Постанова 4857 № 260/497/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/497/24 пров. № А/857/27407/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: Головуючого судді Мандзія О.П., Суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., за участю секретаря судового засідання Прокопюк К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі №260/497/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- суддя в 1-й інстанції Гебеш С.А., час ухвалення рішення 17 травня 2024 року, місце ухвалення рішення м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення 27 травня 2024 року,- В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 в особі представника Стегури Наталії Василівни звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, а саме: - визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 27 грудня 2023 №1936 про результати проведення службового розслідування в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани; - визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 18 грудня 2023 №1842 про результати проведення службового розслідування в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани; - визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 26 грудня 2023 №1930 про результати проведення службового розслідування в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано п. 2 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2023 №1936 «Про результати проведення службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; визнано протиправним та скасовано п. 3 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2023 №1842 «Про результати проведення службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; визнано протиправним та скасовано п. 2 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2023 №1930 «Про результати проведення службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 у цій справі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено; рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у справі №260/497/24 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 16.04.2026 у справі №260/497/24 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 скасовано в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_1 від 26 грудня 2023 року №1930 «Про результати проведення службового розслідування» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарної стягнення у виді суворої догани; справу №260/497/24 у цій частині направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду. В іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року залишено без змін. Ухвалою від 20.05.2026 справу №460/497/24 прийнято до провадження та призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні. Так, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 обґрунтована тим, що в наказах командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.10.2023 №1465 «Про призначення службового розслідування», від 23.11.2023 №1578 «Про призначення службового розслідування» та від 01.12.2023 №1652 «Про призначення службового розслідування», то службове розслідування призначалось за різними фактами порушення військової дисципліни, а саме щодо інцидентів, що мали місце 28.10.2023 (1 інцидент) та 21.11.2023 (2 інциденти). Окрім цього, в оскаржуваних наказах вказано за які саме дисциплінарні порушення застосовано дисциплінарне стягнення, зокрема, в наказі командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26.12.2023 №1930 «Про результати проведення службового розслідування» за образу честі і гідності підполковника ОСОБА_2 . Оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2023 №1930 «Про результати проведення службового розслідування» приймався на підставі Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а не на підставі Акту службового розслідування. Результати службового розслідування були виключно враховані при прийнятті оскаржуваного наказу. Тобто, оскільки факт виготовлення та поширення матеріалів (публікації допису у соціальній мережі Facebook з відкритої особистої сторінки) лейтенантом ОСОБА_1 щодо підполковника ОСОБА_2 є доведеним, позивачкою цей факт не заперечується, тим самим наявний факт вчинення Дисциплінарного порушення, відповідно притягнення до дисциплінарної відповідальності є правомірним. Таким чином, покликання суду, як на підставу задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування наказу, виключно на ту обставину, що позивач не був особою, відносно якої проводилось службове розслідування, є безпідставним та не може слугувати об`єктивною підставою для задоволення позову. Від апелянта надійшли додаткові пояснення. З додатковим обґрунтуванням, просив рішення суду першої в частині задоволеної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_1 від 26 грудня 2023 року №1930 «Про результати проведення службового розслідування» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарної стягнення у виді суворої догани скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні відповідної частини позовних вимог відмовити. Позивач правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Відповідно до приписів ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Апелянт в судове засідання явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавала. За приписами ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що лейтенант ОСОБА_1 призвана на військову службу під час мобілізації та перебувала на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 21.03.2022 та займає посаду командира 3 взводу охорони 5 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони (а.с. 12). На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.11.2023 №331 увільнена від зайняття даної посади (а.с. 15). 26.12.2023 винесено наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1930 «Про результати проведення службового розслідування» (а.с. 25-27, Т. І). Відповідно до вказаного наказу командиру 3 взводу охорони 2 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 лейтенанту ОСОБА_1 за образу честі і гідності підполковника ОСОБА_2 та порушення вимог ст. 21 Конституції України введеної в дію Законом України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, статей 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», статей 4 та 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», оголошено сувору догану. Так, підставою для призначення службового розслідування став рапорт з додатками на (15) командира 3 взводу охорони 1 батальйону охорони лейтенанта ОСОБА_1 від 26.11.2023, яка на момент написання рапорту замала посаду командира 3 взводу охорони 5 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 . В рапорті викладені події, які мали місце 21.11.2023 у розташуванні 3 взводу охорони 5 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 з лейтенантом ОСОБА_1 та військовослужбовцями, які на момент події проходили службу у складі 3 взводу або знаходилися у відповідному розташуванні, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Вина позивачки може полягати: - у прямому умислі щодо вчинення опору начальникові виконувати обов`язки військової служби (проводити відбір кандидатів у резерв штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ) шляхом пред`явлення до нього протизаконної вимоги (покинути приміщення розташування 3 взводу охорони 5 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ) для недопущення виконання ним своїх службових обов`язків; - у прямому умислі щодо вчинення опору військовослужбовцю (лейтенанту ОСОБА_12 ) виконувати обов`язки військової служби (проводити відбір кандидатів у резерв штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ) шляхом психологічного насильства (образи, приниження, безпідставні звинувачення) та пред`явлення до нього протизаконної вимоги (покинути приміщення розташування 3 взводу охорони 5 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ) для недопущення виконання ним своїх службових обов`язків; - у прямому умислі щодо вчинення опору військовослужбовцю (сержанту ОСОБА_13 ) виконувати обов`язки військової служби (проводити відбір кандидатів у резерв штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ) шляхом пред`явлення до нього протизаконної вимоги (покинути приміщення розташування 3 взводу охорони 5 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ) для недопущення виконання ним своїх службових обов`язків; - у прямому умислі образити честь і гідність військовослужбовця (лейтенанта ОСОБА_12 ), який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, шляхом публічного (в присутності військовослужбовців групи відбору у штурмову роту військової частини НОМЕР_1 та майора ОСОБА_14 ) висловлювання негативної оцінки особистості людини, вираженої у формі (безпідставного констатування образливого психіатричного діагнозу та безпідставного звинувачення у хабарництві), що суперечить встановленим правилам поведінки військовослужбовця і вимогам загальнолюдської моралі; - у прямому умислі образити честь і гідність військовослужбовця (підполковника ОСОБА_2 ), який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, шляхом виготовлення та поширення матеріалів (публікації допису у соціальній мережі з відкритої особистої сторінки), які містять образу честі і гідності (характеризуючі образи). Оскільки позивач з спірними наказами не погоджувалася, вважала їх протиправними та безпідставними, такими, що порушують її права, звернулася до суду із цим позовом. Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та відправляючи справу в частині позовних вимог на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції, визнаючи правомірним наказ №1930 «Про результати проведення службового розслідування», виходив, зокрема, з того, що факт публікації позивачкою відповідного допису у соціальній мережі Facebook є доведеним і не заперечується. Однак за такого підходу суд апеляційної інстанції мав надати належну оцінку доводам позивачки щодо значення наказу №1652 та пояснити, з яких саме підстав ця обставина, за встановлених у справі умов, не впливає на правомірність спірного наказу. Проте суд апеляційної інстанції не навів достатньо конкретизованих мотивів, з яких визнав юридично неістотною ту обставину, що службове розслідування, результати якого були враховані під час прийняття наказу №1930 «Про результати проведення службового розслідування», призначалося не стосовно позивачки, а щодо інших військовослужбовців. Так само постанова апеляційного суду не містить індивідуалізованого аналізу того, чи було дотримано щодо позивачки вимоги процедури при використанні матеріалів відповідного розслідування для вирішення питання про її дисциплінарну відповідальність. За такого правового регулювання та встановлених у справі обставин висновок суду апеляційної інстанції про правомірність наказу №1930 «Про результати проведення службового розслідування» у цій частині не можна визнати достатньо обґрунтованим, оскільки його зроблено без належної оцінки однієї з визначальних обставин спору - значення того, що матеріали службового розслідування, враховані під час прийняття спірного наказу, були одержані в межах розслідування, призначеного щодо інших осіб. За таких умов мотивування постанови апеляційного суду в цій частині не є достатнім. Під час нового апеляційного розгляду суд має надати належну правову оцінку доводам сторін і доказам, що стосуються значення службового розслідування, призначеного наказом від 01 грудня 2023 року №1652, для вирішення питання про правомірність наказу від 26 грудня 2023 року №1930, а також перевірити й мотивовано оцінити співвідношення між особами, стосовно яких таке розслідування призначалося, та особою, до якої за його наслідками застосовано дисциплінарне стягнення. Залежно від установленого суд апеляційної інстанції має ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає таке. Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регламентовано приписами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ). Частиною 1 ст. 2 Закону №2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут). Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту). За приписами ч. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту). Згідно зі ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. У кожному випадку вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції. За правилами ст. 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування. Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб`єктові у сфері протидії корупції. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Згідно із ст. 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Згідно ст. 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів). Як передбачено ст. 87 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту (далі - Держспецтрансслужба), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначається Порядком проведення службового розслідування у Державній спеціальній службі транспорту, затвердженим Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 26.07.2022 за №90. Вказаний Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність)яких призвели до завдання шкоди державі. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Статут внутрішньої служби). Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями. Згідно з п.п. 5, 6 Статуту внутрішньої служби внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець. За п. 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Відповідно до п. 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. За п. 26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. За п. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Пунктами 35-37 Статуту внутрішньої служби передбачено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення. Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом. Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно. Пунктами 49, 50 Статуту внутрішньої служби установлено, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому. Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі (обгону) вітати один одного, додержуючись правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України. Військове вітання - це вияв взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців. Відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі, і у питаннях служби вони звертаються один до одного на «Ви». Право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності. Командир зобов`язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення. Застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. (п. 6 Дициплінарного Статуту). Після перегляду Верховним Судом постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №260/497/24, відповідне судове рішення скасовано в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2023 №1930 «Про результати службового розслідування» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани. За таких обставин, саме правомірність прийняття вказаного наказу підлягає дослідженню в межах цього апеляційного перегляду. Так, ОСОБА_1 26.11.2023 звернулася із рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 , у якому просила за фактом подій 21.11.2023, описаних у рапорті, провести службове розслідування стосовно заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення підполковника ОСОБА_2 та офіцера служби морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_12 . У вказаному рапорті також просила відповідним особам заборонити роботу з особовим складом військової частини НОМЕР_1 , які виконують бойове завдання (Т.2, а.с.89-94) Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1652 від 01.12.2023 «Про призначення службового розслідування» відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, на підставі рапорту командира 3 взводу охорони 5 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 від 26.11.2023, зареєстрованого 27.11.2023 (вх. №сз/2773), з метою встановлення факту порушень 21.11.2023 заступником командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення начальником відділення морально-психологічного забезпечення полковником ОСОБА_2 та офіцером відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_12 положень Конституції України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та встановлення ступеня вини військовослужбовців, призначено службове розслідування стосовно заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення начальника відділення морально-психологічного забезпечення підполковника ОСОБА_2 та офіцера відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_12 . Вказаним наказом також визначено склад комісії для проведення службового розслідування та відповідній комісії в місячний строк з дати прийняття цього наказу провести службове розслідування та подати акт службового розслідування та матеріали до нього встановленим порядком для прийняття рішення (Т.2, а.с.87-88). Відповідно до акту службового розслідування від 26.12.2023, призначеного на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2023 за №1652, проведеного з метою встановлення факту порушень вимог Конституції України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України вчинених 21.11.2023 заступником командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення начальником відділення морально-психологічного забезпечення підполковником ОСОБА_2 та офіцером відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_12 та встановлення ступеню вини військовослужбовців, запропоновано службове розслідування вважати завершеним. Копії матеріалів службового розслідування передати за вимогою. Про встановлені розслідуванням факти повідомити орган досудового розслідування для прийняття рішення відповідно до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України за ст.ст. 404, 409 та 435-1 Кримінального кодексу України щодо ознак кримінальних правопорушень в діяннях лейтенанта ОСОБА_1 та за ст. 402 Кримінального кодексу України щодо ознак складу кримінального правопорушення в діяннях майора ОСОБА_14 . Накласти на командира 3 взводу охорони 2 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення. Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про результати проведення службового розслідування» №1930 від 26.12.2023, відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Державній спеціальній службі транспорту, на підставі наказу від 01.12.2023 за №1652, зафіксовано, що комісією було проведено службове розслідування з метою встановлення факту порушень вимог Конституції України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України вчинених 21.11.2023 заступником командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення начальником відділення морально-психологічного забезпечення начальником відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 та офіцером відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_12 та встановлення ступеня вини військовослужбовців. Службовим розслідуванням не було виявлено ознак порушень вимог Конституції України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в діях лейтенанта ОСОБА_12 та підполковника ОСОБА_2 під час виконання ними обов`язків військової служби 21.11.2023. Також комісія встановила, шо 21.11.2023 командир 3 взводу охорони 2 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 перешкоджала заступнику командира військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_15 , лейтенанту ОСОБА_12 та сержанту ОСОБА_13 виконувати покладені на них обов`язки з військової служби, ображала честь і гідність лейтенанта ОСОБА_12 , яка здійснює заходи із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а також ображала честь і гідність підполковника ОСОБА_2 , який здійснював заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Службовим розслідуванням встановлено, що командир 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_14 не виконав наказ (телеграму) командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_16 від 24.11.2023, вх №15/24.11.23, що полягав у вимозі прибути 27.11.2023 на 10:00 год до управління військової частини НОМЕР_1 для надання письмових пояснень стосовно подій, що складають предмет даного службового розслідування. Під час проведення службового розслідування комісією було виявлено ознаки ухилення від виконання обов`язків військової служби лейтенантом ОСОБА_1 , допустити лейтенанта ОСОБА_12 , сержанта ОСОБА_13 до виконання службових обов`язків за наказом заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_15 , шляхом свідомого перебільшення хвороби 21.11.2023. Враховуючи результати службового розслідування, з метою наведення статутного порядку та недопущення в подальшому подібних випадків: - службове розслідування визнано завершеним. - командиру 3 взводу охорони 2 роти 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 лейтенанту ОСОБА_1 за образу честі і гідності підполковника ОСОБА_2 та порушення вимог ст. 21 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оголошено сувору догану; - заступнику командира 1 батальйону охорони з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_17 провестибесіду з командиром 3 взводу охорони 2 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_1 з метою перевірки знань та дотримання вимог ст.ст. 11, 16, 37, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, вимог ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; - тимчасово виконуючому обов`язки заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення начальнику відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_18 підготувати та направити до Державного бюро розслідувань, Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони західного регіону та ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про виявлення службовим розслідуванням ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 402 Кримінального кодексу України в діях майора ОСОБА_14 та ст.ст. 404, 409 та 435-1 Кримінального кодексу України в діях лейтенанта ОСОБА_1 (Т.1, а.с.25-27). Підсумовуючи викладене у сукупності, апеляційний суд констатує такі фактичні обставини, які підтверджуються письмовими доказами, долученими до матеріалів справи: 1. 26.11.2023 позивач звернулася до командира Військової частини НОМЕР_1 з рапортом від 26.11.2023 щодо подій, які мали місце 21.11.2023, для проведення службового розслідування порушень вимог Конституції України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в діях лейтенанта ОСОБА_12 та підполковника ОСОБА_2 під час виконання ними обов`язків військової служби 21.11.2023; 2. відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1652 від 01.12.2023 «Про призначення службового розслідування» призначено відповідне службове розслідування стосовно лейтенанта ОСОБА_12 та підполковника ОСОБА_2 під час виконання ними обов`язків військової служби 21.11.2023 (в п. 4 акту службового розслідування саме вказані особи зазначені як такі стосовно яких призначено службове розслідування); 3. в акті службового розслідування, зокрема, у п. 5.2. акта, зафіксовано вину військовослужбовців лейтенанта ОСОБА_1 , майора ОСОБА_14 . Щодо осіб, стосовно яких призначене службове розслідування у вказаному розділі інформації не зазначено; 4. у п. 6 акта службового розслідування запропоновано накласти дисциплінарне стягнення стосовно позивача, однак щодо осіб, щодо яких проводилося службове розслідування жодної інформації не зазначено; 5. оскаржуваним наказом від 26.12.2023, винесеним за наслідками службового розслідування стосовно лейтенанта ОСОБА_12 та підполковника ОСОБА_2 під час виконання ними обов`язків військової служби 21.11.2023 за ініціативою позивача, застосовано дисциплінарне стягнення саме стосовно ініціатора службового розслідування у виді суворої догани. Таким чином, не зважаючи на те, що службове розслідування стосовно позивача не охоплювалося предметом відповідного розслідування, позивач не була особою стосовно якої призначене таке розслідування, на неї накладено дисциплінарне стягнення. Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку проведення службового розслідування у Державній спеціальній службі транспорту, затвердженому наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 26.07.2022 №90, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета його призначення, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення розслідування, а також посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії. Днем початку службового розслідування є день видання наказу про його призначення, а днем закінчення - день подання командиру (начальнику), який його призначив, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд. Отже, із наведеного нормативного регулювання випливає, що дисциплінарна відповідальність військовослужбовця можлива за наявності встановленого дисциплінарного проступку та з дотриманням визначеної законом процедури його з`ясування і реагування на нього. Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання про наявність підстав для застосування до особи дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування, а правова оцінка правильності рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна ґрунтуватися на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях військовослужбовця, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності, є встановлені законом підстави для застосування певного виду дисциплінарного стягнення. Службове розслідування у цій процедурі не є формальністю, а слугує засобом встановлення обставин можливого правопорушення, причин і умов його вчинення, а також ступеня вини тієї особи, щодо якої воно призначене. За змістом матеріалів службового розслідування та оскаржуваного наказу, відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, таке стосовно позивача відповідно до наказу №1652 від 01.12.2023 не призначав, не обґрунтував обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, попередню поведінку військовослужбовця, його ставлення до виконання службових обов`язків, не встановлював обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність. Крім того, при застосуванні до позивача суворої догани, вказані обставини не враховані відповідачем, у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, набуло нездоланних дефектів змісту, що підтверджує його необґрунтованість. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що накладення дисциплінарного стягнення на позивача з посилання на акт службового розслідування, яке не здійснювалося щодо позивача, є протиправним. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції в цій частині, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи у частині визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_1 від 26 грудня 2023 року №1930 «Про результати проведення службового розслідування» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарної стягнення у виді суворої догани, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу у відповідній частині слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.03.2024 у справі №260/497/24 в частині задоволеної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_1 від 26 грудня 2023 року №1930 «Про результати проведення службового розслідування» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарної стягнення у виді суворої догани - залишити без задоволення.

2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 в частині задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_1 від 26 грудня 2023 року №1930 «Про результати проведення службового розслідування» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарної стягнення у виді суворої догани залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. П. Мандзій судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар У зв`язку з перебуванням визначеного для розгляду цієї справи судді з колегії суддів Качмара В.Я. у період з 30.06.2026 по 10.07.2026 у службовому відрядженні, повне судове рішення складено 13.07.26