 75977824, відповідно до якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000 грн шляхом перерахування на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 , на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - електронного підпису 3rlVM94ju, що був надісланий на вказану нею електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Однак відповідач не виконувала умови договору, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 33 880 грн, із якої: 10 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 23 880 грн - заборгованість за відсотками. 21 грудня 2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" укладено договір факторингу № 2112, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором позики № 75977824 від 25 липня 2021 року. 31 березня 2023 року між ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу № 0310323-ФМ, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором позики № 75977824 від 25 липня 2021 року на суму 33 880 грн, із якої: 10 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 23 880 грн - заборгованість за відсотками, яку просило суд стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Нововоронцовського районногосуду Херсонської області від 19 травня 2026 року позов ТОВ "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінпром Маркет" суму заборгованості за договором позики № 75977824 від 25 липня 2021 року на суму 33 880 грн, із якої: 10 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 23 880 грн - заборгованість за відсотками, суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, підтверджені належними і достатніми доказами, відповідачем не спростовані, у зв`язку з чим заявлений позивачем розмір заборгованості підлягає стягненню з відповідача на його користь в повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чапаєва Г.М.,подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Нововоронцовського районногосуду Херсонської області від 19 травня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Воронцова Л.П. , судді: Майданік В.В., Склярська І.В. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. 07 липня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 07 липня 2026 року справу призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у ній матеріалами на 13 липня 2026 року. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував строк дії кредитного договору, зазначений у договорі позики, тобто 30 днів із дня укладення договору, оскільки в матеріалах справи відсутні докази оформлення пролонгації згідно з п.7.5. Правил та доказів згоди позичальника на пролонгацію, а саме внесення позичальником грощових коштів на рахунок товариства , що передбачено п. 7.7. Правил. Посилаючись на висновки Верховного Суду у постановах від 27 липня 2021 року у справі № 910/18943/20, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, вважає, що передбачені договором позики проценти слід нараховувати і стягувати з відповідача у межах строку кредитування, тобто за 30 днів, тому стягненню з відповідача станом на закінчення строку кредитування підлягала сума заборгованості 15 970 грн (10 0000 грн + 5 970 грн.), та судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Фактичні обставини справи 25 липня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 75977824, (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (надалі - Договір позики), відповідно до якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000 грн шляхом перерахування на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 , строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована), відповідно до п. 10 цього договору інші умови цього правочину регулюються Правилами), які є невід`ємною частиною Договору. У графі реквізити позичальника зазначено особисту інформацію позичальника ОСОБА_1 (дата народження, реквізити паспорта, РНОКПП, адреса, номер телефону, адреса електронної пошти, номер карткового рахунку з накладенням маски, а також наявна відмітка про накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 3rlVM94ju (а.с. 10). Відповідно до довідки про ідентифікацію, видану ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір 75977824 від 25 липня 2021 року ідентифікована ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів". Акцепт договору здійснено з допомогою одноразового ідентифікатора 3rlVM94ju відправленого позичальнику 25 липня 2021 року о 12:49:16 год на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17). Згідно з довідкою ТОВ "ФК "Фінекспрес" № КД-000005269/ТНПП від 24 грудня 2024 року, останнє як компанія, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та завершення наступної платіжної операції: 1) дата: 25 липня 2021 року; 2) номер платежу: 3acbf371-d303-4d48-82c9-c57cc8ec08e1; 3) сума: 10 000 грн; 4) отримувач: Грідіна Ганна - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а. с. 19). Відповідно до копії платіжної інструкції 3acbf371-d303-4d48-82c9-c57cc8ec08e1, отримувачем зазначено ОСОБА_3 , платіжний інструмент НОМЕР_1 , сума 10 000 грн, дата, час прийняття до виконання та здійснення операції - 25 липня 2021 року (а.с. 19, зворот). 21 грудня 2021 року ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" уклали договір факторингу № 2112 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників (а.с. 21-24). Відповідно до реєстру прав вимоги № 4 від 21 грудня 2021 року ТОВ "Фінансова компанія управління активами" набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 (а. с. 25-26). 31 березня 2023 року ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОВ "Фінпром Маркет" уклали договір факторингу № 310323-Фм, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників (а.с. 28-32). Відповідно до реєстру боржників (додаток № 1 до Договору від 31 березня 2023 року) ТОВ "Фінпром Маркет" набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 75977824 від 25 липня 2021 року (а. с. 33-34). Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики №75977824 від 25 липня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 33 880 грн, із якої: 10 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 23 880 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 4-6). Відповідно до повідомлення АТ КБ "ПриватБанк"та виписки за рахунком ОСОБА_1 , наданого на виконання ухвали Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 26 червня 2025 року вбачається, що на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 25 липня 2021 року зараховано кошти у сумі 10 000грн (а. с. 77). 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції переглядається апеляційним судом в частині стягнення із відповідача ОСОБА_1 відсотків за період з 25 серпня 2021 року по 22 листопада 2021 року. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частин першої-третьої статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) викладено правовий висновок про те, що "стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню". Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний правочин - дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Згідно зі статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). З матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2021 року ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 3rlVM94ju підписала Договір позики № 75977824, відповідно до якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 11 000 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Відповідно до п. 5.1 Договору позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі "Правила"), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі (п. 5.2.). Відповідно до п. 12 Договору, договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з п. 17 Договору, інші умови цього правочину регулюються правилами, які є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до п. 5.1. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" від 14 травня 2021 року перед укладенням (підписанням) Договору позики позичальник зобов`язаний ознайомитись з цими Правилами, Паспортом позики та Офертою, що містить в тому числі проект Договору позики, політикою конфіденційності, тощо (а.с. 11-16). Згідно з п. 6.5. Правил, у разі не повернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. У п. 6.8. Правил зазначено, що сторони домовились, що у разі неповернення позичальником заборгованості у встановлені договором позики строки (дата повернення позики), Товариство має право: нараховувати проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) у порядку, визначеному цими правилами та Договором позики; змінити кінцеву дату строку дії договору позики на лату фактичного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором позики, що тягне за собою зміну кінцевої дати строку позики на відповідну дату. Сторони підтверджують, що вказаний у цьому пункті порядок внесення змін до договору позики в частині зміни кінцевої дати строку позики є таким, що погоджений сторонами та не потребує укладення окремих додаткових угод до договору позики. Порядок продовження строку користування позикою врегулювано у Розділі 7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" . Відповідно до пунктів 7.12-7-16 Правил, з метою недопущення наслідків понадстрокового користування позикою сторони домовились, що у разі якщо у позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за Договором позики і позичальником не оформлено пролонгацію, строк позики автоматично подовжується на один календарний день (далі - автопролонгація). Строк автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення строку позики. При автопролонгації змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата. Проценти під час автопролонгації нараховуються за базовою процентною ставкою, вказаною в Договорі позики. Позичальник не заперечує та погоджується, що автопролонгація може здійснюватися необмежену кількість разів та не потребує додаткового документального оформлення з боку сторін. Позичальник погоджується, що застосування повторної автопролонгації здійснюється за умови наявності непогашеної позики (1 частини) та не потребує додаткової згоди позичальника. Подовження строку позики на умовах автопролонгації припиняється у разі якщо на протязі 90 автопролонгацій поспіль позичальником не погашено Позику. Таким чином у договорі встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації (продовження строку користування позикою). Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями після користування позикою у визначений договором строк. З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим. Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20. Водночас, зобов`язання невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб. Закінчення строку дії договору не є підставою для відхилення від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №911/94/23 від 14 лютого 2024 року. Верховий Суд у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі №582/202/22 зазначив, що умови договорів про сплату відсотків за користування кредитами є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договорів, оскільки оспорювані пункти договорів про розміри відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договори укладені в електронній формі, про умови договорів позивач була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилась виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами). Кредитний договір укладений на визначений термін, за якими позивач повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів". Відтак, нарахування процентів за користування кредитом є правомірним, узгоджується з умовами укладеного договору позики і здійснювалося в межах погодженого сторонами строку. Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року року у справі № 910/18943/20, оскільки вони є нерелевантними до обставин даної справи. Так у справі, на яку посилається скаржник, умовами Договору від 16.12.2013 № 70-Н/13/29/Г/А-КБ, визначено, що кінцевий строк повернення кредиту становить 30 днів з моменту надання кредиту, та останній сторонами не був продовжений. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році. Розмір процентної ставки за користування кредитом наданий в доларах США складає 18%. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі (пункт 7.2 договору акредитиву). У даній справі, що переглядається апеляційним судом, умовами договору передбачено строк позики 30 днів з можливістю автопролонгації на строк не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, а не до дня фактичного повернення кредиту в повному обсязі, відтак правовідносини у даній справі, та у справі, що переглядалася Верховним Судом, не є тотожними. Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, у зв`язку з чим кредитний договір було автоматично пролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на п. 7.1-7.6 Правил щодо відсутності доказів реалізації відповідачем права на продовження строку користування позикою, оскільки позивачем обгрунтовано продовження строку дії користування позикою в порядку автопролонгації на підставі п. 6.5, 7.12-7-16 Правил, що не потребує додаткової згоди позичальника. Відтак, доводи апеляційної скарги про стягнення процентів після закінчення строку кредитування з посиланням на відповідну практику Верховного Суду не ґрунтуються на вимогах закону й не заслуговують на увагу, а вимоги позивача про стягнення відсотків є обґрунтованими та такими, що підлягалють задоволенню. У період строку дії договору позики ОСОБА_1 не зверталася до ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" із заявою про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, відтак фактично погодилася з усіма умовами такого договору. На підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 позивачем надано розширений розрахунок заборгованості за договором позики № 75977824 від 25 липня 2021 року, який узгоджується з умовами договору позики, є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості відповідача за цим договором. З огляду на викладене, розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення по суті спору, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, не ствердженні належними засобами доказування, висновки суду не спростовують, зводяться до незгоди відповідача із судовим рішенням, на результат вирішення даного спору не впливають, тому підлягають відхиленню. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що передбачені як підстави для скасування судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чапаєва Ганна Миколаївна, залишити без задоволення, а рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 19 травня 2026 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Л.П. Воронцова Судді: В.В. Майданік І.В. Склярська