Постанова Київський апеляційний суд № 359/2993/26

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 липня 2026 року м. Київ Справа № 359/2993/26 Провадження № 33/824/2910/2026 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стрижеуса А.М., розглянувши апеляційну захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Мінкіна Юрія Геннадійовича на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2026 року,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №971071 від 18 березня 2026 року, 03.03.2026 року о 10 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , у Вишенському ліцеї, ОСОБА_1 будучи матір`ю малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання дитини, внаслідок чого малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 приймав участь у бійці. Отже, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП України. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №971073 від 18 березня 2026 року, 03.03.2026 року о 10 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , у Вишенському ліцеї, ОСОБА_3 будучи матір`ю малолітньо го сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання дитини, внаслідок чого малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 приймав участь у бійці. Отже, ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП України. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2026 року ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження. Стягнуто із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106). ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106). Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисником ОСОБА_1 адвокатом Мінкіним Ю.Г. подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області у частині накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , посилаючись на те, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесена з грубим порушенням норм процесуального права. Суд неповно з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам подій, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що у діях ОСОБА_1 відсутній об`єктивний склад адміністративного правопорушення. Вказує, що факт неналежної поведінки дитини сам по собі ще не є адміністративним правопорушенням з боку батьків. В іншій частині постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2026 року не оскаржується а тому апеляційним судом в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.184 КУпАП, не переглядається. В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник адвокат Мінкін Ю.Г. підтримали доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Заслухавши захисника ОСОБА_1 адвоката Мінкіна Ю.Г., вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Зі змісту ст.283 КУпАП убачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з`ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не перевірив належним чином наявні в справі докази. Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Разом з тим, надані суду документи не могли бути достатньою підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Згідно з ст. 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на захист. Разом з тим, як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, при викладенні суті вчиненого адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КпАП України у ньому не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 , не виконувала свої батьківські обов`язки, не конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилися від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина та яких саме обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 150 СК України, така особа не виконала. Сама лише констатація у протоколі факту вчинення малолітньою особою певних протиправних дій не може бути підставою для висновку про ухилення батьків від виконання їх обов`язків по вихованню дітей. Всупереч вимогам ст. 256, 184 КУпАП, у складеному щодо ОСОБА_1 , протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , не належно займається вихованням своєї дитини. За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених ч. 1 ст. 150 СК України обов`язків щодо виховання неповнолітніх, тому у суду першої інстанції не було достатніх підстав вважати, що вона вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2026 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП України- скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Мінкіна Юрія Геннадійовича - задовольнити. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2026 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - скасувати. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: А.М. Стрижеус