Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/14311/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" червня 2026 р. Справа№ 910/14311/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шаратова Ю.А. суддів: Бестаченко О.Л. Скрипки І.М. При секретарі судового засідання Кафлановій А.С. за участю представників згідно протоколу судового засідання від 18.06.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 (повний текст складено 19.03.2026) у справі № 910/14311/25 (суддя Кирилюк Т.Ю.) за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 2 269 585 847,13 грн в с т а н о в и в: Історія справи. Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог. Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (далі позивач, АТ «ДТЕК Західенерго») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі відповідач, апелянт, НЕК «Укренерго» про стягнення 2 269 585 847,13 грн, з яких: 2 236 729 269,37 грн основна сума боргу; 19 185 588,70 грн інфляційні втрати; 13 670 989,06 грн 3 % річних. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ НЕК «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Західенерго» 2 226 043 947,25 грн основного боргу, 13 555 196,27 грн трьох процентів річних, 19 184 048,01 грн інфляційних втрат та 843 804,50 грн судового збору. Закрито провадження у справі № 910/14311/25 про стягнення з ПрАТ НЕК «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Західенерго» 10 685 322,12 грн. на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині позову відмовлено. 04.03.2026 до Господарського суду міста Києва «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулась із заявою про відстрочку виконання рішення від 03.03.2026. Заява про відстрочку виконання рішення обґрунтована наступним: - законодавством передбачені особливі вимоги щодо діяльності відповідача та обмеження стосовно використання ним коштів. НЕК «Укренерго» є єдиним в Україні підприємством, на яке покладено виконання функцій виконання оператора системи передач (ОСП) юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довготривалої спроможності системи передачі, щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. Всі надходження на його рахунок зі спеціальним режимом використання оперативно спрямовуються на виплати постачальникам послуг з балансування (зокрема позивачу) і сторонам, відповідальним за баланс. Станом на 02.03.2026 відсутній нерозподілений залишок коштів. Загальний розмір заборгованості учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» станом на 20.02.2025 складає 45 млрд. грн. - НЕК «Укренерго» не може спрямовувати на виконання рішення у справі № 910/14311/25 кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інше цільове призначення. Акумулювання коштів для виконання судового рішення потребує часу і можливе протягом одного року; - у позивача наявна заборгованість перед відповідачем за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; - спроба невідкладного стягнення з НЕК «Укренерго» надзвичайно великих витрат (понад 2,2 млрд грн), джерела покриття яких не передбачені, дестабілізує його діяльність, поставить під загрозу нормальну роботу енергетичної інфраструктури України; - з об`єктивних причин (у т.ч. вплив законодавчих обмежень та обставин воєнного часу) протягом тривалого часу НЕК «Укренерго» отримувало збитки: за 2024 рік - біля 38 мільярдів гривень; на кінець 2024 р. непокритий збиток склав понад 60 млрд грн; поточні зобов`язання зросли до 143 мільярдів гривень; за 9 місяців 2025 року чистий збиток склав понад 8 мільярдів гривень. Водночас АТ «ДТЕК Західенерго» отримує прибутки, зокрема: чистий прибуток за 2024 рік перевищив 3,5 млрд грн, за 9 місяців 2025 року понад 1.9 млрд грн. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/14311/25 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/14311/25. Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/14311/25, суд першої інстанції виходив з того, що заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не містить належних обґрунтувань та доказів на підтвердження виконання судового рішення у добровільному порядку після 03.03.2027, у випадку відстрочення судом виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/14311/25. Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги. Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 і постановити нову ухвалу, якою відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/14311/25 на 1 (один) рік з дня прийняття зазначеного рішення (до 03.03.2027). Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що: - суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема не дослідив і не оцінив різницю у фінансовому становищі сторін; не врахував визначені законом джерела доходів відповідача та умови, необхідні для отримання таких доходів і їх спрямування на виконання судового рішення; не проаналізував, чи може відстрочення виконання рішення потягнути негативні наслідки для позивача (і які саме); не врахував відсутність збитків позивача або будь-яких доказів його складного фінансового становища (на відміну від відповідача); не врахував необхідність стягнення боргів з самого позивача (на користь відповідача); - суд першої інстанції виклав в ухвалі висновки, що не відповідають обставинам справи, зокрема, про ненадання боржником документів, «які відображають реальне фінансове становище боржника станом на день звернення до суду з цією заявою», про відсутність у заяві відповідача «належних обґрунтувань та доказів». Позиція позивача (АТ «ДТЕК Західенерго») щодо апеляційної скарги. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, погоджуючись з мотивами оскаржуваної ухвали суду, просив останню залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач, серед іншого, зазначав, що: - надані відповідачем документи станом на день розгляду його заяви не доводять наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим; - відповідач не надав фінансових документів, які б підтверджували, що сплата боргу призведе до зупинки його діяльності і дестабілізує роботу всієї енергетичної інфраструктури України. Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» зареєстрована судом 02.04.2026 за вх. № 09.1.04.1/2003/26. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Бестаченко О.Л., Скрипка І.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14311/25. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/14311/25. 13.04.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/14311/25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/14311/25 залишено без руху. Встановлено Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для: - надання доказів сплати судового збору в сумі 3 993, 60 грн у встановленому порядку. 04.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про усунення недоліків, разом з платіжною інструкцією № AU.GV-8750 від 02.04.2026 про сплату судового збору у сумі 2 662,40 грн та платіжною інструкцією № AU.GV-467 про сплату судового збору у сумі 1 331,20 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/14311/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/14311/25. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 18.06.2026 об 11:40 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1а, зал судових засідань № 6). 29.05.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов Відзив на апеляційну скаргу від 28.05.2026 (вх. № 09.1-13/ 13155/26). Представник позивача у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/14311/25 залишити без змін. Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу. Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне. Обставини справи. НЕК «Укренерго» є оператором системи передачі електричної енергії, на якого покладені функції адміністратора розрахунків (АР) та який діє на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 17.12.2021 № 2624. Відповідно до підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: отримуватися визначених напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат відповідно до встановленої рішенням НКРЕКП структури тарифу на розподіл електричної енергії. Тарифи на послуги за передачі електричної енергії у 2025-2026 роках затверджені постановами НКРЕКП від 19.12.2024 № 2200, від 05.12.2025 № 2009. Тарифи на послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в 2025-2026 роках затверджені постановами НКРЕКП від 19.12.2024 № 2201, від 05.12.2025 № 2010. За наданою відповідачем інформацію про оплати на балансуючому ринку (поточний платіжний період для всіх учасників балансуючого ринку Листопад 2024 року) станом на 02.03.2026 виплати учасникам балансуючого ринку (оплата рахунків та актів) склали 107 916 416,75 грн, а нерозподілений залишок коштів відсутній. Як вбачається з наданої відповідачем інформації загальний розмір заборгованості учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» станом на 20.02.2026 складає 45 391 093 110,90 грн. Відповідно до Консолідованого звіту прибутки або збитки та інший сукупний дохід за рік, який закінчився (станом на 31 грудня 2024 року), збиток НЕК «Укренерго» становить 37 986 901 000,00 грн. Як вбачається зі Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2025 року, чистий збиток НЕК «Укренерго» становить 8 069 415 000,00 грн. З наданої відповідачем інформації з ІПС «Ліга:Закон» щодо Фінансової звітності підприємства (Звіт про фінансові результати) чистий прибуток АТ «ДТЕК Західенерго» за 2024 рік становить 3 555 190 000,00 грн, а за 9 місяців 2025 року 1 916 285 000,00 грн. Джерела права. Позиція суду апеляційної інстанції. Згідно із частинами першою, другою статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Згідно із частиною п`ятою статті 331 Господарського суду Одеської області розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі № 922/2191/19. Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та 03.09.2020 у справі № 905/30/16. Фінансовий стан (стійкість) підприємства є динамічним явищем, адже є сукупністю фінансових та господарських показників, що постійно змінюються під впливом внутрішніх рішень та зовнішнього середовища. Оцінка цього стану може бути здійснена за результатами регулярного моніторингу динаміки фінансово-економічних показників (індикаторів) підприємства, зокрема за такими групами, як: показники майнового потенціалу, показники ліквідності показники фінансової стійкості показники рентабельності. За наданою відповідачем інформацію про оплати на балансуючому ринку (поточний платіжний період для всіх учасників балансуючого ринку Листопад 2024 року) станом на 02.03.2026 виплати учасникам балансуючого ринку (оплата рахунків та актів) склали 107 916 416,75 грн, а нерозподілений залишок коштів відсутній. Фактично це означає, що лише за один місяць листопад 2024 відповідач був зобов`язаний сплати вказану суму, і це зробив, що свідчить про його відповідну фінансову спроможність. Надана відповідачем інформація про те, що загальний розмір заборгованості учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» станом на 20.02.2026 складає 45 391 093 110,90 грн, фактично свідчить про наявність в нього джерела фінансування витрат з погашення заборгованості присудженої за рішенням суду на користь позивача. Погашення цієї дебіторської заборгованості інших контрагентів, розмір якої значно перевищує присуджену суму, цілком залежить від активних дій самого НЕК «Укренерго», зокрема, проведення належної претензійно-позовної роботи. Тобто, відповідач має потенційне джерело для виконання обов`язку перед стягувачем у вигляді дебіторської заборгованості інших осіб. Вказана обставина не свідчить про необхідність відстрочення виконання рішення суду, а навпаки підтверджують можливість його виконання. Щодо порівняння фінансового становища сторін слід зазначити наступне. Як вже зазначалось, фінансовий стан (стійкість) підприємства постійно змінюються під впливом внутрішніх (управлінських) рішень та зовнішнього середовища. У даному випадку, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, порівняними можуть бути фінансові показники сторін за 9 місяців 2025 року, період, який сам по собі не є інформативним для вирішення питання про відстрочення виконання рішення, адже не демонструє динаміку фінансових показників протягом тривало періоду та підсумки за наслідками господарської діяльності у 2025 році в цілому. Однак, для порівняння розмірів обсягів обороту обох компаній важливим є не сума збитків виведена в звіті, яка залежить від результатів господарської діяльності за попередні періоди, які переходять у наступний звітний період, а показник «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг», який за 9 місяців 2025 року для НЕК «Укренерго» становить 76 858 938 000,00 грн, а для АТ «ДТЕК Західенерго» - 16 902 887 000,00 грн. Тобто, відповідач має кратно більший оборот (реалізацію продукції) ніж позивач. Акумулювання коштів для виконання судового рішення протягом одного року, про яке зазначає відповідач, порушить баланс інтересів сторін, зокрема, не буде досягнуто мети виконання судового рішення з дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача. Акумулювання коштів це динамічний процес, а у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наміру відповідача його здійснювати, зокрема, не наведено джерел та графіків надходження коштів, їх розмірів. Фактично акумулювання означає замороження певної суми на рахунках боржника на тривалий час, що за існуючих темпів інфляції в умовах воєнного стану буде мати своїм наслідком їх знецінення, що з точки зору економічної логіки є невиправданим та недоцільним. Відстрочення виконання судового рішення, за обставин відсутності доведення намірів боржника його добровільно виконувати, фактично сприятиме ухиленню від виконання ним свого обов`язку, а за наявності інфляційних процесів в економіці держави, суттєво та негативно вплине на фінансовий стан стягувача. Обставина наявності у позивача заборгованості перед відповідачем за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не має значення для вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/14311/25. Висновки суду апеляційної інстанції Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, з огляду на все наведене вище, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку, а ухвала Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/14311/25 відповідає нормам процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. А тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Розподіл судових витрат У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника. Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/14311/25 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/14311/25 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 10.07.2026. Головуючий суддя Ю.А. Шаратов Судді О.Л. Бестаченко І.М. Скрипка