Постанова Сумський апеляційний суд № 579/1960/25

Справа №579/1960/25 Номер провадження 22-ц/816/1828/26 Категорія - 41 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2026 року м. Суми Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Черних О.М., Худика А.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 12 січня 2026 року, ухваленого у складі судді Моргуна О.В. у м. Кролевці Сумської області, повне рішення суду складено 21 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт-Капітал») звернулося до суду з позовом. Свої вимоги мотивувало тим, що 28 січня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір № 506353616, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 6000,00 грн. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого додатковими угодами продовжено, відповідно до умов якого, право вимоги за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс». 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого, право вимоги за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого, право вимоги за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року перейшло до ТОВ «Юніт Капітал». Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту не виконала, у зв`язку з чим, станом на момент подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становила 24369,00 грн з яких: 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18369,00 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року у розмірі 24369,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 12 січня 2026 року позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року в розмірі 17088 грн, яка складається з: 6000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 11088 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, витрати за сплату судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн 00 коп. В іншій частині позову відмовлено. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 17088 грн. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» відмовити. Апеляційну скаргу мотивує тим, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми коштів за користування кредитом, поза чітко вказаного строку кредитування. Зауважує, що враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 30 днів, а також відсутність належних та допустимих доказів пролонгації строку дії кредитного договору, відсутні підстави для стягнення з неї процентів за користування кредитними коштами. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справ Позивач направив відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення залишити без змін. Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції 28 січня 2021 року ОСОБА_1 заповнила заявку на отримання грошових коштів в кредит, яка містить її персональні дані, номер карти 5168-75ХХ-ХХХХ-4927, номер договору (оферти) № 506353616, дату договору - 28 січня 2021 року, суму кредиту - 6000 грн, строк кредиту 30 днів (а.с. 65). 28 січня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір № 506353616 в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 6000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до п. 1.2. кредит надається строком на 30 днів (дисконтний період). Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку дисконтного періоду можливе до закінчення дисконтного періоду, а також під час пільгового періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 1.3. договору). Згідно з п. 1.4.1. договору виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. Відповідно до п. 1.4.2. договору за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Згідно з п. 1.4.3. договору у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. Пунктом 1.7 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: - 1.7.1 зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; - 1.7.2 з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним. Згідно з п. 4.3. сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Додатком №1 до договору № 506353616 від 28 січня 2021 року сторонами визначений графік розрахунків (а.с. 78-83). Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обов`язку щодо надання грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується копією платіжного доручення від 28 січня 2021 року про переказ відповідачу коштів на суму 6000,00 грн на картку 5168-75ХХ-ХХХХ-4927 згідно договору № 506353616 від 28 січня 2021 року. 28 листопада 2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1). Строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року (а.с. 11-21). У подальшому, між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткові угоди, якими внесено зміни до договору факторингу № 28/1118-01, зокрема: № 19 від 28 листопада 2019 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с. 22); № 26 від 31 грудня 2020 року, якою договір факторингу викладено у новій редакції, строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2021 року (а.с. 23-32); № 27 від 31 грудня 2021 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2022 року (а.с. 33); № 31 від 31 грудня 2022 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2023 року (а.с. 34); № 32 від 31 грудня 2023 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2024 року (а.с. 35). На підтвердження обставини переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», надано витяг з реєстру прав вимоги № 132 від 04 травня 2021 року, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 17055,00 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 6000,00 грн, заборгованість по процентам - 11055,00 грн (а.с. 9-10). Згідно протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги № 132 від 04 травня 2021 року та акту звірки від 31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» останнім було сплачено суму фінансування за відступлення прав вимоги за реєстром прав вимоги № 132 в розмірі 8562203,35 грн (а.с. 128). Відповідно до розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість, відповідача за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року станом на 04 травня 2021 року становить: за тілом кредиту 6000,00 грн, за процентами 11088,00 грн (а.с. 92-93). 05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 117-125). Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору). Додатковою угодою №2 від 03 серпня 2021 року, укладеною між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», до вказаного договору факторингу № 05/0820-01, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с. 126). Додатковою угодою №3 від 30 грудня 2022 року, укладеною між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», до вказаного договору факторингу № 05/0820-01, продовжено строк дії договору до 30 грудня 2024 року (а.с. 127). З реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , зокрема, за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року, загальна заборгованість - 24369,00 грн (а.с. 113-116). Факт сплати ТОВ «Онлайн Фінанс» за відступлення прав вимог згідно договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року підтверджуються платіжною інструкцією (а.с. 112). Відповідно до розрахунку ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року станом на 31 липня 2023 року становить: за тілом кредиту 6000,00 грн, за процентами 18369,00 грн (а.с. 91). 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 107-111). Відповідно до п. 1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло реєстр боржників в кількості 13 254, після чого, з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, від клієнта до фактора перейшли права вимоги щодо заборгованостей до боржників (а.с.102). Факт сплати ТОВ «Юніт Капітал» за відступлення прав вимог згідно договору факторингу №04/06/25 від 04 червня 2025 року підтверджуються платіжними інструкціями (а.с.94-100). Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, підписаного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , зокрема, за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року, загальна заборгованість - 24369,00 грн (а.с. 105-106). Із виписки з особового рахунку за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року, сформованої ТОВ «Юніт Капітал», слідує, що станом на 25 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 не погашена та становить 24369,00 грн, у тому числі: 6000,00 грн - тіло кредиту; 18369,00 грн - прострочені відсотки (а.с. 90). Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Матеріалами справи підтверджується укладення 28 січня 2021 року кредитного договору № 506353616 у формі електронного документу із застосуванням електронного підпису одноразового ідентифікатора, між первісним кредитором ТОВ « Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , для укладення якого відповідач подала відповідну заявку на кредит на веб-сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказала свої персональні дані, зокрема прізвище, ім`я, по-батькові, дату народження, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу реєстрації та місце фактичного проживання, номер мобільного телефону та адресу електронної пошти. Отже, ідентифікація клієнта була проведена належним чином. Після чого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надіслало позичальнику за допомогою засобів зв`язку (номером телефону) одноразовий ідентифікатор, який і було використано для підтвердження підписання кредитного договору. З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору слідує, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Таким чином договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що вона не використовувала одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є процесуальним обов`язком. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20. Крім того, згідно з розрахунком за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 рокуОСОБА_1 27 лютого 2021 року та 01 квітня 2021 року здійснила частково оплату процентів за користування кредитом. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 ст. 1077 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 ст. 1078 ЦК України). Оскільки між первісним кредитором, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», у подальшому між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», та між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Юніт Капітал» укладеного договори факторингу,тому відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Юніт Капітал» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором. Доказів на підтвердження погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять. За встановлених обставин справи та вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року. Позиція апеляційного суду щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів пролонгації строку кредитування кредитним договором № 506353616 від 28 січня 2021 року Пунктом 1.7 кредитного договору № 506353616 від 28 січня 2021 сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: - 1.7.1 зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; - 1.7.2 з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним. Оскільки, після закінчення строку кредитування (дисконтний період) 30 днів, ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти, чим порушила умови договору, а тому строк дії договору продовжився, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. Таким чином, кредитодавцем нараховано відсотки у відповідності до умов укладеного кредитного договору. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що кредитний договір містить завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми коштів за користування кредитом поза чітко вказаного строку кредитування, оскільки кредитний договір та його умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та відповідно до ст. 628, 629 ЦК України є обов`язковими для виконання. Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України). Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України). Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. Висновки суду щодо судових витрат Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України). Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, то відсутні підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 12 січня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий - Я.Л. Петен Судді: О.М. Черних А.М. Худик