LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4874918/52/26

від 08.07.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Державної установи "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" від 28.05.26р. залишити без задоволення.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2026 року м. Рівне Справа № 918/52/26 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю. секретар судового засідання Кушнірук Р.В. за участю представників сторін: позивача: представник Кисельова М.І. третьої особи 1: представник Довгополюк В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної установи "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (вх.2543/26 від 28.05.2026) на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 28.04.26р. суддею Горплюком А.М. у м. Рівному, у справі № 918/52/26 за позовом Державної установи "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Березнівський центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Управління західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області - Регіональне відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про стягнення заборгованості 298 302,86 грн ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції. 1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Рівненської області від 28.04.2026 у справі №918/52/26. 1.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.04.2026 у справі №918/52/26 відмовлено у задоволенні позову Державної установи "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (далі по тексту постанови також - ДУ "Рівненський ОЦКПХ МОЗ") до Комунального некомерційного підприємства "Березнівський центр первинної медичної допомоги" (далі по тексту постанови також - КНП "БЦПМД) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про стягнення заборгованості 298 302,86 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. 2.1. Позовні вимоги про стягнення заборгованості 298 302,86 грн, з яких: 121 404,39 грн недоотриманої орендної плати за користування майном, 86 717,43 грн недоотриманої орендної плати за користування комунальним майном та 90 181,04 грн - вартість фактично спожитих комунальних послуг обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, що проявилося у невірному розрахунку орендної плати та комунальних послуг та призвело до заподіяння позивачу шкоди в порядку статті 1166 Цивільного кодексу України. 2.2. Підстави звернення до суду - статті 509, 525, 530, 626 - 629 ЦК України щодо належного виконання договору, статті 759, 762, 785 та 795 ЦК України щодо умов договору найму, стаття 1166 ЦК України щодо відшкодування майнової шкоди. 2.3. Спірні правовідносини сторін стосуються виконання договору оренди від 24.04.2014 державного майна № 1207-2014 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (орендодавець) та Комунальним закладом охорони здоров`я "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської районної ради (орендар) про передачу приміщення площею 525,78 кв.м. у м. Березне. що перебуває на балансі ДУ "Рівненський лабораторний центр Дерсанепідслужби України" (балансоутримувач - у 2021 році найменування балансоутримувача змінено без зміни організаційно-правової форми та коду ЄДРПОУ на - Державна установа "Рівненського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (позивач). Договір укладено строком на 2 (два) роки, що діє з 24 квітня 2014 року до 24 квітня 2016 року включно (пункт 10.1 Договору). 2.3.1. 24.04.2014 сторонами Договору підписано Акт прийому - передачі нерухомого майна згідно вказаного договору. 23.07.2014 сторонами внесено зміни до Договору. На виконання Договору про внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна, 23.07.2014 підписано Акт прийому - передачі нерухомого майна. Сторонами погоджено внести зміни до Договору в частині зміни площі орендованого приміщення. В подальшому, сторонами укладалось декілька Додаткових договорів про продовження терміну Договору оренди, останній з яких підписано 15.05.2020 та, відповідно, продовжено дію вказаного Договору до 24.04.2022. 2.4. Договір, Додаткові договору про внесення змін та Акти прийому - передачі нерухомого майна підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток останніх. Договір на даний час чинний, не визнавався судом недійсним та сторонами не заперечується його дійсність. 2.5. 29.08.2025 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області (далі по тексту постанови також - Держаудитслужба) проведено ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності Державної установи "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (за період з 01.01.2022 по 30.06.2025, якою встановлено, серед іншого, що Комунальний заклад охорони здоров`я "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради згідно договору оренди державного майна № 1207-2014 від 24.04.2014 користується державним нерухомим майном загальною площею 680,28 кв.м., що перебуває на балансі ДУ "Рівненський ОЦКПХ МОЗ", про що складено відповідний Акт ревізії 2.5.1. У Акті ревізії зазначено, що комунальні некомерційні підприємства охорони здоров`я та громадські організації, що надають соціальні послуги не включено до переліку установ та організацій, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону. Тобто, вказаний договір не міг бути укладений без проведення аукціону. 2.5.2. Держаудитслужба вказує, що внаслідок безоплатного користування приміщеннями КНП "Березнівський центр ПМД" не оплатило для ДУ "Рівненський ОЦКПХ МОЗ" орендної плати за період з 01.01.2022 по 30.06.2025 в розмірі 416 243,63 грн, з яких частка балансоутримувача (50%+ПДВ) - 242 808,79 грн та частка державного бюджету - 173 434,85 грн. У відповідності до приписів підпункту 4 пункту 1 постанови КМУ № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" сума недоотриманої орендної плати за надане в оренду державне майно за оформленими договірними відносинами всупереч законодавству за період з 01.05.2022 по 30.06.2025 склала 208 121,82 грн, з яких частка балансоутримувача - 121 404,39 грн та частка державного бюджету - 86 717,43 грн. 2.6. Вказаний Акт ревізії та встановлені у ньому порушення чинного законодавства стали підставою для звернення до суду з даним позовом. Орендна плата сплачувалась не в повному розмірі, у зв`язку з чим ДУ "Рівненський ОЦКПХ МОЗ" недоотримало орендної плати в розмірі 121 404,39грн та державний бюджет - 86 717,43грн. Крім того, відповідачем сплачено комунальні послуги за період з 01.01.2022 по 30.06.2025 з нижчому розмірі, тобто без врахування ПДВ, на загальну суму 90 181,04грн, що є предметом розгляду в даній справі. 2.7. З огляду на положення статей 22 та 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків (шкоди), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. 2.7.1. Склад цивільного правопорушення включає чотири загальні умови: 1) протиправність діяння (дії чи бездіяльність); 2) наявність негативних наслідків (шкоди) та їх розмір; 3) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. 2.8. Згідно усталеної практики Верховного Суду, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків/шкоди, протиправність поведінки заподіювача збитків/шкоди причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками/шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків/шкоди. 2.9. Позивачем заявлено вимогу про стягнення шкоди у вигляді вартості недоотриманої орендної плати, розрахунок якої наведено в Акті ревізії, що проведена Управлінням Західного офісу держаудитслужби у Рівненській області. 2.10. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Тобто, акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. 2.11. Розрахунок позовних вимог проводився позивачем на підставі Акту ревізії. В самому Акті ревізії вказано, що розмір орендної плати визначено враховуючи результати незалежної експертної оцінки орендованих приміщень станом на 30.04.2022, що надано відповідачем в процесі підготовки до укладення Договору оренди в новій редакції після прийняття Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Згідно вимог чинного законодавства поданий Звіт про оцінку майна, наданий орендодавцю на рецензію та затвердження, прийнятий Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях не був, оскільки орендодавець повідомив КНП "Березнівський центр ПМД" про продовження договору оренди на період воєнного стану. 2.12. Підставою для звернення до суду є Акт ревізії, який, в силу вказаних вище приписів законодавства та практики Верховного Суду, повинен оцінюватись в сукупності з іншими доказами в порядку статей 74, 76 та 86 ГПК України. Інших доказів, які б підтверджувати порушення відповідачем умов договору та розміру шкоди позивачем не надано та матеріали справи не містять. Посилання лише на Акт ревізії без дослідження та встановлення фактичних обставин не може бути беззаперечним доказом наявності протиправної поведінки відповідача та спричинення позивачу шкоди у вигляді недоотриманої орендної плати.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги. 3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна установа "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" 28.05.2026, через систему "Електронний суд", звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.2543/26 від 28.05.2026), в якій просить: скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 28.04.2026 у справі №918/52/26 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю. Стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору. 3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та доказам, наявним в матеріалах справи, а рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. 3.3. Рішення суду у справі №918/52/26 не відповідає вимогам статей 236, 237 ГПК України. Судом залишено поза увагою докази, які надані позивачем для обґрунтування позовної вимоги щодо недоотримання вартості фактично спожитих комунальних послуг, яка полягає у несплаті відповідачем податку на додану вартість, що є складовою тарифу за комунальні послуги, а саме: договори відшкодування договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №2/1207 від 05.01.2025, від 01.04.2024, від 20.03.2023; договори про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги №480016905 від 28.12.2021, від 09.01.2023, від 23.01.2024, від 24.01.2025; договори про надання послуг з централізованого водопостачання від 31.01.2022 №8, від 31.01.2023 №10, від 22.01.2024 №3, від 22.01.2025 №7; акти приймання-передачі комунальних послуг, спожитих відповідачем за 2022-2025 роки. 3.4. Зазначені документи засвідчують, що тариф за комунальні послуги, які надавались відповідачу, містить податок на додану вартість, однак відповідачем відшкодовано позивачу вартість спожитих комунальних послуг у заниженому розмірі, без сплати суми податку. Дані докази не досліджені судом та їм не надано оцінку, що призвело до неправильності вирішення спору. Суд не навів у рішенні мотивів відхилення доказів, наданих позивачем, чим порушив вимоги щодо вмотивованості рішення. У рішенні жодним чином необґрунтовано відмову у задоволенні позовної вимоги щодо 90 181,04грн недоотриманої вартості фактично спожитих комунальних послуг, відтак рішення суду в цій частині є необґрунтованим. 3.5. Апелянт вважає, що дана позовна вимога є очевидною та підлягала задоволенню з огляду на її законодавче обґрунтування та надані позивачем докази, натомість суд, приймаючи рішення, продемонстрував байдужість та формальний підхід до оцінки обставин справи, не надавши належної правової оцінки доводам позивача й доказам, що містяться в матеріалах справи, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. 3.6. Судом порушено вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення, адже ігнорування доказів - це пряме порушення норм процесуального права та принципів вмотивованості судового рішення, та є законною підставою для скасування такого рішення в апеляційному порядку. Одна із позовних вимог стосується факту сплати заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, адже згідно з Законом України "Про житлово-комунальні послуги» вартість житлово-комунальних послуг (ЖКП) включає в себе усі загальнодержавні податки, зокрема податок на додану вартість. Відповідно до договорів про надання комунальних послуг (електрика та постачання води), укладених ДУ «Рівненський ОЦКПХ МОЗ" із надавачами комунальних послуг, тариф на послугу передбачає включення податку на додану вартість. Тобто, суми ПДВ, сплачені позивачем у складі отриманих від постачальника комунальних послуг, підпадають під відшкодування відповідачем. 3.7. Факт надання комунальних послуг та їх споживання відповідачем не заперечувався. Часткова сплата вартості житлово-комунальних послуг слугує самостійною беззаперечною підставою визнання отримання даних послуг та узгоджується із реєстром відшкодування комунальних послуг, засвідченим підписом головного бухгалтера КНП "Березнівський центр ПМД" Саванчуком Б.М., наявним у матеріалах справи. Тобто, фактично відповідач визнав, що сума 90 181,04грн не сплачена ним для позивача. 3.8. Суд повністю проігнорував та не надав жодної оцінки наданим позивачем первинним документам, на підставі яких складено акт ревізії та які підтверджують факт заборгованості, зокрема: договори відшкодування комунальних послуг, надання комунальним послуг, акти приймання-передачі та ін. Суд припустився неправильної оцінки доказів: договору оренди державного нерухомого майна та звіту про оцінку майна. Залишив поза увагою факт порушення умов договору оренди відповідачем та його бездіяльності, що призвела до порушення вимог законодавства. Висновки Акту ревізії Держаудитслужби України є носієм доказової інформації та доказом у розумінні статті 76 ГПК України. Натомість, суд не надав належної оцінки матеріалам ревізії та додаткам до акту ревізії, наявним у матеріалах справи. 3.9. Судом не надано належну оцінку Договору оренди №1207-2014, яким визначено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 3,4 Договору); нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (пункт 3.2 Договору). 3.10. Враховуючи незалежну експертну оцінку орендованих приміщень та у відповідності до Методики №630, відповідно до пп. 4 п.1 постанови КМУ № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", розраховано позовну вимогу щодо стягнення з відповідача недоотримано орендної плати за період з 01.05.2022 по 30.06.2025 у сумі 208 121,82грн, з яких частка балансоутримувача (50%+ПДВ) - 121 404,39грн та частка державного бюджету - 86 717,43грн. Однак, судом не надано належну правову оцінку даним доказам та фактичним обставинам справи і їх відповідність нормам законодавства.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи. 4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (вх.2543/26 від 28.05.2026) на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.04.2026 у справі №918/52/26. 4.1.1. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08.07.2026 о 14:30 год. 4.2. Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Березнівський центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові. Відповідач просить повністю відмовити у апеляційній скарзі позивача. 4.3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області, Регіональне відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу. 4.4. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися. 4.5. В судовому засіданні 08.07.2026 представник позивача та третьої особи 1 надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги. 6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Державної установи "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (вх.2543/26 від 28.05.2026) на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.04.2026 у справі №918/52/26 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував: 6.1.1. Норми матеріального права: Конституція України; Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України); Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні"; Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затверджений постановою КМУ від 20.04.2006 № 550; Постанова Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2022 №634 ( далі по тексту постанови також Постанова КМУ № 634); Закон України "Про судовий збір". 6.1.2. Норми процесуального права: Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України); 6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи. 7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи 1 у судовому засіданні, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне. 7.2. З матеріалів справи слідує, що 24.04.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (Орендодавець) та Комунальним закладом охорони здоров`я "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської районної ради (Орендар) укладено Договір оренди державного майна №1207-2014 (Договір), за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину адміністративного та підсобних приміщень, загальною площею 525,78 кв.м. (адміністративне приміщення 351,68 кв.м, гараж 164,6 кв.м., котельня 9,5 кв.м.), розташованих за адресою: Рівненська обл., м. Березне, вул. Набережна, 3, що перебуває на балансі Держаної Установи "Рівненський лабораторний центр Дерсанепідслужби України" (Балансоутримувач). 7.3. Згідно пункту 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини та адміністративно - господарського персоналу Березнівського районного центру ПМД. 7.4. Орендна плата визначена на підставі пункту 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами і доповненнями) і становить 1 грн на рік, без ПДВ (пункт 3.1 Договору). 7.5. У пункті 3.2 Договору сторонами визначено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. 7.6. За пунктом 3.4 Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. 7.7. Відповідно до пункту 3.5 Договору механізм розподілу орендної плати визначається наступним чином: 50% - до Державного бюджету та 50% - балансоутримувачу, а також, що орендна плата перераховується щорічно не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. 7.8. Пунктом 3.6 Договору передбачено, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. 7.9. Договір укладено строком на 2 (два) роки, що діє з 24 квітня 2014 року до 24 квітня 2016 року включно (пункт 10.1 Договору). 7.10. У пункті 10.4 Договору сторони визначили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначене оформляється Додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору. 7.11. 24.04.2014 сторони Договору підписали Акт прийому - передачі нерухомого майна, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно: частина адміністративного та підсобних приміщень, загальною площею 525,78 кв.м. (адміністративне приміщення 351,68 кв.м, гараж 164,6 кв.м., котельня 9,5 кв.м.), розташованого за адресою: Рівненська обл., м. Березне, вул. Набережна, 3, що перебуває на балансі Державної установи "Рівненський лабораторний центр Держсанепідслужби України". 7.12. 23.07.2014 орендодавцем та орендарем внесено зміни до Договору, про що підписано Договір про внесення змін до Договору оренди державного майна. 7.12.1. Сторони погодили викласти пункт 1.1 Договору в наступній редакції: "орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину адміністративного та підсобних приміщень, загальною площею 622,28 кв.м. (адміністративне приміщення 448,18 кв.м, гараж 164,6 кв.м., котельня 9,5 кв.м.), розташованих за адресою: Рівненська обл., м. Березне, вул. Набережна, 3, що перебуває на балансі Державної установи "Рівненський лабораторний центр Дерсанепідслужби України" (Балансоутримувач)". 7.13. 23.07.2014 сторонами підписано Акт прийому - передачі нерухомого майна на виконання Договору про внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна. 7.14. В даному випадку, сторонами погоджено внести зміни до Договору в частині зміни площі орендованого приміщення. 7.15. Згідно Додаткових договорів сторони продовжували термін дії Договору оренди державного майна від 24.04.2014. 7.16. Договір оренди державного майна від 24.04.2014, Додаткові договору про внесення змін до нього та Акти прийому - передачі нерухомого майна підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками. 7.17. Договір на даний час чинний, в судовому порядку судом недійсним не визнавався. 7.18. Матеріалами справи підтверджується, що у 2021 році найменування балансоутримувача - Державної установи "Рівненський лабораторний центр Дерсанепідслужби України" змінено без зміни організаційно-правової форми та коду ЄДРПОУ на - Державну установу "Рівненського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (ДУ "Рівненський ОЦКПХ МОЗ"). 7.19. Як слідує з матеріалів справи, 29.08.2025 Управлінням Західного офісу держаудитслужби у Рівненській області проведено ревізію окремих питань фінансово господарської діяльності Державної установи "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" за період з 01.01.2022 по 30.06.2025, про що складено Акт №13-17-04-06/119. 7.20. За результатами перевірки встановлено, серед іншого, що Комунальний заклад охорони здоров`я "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради згідно Договору оренди державного майна № 1207-2014 від 24.04.2014 користується державним нерухомим майном загальною площею 680,28 кв.м., що перебуває на балансі Державної установи "Рівненського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України". 7.20.1. В Акті ревізії зазначено, що комунальні некомерційні підприємства охорони здоров`я та громадські організації, що надають соціальні послуги не включено до переліку установ та організацій, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону. Тобто, вказаний договір не міг бути укладений без проведення аукціону. 7.20.1. Враховуючи незалежну експертну оцінку орендованих приміщень та у відповідності до Методики № 630, Держаудитслужба вказала, що внаслідок безоплатного користування приміщеннями КНП "Березнівський центр ПМД" не оплатило для Державної установи "Рівненський ОЦКПХ МОЗ" орендної плати за період з 01.01.2022 по 30.06.2025 в розмірі 416 243,63 грн, з яких частка балансоутримувача (50%+ПДВ) - 242 808,79 грн та частка державного бюджету - 173 434,85 грн. 7.20.1.1 Згідно приписів підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету міністрів України № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", на період дії воєнного стану за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 здійснюється нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди, відтак сума недоотриманої орендної плати за надане в оренду державне майно за оформленими договірними відносинами всупереч законодавству за період з 01.05.2022 по 30.06.2025 склала 208 121,82грн, з яких частка балансоутримувача - 121 404,39грн та частка державного бюджету - 86 717,43грн. 7.21. За наведених обставин, враховуючи проведену ревізію, складений за її результатами Акт від 29.08.2025 №13-17-04-06/119 встановлені у ньому порушення чинного законодавства Балансоутримувач - Державна установа "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" у січні 2026 року звернулась до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Березнівський центр первинної медичної допомоги" Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області заборгованості 298 302,86грн, з яких: 121 404,39грн недоотриманої орендної плати за користування майном, 86 717,43грн недоотриманої орендної плати за користування комунальним майном та 90 181,04грн вартість фактично спожитих комунальних послуг. 7.22. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.02.2026 позовну заяву до прийнято розгляду та відкрито провадження у справі №918/52/26 за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, призначено підготовче засідання. 7.22.1. Вказаною ухвалою судом залучено до участі у справі №918/52/26 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області та Регіональне відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях. 7.23. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.04.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (орендодавець) та Комунальним закладом охорони здоров`я "Березнівський районний центр первинної медичної допомоги" Березнівської районної ради (орендар) укладено Договір оренди державного майна № 1207-2014, яким орендарю передано у платне користування державне майно - приміщення площею 525,78 кв.м. у м. Березне. 7.23.1. Позивач з посиланням на Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ під час дії якого і у відповідності до якого було укладено договір оренди №1207-2014, втратив чинність з 01.02.2020 на підставі Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-IX, то, відповідно, договір про продовження строків оренди мав бути укладений з проведенням аукціону. 7.23.2. У випадку передачі майна в оренду без проведення аукціону, то орендна плата повинна розраховуватись у відповідності до Методики розрахунку орендної плати за державне майно. Однак, як зазначає позивач, орендна плата сплачувалась не в повному розмірі, у зв`язку з чим ДУ "Рівненський ОЦКПХ МОЗ" недоотримало орендної плати в розмірі 121 404,39грн та державний бюджет - 86 717,43грн. Крім того, відповідачем сплачено комунальні послуги за період з 01.01.2022 по 30.06.2025 з нижчому розмірі, тобто без врахування ПДВ, на загальну суму 90 181,04грн, що є предметом розгляду в даній справі. 7.24. Відповідач у відзиві на позов не визначає заявлені вимоги та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Відповідач вказує, що орендодавцем, як стороною Договору, не заявлялось вимог про переукладення Договору оренди або вилучення майна, а листом від 14.02.2023 повідомлено орендаря про продовження дії Договору на тих самих умовах відповідно до пункту 5 постанови КМУ від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану". 7.24.1. Відповідач зазначає, що відсутність у позивача статусу сторони Договору, термін дії якого не закінчився, зумовлює безпідставність позовних вимог. Крім того, оскільки чинне законодавство не надає право Державній установі "Рівненський ОЦКПХ МОЗ" виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, то балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно чи вимогу про зміну істотних умов договору в частині розміру орендної плати. 7.24.2. Крім того, відповідач вказує, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо стягнення орендної плати з врахуванням визначеної, але не затвердженої орендодавцем, звіту про оцінку майна, який, відповідно, не відповідає критеріям допустимості та достовірності доказів. 7.24.3. Відповідач вважає, що оскільки всі розрахунки та оплати здійснювались на підставі та умовах діючого договору, а відповідні розрахунки приймались та підписувались сторонами договору, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог. 7.25. Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області у поясненнях по суті спору від 19.02.2026 просило суд позовну заяву задовольнити. 7.26. Регіональне відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях у пояснення від 26.02.2026 висловило свою позицію щодо суті спору. 7.27. 12.03.2026 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів, а саме: витяги з Державного реєстру речових прав про реєстрацію речового права - права власності від 08.09.2025, індексний номер витягу 442568536 та іншого речового права - права оперативного управління від 08.09.2025 індексний номер витягу 442569104 на 2 арк. 7.27.1. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.03.2026 клопотання позивача про долучення доказів задоволено повністю, долучено до матеріалів справи докази, що долучені до клопотання від 12.03.2026. 7.27.1.1. Вказаною ухвалою судом закрито підготовче провадження у справі №918/52/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2026. 7.28. В судовому засіданні 02.04.2026 судом оголошено перерву у розгляді справи до 28.04.2026. 7.29. За результатами розгляду даного спору, 28.04.2026 Господарським судом Рівненської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.- 1.2 цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.12 даної постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта. 8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 28.04.2026 - без змін, виходячи з наступного. 8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 8.3. Згідно частини 1 статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема судовий захист цивільного права та інтересу. 8.4. Статтею статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України). 8.4.1. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду. 8.5. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. 8.6. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. 8.7. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів. 8.8. Відповідно до частини 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. 8.9. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. 8.10. Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. 8.11. Отже, виходячи із приписів статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог. 8.12. Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту. 8.13. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес. 8.13.1. При цьому, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу. 8.14. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. 8.15. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. 8.16. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. 8.17. Так, позивач просить стягнути з відповідача 298 302,86 грн заборгованості, з яких: - 121 404,39 грн - недоотриманої орендної плати за користування майном; - 86 717,43 грн - недоотриманої орендної плати за користування комунальним майном та - 90 181,04 грн - вартість фактично спожитих комунальних послуг обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, що проявилося у невірному розрахунку орендної плати та комунальних послуг та призвело до заподіяння позивачу шкоди в порядку статті 1166 Цивільного кодексу України. 8.17.1. Згідно змісту позовної заяви вказані розміри недоотриманої орендної плати за користування майном, недоотриманої орендної плати за користування комунальним майном та вартість фактично спожитих комунальних послуг встановлені за результатами проведеної ревізії Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області, що зафіксовані в Акті №13-17-04-06/119 від 29.08.2025. 8.17.2. Позовні вимоги заявлені позивачем з підстав визначених у статтях 509, 525, 530, 626 - 629 ЦК України щодо належного виконання договору, статті 759, 762, 785 та 795 ЦК України щодо умов договору найму, статті 1166 ЦК України щодо відшкодування майнової шкоди. 8.18. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. 8.19. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. 8.20. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 8.21. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України). 8.22. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). 8.23. Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 8.24. Правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з Договору оренди державного майна № 1207-2014 від 24.04.2014. 8.25. За частинами 1, 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. 8.26. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 8.27. Господарськими судами встановлено, що укладені між сторонами даного спору Договір та Додаткові договори до нього, у певних частинах не визнано недійсними повністю або частково у зв`язку з чим, в силу вимог статті 204 ЦК України презюмується правомірність цих правочинів в цілому, в тому числі і в частині такої істотної умови як ціна договору. 8.27.1. Так, в статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. 8.28. Таким чином, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення. 8.29. Так, позовні вимоги обґрунтовано виключно даними, які встановленні в Акті ревізії від 29.08.2025 - невірний розрахунок орендної плати та комунальних послуг призвів до заподіяння балансоутримувачу шкоди у вигляді недоотриманої орендної плати за користування майном, недоотриманої орендної плати за користування комунальним майном та вартості фактично спожитих комунальних послуг 8.30. Відповідно до статті 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. 8.31. Згідно пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550, акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта. 8.32. Відповідно до пунктів 1 та 13 частини 1 статті 10 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку. 8.33. У пункті 50 зазначеному Порядку № 550 передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю здійснюють провадження у справах про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом. Органи державного фінансового контролю також вживають заходів до забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства. 8.34. Слід зазначити, що наявність Акту перевірки Держаудитслужби не визнається тією підставою, що звільняє сторону від доказування обставин, на які сторона посилається. 8.34.1. У постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16 викладено висновок, що акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. 8.34.2. Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. 8.34.3. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17, від 16.10.2018 у справі №910/23357/17, від 18.10.2018 у справі №917/1064/17, від 18.02.2020 у справі №910/7984/16. 8.35. При цьому, обставини, вказані в такому Акті перевірки, в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до статей 73, 74, 76-79 ГПК України. 8.35.1 Аудиторський звіт оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами. 8.35.2. За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, у тому числі змінювати, припиняти частково або повністю зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними первинними документами (актами виконаних робіт). 8.35.3. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13. 8.36. Таким чином, посилання позивача на результати ревізії згідно Акту від 29.08.2025 №13-17-04-06/119 як на підставу для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди у відповідному розмірі є необґрунтованим, оскільки виявлені порушення не впливають на умови укладеного між сторонами правочину та не можуть ніяким чином їх змінювати. 8.37. Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками. 8.38. Отже, обставини, які встановлені під час проведення внутрішнього аудиту не можуть впливати на умови договірних відносин між сторонами. 8.39. Таким чином, Акт ревізії - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки. 8.39.1. Акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як безумовна та беззаперечна підстава для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. 8.39.2. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь - яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. 8.39.3. При цьому, акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді. 8.40. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2025 у cправі № 915/222/24 зазначила, що Акт ревізії Управління Держаудитслужби (яке є уповноваженим органом державного фінансового контролю), якщо він (акт) складений і оформлений із дотриманням законодавчо встановлених вимог, може бути належним доказом у розумінні статті 76 ГПК України. Такий акт ревізії має оцінюватися судом на загальних підставах, визначених статтею 86 ГПК України, разом з іншими доказами у справі. Акт ревізії є носієм доказової інформації, але не має заздалегідь встановленої сили і не звільняє сторону від обов`язку доведення обставин, на які вона посилається (частина 1 статті 74 ГПК України). 8.41. Як уже зазначалося, розрахунок позовних вимог здійснювався позивачем на підставі Акту ревізії від 29.08.2025 №13-17-04-06/119, від так позовні вимоги обґрунтовані виключно документами наданими Держаудитслужбою. 8.42. В самому Акті ревізії вказано, що розмір орендної плати визначено враховуючи результати незалежної експертної оцінки орендованих приміщень станом на 30.04.2022, що надано відповідачем в процесі підготовки до укладення Договору оренди в новій редакції після прийняття Закону України "Про оренду державного та комунального майна". 8.43. Так, результати перевірки Державної аудиторської служби України можуть бути підставою для вжиття цим органом державного фінансового контролю в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання юридичної особи приватного права відповідача щодо сплати коштів до бюджету, оскільки акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав, викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили. 8.44. Отже, виходячи із предмету даного спору, враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені зокрема, у постанові від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, постанові від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, у постанові від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, постанові від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, у постанові від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15, слід зазначити, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. 8.45. Таким чином, Аудиторський звіт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача сплатити кошти відшкодувати шкоду, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. 8.46. Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) 8.47. Відповідно до статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. 8.48. Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода). 8.49. За статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 8.50. В силу наведених норм для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків (шкоди) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків/шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. 8.51. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку. 8.51.1. Аналогічна правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16. 8.52. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків/шкоди, протиправність поведінки заподіювача збитків/шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками/шкодою. 8.53. Натомість, вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків/шкоди. 8.54. Істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків/шкоди, зокрема, в контексті наявності збитків/шкоди та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками/шкодою, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом. 8.55. Так, звертаючись з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості 298 302,86грн, з яких: 121 404,39грн недоотриманої орендної плати за користування майном, 86 717,43грн недоотриманої орендної плати за користування комунальним майном та 90 181,04грн вартість фактично спожитих комунальних послуг позивач посилається на встановлені ревізією Держаудитслужби відповідні обставини та вважає, що Акт складений за результатами ревізії відповідного органу є доказом на підтвердження нанесення відповідачем шкоди на суму 298 302,86 грн, які за обставин, викладених у позовній заяві, підлягають стягненню з відповідача (Орендар) на користь позивача (Балансоутримувач). 8.55.1. Проте, у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "шкода" заявлена до стягнення з відповідача сума 298 302,86грн не може бути кваліфікована шкодою у розумінні статті 1166 ЦК України. 8.55.2. Розрахунок аудиторів базувався на "Звіті про оцінку майна" станом на 30.04.2022. Однак цей звіт не був рецензований та затверджений орендодавцем (ФДМУ). 8.55.3. Отже, визначений позивачем розмір збитків є недостовірним і недопустимим у розумінні ст. 77, 78 ГПК України. 8.56. Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем. 8.57. Для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. Вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила. 8.58. Відповідно, позивач у контексті спірних правовідносин у встановленому порядку, належним та допустимими доказами повинен був довести факт невиконання (неналежного виконання) умов Договору оренди, протиправної поведінки, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між шкодою позивача (балансоутримувач) та діями відповідача (орендаря). 8.59. Враховуючи підстави та предмет позову Акт ревізії у даному випадку оцінюється господарськими судами в сукупності з іншими доказами в порядку статей 74, 76 та 86 ГПК України, з урахуванням норм чинного законодавства та усталеної практики Верховного Суду. 8.60. Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення Орендарем-відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди комунального майна неналежне виконання чи нецільового використання орендованого майна, що призвело до заподіяння позивачу шкоди - окрім Акту ревізії від 29.08.2025, що проведена Управлінням Західного офісу держаудитслужби у Рівненській області, який і став підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. 8.60.1. Адже позивач (ДУ «Рівненський ОЦКПХ МОЗ») є лише балансоутримувачем державного майна на праві оперативного управління, а не його власником чи орендодавцем. 8.60.2. Стороною та Орендодавцем у Договорі виступає Регіональне відділення Фонду держмайна України. Саме орендодавець наділений виключним правом вимагати зміни істотних умов договору (розміру орендної плати) чи розірвання договору. 8.60.3. Балансоутримувач не має права самостійно, в обхід орендодавця, здійснювати перерахунок орендної плати, затверджувати звіти про оцінку майна чи вимагати стягнення сум, не передбачених чинною редакцією договору. Тим паче, Регіональне відділення ФДМУ офіційно листом від 14.02.2023 погодило продовження договору на колишніх пільгових умовах (1 грн/рік) на час воєнного стану, відповідно до Постанови КМУ № 634. 8.61. Наявними у матеріалах справи доказами, письмовими поясненнями сторін підтверджується чинність договору, відсутність у відповідача заборгованості за житлово - комунальні послуги. 8.61.1. Позивач зазначав, що КНП "БЦПМД" сплачувало комунальні послуги за нижчим розміром (без ПДВ). Проте в матеріалах справи зафіксовано, що заборгованість за житлово-комунальні послуги у відповідача відсутня, всі розрахунки проводились та приймались сторонами без заперечень. 8.61.2. Самостійна зміна позивачем порядку нарахування ПДВ заднім числом на підставі акта ревізії без внесення змін до угод є неправомірною. 8.62. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 8.63. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. 8.64. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 8.65. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. 8.66. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України). 8.67. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. 8.68. Виходячи з наведених норми законодавства позивачем не доведено факт порушення зобов`язання умов договору оренди відповідачем, у зв`язку з чим Акт від 29.08.2025 складений за результатами проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2022 по 30.06.2025 під час розгляду даного спору господарськими судами оцінюються критично. 8.69. В даному випадку, господарськими судами не встановлено обставин, які свідчать про існування всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача у справі до цивільної відповідальності у вигляді стягнення шкоди. Посилання лише на Акт ревізії без дослідження та встановлення фактичних обставин не може бути беззаперечним доказом наявності протиправної поведінки відповідача та спричинення позивачу шкоди у вигляді недоотриманої орендної плати. 8.70. Заявлені позовні вимоги є безпідставними. 8.71. Висновок суду першої інстанції про відмову у позові про стягнення з відповідача 298 302,86 грн. заборгованості (шкоди) є обґрунтованим та правомірним. 8.72. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни. 8.73. За таких обставин, апеляційну скаргу Державної установи "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (вх.2543/26 від 28.05.2026) слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 28.04.2026 у справі №918/52/26 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції. 9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. 9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції 9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат. 10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.04.2026 у справі №918/52/26 апелянт сплатив судовий збір у розмірі 6711,81 гривень, згідно платіжної інструкції №603 від 25.05.2026. 10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір". 10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат. 10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Державної установи "Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" від 28.05.26р. залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 28 квітня 2026 року у справі №918/52/26 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Справу №918/52/26 повернути Господарському суду Рівненської області. Повна постанова складена "09" липня 2026 р. Головуючий суддя Юрчук М.І. Суддя Розізнана І.В. Суддя Павлюк І.Ю.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»