Постанова 4811 № 455/697/26

Справа № 455/697/26 Головуючий у 1 інстанції: Івасенко С.М. Провадження № 33/811/1102/26 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Бущака Руслана Євгенійовича на постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 червня 2026 року, з участю захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Бущака Р.Є. в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 12 квітня 2026 року о 21 годині 19 хвилин в с. Тершів по вул. Центральній Самбірського району, керував автомобілем марки CITROEN C4, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат огляду 0,23 проміле. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 адвокат Бущак Р.Є. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки суддею місцевого суду належним чином не досліджено доказів, наявних в матеріалах справи та таким надано неправильну та необгрунтовану оцінку. Звертає увагу на те, що продувши у прилад Драгер, який показав результат 0,23 проміле, ОСОБА_1 підписав роздруківку із зазначеного приладу у зв`язку із тиском працівників поліції. Стверджує, що зазначений результат Драгеру, не що інше як похибка, про що зазначено у свідоцтві про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки та сервісно-гарантійній книжці даного газоаналізатора. Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Бущака Р.Є. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, якими водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №638970 від 12 квітня 2026 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 12 квітня 2026 року; роздруківкою приладу Драгер Алкотест 6820, результат - 0,23 %; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом події, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №638970 від 12 квітня 2026 року складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника. Як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, про що свідчить підпис останнього у такому. Крім цього, згідно письмових поясненьОСОБА_1 , які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, такий власноручно зазначив про те, що випив пиво. Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не лише не заперечувала своєї винуватості у вчиненні правопорушення під час складання протоколу щодо неї, а фактично її визнавала. Що стосується доводів апелянта щодо ймовірної похибки технічного пристрою «Drаger Alcotest 6820», апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне. Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий Законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Згідно з п. 7 розділу 2 вищезгаданої Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихаємому повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 проміле, а тому, порушень норм національного та міжнародного законодавства при розгляді справи в місцевому суді апеляційний суд не вбачає. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41). Таким чином, покликання адвоката Бущака Р.Є. про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Бущака Р.Є. - залишити без задоволення, а постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.