Постанова Харківський апеляційний суд № 646/100/26

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 10 липня 2026 року м. Харків справа № 646/100/26 провадження № 22-ц/818/3509/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Тичкової О.Ю суддів: Маміної О.В., Мальованого Ю.М. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у спрощеному судовому порядку в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 17 березня 2026 року у складі судді Янцовської Т.М., ВСТАНОВИВ: У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про збільшення розміру аліментів з 1/6 частини всіх видів заробітку на частину всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, визначених рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 12.10.2023 року. В обґрунтування позову зазначає, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача, недостатній для належного та повного утримання дитини. Дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має проблеми зі здоров`ям, вони часто звертаються до лікарів, проходять стаціонарне лікування та регулярні медичні обстеження, у зв`язку з чим збільшуються потреби дитини в догляді та по коштам. Станом на теперішній час інших неповнолітніх дітей у відповідач не має, підтверджень того, що саме на утриманні відповідача знаходяться непрацездатні особи відсутні. Крім того, за відповідачем зареєстровано право власності на нерухоме майно, тому позов вважає обґрунтованим та просить його задовольнити. Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 17 березня 2026 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 . Рішення суду мотивовано тим, що позвач не надала достатніх доказів про те, що дійсно змінився матеріальний чи сімейний стан платника або одержувача аліментів, погіршилось здоров`я дитини, позивачкою не доведені обставини, на які вона посилалась в обґрунтування позову Не погодившись з рішенням місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, в якому задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим що, з часу призначення аліментів у 2023 році суттєво змінилися обставини, які впливають на визначення розміру аліментів, зокрема наразі суттєво збільшилися витрати на оздоровлення дитини. У зв`язку із наявністю складного захворювання дитина вимушена часто проходити лікування на стаціонарі, про що свідчать численні виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, що наявні в матеріалах справи. Дитина наразі потребує додаткових занять з різними учителями-реабілітологами за напрямами реабілітації та оздоровлення, що, у свою чергу, призводить до збільшення витрат у ОСОБА_1 за умови незмінності рівня доходів, у тому числі й рівня аліментів. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові, актовий запис №

924. Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 12.10.2023 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09 червня 2023 року, до повноліття дитини. На виконання рішення Основ`янського районного суду м. Харкова 13.11.2023 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №73314094, відповідно до якої здійснюється відрахування та виплати з заробітної плати відповідача. Відповідно до виписки із медичної картки від 04.06.2025 позивачка з неповнолітньою дитиною ОСОБА_4 неоднарозово перебувала на стаціонарному лікуванні. Дитина має вроджену внутрішню прогресуючу гідроцефалію тяжкого ступеню, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, анемію, затримку темпів розвитку, тонусні порушення. Дитині рекомендовані: заняття з логопедом, заняття з фізичним терапевтом. У висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 25.07.2025 №ІРЦ-85321/2025/638879 зазначено, що дитина має функціональні труднощі, мовленнєву функцію тяжкого ступеня прояву, фізичні труднощі та потребує психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг. До матеріалів справи надано договір про фізкультурно-оздоровчі послуги в ФК AURA, відповідно до якого ОСОБА_4 відвідує персональні тренування в дитячому басейні, вартість яких становить 3000 гривень за 4 відвідування. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини. Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частина третя ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Європейський суд з прав людини вказав, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111 /04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). За положеннями ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. В частині першій ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст ст.,ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що сторони по справі батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 12.10.2023 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09 червня 2023 року, до повноліття дитини. Як вбачається з виписки із медичної картки від 04.06.2025, позивачка з неповнолітньою дитиною ОСОБА_4 неоднарозово перебувала на стаціонарному лікуванні. Дитина має вроджену внутрішню прогресуючу гідроцефалію тяжкого ступеню, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, анемію, затримку темпів розвитку, тонусні порушення. Дитині рекомендовані: заняття з логопедом, заняття з фізичним терапевтом. З медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років №10 від 16.01.2025, дитині встановлена інвалідність, діагноз G

91. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що на час ухвалення судом першої інстанції рішення від 12.10.2023 року про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, суду не були відомі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Зокрема, у 2025 році дитина перебувала на стаціонарному лікуванні, за результатами якого їй встановлено діагнози, що не були відомі на момент ухвалення зазначеного судового рішення, а також встановлено інвалідність (зокрема, діагноз G91 від 16.01.2025). Вказані обставини свідчать про істотну зміну стану здоров`я дитини та об`єктивно впливають на обсяг необхідного матеріального забезпечення. Оскільки наведені обставини є істотними та свідчать про зміну стану здоров`я дитини, що є підставою для зміни раніше визначеного розміру аліментів, на що суд першої інстанції уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення про відмову у задоволені позову. Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Шумейко Ярослава Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 17 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Збільшити розмір аліментів, які утримуються з ОСОБА_2 , за рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 12.10.2023 року по справі №646/2685/23 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Ю.М. Мальований