Ухвала КАС ВС № 280/9659/25

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 07 липня 2026 року м. Київ справа №280/9659/25 адміністративне провадження №К/990/23058/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №280/9659/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Д.» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька міська рада, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування витягу, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.Д.» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Запорізька міська рада, в якому просило: - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у витязі №НВ-2300010602024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 25 січня 2024 року, для земельної ділянки площею 14990 м2, кадастровий номер 2310100000:06:009:0004 за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Василя Сергієнка, 31, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія, яри понад 10 м, штучні підземні виробки, катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75. Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80. - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у витязі №НВ-2300339782025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 06 травня 2025 року, для земельної ділянки площею 14990 м2, кадастровий номер 2310100000:06:009:0004 за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Василя Сергієнка, 31, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія, яри понад 10 м, штучні підземні виробки, катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75. Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80. - визнати протиправним та скасувати Витяг №НВ-2300010602024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:06:009:0004, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 25 січня 2024 року. - визнати протиправним та скасувати Витяг №НВ-2300339782025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:06:009:0004, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 06 травня 2025 року. - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та надати Товариству з обмеженою відповідальністю «В.І.Д.» в установленому чинним законодавством порядку витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:06:009:0004, із застосуванням сукупних локальних коефіцієнтів Км3 з урахуванням, у тому числі, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія, яри понад 10 м, штучні підземні виробки, катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75. Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80. - стягнути на користь ТОВ «В.І.Д.» (ідентифікаційний код 31037088, 69114, місто Запоріжжя, вулиця Стародніпровська, 10, прим.107) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ідентифікаційний код 39820689, 69095, місто Запоріжжя, вулиця Українська, 50) судовий збір у сумі 4844,80 грн та витрати на правничу допомогу. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року, позов задоволено. Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області 20 травня 2026 року звернулося з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2026 року касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з незазначенням підстав касаційного оскарження та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстав касаційного оскарження. Копія ухвали надійшла в електронний кабінет Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» 03 червня 2026 року о 20:06. У межах встановленого судом строку представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області направив заяву про усунення недоліків та долучив оновлену касаційну скаргу. Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області усунуто недоліки, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху. Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеними у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення підпункту 8 пункту 22, пунктів 96, 97 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок №1051), абзаців третього і четвертого пункту 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року №1147 (далі - Методика №1147), та порушили положення статей 73, 74, 90 КАС України. Скаржник зазначає, що висновки Верховного Суду щодо застосування абзаців третього та четвертого пункту 20 Методики №1147 наразі відсутні, оскільки триває формування новітньої судової практики. На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій допустили помилку через одночасне застосування абзаців третього та четвертого пункту 20 Методики №1147, які є взаємовиключними за своєю правовою природою. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив відмінність між цими нормами лише в автоматичному чи неавтоматичному режимі видачі витягу, не врахувавши ключову різницю в джерелах відомостей для їх формування: для абзацу третього - це безпосередньо відомості Державного земельного кадастру, а для абзацу четвертого - наявна паперова технічна документація з нормативної грошової оцінки. Крім того, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій у порушення норм процесуального права не дослідили всебічно, повно та об`єктивно письмовий доказ у вигляді Доповідної записки від 23 вересня 2025 року №336/3-25, яка підтверджувала обставину відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя. У зв`язку з цим, на переконання відповідача, суди ухилилися від обов`язкового першочергового встановлення факту наявності чи відсутності таких відомостей у кадастрі, що призвело до неправильного визначення процедури формування оскаржуваних витягів. Скаржник також зазначає, що суди безпідставно визнали належним і допустимим доказом Витяг із генерального плану міста Запоріжжя (схему планувальних обмежень), який не входить і ніколи не входив до складу затвердженої Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя. Врахування цієї схеми до уваги прямо суперечить вимогам абзацу четвертого пункту 20 Методики №1147, оскільки за відсутності даних у Державному земельному кадастрі, витяг має формуватися виключно на підставі наявної технічної документації з оцінки земель, а зміни до неї на підставі згаданої містобудівної документації міською радою не вносилися. Суд першої інстанції безпідставно відхилив та проігнорував належні докази відповідача, які входять до складу діючої Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, а саме: схему прояву локальних факторів «Санітарно-гігієнічні фактори» та схему прояву локальних факторів оцінки «Інженерно-геологічні фактори». Ці документи чітко підтверджували, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:06:009:0004 територіально не входить у межі зсувонебезпечних зон чи санітарно-захисних зон, хоча самі ці зони й розташовані всередині великої економіко-планувальної зони №216. Суди помилково ототожнили факт знаходження окремих небезпечних геологічних процесів і санітарно-захисних зон у межах загальної економіко-планувальної зони №216 із фактом безпосереднього розташування спірної земельної ділянки всередині цих негативних зон. Така безпідставна інтерпретація та викривлення причинно-наслідкового зв`язку призвели до помилкового висновку про протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області через незастосування понижуючих локальних коефіцієнтів 0,75 та 0,80 при розрахунку нормативної грошової оцінки. Суди попередніх інстанцій повністю проігнорували передбачений законом механізм внесення відомостей до Державного земельного кадастру та не застосували положення Порядку №1051. Суди не врахували, що у разі автоматичного формування витягу програмним забезпеченням Державного земельного кадастру (за абзацом третім пункту 20 Методики №1147) відповідач взагалі не є суб`єктом формування такого документа, а отже, позовні вимоги про визнання його дій протиправними та зобов`язання вчинити дії з перерахунку є безпідставними. У касаційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області просить Верховний Суд скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень підпункту 8 пункту 22, пунктів 96, 97 Порядку №1051, абзаців третього і четвертого пункту 20 Методики №1147, перевірки дотримання статей 73, 74, 90 КАС України, а також з метою формування Верховним Судом відповідного правового висновку. Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах. Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №280/9659/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Д.» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Запорізька міська рада, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування витягу, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №280/9659/25.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді В.М. Бевзенко В.М. Шарапа