Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/2882/26

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2882/26 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Букіна Л.Є.) в адміністративній справі №160/2882/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 09.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить: - визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні субсидії з 24.05.2025 року; - визнати дії відповідача в осені 2025 року по відмові в призначенні субсидії за 2025-2026 роки протиправними; - зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату субсидії починаючи за неопалювальний сезон 2025 року та опалювальний сезон 2025-2026 роки; - стягнути з відповідача моральну шкоду 40000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправні дії відповідача щодо відмови в призначенні субсидії на літній період та зимовий період (опалювальний сезон) за 2025-2026 протиправними. Позивач вважає, що заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг не мав, а відмова у наданні літньої субсидії не є підставою у ненаданні субсидії на період опалювального сезону. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено. Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позовної заяви. Скаржник вважає, що відповідачем не було надано жодних доказів та не наведено доводів правомірності вчинених дій, що оскаржені. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку. Судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.05.2025р. №1116445851-2025-4 позивачеві відмовлено у призначенні субсидії. Підставою відмови вказано - наявна заборгованість за комунальні послуги, загальна сума якої перевищує 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 28.11.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення соціальної допомоги у вигляді житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на неопалювальний період за 2025-2026 роки. 28.11.2025 року позивач також звернувся із заявою про надання довідки-роз`яснення про відмову в наданні субсидії за 2025-2026 роки. У листі відповідача від 18.12.2025 року позивача повідомлено про прийняте рішення, а також зазначено про те, що заборгованість позивача складає: - послуга з постачання природного газу - 378,20 грн. - послуга з управління побутовими відходами - 311,98 грн. - послуга з управління великогабаритними відходами 34,66 грн. - послуга з централізованого водопостачання 45,81 грн. - плата за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водопостачання 114,59 грн. У цьому ж листі відповідач зазначив, що заява про призначення субсидії за 2025-2026 роки знаходиться на опрацюванні. Судом також встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.02.2026 року №1116445851-2026-1 позивачеві призначена житлова субсидія з 01.11.2025 року по 31.03.2026 року. Позивач не погоджуючись з діями відповідача щодо непризначення йому субсидії на неопалюваний сезон 2025 рік та опалюваний сезон 2025/2026 звернувся до суду із цим позовом. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Заява про зміну позовних вимог ухвалою суду першої інстанції від 13.04.2026 повернута позивачу без розгляду. Ця ухвала не оскаржена позивачем. Таким чином перегляд судового рішення здійснюється судом апеляційної інстанції в межах вимог і підстав, що були заявлені в суді першої інстанції. (ч. 5 ст. 308 КАС України) Так спірним у справі правомірність дій відповідача щодо непризначення субсидії позивачу на неопалювальний сезон 2025 та опалювальний сезон 2025/2026. Механізм використання коштів, передбачених у Державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій визначає Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення житлової субсидії (далі-Положення №848). Відповідно до пункту 1 Положення №848 це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій: щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме: - житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; - комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами; - щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об`єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку; - житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік. Після закінчення строку отримання житлової субсидії уповноважені органи самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому періоді, крім домогосподарств: у складі яких є особи, зазначені у підпункті 3 пункту 14 цього Положення (за винятком осіб, зазначених в абзацах шостому - одинадцятому підпункту 3 пункту 14 цього Положення); які отримують житлову субсидію за місцем фактичного проживання як внутрішньо переміщені особи; у складі яких є задекларовані особи; у складі яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих (задекларованих) осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб; які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива; які орендують житлове приміщення для проживання і звертаються за житловою субсидією на оплату житлово-комунальних послуг (п. 78 Положення №848). Відповідно до п. 79 Положення №848 уповноважені органи без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому цим Положенням, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення з використанням програмних засобів (в автоматичному режимі) про призначення, непризначення, відмову в призначенні житлової субсидії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктами 61, 62 цього Положення. Водночас, Положення №848 містить також вичерпний перелік умов і обмежень, за наявності яких житлова субсидія не призначається або її надання припиняється. Згідно з пп. 5пункту 14 Положення №848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), зокрема якщо: уповноваженим органом отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, а також у разі, коли заборгованість виникла через те, що об`єднання, які є колективними споживачами (замовниками) усіх або частини житлово-комунальних послуг, та виконавці комунальних послуг не надали уповноваженим органам інформацію, необхідну для призначення та розрахунку розміру житлової субсидії, про співвласників багатоквартирного будинку/споживачів комунальних послуг). Житлова субсидія у випадку, передбаченому цим абзацом, призначається з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження споживачем заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до уповноваженого органу надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження споживачем заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі); Відповідно до п. 81 Положення №848, у разі отримання інформації про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги та/або внесків/платежів об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, що відповідає вимогам, визначеним у підпункті 5 пункту 14 цього Положення, житлова субсидія на наступний період не призначається, про що уповноважений орган інформує громадянина у порядку, визначеному пунктом 62 цього Положення, або відповідна інформація зазначається у платіжному документі. Якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення про відмову в призначенні житлової субсидії на наступний період громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав договір про її реструктуризацію, або оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку, житлова субсидія призначається з початку такого періоду. Зазначений строк продовжується на час хвороби заявника, що підтверджується документально. (п. 82 Положення №848) Згідно п. 83 Положення №848, якщо громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав договір про її реструктуризацію, або оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку в строк понад два місяці з дати отримання повідомлення про відмову в призначенні житлової субсидії на наступний період, житлова субсидія в такому разі призначається з місяця подання нових заяви і декларації. Отже зазначені норми визначають умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій, а також визначають певні обмеження. Судом встановлено, що відповідачем 24.05.2025 прийнято рішення № 1116445851-2025-4 про відмову у призначення житлової субсидії. Підставою прийняття цього рішення визначено як наявна заборгованість за комунальні послуги, загальна сума якої перевищує 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Докази направлення цього рішення позивачу, або повідомлення про його прийняття у будь-який інший спосіб визначений п. 62 Положення №848, матеріали справи не містять. Згідно з наданих позивачем суду доказів, рішення 24.05.2025 №1116445851-2025-4 отримано ОСОБА_1 28.11.2025. (а.с. 12) Саме ця обставина послугувала підставою для подання позивачем 28.11.2025 зави про призначення та надання житлової субсидії та декларації, а також подання заяв про надання роз`яснень. (а.с. 8, 9) На звернення позивача від 28.11.2025 щодо підстав ненадання субсидії на неопалювальний сезон 2025 року, відповідачем надана відповідь від 18.12.2025 у якій вказано, що підставою прийняття рішення 24.05.2025 №1116445851-2025-4 послугувала інформації про заборгованість з оплати житлово комунальних послуг яка складає: - послуга з постачання природного газу - 378,20 грн. - послуга з управління побутовими відходами - 311,98 грн. - послуга з управління великогабаритними відходами 34,66грн. - послуга з централізованого водопостачання 45,81грн. - плата за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водопостачання 114,59грн. Щодо правомірності вчинених дій відповідачем, що призвели прийняттю рішення 24.05.2025 №1116445851-2025-4 з відмови у наданні позивачу субсидії на неопалювальний сезон 2025, колегія суддів зазначає наступне. Так рішення 24.05.2025 №1116445851-2025-4 з відмови у наданні субсидії на неопалювальний сезон 2025 прийнято з підстав наявної у ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг загальна сума якої перевищує 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Проте рішення від 24.05.2025 не містить зазначення суми заборгованості, яка б відповідно до умов пп.5 п. 14 Положення №848 була підставою для відмови у призначенні субсидії. Відповідач у листі від 18.12.2025 наводить суми заборгованості станом на час прийняття рішення, та зазначає про наступну заборгованість: послуга з постачання природного газу - 378,20 грн; послуга з управління побутовими відходами - 311,98 грн; - послуга з управління великогабаритними відходами 34,66 грн; - послуга з централізованого водопостачання 45,81 грн; плата за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водопостачання 114,59 грн. Загальна сума, що зазначена у листі відповідача складає 885,24грн. Проте повертаючись до приписів пп.5 п. 14 Положення №848, то вони передбачають, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо уповноваженим органом отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії. Отже ця норма визначає не лише наявну заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг яка перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а і те, що вона повинна бути понад три місяці. Проте матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження наявної у позивача станом на 01.05.2025 простроченої понад три місяці (на дату отримання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А рішення відповідача не місить обґрунтувань згідно приписів пп.5 п. 14 Положення №848. Таким чином відмова відповідача у призначенні субсидії на неопалювальний сезон у 2025 році є протиправною. А отже позовні вимоги в частині оскаржених цих дій (щодо не призначення субсидії на неопалювальний сезон) є такими, що підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача в осені 2025 року по відмові в призначенні субсидії за 2025-2026 рок (опалювальний сезон). З матеріалів справи вбачається, що позивачем подана заява про призначення субсидії 28.11.2025. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.02.2026 року №1116445851-2026-1 позивачеві призначена житлова субсидія з 01.11.2025 року по 30.04.2026 року на опалювальний сезон. (а.с. 40) За таких обставин позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди. Відповідно до статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Так сам факт визнання протиправними дій/бездіяльності або рішення суб`єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. Суд зауважує, що необхідною умовою виникнення відповідальності у вигляді обов`язку відшкодувати заподіяну немайнову шкоду є не лише встановлена неправомірність дій або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду, а й наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою. Позивач під час розгляду справи не навів переконливих доводів з належним їх обґрунтуванням і підтвердженням, що внаслідок протиправних дій відповідача йому було заподіяно моральні чи фізичні страждання або втрати немайнового характеру. За таких підстави для стягнення на користь позивача з відповідача заявлено суми моральної шкоди відсутні. Інші доводи апеляційної скарги не мають вирішального значення для вирішення спору, а отже суд не надає їм оцінку. Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи та ухвалив рішення без дослідження всіх доводів та поданих доказів, а також з помилковим застосуванням норм матеріального права, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог повністю. Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову, враховуючи приписи ч. 5 ст. 308 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України. Так у зв`язку з прийняттям рішення на користь позивача в частині, слід стягнути сплачений судовий збір на користь позивача за подання позову та апеляційної скарги 1331,00грн та 1996,50грн, відповідно, разом 3327,50грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/2882/26 - скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення. Позов задовольнити частково. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні ОСОБА_1 субсидії, що оформлена рішенням 24.05.2025 №1116445851-2025-4 та скасувати таке рішення. Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) провести нарахування та виплату субсидії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за неопалювальний сезон 2025 року. У задоволені інших позовних вимог відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) судовий збір у розмірі 3327,50грн (три тисячі триста двадцять сім гривень 50коп). Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 08 липня 2026 року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак