Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/510/26

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2026 року м. Рівне Справа № 924/510/26 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В. , суддя Крейбух О.Г. розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська деревообробна компанія" (вх2580/26 від 29.05.2026) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/510/26 за позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська деревообробна компанія" про стягнення заборгованості в сумі 2481920,82 грн ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції. 1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є ухвала Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/510/26. 1.2. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/510/26 постановлено передати справу №924/510/26 за позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська деревообробна компанія" про стягнення 2481920,82 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту за виключною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області (проспект Миру, 20, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. 2.1. Предметом вимоги у даній справі є стягнення з відповідача 2481920,82 грн, з яких: 2000294,45 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту - м. Чернівці, 384510,35 грн - інфляційні втрати та 97116,02 грн - три проценти річних за користування безпідставно збереженими коштами несплаченої пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту при будівництві об`єкта "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями на орендованій земельній ділянці по просп. Миру, 249 у м. Чернігові з виділенням черговості: (перша черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями; друга черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями)". 2.2. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. 2.3. Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені статтею 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає. 2.4. Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України. Частиною 3 ст. 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, такі спори розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. 2.5. За правилами Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. 2.6. Спір стосується стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань, пов`язаних з існуванням прав користування нерухомим майном, а саме щодо безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту по об`єкту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями на орендованій земельній ділянці по просп. Миру, 249 у м. Чернігові з виділенням черговості: (перша черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями; друга черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями)" та опосередковано стосується нерухомого майна. 2.7. Вказана справа повинна розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 3 ст. 30 ГПК України, за місцезнаходженням нерухомого майна м. Чернігів, проспект Миру, 249, не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Хмельницької області, у зв`язку з чим матеріали справи №924/510/26 передані за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги. 3.1. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівська деревообробна компанія" 29.05.2026, через систему Електронний суд, звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх2580/26 від 29.05.2026), в якій просить: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська деревообробна компанія" задовольнити. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 про передачу справи №924/510/26 за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області - скасувати. Справу №924/510/26 направити до Господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду. 3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а тому вона підлягає скасуванню. 3.3. Щодо безпідставного застосування правил виключної підсудності скаржник зазначає, що передаючи справу до Господарського суду Чернігівської області, суд послався на ч. 3 ст. 30 ГПК України, вказавши, що оскільки стягнення пайової участі пов`язане з будівництвом об`єкта нерухомості в м. Чернігові, цей спір опосередковано стосується нерухомого майна, а тому підпадає під правила виключної підсудності. 3.4. З таким висновком апелянт не погоджується - суд застосував розширене тлумачення процесуальної норми: неправильне тлумачення поняття "спори з приводу нерухомого майна". Проте, виключна підсудність є винятком із загального правила (ст. 27 ГПК України), а винятки з правил не можуть тлумачитися розширено. До спорів, які виникають з приводу нерухомого майна, належать вимоги, пов`язані з визнанням права власності, речових прав, витребуванням майна з чужого незаконного володіння, усуненням перешкод у користуванні, визнанням недійсними правочинів щодо відчуження або оренди такого майна тощо. Тобто об`єкт нерухомості має бути безпосереднім предметом спору або правовий статус цього майна має впливати на вирішення справи. 3.4.1. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спір у цій справі№924/510/26: не стосується правовідносин оренди землі чи приміщень; не стосується правовідносин будь-якого іншого користування нерухомим майном; не стосується стягнення заборгованості за безпосереднє використання нерухомого майна (орендної плати, земельного податку тощо). Предметом позову є виключно стягнення грошових коштів (заборгованості) як безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту. Пайова участь за своєю правовою природою є обов`язковим грошовим внеском забудовника у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Обов`язок зі сплати є суто зобов`язальним (грошовим), він виникає у суб`єкта господарювання (юридичної особи) перед органом місцевого самоврядування і не зумовлює зміну чи оспорювання прав на саму будівлю. 3.5. Усталена судова практика Верховного Суду наголошує, що грошові спори (зокрема, про стягнення збитків чи безпідставно набутих коштів), навіть якщо вони виникли у зв`язку з будівництвом об`єкта нерухомості, є зобов`язальними та підлягають розгляду за загальними правилами підсудності - за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ГПК України). 3.5.1. Скаржник вважає, що посилання суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 є помилковим, оскільки в тій справі предметом розгляду були правовідносини, що безпосередньо впливали на речові права щодо майна, тоді як у нашому випадку розглядається виключно стягнення грошового внеску до бюджету. 3.6. Судом при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано/не з`ясовано повною мірою фактичні обставини та характер правовідносин між сторонами, формально підійшовши до оцінки позовних вимог прокурора. При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що цей спір є саме спором "з приводу нерухомого майна" в розумінні ч. 3 ст. 30 ГПК України. Спір носить суто комерційно-зобов`язальний, грошовий характер. Натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд виніс помилкове рішення, позбавивши ТОВ "Чернігівська деревообробна компанія" права на розгляд справи належним судом, визначеним законом за загальним правилом підсудності (ч. 1 ст. 27 ГПК України). 3.7. Загальне правило територіальної підсудності (ст. 27 ГПК України) чітко визначає, що позов пред`являється за місцезнаходженням відповідача. Оскільки ТОВ "Чернігівська деревообробна компанія" зареєстроване та веде діяльність, яка відноситься до територіальної юрисдикції Господарського суду Хмельницької області, справа має розглядатися саме цим судом.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи. 4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська деревообробна компанія" (вх2580/26 від 29.05.2026) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/510/26. 4.1.1. Роз`яснено сторонам, що, відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2 ст. 271 ГПК України, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 19.05.2026 у справі №924/510/26 відбудеться без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи. 4.1.2. Запропоновано прокурору та позивачу протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали надати апеляційному господарському суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України, а також докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи. 4.2. Згідно даних комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду (КП ДСС) Північно-західного апеляційного господарського суду: Документ в електронному вигляді (ухвала суду від 12.06.2026 у справі №924/510/26) надіслано до електронних кабінетів учасників провадження у справі. 4.2.1. Доставлена вказана ухвала до електронного кабінету: скаржника - 15.06.2026 о 12:58год; Чернігівської окружної прокуратур -15.06.2026 о 12:54год; позивача Чернігівської міської ради - 15.06.2026 о 12:54год. 4.3. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення - є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. 4.3.1. 15.06.2026 о 13:38год апеляційним судом отримано повідомлення про доставлення копії судового рішення - ухвали від 12.06.2026 у даній справі до електронного кабінету всіх учасників провадження у справі (довідки про доставку електронного листа міститься у матеріалах справи). 4.4. Відтак, прокурор та позивач належним чином повідомленні про відкриття провадження у даній справі та можливість скористатися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали від 12.06.2026. 4.5. Однак, Чернігівська окружна прокуратура та Чернігівська міська рада не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідача. 4.6. Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 19.05.2026 у справі №924/510/26 здійснюється без повідомлення учасників справи, з урахуванням частини 13 статті 8 та частини 10 статті 270 ГПК України 4.7. Відповідно до частини 2 статті 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. 4.8. Станом на 13.07.2026, до початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час їх розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги. 6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська деревообробна компанія" (вх2580/26 від 29.05.2026) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/510/26 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував: 6.1.1. Норми матеріального права: Конституція України; Закон України "Про судоустрій і статус суддів"; Закон України "Про судовий збір". 6.1.2. Норми процесуального права: Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України); 6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи. 7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне. 7.2. 15.05.2026 Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська деревообробна компанія" 2481920,82грн, з яких: 2000294,45грн безпідставно збережені кошти пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, 384510,35грн інфляційні втрати та 97116,02грн три проценти річних за користування грошовими коштами. 7.2.1. В обґрунтування позову прокурор повідомив, що відповідачем до здачі в експлуатацію об`єкта "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями на орендованій земельній ділянці по просп. Миру, 249 у м. Чернігові з виділенням черговості: (перша черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями; друга черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями)" не сплачено до місцевого бюджету кошти пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту. 7.2.2. Разом з тим, зазначає, що товариство до Чернігівської міської ради з приводу сплати пайової участі або зменшення розміру пайової участі не зверталося, договір про пайову участь не укладався, пайова участь до місцевого бюджету не сплачувалась, рішення про звільнення товариства від сплати пайової участі не приймалось. 7.2.3. Як на правові підстави позову посилається на положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", статті 625, 1212 ЦК України. 7.3. Предметом вимоги є стягнення з відповідача 2481920,82 грн, з яких: 2000294,45грн безпідставно збережені кошти пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту - м. Чернівці, 384510,35грн інфляційні втрати та 97116,02грн три проценти річних за користування безпідставно збереженими коштами несплаченої пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту при будівництві об`єкта "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями на орендованій земельній ділянці по просп. Миру, 249 у м. Чернігові з виділенням черговості: (перша черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями; друга черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями)". 7.4. За результатами дослідження, вивчення та перевірки поданої позовної заяви з додатками, Господарським судом Хмельницької області 19.05.2026 постановлено оскаржувану ухвалу (пункт 1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.-2.7. даної постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта. 8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, заперечення на неї, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції від 19.05.2026 - без змін, виходячи з наступного. 8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 8.3. Згідно частини 1 статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема судовий захист цивільного права та інтересу. 8.4. Статтею статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України). 8.4.1. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду. 8.5. Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. 8.6. Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій. 8.7. Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. 8.8. Згідно з частиною 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність. 8.9. За статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 8.10. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів. 8.11. Відповідно до частини 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. 8.12. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. 8.13. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. 8.14. Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України). 8.15. Згідно частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. 8.16. Параграфом 3 глави 2 ГПК України урегульовано територіальну юрисдикцію (підсудність). 8.17. Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини 1 статті 20 цього Кодексу). 8.18. Відповідно до частин 1, 2 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності, відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 8.19. Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів. 8.20. Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. 8.21. Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких ГПК України встановлює інший вид підсудності. 8.22. Відповідно до статті 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким, відповідно до цієї статті, підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. 8.23. Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України. 8.24. Згідно частини 3 статті 30 ГПК України виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна господарським судом встановлено за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. 8.25. Частиною 1 статті 31 ГПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. 8.26. Як уже зазначалося, предметом вимоги є стягнення з відповідача 2481920,82грн, з яких: 2000294,45грн - безпідставно збережені кошти пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту - м. Чернівці, 384510,35 грн - інфляційні втрати та 97116,02 грн - три проценти річних за користування безпідставно збереженими коштами несплаченої пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту при будівництві об`єкта "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями на орендованій земельній ділянці по просп. Миру, 249 у м. Чернігові з виділенням черговості: (перша черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями; друга черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями)". 8.27. Таким чином, спір стосується стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань, пов`язаних з існуванням прав користування нерухомим майном, а саме щодо безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту по об`єкту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями на орендованій земельній ділянці по просп. Миру, 249 у м. Чернігові з виділенням черговості: (перша черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями; друга черга будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано прибудованими магазинами і нежитловими приміщеннями)" та опосередковано стосується нерухомого майна. 8.28. В даному випадку, господарськими судами враховується правова

позиція Верховного Суду щодо правил виключної підсудності, встановлених частиною 3 статті 30 ГПК України. 8.29. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 виснувала, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. 8.30. Виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів. 8.31. Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. 8.32. Враховуючи вище викладене та наявні матеріали позовної заяви - матеріально-правова вимога у даній справі про стягнення безпідставно збережених коштів, безпосередньо пов`язана з нерухомим майном. 8.32.1. Згідно доказів, наявних в матеріалах справи, об`єкт нерухомості знаходиться на орендованій земельній ділянці за адресою: просп. Миру, 249 у м. Чернігові. 8.32.2. В даному випадку між сторонами наявний спір з приводу нерухомого майна. 8.33. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 8.34. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. 8.35. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 8.36. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. 8.37. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України). 8.38. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. 8.39. Оскаржувана ухвала Господарського суду Хмельницької області постановлена з додержанням норм процесуального права. 8.40. Судом першої інстанції належним чином надано юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи. 8.41. Висновок Господарського суду Хмельницької області про те, що справа №924/510/26 за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська деревообробна компанія" про стягнення 2481920,82 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту повинна розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 3 ст. 30 ГПК України, за місцезнаходженням нерухомого майна м. Чернігів та не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Хмельницької області є обґрунтованим та правомірним. 8.42. З урахуванням наведеного, усі зазначені доводи апеляційної скарги на ухвалу суду від 19.05.2026 у даній справі не спростовують висновку суду першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали та не можуть бути підставою для її скасування або зміни. 8.43. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська деревообробна компанія" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/510/26 - без змін. 8.44. Частиною 3 статті 31 ГПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. 8.45. Матеріали даної справи слід направити за виключною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області

9. Повноваження суду апеляційної інстанції. 9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. 9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали. 9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат. 10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/510/26 апелянт сплатив судовий збір у розмірі 2662,40грн, згідно платіжного документу від 29.05.2026. 10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" . 10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат. 10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги залишаються за апелянтом. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська деревообробна компанія" від 29.05.26р. залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2026 року у справі №924/510/26 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

4. Матеріали справи №924/510/25 направити на розгляд за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області (проспект Миру, 20, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000). Головуючий суддя Юрчук М.І. Суддя Розізнана І.В. Суддя Крейбух О.Г.