Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/2403/26

Дата документу Справа № 331/2403/26 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №331/2403/26 Головуючий у 1 інст. Світлицька В.М. Провадження №33/807/927/26 Доповідач у 2 інст. Кононенко Т.О. ПОСТАНОВА іменем України 10 липня 2026 року м. Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Кононенко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 04 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 , за участю представника ОСОБА_1 адвоката Никоненка О.О., у режимі відеоконференції, установив: Короткий зміст рішення суду першої інстанції Постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 04 травня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн. Судом першої інстанції встановлено, що 08 березня 2026 року о 18 год 37 хв у м. Запоріжжі, вул. Академіка Амосова, 61, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Ford Fiesta, д. н. з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою водія проводився в установленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510. Результат 0,25 проміле. Тестер

130. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України. Про повторність попереджений. Обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609649 від 08.03.2026 р.; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку № 2 УПП в Запорізькій області ДПП старшого сержанта поліції Євтушенка Є. від 08.03.2026 р., в якому зазначені обставини зупинки 08.03.2026 р. транспортного засобу Ford Fiesta, д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведеним на місці зупинки, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено позитивний результат тесту газоаналізатора Alcotest Drager 7510, при цьому ОСОБА_1 з результатом згодний; результатом тесту газоаналізатора Alcotest Drager 7510 від 08.03.2026 р., згідно з яким результат позитивний 0,25 проміле; карткою обліку адміністративного правопорушення від 08.03.2026 р.; довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП ст. лейтенанта поліції Боршош Н., відповідно до якої ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 та повторності за ст. 130 КУпАП не має; витягом із підсистеми «Адмінпрактика» щодо порушення ОСОБА_1 КУпАП та Правил дорожнього руху України; відеозаписом працівників поліції, який був продемонстрований у судовому засіданні та на якому зафіксовано момент керування водієм транспортним засобом Ford Fiesta, д. н. з. НОМЕР_2 , та виявлення ознак алкогольного сп`яніння в останнього. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт зазначає, що показник алкоголю в крові 0,25 проміле з урахуванням похибки приладу «Драгер» не перевищує допустиму норму, а отже, склад правопорушення відсутній. Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що постанову Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 04.05.2026 було оприлюднено та отримано ним 21.05.2026. Саме тому апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, та просить його поновити. Позиції учасників апеляційного провадження Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання. Клопотань про відкладення розгляду провадження не надсилала. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Никоненко О.О. зазначив про можливість розгляду апеляційної скарги без участі самого ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у провадженні, не є перешкодою для розгляду справи. Виходячи з цього, судом апеляційної інстанції ухвалено рішення про розгляд справи за відсутності правопорушника. Представник ОСОБА_1 адвокат Никоненко О.О. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання підлягає задоволенню. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609649 від 08.03.2026 р.; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку № 2 УПП в Запорізькій області ДПП старшого сержанта поліції Євтушенка Є. від 08.03.2026 р., в якому зазначені обставини зупинки 08.03.2026 р. транспортного засобу Ford Fiesta, д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведеним на місці зупинки, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено позитивний результат тесту газоаналізатора Alcotest Drager 7510, при цьому ОСОБА_1 з результатом згодний; результатом тесту газоаналізатора Alcotest Drager 7510 від 08.03.2026 р., згідно з яким результат позитивний 0,25 проміле; карткою обліку адміністративного правопорушення від 08.03.2026 р.; довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП ст. лейтенанта поліції Боршош Н., відповідно до якої ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 та повторності за ст. 130 КУпАП не має; витягом із підсистеми «Адмінпрактика» щодо порушення ОСОБА_1 КУпАП та Правил дорожнього руху України; відеозаписом, на якому зафіксовано момент керування водієм транспортним засобом Ford Fiesta, д. н. з. НОМЕР_2 , та виявлення ознак алкогольного сп`яніння в останнього. Відповідно до п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З матеріалів справи, зокрема з акта огляду на стан алкогольного сп`яніння, вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, порушення мови. Визначення наявності чи відсутності вищевказаних ознак належить до виключної компетенції поліцейського, який, керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння. Щодо доводів апелянта про результати в межах допустимої похибки, що становить плюс/мінус 0,05 проміле, апеляційний суд зазначає таке. Враховуючи, що ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, що становить 0,25 проміле, про що свідчить його підпис в акті огляду та відеозапис, долучений до матеріалів справи, у поліцейського були відсутні підстави для проведення повторного тестування або доставлення останнього до закладу охорони здоров`я. Згідно з п. 7 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Таким чином, суддя суду першої інстанції дослідив усі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суддя апеляційного суду зауважує, що сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності вини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку. З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і по теперішній час останній не звертався зі скаргами щодо незаконності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. За таких обставин відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п. 2.9а Правил дорожнього руху України, і його притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ухвалив: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 04 травня 2026 року задовольнити та поновити такий строк. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 04 травня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Т.О. Кононенко