LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС280/9659/25

від 03.06.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16…

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 03 червня 2026 року м. Київ справа №280/9659/25 адміністративне провадження №К/990/23058/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №280/9659/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Д.» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька міська рада, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування витягу, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.Д.» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Запорізька міська рада, в якому просило: - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у витязі №НВ-2300010602024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 25 січня 2024 року, для земельної ділянки площею 14990 м2, кадастровий номер 2310100000:06:009:0004 за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Василя Сергієнка, 31, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія, яри понад 10 м, штучні підземні виробки, катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75. Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80. - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у витязі №НВ-2300339782025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 06 травня 2025 року, для земельної ділянки площею 14990 м2, кадастровий номер 2310100000:06:009:0004 за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Василя Сергієнка, 31, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія, яри понад 10 м, штучні підземні виробки, катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75. Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80. - визнати протиправним та скасувати Витяг №НВ-2300010602024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:06:009:0004, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 25 січня 2024 року. - визнати протиправним та скасувати Витяг №НВ-2300339782025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:06:009:0004, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 06 травня 2025 року. - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та надати Товариству з обмеженою відповідальністю «В.І.Д.» в установленому чинним законодавством порядку витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:06:009:0004, із застосуванням сукупних локальних коефіцієнтів Км3 з урахуванням, у тому числі, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія, яри понад 10 м, штучні підземні виробки, катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75. Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80. - стягнути на користь ТОВ «В.І.Д.» (ідентифікаційний код 31037088, 69114, місто Запоріжжя, вулиця Стародніпровська, 10, прим.107) з бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ідентифікаційний код 39820689, 69095, місто Запоріжжя, вулиця Українська, 50) судовий збір у сумі 4844,80 грн та витрати на правничу допомогу. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року, позов задоволено. Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області 20 травня 2026 року звернулося з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке. Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження. Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. З аналізу вищевказаних положень Суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Проаналізувавши мотиви та доводи поданої касаційної скарги, Суд зауважує, що скаржником не наведено жодних підстав, передбачених імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України для касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справі №280/9659/25, та для прийняття Верховним Судом до розгляду касаційної скарги. З огляду на викладене, відповідачу слід навести підстави касаційного оскарження з їх належним обґрунтуванням. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції касаційну скаргу у новій редакції з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження. У випадку неусунення недоліків щодо зазначення підстав касаційного оскарження, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України. Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №280/9659/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Д.» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька міська рада, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування витягу, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді В.М. Бевзенко В.М. Шарапа

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»