Постанова 4854 № 420/4498/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4498/26 Перша інстанція: суддя Бутенко А.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Єщенка О.В., Казанчук Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПС України, у якому просив: - визнати протиправними дії НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПС України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 23.11.2022р. по 19.05.2023р., з 18.06.2025р. по 3.11.2025р. посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких залежить від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням; - зобов`язати НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 23.11.2022р. по 19.05.2023р., з 18.06.2025р. по 3.11.2025р. посадовий оклад, оклад за військовим званням, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022, 1 січня 2023, 1 січня 2025 років на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), розмір яких залежить від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 23.11.2022р. по 19.05.2023р., з 18.06.2025р. по 3.11.2025р. грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премію, в яких посадовий оклад, оклад за військовим званням визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022р., 1 січня 2023р., 1 січня 2025р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він у період з 27.09.2019р. по 3.11.2025р. проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно із наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПС України №446-ос від 3.11.2025р. звільнений з військової служби. Позивач вказує, що у період з 23.11.2022р. по 19.05.2023р. та з 18.06.2025р. по 3.11.2025р. відповідач протиправно, розраховував грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1.01.2018р.. 3.12.2025р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок грошового забезпечення. Однак, листом від 2.01.2026р. відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви. Не погодившись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПС України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 23.11.2022р. по 19.05.2023р. та з 18.06.2025р. по 3.11.2025р., а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1.01.2018р., на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020р.). Зобов`язано НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 23.11.2022р. по 31.12.2022р., а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустку учаснику бойових дій, грошової компенсації за 12 календарних днів щорічної додаткової відпустки та премії за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 1.01.2023р. по 19.05.2023р., а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустку учаснику бойових дій, грошової компенсації за 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки та премії за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 18.06.2025р. по 3.11.2025р., а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії за 2025 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1 січня 2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням раніше виплачених сум. В апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги та часткового скасування рішення суду, із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав. Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посадовий оклад позивача, та оклад за військовим званням як військовослужбовця, з 23.11.2022р. по 19.05.2023р. та з 18.06.2025р. по 3.11.2025р. мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»). З тих самих мотивів відповідачем неправильно нараховувалась грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та премія (розмір яких залежав від розміру грошового забезпечення). Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду частково скасовує та приймає в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 у період з 27.09.2019р. по 3.11.2025р. проходив військову службу у НОМЕР_1 мобільному прикордонному загоні ДПС України. 3.12.2025р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату грошового забезпечення за 2022-2025 роки. Однак, листом від 2.01.2026р. за №09/М-134/2 відповідач повідомив, що нарахування та виплата грошового забезпечення у зазначений період здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідно відсутні підстави для задоволення звернення позивача. Не погодившись із такими діями відповідача щодо невірного розрахунку та виплати грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом. Перевіряючи правомірність та законність дій ВЧ НОМЕР_2 у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII (далі - Закон №2011-XII). Відповідно до ч.ч.2,3,4 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. 30.08.2017р. КМУ прийнято Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1.03.2018р.. Відповідно до п.4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з Додатками 1, 12, 13,

14. Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови №704). Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. 21.02.2018р. КМУ прийнято Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), якою внесені зміни до Постанови №704, зокрема, п.4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (п.6 Постанови №103). Постанова №103 набула чинності 24.02.2018р.. Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови КМУ №704. З огляду на це, колегія суддів вважає про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29.01.2020р. (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020р. у справі №826/6453/18) положень п.4 Постанови №704 в редакції до 24.02.2018р., тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №103. Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення у відповідний рік). При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016р. №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.10.2022р. у справі №400/6214/21. У подальшому, 12.05.2023р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704», пунктом 2 якої внесені зміни до пункту 4 Постанови №704, шляхом викладення абзацу першого в такій редакції: «

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Пунктом 3 Постанови №481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї Постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів. Тобто, з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1 762грн.. Проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025р., яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025р., визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови №481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії ВЧ НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 23.11.2022р. по 19.05.2023р. та з 18.06.2025р. по 3.11.2025р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, є протиправними. Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що для відновлення порушених прав наявна необхідність зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р., ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1.01.2023р. та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1.01.2025р. на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до п.4 Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017р., з урахуванням раніше виплачених сум. Згідно із ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2018р. встановлено на рівні 1 762грн.. Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», у 2022 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2022р. 2 481грн.. Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2023р. 2 684грн.. Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2025р. 3 028грн.. Вказане свідчить, що розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб за Законом №2262 у 2022, 2023 та 2025 роках є більшим ніж в 2018 році. Отже, судова колегія вважає, що підстави для застосування розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року, є безпідставними, а відповідні дії відповідача порушують соціальні права позивача на отримання грошового забезпечення в розмірі встановленому законом. Що стосується позовних щодо перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, то судова колегія зазначає наступне. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018р. №558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.07.2018р. за №854/32306, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №558), яка визначає порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, загонах морської охорони, органах охорони державного кордону, закладах освіти, науково-дослідних установах, органах забезпечення та підрозділах спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби). Пунктом 7 розділу І Інструкції №558 визначено, що грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього. Згідно із п.1 ч.7 розділу IV Інструкції №558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення. Відтак, судова колегія вважає, що оскільки розмір грошової допомоги на оздоровлення прямо співвідноситься із розміром місячного грошового забезпечення військовослужбовця, то зазначена виплата також підлягає перерахунку внаслідок перерахування посадового окладу та окладу за військовим званням. Разом з тим, за правилами п.п.1,2 ч.14 розділу ІІІ Інструкції №558 начальники (командири) органів Держприкордонслужби мають право преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів з числа осіб, які не проходили до зарахування на навчання військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення. Розміри премії для відповідних категорій військовослужбовців органів Держприкордонслужби щороку встановлюються Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі. Також згідно із п.1 ч.6 розділу IV Інструкції №558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги щороку встановлюється Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення. Вказане свідчить про те, що розмір премії та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не є сталим і залежить від наявності бюджетних асигнувань у межах фонду грошового забезпечення відповідної військової частини. Статтею 15 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. Відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах. Тобто, при щомісячному вирішенні розміру премії, командир мав діяти у межах бюджетних асигнувань, установлених у кошторисі НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ). Відтак, колегія суддів зазначає, що перерахунок посадових окладів не тягне перегляд для позивача сум раніше виплаченої їй премії і не є підставою для спонукання відповідача здійснити її повторний перерахунок із нових/збільшених окладів з одночасним застосуванням тих відсоткових розмірів, які були визначені виходячи з наявного тоді фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Держприкордонослужби на відповідний рік, та в межах утвореного тоді фонду преміювання. Щодо матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, то колегія суддів зазначає, що ця виплата належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби. Вона не є обов`язковою, надається військовослужбовцям один раз на рік за їх зверненнями (рапортами). Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлюються комісією, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини. Розмір допомоги не є фіксованим/постійним, визначається комісією в межах бюджетних асигнувань на виплату грошового забезпечення, втім граничний розмір цієї матеріальної допомоги не повинен перевищувати розмір місячного грошового забезпечення. Отже, розміри окладів безпосередньо не впливають на розмір такої допомоги, яка залежить від наявного фонду грошового забезпечення. Колегія суддів вважає, що позивач у цій справі не має права на перерахунок раніше виплачених йому варіативних складових грошового забезпечення таких як премія, а також матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплата та розміри яких поставлені в залежність від обсягу видатків державного бюджету на утримання Держприкордонслужби України на відповідний рік та від рішень Міністра внутрішніх справ України, командира військової частини, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. При цьому, судова колегія звертає увагу, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи було зобов`язано НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустку учаснику бойових дій, грошової компенсації за 12 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустку учаснику бойових дій, грошової компенсації за 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки та премії за 2023 рік. Однак, позивачем відповідні вимоги не заявлялись, а тому суд першої інстанції безпідставно вийшов за їх межі та вирішив питання, що не було предметом розгляду у цій справі. Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції вказані обставини не дослідив, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для перерахунку премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, компенсації за невикористані дні додаткової відпустку учаснику бойових ді та календарних днів щорічної відпустки, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в іншій частин рішення суду залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026р. скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо перерахунку сум премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, компенсації за невикористані дні додаткової відпустку учаснику бойових дій та календарних днів щорічної відпустки за періоди з 23.11.2022р. по 19.05.2023р., з 18.06.2025р. по 3.11.2025р.. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: О.В. Єщенко Г.П. Казанчук