Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/23640/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23640/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (суддя Рябчук О.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення від 10.07.2025 року за №046550009246 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.07.2025 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди трудової діяльності в колгоспі ім. Кірова П`ятихатського району Дніпропетровської області, вказані в архівних довідках № 530, № 531, № 532 від 25.04.2025 року, що видані комунальною архівною установою «П`ятихатський трудовий архів» П`ятихатської міської ради. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.07.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заяву ОСОБА_1 було розглянуто 10.07.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та прийнято рішення № 046550009246, яким відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, та зазначено про неврахування до стажу роботи періодів роботи у колгоспі з 01 січня 1982р. по 31.12.2000р. (у довідках від 25.04.2025 № № 530, 531, 532 не зазначено по батькові). Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено. Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Відповідно до ст. 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Відповідно до п. 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Згідно з пунктом 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3 Порядку № 22-1). Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до п. 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, та чинних на час розгляду справи. Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень). Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою. Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки. Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). Як встановив суд першої інстанції, відповідно до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , дата заповнення 17.01.1986, наявні наступні записи щодо роботи у спірних періодах: -20.07.1982р. прийнятий в колгосп імені Кірова в якості тракториста. Наказ №8 від 22.09.1982р.; -13.12.1983 звільнений з колгоспу у зв`язку з призовом до лав радянської армії; -17.04.1989 прийнятий в колгосп ім. Кірова згідно з поданою заявою. Наказ № 4 від 17.04.1989; -10.04.2000р. звільнений у зв`язку з реорганізацією колгоспу по ст. 40 КЗпП України. Наказ №145 від 10.04.2000р. Трудова участь в суспільному господарстві: 1989 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 188, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 188, сплачена сума 1048; 1990 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 270, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 279, сплачена сума 1609,07; 1991 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 270, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 303, сплачена сума 3796,73; 1992 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 270, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 286, сплачена сума 53998,2; 1993 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 270, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 241, сплачена сума 1756168; 1994 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 250, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 263, сплачена сума 24287825; 1995 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 250, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 252, сплачена сума 47179253; 1996 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 232, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 285, сплачена сума 747,32; 1997 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 75, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 75, сплачена сума 147,81; 1998 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 252, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 211, сплачена сума 4294,27; 1999 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 252, виконаний мінімум трудової участі в суспільному господарстві 150, сплачена сума 979,44. Матеріали справи також містять архівні довідки Комунальної архівної установи «П`ятихатський трудовий архів» П`ятихатської міської ради від 25.04.2025р. № № 530,531,532 про вихододні та заробітну плату Утвенка Петра в колгоспі імені Кірова за період з 1982 року по 2000 рік. Суд вірно врахував відповідні записи трудової книжки, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи позивача у колективному сільськогосподарському підприємстві «ім. Кірова» з 06.04.1984 по 10.04.1994, та дійшов до висновку, що відповідач необґрунтовано та безпідставно не врахував до страхового трудового стажу роботи позивача період роботи в колгоспі. Записи в трудовій книжці позивача кореспондуються з даними уточнюючих довідок та підтверджують наявний трудовий стаж позивача та отримання ним заробітної платні у спірний період. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Суд вірно встановив, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком буде скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 10.07.2025р. №046550009246 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, щодо врахування до страхового стажу спірних періодів роботи. Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 08 липня 2026 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш