Постанова 4806 № 308/18113/24

Справа № 308/18113/24 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА Іменем України 07 липня 2026 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого Собослой Г.Г., суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В., за участю секретаря Голоубєвої Є.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про стягнення витрат на правничу допомогу, В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2024 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кудіна М.Г. звернувся в суд із позовом до ТзОВ «Діджи Фінанс», ТзОВ «Ріна груп» та Тячівської міської ради Закарпатської області про витребування майна із чужого незаконного володіння. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2025 року у задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кудіної Марії Геннадіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріна груп» та Тячівської міської ради Закарпатської області про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на правову допомогу у розмірі 30000 гривень. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою від 17 грудня 2024 року, після набрання судовим рішенням законної сили. Не погоджуючись із цим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бойко Богдан Богданович, оскаржив таке в апеляційному порядку. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бойко Богдан Богданович, залишено без задоволення. ТОВ «Діджи Фінанс», в інтересах якого діє адвокат Сіренко Ю.Є. у відзиві на апеляційну скаргу порушив, зокрема, питання про стягнення з позивача на користь Товариства витрати на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн. При виготовленні повного тексту судового рішення, встановлено, що Закарпатським апеляційним судом не вирішено питання про розподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати. Вивчивши матеріали справи та обґрунтування клопотання, заслухавши думку представника апелянта адвоката Бойка Б.Б., який заперечив проти задоволення зазначеного у клопотанні розміру судових витрат, адвоката Сіренка Ю.Є,, який просив подане ним у відзиві клопотання задовольнити, колегія суддів приходить до такого. Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин першої-четвертої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат. З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Апеляційним судом встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Сіренком Ю.Є. укладено договір про надання правової допомоги №б/н від 04.12.2024. Відповідно до пункту 1.1. Додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 04.12.2024 сторонами погоджено гонорар адвоката за надання правничої допомоги, зокрема, за написання та подання апеляційних та касаційних скарг, відзиву на апеляційні та касаційні скарги (один документ) 15 000 грн. По вказаній послузі, а саме, написання та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення у справі № 308/18113/24 складено акт виконаних робіт. Проте, заявлена сума у розмірі 15 000 гривень не може бути задоволена в повному обсязі з огляду на наступне. Так, відповідно до висновків Верховного Суду у додатковій постанові від 11.02.2026 у справі № 914/1493/24, «…у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що: - не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21); - при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц); - суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц); - витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15)». Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, а також враховуючи, що процесуальні дії у цій справі були пов`язані із складанням та поданням відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та підлягають частковому задоволенню у сумі 10 000 грн., що є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Керуючись ст. 270, 382 ЦПК України, колегія суддів, У Х В А Л И Л А : Стягнути з із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - 10 000 гривень за надання правничої допомоги. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 липня 2026 року. Головуючий: Судді: