Постанова 4852 № 340/658/26

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/658/26 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В., суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 в адміністративній справі №340/658/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 09.12.2025 року про відмову у призначенні житлової субсидії; - зобов`язати ГУ ПФУ повторно розглянути заяву та призначити субсидію з жовтня 2025 року, виходячи з фактичного доходу 7 909,31 грн та складу домогосподарства (3 особи). Позовна заява обґрунтована позивачем тим, що підставою відмови відповідачем у призначенні житлової субсидії зазначено нібито подання недостовірних відомостей про доходи та склад домогосподарства, що, на думку позивача, не відповідає дійсності. Позивач вважає, що рішення відповідача є протиправним, оскільки відповідачем неправильно було обчислено кількість осіб, що проживають спільно. Також відповідачем неправильно обчислено і середньомісячний дохід на члена сім`ї. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 09 грудня 2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про призначення житлової субсидії від 09 жовтня 2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 09 жовтня 2025 року, врахувавши правовий висновок суду. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги зазначено, що на рівні централізації, за принципом Єдиної черги спеціалістом відділу надання житлових субсидій ОСОБА_2 (U24001-0546) було розглянуто звернення ОСОБА_1 від 09.10.2025 щодо призначення житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами рогляду звернення було сформовано проект відмови у призначенні житлової субсидії, оскільки заявниця за адресою призначення субсидії проживає з 08.10.2025. Даний факт підтверджується документом, який доєднано до звернення ОСОБА_1 , а саме договір оренди від 08.10.2025 року. Додатково звернуто увагу, що за результатами прийнятого рішення спеціалістом з призначення, остаточне рішення приймається тільки на етапі перевірки та контролю головними спеціалістами на рівні централізації, за принципом «Єдиної черги». Отже, відповідач вважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача. Позивач подала відзив на скаргу, в якому просить вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подала до Управління заяву про призначення житлової субсидії на опалювальний сезон 2025-2026 років. Разом зі заявою подано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. У декларації зазначені ОСОБА_1 і її двоє неповнолітніх дітей. Також позивачем надано договір оренди квартири АДРЕСА_2 від 08 жовтня 2025 року строком на 3 роки. Орендодавцем є ОСОБА_3 . За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. 09 грудня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення про відмову у призначенні житлової субсидії. У рішенні зазначено таку підставу - подано недостовірні відомості щодо складу домогосподарства. Також у рішенні зазначено, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї становить 12713,49 грн, а середньомісячний дохід на одного члена сім`ї - 4237,83 грн. За повідомленням Управління позивач перебуває на обліку як одержувач житлової субсидії за згаданим адресом з 2021 року. Розрахунок житлової субсидії за попередній опалювальний період проведено з урахуванням проживання 3 осіб ( ОСОБА_1 і двоє її дітей). Вважаючи відмову у призначенні житлової субсидії протиправною, позивач звернулась до суду з позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак, наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій. Житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи, за її задекларованим місцем проживання (перебування) та за місцем її фактичного проживання. Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, які задекларовані та/або зареєстровані за місцем проживання (перебування) в житловому приміщенні (будинку). Для орендарів та внутрішньо переміщених осіб до складу включаються особи, які фактично проживають і зазначені в декларації, крім осіб, які перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або на день її призначення без звернення громадян. На осіб зі складу домогосподарства розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування, а їхні доходи враховуються під час призначення житлової субсидії. Особливий порядок діє для домогосподарств, які є дитячими будинками сімейного типу або прийомними сім`ями, до яких влаштована на виховання хоча б одна дитина з-поміж дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (чи осіб з їх числа, або дітей, які залишилися без батьківського піклування). Це також стосується багатодітних сімей, у яких на момент звернення та під час отримання субсидії проживають троє і більше дітей, і в яких хоча б одна дитина влаштована під опіку/піклування або є особою з їх числа. До таких домогосподарств включаються особи, які задекларовані та/або зареєстровані або фактично проживають у житловому приміщенні (незалежно від реєстрації), якщо відомості про них зазначено в декларації. У таких випадках під час призначення житлової субсидії до складу домогосподарства не включаються особи, які задекларовані та/або зареєстровані в житловому приміщенні, але не зазначені в декларації. Матеріальний і майновий стан таких осіб не враховується під час встановлення права на призначення субсидії та розрахунку її розміру. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на осіб, які не включені до його складу, не розраховуються. До складу домогосподарства за адресою одного житлового приміщення можуть бути включені два і більше дитячих будинків сімейного типу. Під час призначення житлової субсидії орендарям або домогосподарству, що складається лише з внутрішньо переміщених осіб, не враховується матеріальний та майновий стан осіб, які задекларовані та/або зареєстровані за місцем проживання (перебування) в житловому приміщенні, але не зазначені в декларації. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на осіб, що не включені до його складу, не розраховуються. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи зі складу домогосподарства у разі, коли їхнє задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) або фактичне місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. Проте з цього правила є винятки. Не враховуються доходи: одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах; батьків у разі призначення субсидії студентам, які задекларовані/зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання; одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків із дитиною, якщо батьки розлучені або не перебували у шлюбі; осіб, які перебувають у полоні (що підтверджується відомостями або документами, наданими уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними реєстраторами, суб`єктами державної реєстрації, установами та організаціями); осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти; осіб, які перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або на день її призначення без звернення громадян. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються. Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які задекларовані/зареєстровані за місцем проживання (перебування) в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв`язку з призовом на базову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства. Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди житлового приміщення від 08.10.2025 свідчить про початок проживання позивача за вказаною адресою лише з цієї дати, з огляду на таке. З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач безперервно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2021 року. Наявні у матеріалах справи договори оренди житла за 2024 та 2025 роки підтверджують тривалий та безперервний характер орендних відносин, а договір від 08.10.2025 за своєю правовою природою є продовженням (пролонгацією) раніше чинних договірних зобов`язань. Крім того, обставини фактичного проживання позивача разом із двома неповнолітніми дітьми за зазначеною адресою станом на початок жовтня 2025 року додатково підтверджуються депутатським Актом обстеження матеріально-побутових умов життя від 03.10.2025, долученим до матеріалів справи. Таким чином, колегія суддів зазначає, що станом на 01.10.2025 (початок місяця, з якого призначається житлова субсидія) склад домогосподарства був незмінним, а особи, які входили до його складу, фактично проживали у спірному житловому приміщенні. Відповідно до статтей 46, 48 Конституції України, кожен має право на соціальний захист та достатній життєвий рівень. Правова позиція скаржника повністю нівелюється усталеною судовою практикою. Зокрема, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12.03.2020 у справі № 240/11450/19 констатував, що саме фактичне проживання особи в житловому приміщенні виступає визначальним фактором для виникнення права на житлову субсидію. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №752/20801/17 акцентувала на неможливості свавільного обмеження чи скасування гарантованого державою права на соціальний захист. З огляду на наведене, за умови наявності у матеріалах справи Акта обстеження від 03.10.2025 та ретроспективних договорів оренди, позиція апелянта щодо прив`язки соціальних прав громадянина виключно до технічної дати підписання паперового документа свідчить про формальний підхід і очевидне звуження обсягу конституційного права позивача на соціальний захист, а тому, на переконання суду апеляційної інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і скасуванню не підлягає. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову. Згідно з ч.1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 в адміністративній справі №340/658/26 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Суддя-доповідач В.В. Кальник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов