Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/30915/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30915/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/30915/25 (головуючий суддя - Горбалінський В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та стягнення сум,- В С Т А Н О В И В: Позивач 27.10.2025 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просила: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не виплати їй нарахованої та невиплаченої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 в розмірі 240713,25 грн., яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 року у справі № №160/14653/21; у розмірі 10268,84 грн. яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року у справі №160/30090/23; - стягнути з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на її користь нараховану та невиплачену пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 : у розмірі 240713,25 грн., яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 року у справі №160/14653/21; у розмірі 10268,84 грн. яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року у справі №160/30090/23. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року адміністративний позов залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, не враховано доводи позивача та порушено норми матеріального права. Апелянт вказує, що пенсійним органом протиправно не було виплачено нарахованої пенсії при проведенні перерахунку пенсій померлого на підставі судових рішень. Відповідач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи. У період з 01.04.2026 року по 17.04.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала на лікарняному. У період з 28.05.2026 року по 1606.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне. 01.08.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила виплатити їй як дружині померлого чоловіка (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) недоотриману за життя пенсію (боргу) у зв`язку зі смертю пенсіонера: -у розмірі 240713,25 грн., яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 року у справі №160/14653/21; -у розмірі 10268,84 грн. яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року у справі 160/30090/23; -у розмірі 353 276,71 грн. із розрахунку(195 584,83(зазначені в розрахунку на доплату від 05.05.2025 року) + 157 691,88 грн.(обраховані але протиправно обмежені до виплати у межах максимального розміру пенсії), яка повинна бути нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі №160/14006/24. 29.08.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуло заяву ОСОБА_1 від 01.08.2025 року в порядку Закону України «Про звернення громадян» та листом за №39729-30105/Б-01/8-0400/25 повідомило, що на підставі поданого пакету документів від 25.07.2025 року (вх. №112448/01-16 від 25.07.2025 року) щодо виплати недоотриманої доплати за рішеннями суду померлого ОСОБА_2 було відмовлено у виплаті згідно статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» листом за №0400-010408-8/143553 від 29.07.2025 року. Не погодившись із відмовою у виплаті нарахованої за рішеннями суду пенсії, позивач оскаржила таку відмову до суду. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (Закон № 2262-ХІІ). Статтею 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Відповідно до ч.3 вказаної статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Абзацом 3 п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Згідно абзацу 1 п. 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 року у справі №200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частини 1 статті 52 Закону №1058-VI та частини 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-ІV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання. Вказаний підхід щодо застосування ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджено Верховним Судом також у постановах від 16.05.2023 року у справі №420/288/21, від 11.04.2024 року у справі №160/26335/23. Таким чином, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Як вбачається з матеріалів справи, позивач 01.08.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила виплатити їй як дружині померлого чоловіка ( ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) недоотриману за життя пенсію (боргу) у зв`язку зі смертю пенсіонера, який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262. До заяви позивач надала: свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , свідоцтво про шлюб на підтвердження родинних стосунків, паспорт на посвідчення особи заявника та на підтвердження проживання з пенсіонером на день його смерті. Тобто, позивачем у встановлений законом строк подано документи, передбачені абзацом 1 п. 2.26 розділу II Порядку №22-1. Пенсійний орган в листі за №39729-30105/Б-01/8-0400/25 від 29.08.2025 року послався лише на свій же лист за №0400-010408-8/143553 від 29.07.2025 року про відмову у виплаті недоотриманої доплати за рішеннями суду померлого ОСОБА_2 , не зазначивши підстави та мотиви такої відмови. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову послався на ту обставину, що позивач подала заяву в порядку Закону України «Про звернення громадян», а тому суд дійшов висновку, що підстави позову пов`язані не з управлінськими функціями пенсійного органу щодо виплати нарахованої та невиплаченої пенсії померлого, а із управлінськими функціями щодо розгляду звернення позивача в порядку Закону України «Про звернення громадян». Апеляційний суд не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Пенсійний орган заяву позивача від 01.08.2025 року розглянув в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», а не пенсійного законодавства і у виплаті недоотриманої за життя пенсії (боргу) у зв`язку зі смертю пенсіонера відмовив. Колегія суддів вважає, що заява, подана позивачем про виплату недоотриманої за життя пенсії (боргу) у зв`язку зі смертю пенсіонера відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку пенсій, натомість така заява не була розглянута відповідачем по суті безпідставно, адже: - зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника; - до заяви позивачем було долучено ряд документів (відповідачем не заперечується), які передбачені абзацом 1 п. 2.26 розділу II Порядку №22-1. При поданні заяви для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, пенсійний орган не може вимагати подання заяви виключно у формі, яка відповідає затвердженій у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 27.11.2029 року у справі №748/696/17. Таким чином, не розглянувши заяву по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача. Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що прийняття певного рішення пенсійним органом за заявою позивача про виплату їй сум недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, відповідно до статті 61 Закону №2262, залежить від результатів розгляду поданих позивачем документів, що віднесено до компетенції органу Пенсійного фонду України. Натомість, у спірному випадку відповідач подані позивачем документи разом із заявою від 01.08.2025 року по суті не розглянув та відповідне рішення згідно положень Порядку №3-1 не прийняв, попри те, що позивачем надані відповідні докази на підтвердження родинних зв`язків з померлим чоловіком. Колегія суддів вважає, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої пенсії є передчасними, а тому у задоволенні цих вимог слід відмовити. Водночас, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є зобов`язання Пенсійного органу повторно розглянути заяву позивача від 01.08.2025 року про виплату сум недоотриманої пенсії, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/30915/25 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/30915/25 скасувати. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та стягнення сум задовольнити частково. Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.08.2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2025 року про виплату їй дружині померлого пенсіонера, нараховану та невиплачену пенсію померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 відповідно до положень статті 61 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко