Постанова 4876 № 904/9209/21

від 01.07.2026 ·

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.07.2026 року м.Дніпро Справа № 904/9209/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач) суддів: Чередка А.Є., Дарміна М.О. секретар судового засідання: Скородумова Л.В. представники сторін: від прокурора: Шустова В.А. від позивача: Гордієнко Т.О. від відповідача-1: Росітюк Н.М. від відповідача-2: Кириченко Є.В. від третьої особи-1: не з`явився від третьої особи-2: не з`явився від третьої особи-3: Кушнірчук Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 р. ( суддя Рудь І.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 07.07.2025 р.) у справі за позовом Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпро до відповідача-1: Дніпровської міської ради, м. Дніпро до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артбуд-Проект» м. Дніпро за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича м. Дніпро за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерства освіти і науки України, м. Київ за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро за участю Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро про визнання недійсним рішень міської ради, скасування рішень приватного нотаріуса, припинення права комунальної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі, припинення права оренди ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 24.09.2021 р. № 83-552-34 до Дніпровської міської ради, в якому просить визнання недійсним рішення Дніпровської міської ради "Про надання ТОВ «Артбуд-Проект» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (Соборний район)" від 02.09.2020 р. № 318/60. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на зазначеній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна - будівлі (споруди), що є державною власністю і закріплені за ДНУ на праві господарського відання. Як вбачається з долученого до рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 р. № 318/60 графічного матеріалу: зазначена в рішенні територія є частиною земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ДНУ і відноситься до земель державної власності. Отже, прийняття рішення здійснено за відсутності компетенції органу місцевого самоврядування, визначеної ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України. Також, Позивач зазначає, що при прийнятті рішення порушено приписи ст. 123 Земельного кодексу України в частині отримання обов`язкових погоджень щодо даного питання. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України у клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Позивач наголошує, що ДНУ (як землекористувач) не надавав згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на користь ТОВ «Артбуд-Проект» та на вилучення земельної ділянки (частини ділянки) у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького,

36. Дана згода також не надавалася і Міністерством освіти і науки України, що здійснює контроль та управління спірною земельною ділянкою від імені держави. Наведене свідчить, що рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 р. № 318/60 прийнято за відсутності обов`язкових погоджень, передбачених законом. Вказані обставини на думку позивача свідчать про незаконність оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим воно підлягає визнанню недійсним у судовому порядку. Позивач подав позовну заяву (уточнену), відповідно до якої просив суд: 1) рішення Дніпровської міської ради "Про надання ТОВ «Артбуд-Проект» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (Соборний район)" від 02.09.2020 р. № 318/60 - визнати недійсним; 2) рішення Дніпровської міської ради "Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ТОВ «Артбуд-Проект» по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку" від 23.02.2022 р. № 161/16 - визнати недійсним; 3) рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р. та державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про право власності/довірчої власності 47113075, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В.) - скасувати; 4) право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 - припинити; 5) договір оренди землі від 20.06.2022 р., укладений між Дніпровською міською радою і ТОВ "АРТБУД-ПРОЕКТ", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. і зареєстрований в реєстрі за № 156 - визнати недійсним; 6) рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р. та державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 47113123, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В.) - скасувати; 7) право ТОВ «Артбуд-Проект» оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 - припинити. В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначає, що: - оскаржувані рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 р. № 318/60 та від 23.02.2022 р. №161/16 прийняті Відповідачем за відсутності компетенції органу місцевого самоврядування, визначеної ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України; - рішення від 23.02.2022 р. №161/16 прийняте Відповідачем із порушенням норм ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 по просп. Дмитра Яворницького, 36 Г передана в оренду третій особі за відсутності факту настання підстав для припинення права власності чи користування позивача на вказану земельну ділянку, визначених ст. ст. 140, 141 Земельного кодексу України; - з огляду на неправомірність оскаржуваного рішення Дніпровської міської ради від 23.02.2022 р. №161/16 та внаслідок визнання його недійсним у судовому порядку, рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р. та державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 - підлягають скасуванню, а право комунальної власності на зазначену земельну ділянку - припиненню; - оскільки надана ТОВ «Артбуд-Проект» земельна ділянка по фактичному розміщенню нежитлової будівлі є частиною земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні позивача і відноситься до земель державної власності, Дніпровська міська рада не має повноважень з надання її в оренду виходячи зі змісту ст. ст. 12, 122, 124 Земельного кодексу України; таким чином, договір оренди землі про передачу в оренду ТОВ «Артбуд-Проект» земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. 20.06.2022 і зареєстрований в реєстрі за № 156, укладено з порушенням норм закону, даний договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України; - внаслідок визнання недійсним договору оренди землі від 20.06.2022 р., рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р. і державна реєстрація права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 47113123) підлягають скасуванню, а зареєстроване право користування ТОВ «Артбуд-Проект» земельною ділянкою (інше речове право) площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 - підлягає припиненню. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 р. позовну заяву (уточнену) прийнято до розгляду; залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Артбуд-Проект» та виключено його зі складу третіх осіб; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача-1 - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича. Відповідач -1 до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому останній вказує на те, що Позивачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що за ним закріплено право постійного користування спірною земельною ділянкою. З наданих Позивачем доказів щодо закріпленої за ним території не можливо встановити, що спірна земельна ділянка розташована на цій території, оскільки фактично спірна земельна ділянка яка, на думку Позивача, закріплена за університетом є не сформованою. Крім того, Відповідач -1 вважає, що державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є обов`язковою, тобто, саме з моменту реєстрації законодавець пов`язує виникнення прав на таку земельну ділянку. В свою чергу, в Державному земельному кадастрі відсутня інформація щодо зареєстрованого права користування на спірну земельну ділянку за позивачем. З огляду на те, що незавершене будівництво розташоване на землях територіальної громади міста Дніпра, інформація щодо реєстрації земельної ділянки за Позивачем в Державному земельному кадастрі відсутня, в тому числі відсутня інформація і щодо реєстрації таких прав в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, Відповідач -1 вважає, що оспорюване рішення від 02.09.2020 р. № 318/60 є таким, яке прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та жодним чином не порушує права позивача. Також, Відповідач наголошував на тому, що Позивачем було обрано неефективний спосіб захисту (неналежний), що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову. Приватний нотаріус Пустовий у письмових поясненнях вказав, що надані заявником ( Дніпровською міською радою ) документи відповідають вимогам чинного законодавства, тому нотаріусом було здійснено посвідчення спірного договору оренди землі та проведені відповідні реєстраційні дії, з дотриманням порядку проведення державної реєстрації, а підстави для відмови в проведенні реєстраційних дій відсутні. Відповідач -2 у відзиві послався на те, що твердження Позивача стосовно того, що Інститут народної освіти це є нинішній ДНУ, документально не підтверджено будь-якими доказами, та спростовано відомостями ЄДР. Крім того, право Позивача на спірну земельну ділянку відсутнє, не підтверджується належними та допустимими доказами, а отже оспорювані рішення та укладений договір оренди землі будь-яким чином не порушують права Позивача. При цьому, вимоги щодо скасування рішень нотаріуса про реєстрацію права та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки є похідними від первісних вимог про визнання недійсним рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 р. № 318/60, тому не підлягають задоволенню. Обставини встановлені в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007 р. по справі № 39/341-07 щодо права Позивача на спірну земельну ділянку спростовуються, а правова оцінка, надана судом у вказаній справі, факту наявності такого права, не є обов`язковою для господарського суду. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, Відповідач -2 вказував на те, що у Позивача відсутнє право користуватися спірною земельною ділянкою, а також Позивач будь-яким чином не обґрунтовує, що він збирається робити на земельній ділянці, на якій знаходиться нерухоме майно Відповідача -2, прийняті оспорювані рішення та договір оренди землі будь-яким чином не порушують права Позивача, а Позивач не має матеріально-правових підстав звертатися за захистом цього права, у тому числі у визначений спосіб шляхом оспорювання вказаних рішень Відповідача -1 та укладеного між відповідачами договору оренди землі, тобто звернутися з такими позовними вимогами Позивач міг би тільки за наявності у нього порушеного права на спірну земельну ділянку.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 р. у справі № 904/9209/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з вказаним рішенням суду, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, через систему "Електронний суд", звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 р. у справі № 904/9209/21 прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволенні позову з огляду на неефективний спосіб захисту, заявлених вимог, а також неналежності позивача у даній справі. Водночас, на думку Скаржника, судом першої інстанції не було враховано, що Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара є належним Позивачем у справі що стосується у тому числі захисту прав на нерухоме майно, закріплене на праві повного господарського відання. При цьому, Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не дав оцінки доводам Позивача відносно підстав позову, які були пов`язані з порушенням права господарського відання на нерухоме майно. При цьому постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2009 р. у справі № 39/341-07, яка має преюдиційну значення, за позовом Дніпропетровського національного університету ( на даний час - Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара ) до ТОВ ПБФ Домобуд та ТОВ Консоль ЛТД встановлено факт розміщення будівель на земельній ділянці площею 1,473 га у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького, 36, які перебувають на балансі Позивача, зокрема, наступних будівель: будівлю навчального корпусу № 2 літ. А-4; літ. Г -одноповерховий житловий будинок; літ. Д-віварій; літ. Е-гаражі; літ. Ж. З-склади; літ. И-гаражі; літ. К, Л-погреби; літ. П -чергова; літ. С, Т-туалети; літ. М, Н, О-сараї. Скаржник наголошує на тому, що судом першої інстанції було вірно встановлено обставини справи відносно набуття та чинності права постійного користування Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на земельну ділянку площею 1,473 га у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького, 36, а також державну форму власності цієї земельної ділянки. Проте, суд першої інстанції помилково визнав Позивача неналежним. Скаржник вважає, що невідображення при формуванні земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 обтяжень частини земельної ділянки правом постійному користуванні Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара теж не відповідає законодавству та порушує права Позивача. На переконання Скаржника у межах справи № 39/341-07 судами вже встановлювалось питанням порушення прав Позивача, що стосувалось зазіхання на частину земельної ділянки, яка перебуває та перебувала у постійному користуванні Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на земельну ділянку площею 1,473 га у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького,

36. Отже Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара було подано позов на захист власних прав та інтересів. Скаржник зазначає, що одним з способів захисту прав юридичних осіб на земельні ділянки є визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. При цьому варто звернути окрему увагу, що визнання незаконним/недійсним правового акту органу місцевого самоврядування відповідає способу захисту прав, який закріплений у ст. 393 ЦК України. Отже, способи захисту, заявлені Позивачем є такими, що прямо передбачені ЦК України та Земельним кодексом України. Відтак, на думку Скаржника - заявлений Позивачем спосіб захисту прав є ефективними та повністю відновить порушені права Дніпровському національному університету імені Олеся Гончара з урахуванням того, що витребування навіть частини земельної ділянки, але з невідповідним ( неправильним ) цільовим призначенням не поновить прав Позивача, які полягають у тому, що Позивачу земельна ділянка надавались з відповідним цільовим призначенням, який є його основною функцією - функціонування навчального закладу. Разом з тим, суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. Проте, незважаючи на те що судом встановлено приналежність земельної ділянки площею 1,473 га у м. Дніпро до державної форми власності, суд ухилився від надання оцінки рішенням Дніпровської міської ради від 02.09.2020 р. № 318/60 та від 23.02.2022 р. №161/16.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Дніпровська міська рада, ознайомившись із апеляційною скаргою, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Так, Апелянт у своїй апеляційній скарзі заперечує проти висновків суду, однак його доводи ґрунтуються виключно на власній інтерпретації норм права та суб`єктивній оцінки наданих у справі документів. При цьому він посилається на судову практику, яка не є релевантною до даного спору , і таким чином вибудовує свою аргументацію на порушеннях та неправильному застосуванні норм права. Міська рада зазначає, що оскільки право на позов, спрямований на захист володіння держави, належить саме державі, то суб`єкт права постійного користування не має права звертатися до суду з таким позовом від власного імені. В супереч наведених норм, даний позов у справі був поданий Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара від власного імені з обранням неналежного способу захисту, якому, як вже зазначено, відповідає позовна вимога про витребування земельної ділянки від Відповідача на користь держави. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Відповідач -1 наголошує, що ТОВ «Артбуд-Проект», звертаючись до міської ради, надав усі необхідні та належні докази набуття прав на нерухоме майно. Це, у свою чергу, свідчить про його переважне право на спірну земельну ділянку. Крім того, Позивач не заявляв жодних вимог щодо скасування чи визнання недійсною реєстрації права власності за Відповідачем -2. Отже, офіційне визнання державою права власності на нерухоме майно є достатньою правовою підставою для надання міською радою права користування земельною ділянкою, на якій розташоване це майно. Водночас, у державних органах та відповідних реєстрах відсутні будь-які відомості щодо закріплення за Позивачем права користування спірною земельною ділянкою. Це додатково підтверджує відсутність у Позивача належних правових підстав для пред`явлення позову та спростовує його доводи про наявність права користування. На переконання Відповідача -1 у спірних правовідносинах у силу принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розміщені, користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомості не може здійснювати ніхто, окрім власника нерухомості. Наслідком набуття іншою особою права власності на нерухоме майно є припинення користування попереднім землекористувачем відповідною частиною земельної ділянки під нерухомим майном. Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артбуд-Проект» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою. Зокрема, Товариство посилається на те, що аргумент суду першої інстанції про неналежність Позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові в цій частині вимог, і доводи апеляційної скарги його жодним чином не спростовують. Позивач не надав жодного доказу державної реєстрації свого права на спірну земельну ділянку, що робить його посилання на вказану практику безпідставними. Більше того, у справах, на які посилається ДНУ, судами було достеменно встановлено, що земельні ділянки свого часу надавалися саме тим навчальним закладам, які виступали позивачами. Натомість у цій справі єдиний документ, на який спирається Апелянт, - це Випис від 1934 року, виданий абсолютно іншій юридичній особі - Інституту Народної Освіти. При цьому, сам цей Випис містить пряму вказівку на обов`язок землекористувача реєструвати всі подальші зміни. Висновком експерта № 3126-23 від 26.09.2024 р., отриманим у межах розгляду справи в суді першої інстанції, підтверджено, що встановити накладання земельних ділянок неможливо саме через відсутність у Позивача правовстановлюючих документів, які б дозволили ідентифікувати межі його ділянки. Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що преюдиція вимагає тотожності сторін, предмету спору та підстав позову. У даному випадку відсутні всі ці елементи: Ні Дніпровська міська рада (яка була залучена як третя особа), ні ТОВ «АРТБУД-ПРОЕКТ» участі у тій справі не брали; справа № 39/341-07 стосувалася усунення перешкод у користуванні, а не визнання права постійного користування, скасування рішень органу місцевого самоврядування чи визнання недійсним договору оренди; з 2007 року фактичні та юридичні обставини кардинально змінилися. Спірна земельна ділянка була сформована як окремий об`єкт кадастру, зареєстрована у Державному земельному кадастрі, отримала кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, на неї було зареєстровано право комунальної власності, а згодом укладено договір оренди з Відповідачем -2. Ці обставини не були і не могли бути предметом дослідження у 2007 році. Отже, рішення у справі №39/341-07 не має жодного преюдиціального значення для даної справи. Товариство також вказує на те, що на момент прийняття оскаржуваних рішень спірна земельна ділянка не була зареєстрована у Державному земельному кадастрі як об`єкт державної власності та не перебувала у належно оформленому користуванні ДНУ. Отже, Дніпровська міська рада діяла в межах своїх повноважень, розглядаючи ділянку як землі запасу міста. Відповідач -2 є законним власником нежитлової будівлі, розташованої на спірній земельній ділянці 0,2633 га. Скасування договору оренди, як того вимагає Позивач, призведе до парадоксальної та юридично невизначеної ситуації, коли законний власник нерухомого майна буде позбавлений права користуватися земельною ділянкою, на якій це майно розташоване. Це фактично унеможливить експлуатацію, обслуговування та будь-яке законне використання належного Відповідачу -2 об`єкта нерухомості, що є прямим порушенням його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Доводи ДНУ про порушення його права господарського відання на свої будівлі є безпідставними, оскільки передача в оренду ділянки під будівлею Відповідача -2 жодним чином не створює перешкод ДНУ у користуванні його об`єктами, розташованими на суміжній території. Натомість Відповідач -2 оформив право користування земельною ділянкою на законних підставах як власник розташованої на ній нерухомості, та право власності на зазначений об`єкт нерухомості в судовому порядку не скасовувався. Міністерством освіти і науки України у письмових поясненнях, що надійшли до апеляційного суду - підтримало вимоги апеляційної скарги навчального закладу, пославшись на те, що на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна - будівлі (споруди), що є державною власністю і закріплені за позивачем на праві господарського відання. Як вбачається з долученого до рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 р. № 318/60 графічного матеріалу: зазначена в рішенні територія є частиною земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ДНУ і відноситься до земель державної власності. Міносвіти не надавалось погодження згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТБУД- 3 ПРОЕКТ та на вилучення земельної ділянки (частини ділянки) у м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького,

36. Міністерство вважає, що рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 р. № 318/60 прийнято за відсутності обов`язкових погоджень, передбачених законом. Вказані обставини на думку Позивача свідчать про незаконність оскаржуваного рішення. Право постійного користування ДНУ земельною ділянкою у м. Дніпро по пр. Дмитра Яворницького, 36 підтверджено, зокрема, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007 р. по справі № 39/341-07, що має преюдиціальне значення згідно з частиною 4 ст. 75 ГПК України. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара є закладом освіти державної форми власності і має право постійного користування земельною ділянкою площею 1,4730 га у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького, 36 на підставі картки володіння від 26.08.1924 р. за реєстраційним № 12916/5, реєстрація ділянки затверджена Дніпропетровською міськрадою 10.07.1930 р. за протоколом № 55 і занесена до загального реєстру земельних дільниць по м. Дніпропетровську 04.04.1930 р. під номером 1328. Враховуючи наведене, Міністерство просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 р. у цій справі та здійснювати розгляд справи за відсутності представника Міносвіти. Треті особи -1, -2 не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.07.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач) , судді Чередко А.Є., Дармін М.О.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/9209/21. Матеріали справи № 904/9209/21 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2025 р. апеляційну скаргу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 р. у справі № 904/9209/21 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків. Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Розпорядженням керівника апарату суду від 16.09.2025 р., зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Дарміна М.О., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 р. № 1 здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі. Автоматичною системою документообігу, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі, тощо визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чередко А.Є., Чус О.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.09.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 05.02.2026 р.. Після відкриття провадження у справі, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2025 р. апеляційну скаргу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 р. у справі № 904/9209/25 залишено без руху. Встановлено заявникові апеляційної скарги п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2025 р. продовжено розгляд справи № 904/9202/21 за апеляційною скаргою Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 р.. Призначено справу № 904/9202/21 до розгляду у судовому засіданні на 05.02.2026 р. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2026 р. оголошено перерву в судовому засіданні о 17.02.2026 р.. 17.02.2026 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Кощеєва І.М. на лікарняному, розгляд справи, призначеної на 17.02.2026 р., не відбувся. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2026 р. розгляд апеляційної скарги Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 р. у справі № 904/9209/21 призначено в судове засідання на 22.06.2026 р. У судовому засіданні 22.06.2026 р. була оголошена перерва на 01.07.2026 р. Треті особи -1, -2 не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Третьої особи -1, -2. У судовому засіданні 01.07.2026 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи. Відповідно до пункту 1.1 статуту Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара ( далі Університет, Позивач ) в редакції, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 11.07.2017 р. № 1004, Університет засновано як Катеринославський університет рішенням Міністерства народної освіти і мистецтв Української держави від 20.08.1918 р. Згідно з рішенням Катеринославського губернського відділу народної освіти від 24.02.1920 р. замість Катеринославського університету було створено Катеринославський інститут народної освіти ( з 1926 року - Дніпропетровський інститут народної освіти ). Випискою з актів земельної реєстрації на земельну дільницю від 27.06.1934 р. засвідчено, що земельну ділянку в м. Дніпропетровську на просп. Карла Маркса, 18 ( зараз - м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 36 ) площею 1,473 га ( далі - земельна ділянка 1,473 га ) на підставі картки володіння від 26.08.1924 р. в реєстрі № 12916/5 надано в користування Інституту Народної Освіти для учбового закладу. Реєстрацію земельної ділянки затверджено 10.07.1930 р. протоколом № 55 засідання Президії Дніпропетровської міської ради та 04.04.1930 р. за № 1328 і занесено до загального реєстру земельних ділянок м. Дніпропетровська. На земельній ділянці 1,473 га розташовано будівлі Інституту Народної Освіти літ. «А», «Б», «В». У процесі реорганізації навчальних закладів, на виконання постанови Ради народних комісарів УСРР «Про реорганізацію мережі і системи педосвіти» від 22.07.1930 р., Дніпропетровський педагогічний інститут Профосвіти з факультетами соціальних наук, біологічних і виробничого навчання з використанням наявної матеріальної бази розміщено в навчальному корпусі ( з допоміжними будівлями і спорудами) у м. Дніпропетровську на просп. Карла Маркса,

18. Відповідно до постанови Ради народних комісарів УРСР «Мережа й контингенти державних університетів УРСР» від 21.07.1933 р., прийнятої на виконання постанови Ради народних комісарів УРСР «Про організацію на Україні державних університетів» від 10.03.1933 р., основні та допоміжні приміщення в м. Дніпропетровську по просп. Карла Маркса, 18 передані Дніпропетровському державному університету. Зокрема, постановою Ради народних комісарів УРСР від 21.07.1933 р. «Мережа й контингенти державних університетів УРСР» передбачено не пізніше 15.08.1933 р. передати університетам усі учбові та спеціального призначення приміщення ( як основні, так і допоміжні ), що є у віданні фізико-хіміко-математичних інститутів та інститутів профосвіти в містах: Харкові, Одесі, Києві, Дніпропетровську, та приміщення науково-дослідних установ, що передаються університетам. Виписом з актів земельної реєстрації на земельну дільницю від 27.06.1934 р. засвідчено, що земельна ділянка 1,473 га перебуває в користуванні Інституту народної освіти. До акту додано план земельної ділянки з розташуванням будівель позначених А, Б, В. 21.08.1999 р. Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради видав свідоцтво про право власності на будівлю навчального корпусу № 2 літ. «А-4» та житлові будинки літ. «Б-1», «В-1» Дніпропетровського державного університету. Право державної власності на це майно зареєстровано Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації 21.08.1999 р. Університет є правонаступником учбових закладів, які утворювалися з 20.08.1918 р. на базі Катеринославського університету. У зв`язку зі змінами адреси об`єктів нерухомого майна та земельної ділянки основні та допоміжні будівлі та земельна ділянка мають адресу: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького,

36. Відповідно до відомості Міністерства освіти і науки України про державне право ( нерухоме майно державних підприємств, їх об`єднань, установ та організацій ), сформованої 17.04.2023 р., за Університетом обліковується в тому числі житловий будинок літ. «Б» площею 425,6 кв.м, навчальний корпус № 2 літ. «А» площею 6228,9 кв.м за адресою м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького

36. Отже, на земельній ділянці площею 1,473 га у м. Дніпрі на просп. Дмитра Яворницького, 36 розташовані об`єкти нерухомого майна, які є державною власністю і закріплені за Університетом на праві господарського відання згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 23.06.2017 р. № 912 «Про закріплення державного майна за Дніпропетровським національним університетом імені Олеся Гончара». Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 14.08.2007 р. у справі № 39/341-07, яке набрало законної сили, задовольнив позов Університету та зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельну фірму «Домобуд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» усунути перешкоди в користуванні Університетом земельною ділянкою у м. Дніпропетровськ по просп. Карла Маркса, 36 ( зараз - м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 36 ) шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів на вказаній земельній ділянці. Зазначеним судовим рішенням встановлено факт здійснення відповідачами самочинного будівництва будівлі житлового комплексу на частині земельної ділянки орієнтовною площею 3,700 м кв, яка розташована в межах земельної ділянки Університету 1,473 га, без наявності речового права на таку земельну ділянку. Вищенаведені обставини також були встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 р. у справі № 904/9212/21 залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2025 р. та постановою Верховного Суду від 06.05.2026 р. і відповідно до ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи ( Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара та Дніпровська міська рада ), стосовно яких встановлено ці обставини. Рішенням Дніпровської міської ради «Про надання ТОВ "Артбуд-Проект" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ( Соборний район )» від 02.09.2020 р. № 318/60 Товариству з обмеженою відповідальністю "Артбуд-Проект" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно з доданим графічним матеріалом (п.1 рішення). За змістом п. 2 вказаного рішення, ТОВ "Артбуд-Проект" зобов`язано замовити у суб`єктів господарювання, що є розробниками документації із землеустрою, згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та після його погодження відповідно до чинного законодавства подати цей проект до міської ради для прийняття відповідного рішення. В пп. 3.1 п. 3 рішення від 02.09.2020 р. № 318/60 встановлено, що площа та конфігурація земельної ділянки визначаються під час складання проекту землеустрою щодо її відведення. На підставі вказаного рішення розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За результатами розгляду поданого проекту землеустрою Дніпровською міською радою прийнято рішення «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 р. № 161/16, згідно з яким вирішено:

1. Зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,2633 га (кадастровий номер 1210100000:03:325:0151). по АДРЕСА_1 за Дніпровською міською територіальною громадою, в особі Дніпровської міської ради.

2. Затвердити проект землеустрою, розроблений ФОП Пітьком С.М., щодо відведення земельної ділянки, площею 0,2633 га (кадастровий номер 1210100000:03:325:0151), по АДРЕСА_1 .

3. Передати земельну ділянку (план земельної ділянки додається), площею 0,2633 га (кадастровий номер 1210100000:03:325:0151), по АДРЕСА_1 в оренду строком на десять років ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури).

4. Віднести земельну ділянку (п. 3 цього рішення) за основним цільовим призначенням до категорії «Землі житлової та громадської забудови».

5. Зобов`язати ТОВ "Артбуд-Проект": 5.1. У тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір оренди землі (п. 3 цього рішення). 5.2. Здійснити нотаріальне посвідчення договору (п.5.1 цього рішення) та провести державну реєстрацію прав за цим договором відповідно до вимог чинного законодавства (п.1-5 рішення від 23.02.2022 р. №161/16). 20.06.2022 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2601188212020 (запис про право власності/довірчої власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 47113075, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р.). На виконання п. 5 рішення Дніпровської міської ради «Про передачу земельної ділянки по просп. Дмитра Яворницького, 36Г ( Соборний район ) в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 р. № 161/16 між Дніпровською міською радою та ТОВ "Артбуд-Проект" було укладено договір оренди землі від 20.06.2022 р., який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. ( запис про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 47113123, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р.) і зареєстрований в реєстрі за №

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Як зазначалося рраніше, Університет є вищим навчальним закладом державної форми власності, який заснований у 1918 році як Катеринославський університет та є правонаступником учбових закладів, що послідовно утворювалися на базі Катеринославського університету. З 1924 року в постійному користуванні Університету перебуває земельна ділянка 1,473 га, що підтверджується оформленими за одним з правопопередників Університету - Інститутом народної освіти карткою володіння від 26.08.1924 р. № 12916/5 та виписом з актів земельної реєстрації на земельну дільницю від 27.06.1934 р. Реєстрацію земельної ділянки затверджено 10.07.1930 протоколом № 55 засідання Президії Дніпропетровської міської ради та 04.04.1930 за № 1328 і занесено до загального реєстру земельних ділянок м. Дніпропетровська. До акту земельної реєстрації додано план земельної ділянки 1,473 га з розташуванням будівель Інституту народної освіти літ. «А», «Б», «В». Отже, земельна ділянка площею 1,473 га у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького, 36 є державною власністю і перебуває в постійному користуванні Університету, речове право якого виникло на підставі картки володіння від 26.08.1924 р. № 12916/5 та оформлено виписом з актів земельної реєстрації на земельну дільницю від 27.06.1934 р., що узгоджується з положеннями статей 193, 195, 196, 201 Земельного кодексу УРСР в редакції від 29.11.1922 р. На земельній ділянці 1,473 га розташовані об`єкти нерухомого майна: будівля навчального корпусу № 2 літ. «А-4» та житлові будинки літ. «Б-1», «В-1», які також є державною власністю і закріплені за Університетом на праві господарського відання. Протягом 2005-2007 років ТОВ ПБФ «Домобуд» і ТОВ «Консоль ЛТД» самовільно виконали роботи з демонтажу споруд, які належали Університету, та без наявності речових прав на землю і дозвільних документів на будівництво намагалися здійснити самочинне будівництво житлового комплексу на земельній ділянці орієнтованою площею 3,700 кв м, яка розташована в межах земельної ділянки 1,473 га. Вказані преюдиційні для даної справи обставини встановив Господарський суд Дніпропетровської області в рішенні від 14.08.2007 у справі № 39/341-07 та в рішенні від від 25.04.2024 р. у справі № 904/9212/21. Як звернув увагу Верховний Суд у п. 64 постанови від 23.12.2025 р. у справі № 904/9212/21 за обставинами справи № 39/341-07 саме контролюючі органи Ради ще в 2006 році виявили факт згаданого самочинного будівництва на земельній ділянці Університету, а безпосередньо Рада була залучена до участі у вказаній справі в якості третьої особи. Тобто Рада була достеменно обізнана з обставиною належності земельної ділянки 1,473 га на праві власності державі та її перебування в користуванні Університету, а також з фактом зведення саме в межах цієї ділянки самочинного будівництва, яке в подальшому було оформлено за ТОВ «БК Яворницький». Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають, зокрема усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. ЗК України, зокрема в положеннях статей 12, 13, 17, 116, 122, чітко розмежовує повноваження відповідних органів щодо розпорядження земельними ділянками в залежності від форми власності: органи місцевого самоврядування мають повноваження з передачі у власність або користування земельних ділянок комунальної власності відповідних територіальних громад, а функції з розпорядження земельними ділянками державної власності покладено на органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції. При цьому за приписами частини 2 ст. 117 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать, зокрема земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність. Отже, земельна ділянка 1,473 га, яка перебуває в постійному користуванні державного навчального закладу та на якій розташовані об`єкти нерухомого майна державної власності в силу наведеного імперативного законодавчого застереження не могла передаватися у комунальну власність за виключенням випадку попередньої передачі в комунальну власність відповідних об`єктів нерухомості. Судом у цій справі не встановлено обставин передачі у встановленому законом порядку будь-яких розташованих на земельній ділянці 1,473 га об`єктів нерухомості з державної в комунальну власність, що у такому випадку виключає можливість набуття територіальною громадою міста Дніпра в особі Ради речових прав на вказану земельну ділянку або на її частину. Відповідно до принципу належного урядування, який є складовою верховенства права та передбачає обов`язок органу публічної влади діяти відкрито, послідовно, розсудливо та передбачувано, до органів місцевого самоврядування, в силу їх публічно-правового статусу та наявності владних управлінських повноважень, висуваються підвищені вимоги щодо стандартів поведінки у правовідносинах з іншими суб`єктами. Принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень ( постанова Верховного Суду від 28.02.2020 р. у справі № П/811/1015/16 ). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що однією з основних засад законодавства є добросовісність (пункт 6 ст. 3 ЦК України ), дії учасників правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Згідно зі ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У зв`язку з наведеним добросовісність у правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісними, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися так, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ними ставляться. І навпаки - реалізація правового регулювання цивільних відносин буде недобросовісною, якщо соціальна свідомість відторгає її як таку, що не відповідає задекларованій меті. Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість. Розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципи здійснення суб`єктивних цивільних прав, потрібно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє у межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства. Подібні висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 521/17654/15-ц. За встановленими у цій справі обставинами спірна земельна ділянка, площею 0,2633 га ( кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 ), по АДРЕСА_1 була сформована в 2020 році та надана Радою в користування в оренду ТОВ "Артбуд-Проект" для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку, щодо якої в 2007 році за участю Ради було ухвалено судове рішення про знесення самочинного будівництва. Водночас Рада присвоїла зазначеній земельній ділянці адресу, тотожну адресі нерухомого майна та земельної ділянки Університету: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 36Г. Наведене очевидно свідчить про те, що на момент вчинення правочинів щодо земельної ділянки Університету Рада не могла не знати про те, що оформлює речові права на землю під нове будівництво, правовий статус якої підтверджений чинним судовим рішенням, та розпоряджається частиною земельної ділянки державної власності. Отже, свідомо ігноруючи судове рішення у справі № 39/341-07, Рада вчинила завідомо неправомірні розпорядчі дії щодо земельної ділянки 0,2633 га, яка певною мірою входить до складу 1,473 га, створивши у такий спосіб штучні юридичні підстави для оформлення речового права на земельну ділянку державної власності за територіальною громадою. Завдяки цьому Рада також створила для ТОВ "Артбуд-Проект" формальну можливість оформлення права користування земельною ділянкою державної власності під нове будівництво, одночасно створивши юридичні перешкоди дійсному власнику землі та законному землекористувачу у відновленні порушених прав на землю. Такі дії органу місцевого самоврядування, який використав свої владні повноваження всупереч їх призначенню з метою завдання шкоди речовим правам Університету, не відповідають принципу належного урядування та є очевидно недобросовісними. Недобросовісність дій Ради та ТОВ "Артбуд-Проект" підтверджується також і їх процесуальною позицією у цьому спорі. Так, не маючи належних правових аргументів на підтвердження законності власних дій, які є предметом оскарження Університету, Рада будує свою позицію виключно на формальних зауваженнях щодо оформлення речового права Університету на земельну ділянку 1,473 га та намагається виправдати свої неправомірні розпорядчі дії відсутністю державної реєстрації права постійного користування Університету. Такі аргументи Ради відхиляються судом апеляційної інстанції з тих підстав, що речове право на землю Університету підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, а Земельні кодекси УРСР 1970 р. і 1990 р., ЗК України 2001 року серед підстав припинення набутого раніше права користування земельними ділянками не передбачають його неоформлення або непереоформлення, тоді як державна реєстрація не є підставою набуття права, а є лише засвідченням вже набутого особою права. З огляду на приписи частини 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відсутність записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права постійного користування Університету жодним чином не свідчить, що таке право в останнього відсутнє. При цьому відповідно до пункту 10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними. Як зазначалося раніше рішенням Дніпровської міської ради «Про надання ТОВ "Артбуд-Проект" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ( Соборний район )» від 02.09.2020 р. № 318/60 Товариству з обмеженою відповідальністю "Артбуд-Проект" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно з доданим графічним матеріалом ( п.1 рішення ). На підставі вказаного рішення було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За результатами розгляду поданого проекту землеустрою Дніпровською міською радою прийнято рішення «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 р. № 161/16, згідно з яким вирішено:

4. Віднести земельну ділянку (п. 3 цього рішення) за основним цільовим призначенням до категорії «Землі житлової та громадської забудови». Отже, рішення Дніпровської міської ради «Про надання ТОВ "Артбуд-Проект" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ( Соборний район )» від 02.09.2020 р. № 318/60 є актом індивідуальної дії, який вичерпало свою дію в наслідок його виконання, що свідчить про відсутність правових підстав для подальшого скасування цього акту. У свою чергу, зазначене рішення було підставою прийняття іншого акту органу місцевого самоврядування рішення Дніпровської міської ради «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 р. № 161/16, з якого виникли правовідносини, що мають триваючий характер зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 (запис про право власності/довірчої власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 47113075, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р.). На виконання п. 5 рішення Дніпровської міської ради «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 ( Соборний район ) в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 р. № 161/16 між Дніпровською міською радою та ТОВ "Артбуд-Проект" було укладено договір оренди землі від 20.06.2022 р., який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. ( запис про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 47113123, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р.) і зареєстрований в реєстрі за №

156. За договором оренди землі від 20.06.2022 р. передбачено надання в оренду ТОВ "Артбуд-Проект" земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 строком на 10 років, дата закінчення дії договору - 20.06.2032 р. У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 03.04.2024 р. № 922/2737/23 викладено правовий висновок, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан Позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду ( постанови від 26.01.2021 р. у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 р. у справі № 209/3085/20 ). Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту ( постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 р. у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 р. у справі № 522/1528/15-ц, від 02.02.2021 р. у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 р. у справі № 910/10011/19, від 20.10.2021 р. у справі № 9901/554/19, від 08.02.2022 р. у справі № 209/3085/20, від 21.09.2022 р. у справі № 908/976/190, від 22.09.2022 р. у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 р. у справі № 233/4365/18, від 12.07.2023 р. у справі № 757/31372/18-ц, від 29.11.2023 р. у справі № 513/879/19 ). За встановлених фактичних обставин визнання недійсним рішення Дніпровської міської ради «Про надання ТОВ "Артбуд-Проект" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ( Соборний район )» від 02.09.2020 р. № 318/60 є неефективним способом захисту, оскільки не призводить до поновлення порушених прав Позивача як користувача земельної ділянки, а тому у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити. Доказів передачі у комунальну власність земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 у АДРЕСА_1 або її частини чи розташованих на ній будівель, споруд, інших об`єктів нерухомого майна державної власності до матеріалів справи не надано. Отже, прийняття рішення Дніпровської міської ради «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 р. № 161/16 здійснено за відсутності повноважень, визначених Законом. Згідно з ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Приймаючи до уваги, що спірна земельна ділянка перебуває в постійному користуванні Позивача, передача в оренду такої ділянки (її частини) можлива виключно після припинення відповідного права з підстав, передбачених в ст. 141 Земельного кодексу України. Отже, приймаючи рішення від 23.02.2022 р. № 161/16, Дніпровська міська рада порушила норми ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним. Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У зв`язку з недійсністю рішення Дніпровської міської ради «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 р. № 161/16 підлягає скасуванню державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про право власності/довірчої власності 47113075, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В.). На виконання п. 5 недійсного рішення Дніпровської міської ради від 23.02.2022 р. № 161/16 між Дніпровською міською радою та ТОВ "Артбуд-Проект" було укладено договір оренди землі від 20.06.2022 р., який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. ( запис про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 47113123, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р.) і зареєстрований в реєстрі за №

156. Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Частинами 1 - 4 ст. 4 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. Як зазначено вище, спірна земельна ділянка площею відноситься до земель державної власності, а тому Дніпровська міська рада не мала повноважень з надання її в оренду, виходячи з норм ст. ст. 12, 13, 17, 122 Земельного кодексу України. Також, відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, у зв`язку з перебуванням вказаної земельної ділянки в постійному користуванні Позивача, її надання в оренду іншим особам можливе лише після припинення права постійного користування. Будь-яких доказів настання підстав припинення права користування земельною ділянкою в порядку ст. 141 Земельного кодексу України до справи не подано. Згідно зі ст. ст. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Отже, враховуючи наведене та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, договір оренди землі від 20.06.2022 р., укладений між Дніпровською міською радою і ТОВ "АРТБУД-ПРОЕКТ", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. і зареєстрований в реєстрі за № 156, укладено з порушенням норм закону, що є підставою визнання його недійсним в судовому порядку. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. Враховуючи вищенаведене, державна реєстрація прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р. та державна реєстрація права оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 47113123, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В.) підлягає скасуванню, право ТОВ «Артбуд-Проект» оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 припиненню. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про неефективний спосіб захисту, заявлених Позивачем вимог, а також неналежності Позивача у даній справі, оскільки Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара є належним Позивачем у справі, який звернувся до суду за захистом порушеного Відповідачами права на нерухоме майно, закріпленого за ним на праві повного господарського відання. Відповідно до частини 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, особа, звертаючись до суду, вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Відповідно до положень частини 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Таким чином, під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам ( див. висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 р. у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 р. у справі № 145/2047/16-ц ). Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 ). У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що заявлений Позивачем спосіб захисту прав є ефективними та повністю відновить порушені права Дніпровському національному університету імені Олеся Гончара з урахуванням того, що витребування навіть частини земельної ділянки, але з невідповідним (неправильним) цільовим призначенням не поновить прав Позивача, які полягають у тому, що Позивачу земельна ділянка надавались з відповідним цільовим призначенням, який є його основною функцією - функціонування навчального закладу. Отже, суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: про визнання недійсним рішення Дніпровської міської ради від 23.02.2022 р. № 161/16; скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р. та державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно; припинення права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020; визнання недійсним договору оренди землі від 20.06.2022 р., укладеного між Дніпровською міською радою і ТОВ "АРТБУД-ПРОЕКТ"; скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р. та державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно; припинення права ТОВ «Артбуд-Проект» оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020. Тому в цій частині позов підлягає задоволенню. З огляду на викладене, здійснивши дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються предмета спору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а зазначене рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, про часткове задоволення позову.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права. В наведених у цій постанові мотивів, колегія суддів не вважає за необхідне давати відповідь на кожен аргумент апеляційної скарги з огляду на висновки ЄСПЛ у справах "Проніна проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії" ( хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент ). Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає. На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нове рішення про часткове задоволення позову. Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, позов задоволено частково.

10. Судові витрати. Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про задоволення позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги Позивача, судові витрати, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в листопаді 2021 року, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 24.09.2021 р. № 83-552-34 до Дніпровської міської ради, в якому просив визнання недійсним рішення Дніпровської міської ради "Про надання ТОВ "АРТБУД-ПРОЕКТ" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (Соборний район)" від 02.09.2020 р. № 318/60. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 р. становив 2 270,00 грн. Отже, при зверненні Позивача в листопаді 2021 року до суду першої інстанції з позовною заявою, яка містила дві немайнові вимоги, розмір судового збору, що підлягав сплаті становив 4 540,00 грн.. 14.07.2022 р. Позивач подав позовну заяву ( уточнену ) від 14.07.2022 р. № 83-552-38, відповідно до якої просив суд: 1) рішення Дніпровської міської ради "Про надання ТОВ "АРТБУД-ПРОЕКТ" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (Соборний район)" від 02.09.2020 № 318/60 - визнати недійсним; 2) рішення Дніпровської міської ради "Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (Соборний район) в оренду ТОВ "АРТБУД-ПРОЕКТ" по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку" від 23.02.2022 №161/16 - визнати недійсним; 3) рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 та державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про право власності/довірчої власності 47113075, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В.) - скасувати; 4) право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 - припинити; 5) договір оренди землі від 20.06.2022, укладений між Дніпровською міською радою і ТОВ "АРТБУД-ПРОЕКТ", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. і зареєстрований в реєстрі за №156 - визнати недійсним; 6) рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 та державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 47113123, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В.) - скасувати; 7) право ТОВ "АРТБУД-ПРОЕКТ" оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 - припинити. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 р. становив 2 481,00 грн. Отже, при поданні уточненої позовної заяви, яка містила сім немайнових вимог, розмір судового збору, що підлягав сплаті становив 17 367,00 грн.. За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. З огляду на те, що Скаржником у даній справі апеляційна скарга подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання апеляційної скарги має бути розрахований судом із застосуванням понижуючого коефіцієнта, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору. Виходячи з розміру суми судового збору, який підлягав сплаті при зверненні з позовними вимогами (17 367,00 грн.), звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 р. у даній справі, Скаржник повинен був сплатити судовий збір, у розмірі 20 840,40 грн. ( 17 367,00грн. х 150% х 0,8). Водночас, згідно платіжного доручення № 1077 від 20.08.2025 р., доданого до апеляційної скарги, Скаржник оплатив судовий збір лише у сумі 9 733,06 грн., тобто недоплачена сума судового збору становить 11 107,34 грн. Отже, Скаржником судовий збір сплачений не у повному розмірі. Колегія суддів зазначає, що якщо факт недоплати судового збору з`ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема, у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору. Отже, суд апеляційної інстанції не позбавлений права достягнути судовий збір за розгляд апеляційної скарги, у визначеному розмірі на користь Державного бюджету України. Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає за необхідне достягнути з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара належну суму судового збору, а саме: 11 107,34 грн. судового збору за розгляд справи у апеляційному господарському суді. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 р. у справі №904/9209/21 - задовольнити частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 р. у справі №904/9209/21- скасувати. Прийняти нове рішення. Позовні вимоги Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара задовольнити частково. Визнати недійсним рішення Дніпровської міської ради "Про передачу земельної ділянки по просп. Дмитра Яворницького, 36-Г (Соборний район) (Соборний район) в оренду ТОВ «Артбуд-Проект» по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку" від 23.02.2022 р. № 161/16. Скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р. та державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про право власності/довірчої власності 47113075, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В.). Припинити право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020. Визнати недійсним договір оренди землі від 20.06.2022 р., укладений між Дніпровською міською радою і ТОВ "АРТБУД-ПРОЕКТ", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. і зареєстрований в реєстрі за №

156. Скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 р. та державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 47113123, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В.). Припинити право ТОВ «Артбуд-Проект» оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2601188212020. В решті позовних вимог - відмовити. Стягнути з Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп.. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) на користь Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (49045, м. Дніпро, просп. Науки, 72, код ЄДРПОУ 02066747) судовий збір за подання позову до Госполарського суду Дніпропетровської області, в сумі 8 683,50 грн., про що видати наказ. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТБУД-ПРОЕКТ" на користь Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара ( 49045, м. Дніпро, просп.. Науки, 72, код ЄДРПОУ 02066747) на користь Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (49045, м. Дніпро, просп. Науки, 72, код ЄДРПОУ 02066747) судовий збір за подання позову до Госполарського суду Дніпропетровської області, в сумі 6 202,50 грн., про що видати наказ. Стягнути з Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп.. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) на користь Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара ( 49045, м. Дніпро, просп. Науки, 72, код ЄДРПОУ 02066747) 10 420,20 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги, про що видати наказ. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТБУД-ПРОЕКТ" на користь Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (49045, м. Дніпро, просп. Науки, 72, код ЄДРПОУ 02066747) 7 443,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги, про що видати наказ. Стягнути з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (49045, м. Дніпро, просп. Науки, 72, код ЄДРПОУ 02066747) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA678999980313131206082004628, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір за розгляд апеляційної скарги, у розмірі 11 107,34 грн., про що видати наказ. Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 13.07.2026 р. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя А.Є. Чередко Суддя М.О. Дармін

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4876 № 904/9209/21

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше