LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд569/13305/25

від 08.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу представника позивача задовольнити. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2026 року скасувати.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 569/13305/25 пров. № А/857/28733/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідачаСала П. І., суддів:Димарчук Т.М., Москаля Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача, адвоката Андрієвського Андрія Олександровича, на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2026 року про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив скасувати постанову № 4/2072 від 18.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14.07.2025 відкрито провадження у справі № 569/13305/25 за вказаним позовом. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Справа неодноразово призначалася до слухання в судовому засіданні, зокрема: на 29.07.2025 (засідання відбулося за участю позивача, оголошено перерву), на 18.09.2025 (засідання не відбулося через неявку сторін), на 14.10.2025 (засідання відбулося за участю позивача та представника відповідача, оголошено перерву для витребування додаткових доказів), на 11.12.2025 (засідання не відбулося у зв`язку із зайнятістю головуючого судді в іншому судовому процесі), на 13.01.2026 (засідання не відбулося у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді), на 05.02.2026 (засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги), на 10.03.2026 (засідання відбулося за участю позивача та представника відповідача, оголошено перерву до 13.03.2026), на 06.04.2026 (засідання не відбулося у зв`язку із зайнятістю головуючого судді), на 04.05.2026 (засідання відбулося за участю представника відповідача). Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України - через повторну неявку в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин (без повідомлення причин неявки). Представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права та допущення судом неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до помилкових висновків. Зазначає, що 13.03.2026 ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних Сил України для проходження військової служби. Відтоді позивач був фактично позбавлений можливості вільно розпоряджатися своїм часом, прибути до суду, подати відповідне клопотання, заяву про розгляд справи за його відсутності або належним чином повідомити суд про причини неявки. Крім того, у період проходження базової військової підготовки позивач не мав належних засобів зв`язку та засобів доступу до мережі Інтернет, що об`єктивно унеможливлювало користування електронним кабінетом, отримання інформації щодо руху справи, подання процесуальних заяв чи повідомлень до суду. Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання була зумовлена не недобросовісною процесуальною поведінкою, не байдужістю до розгляду справи та не бажанням затягнути процес, а об`єктивними обставинами, пов`язаними з проходженням військової служби під час дії воєнного стану. Отже, негативні процесуальні наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду застосовані до позивача за обставин, які не залежали від його волі. Крім того, скаржник вказує на те, що суд першої інстанції обмежився формальним посиланням на повторну неявку позивача, не встановивши при цьому обов`язкової, відповідно до норм процесуального права, умови для залишення позову без розгляду - неможливість розгляду справи за відсутності позивача. Також просить врахувати, що залишення позову без розгляду фактично позбавило ОСОБА_1 можливості домогтися судової перевірки законності постанови про накладення адміністративного стягнення. Така процесуальна санкція була застосована до особи, яка мобілізована та проходить військову службу, до особи, яка об`єктивно не мала можливості належним чином брати участь у судовому процесі. За цих обставин залишення позову без розгляду не відповідає завданню адміністративного судочинства, принципу пропорційності та праву особи на ефективний судовий захист. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що однак не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України. Згідно з ухвалою суду від 25.05.2026 апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За змістом ч. 1-3 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду. Таким чином, закон покладає на учасників справи обов`язок повідомляти суд завчасно, тобто до початку судового засідання, про причини свого неприбуття в судове засідання, які, у разі визнання їх судом поважними, можуть бути підставою для відкладення розгляду справи, зокрема відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 205 КАС України: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Крім того, учасники справи зобов`язані також повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), роботи чи служби і, у разі невиконання відповідного обов`язку, суд здійснює виклик учасника справи за відомою суду адресою, що вважається належним способом повідомлення про дату, час та місце судового засідання. З огляду на викладене колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про те, що суд першої інстанції мав врахувати факт проходження позивачем військової служби, як об`єктивну причину, яка перешкодила прибуттю в судове засідання та отриманню ним процесуальних документів, в тому числі судових повісток, в електронний кабінет, в якому позивач зареєстрований та який використовував протягом усього судового процесу. У цьому контексті колегія суддів також зауважує, що причини неявки учасника справи в судове засідання можуть бути оцінені та враховані судом лише якщо вони доведені до суду у допустимий процесуальний спосіб. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині суд апеляційної інстанції вважає неприйнятними, а тому відхиляє. Разом з тим, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, обов`язковою підставою для прийняття ухвали про залишення позову без розгляду є, зокрема, саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судове засідання, призначене на 04.05.2026, позивач повторно (після неявки в судове засідання від 06.04.2026) не з`явився без поважних причин та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Однак із зазначеними висновками судова колегія не погоджується з огляду на таке. Як видно з матеріалами справи, а саме протоколу від 06.04.2026, судове засідання від 06.04.2026 не відбулося у зв`язку із зайнятістю головуючого судді. Таким чином, оскільки зазначене судове засідання фактично не відбулося з об`єктивних причин, а не було відкладено через неявку позивача, відсутні підстави вважати, що має місце факт повторного неприбуття позивача в судове засідання від 04.05.2026, як обов`язкової умови для ухвалення судом рішення про залишення позовної заяви без розгляду. При цьому враховується правова позиція, наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 9901/198/20 та від 24.10.2024 у справі № 990/228/23. Крім того, колегія суддів зауважує, що приписи пункту 4 частини першої статті 240 КАС України повинні застосовуватись у сукупності з нормами частини п`ятої статті 205 КАС України, якою передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Отже, залишення позовної заяви без розгляду з вказаних підстав можливе виключно за наявності сукупності таких умов: 1) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання (підготовчого засідання); 2) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; 3) неявка позивача (повторна неявка, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; 4) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; 5) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Зазначена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які наведені у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21. Відтак необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, є фактична неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача. У свою чергу, це покладає на суд обов`язок навести відповідні мотиви щодо наявності цієї обов`язкової умови, у разі прийняття рішення про залишення позовної заяви без розгляду з вказаних підстав. Утім, як можна побачити зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції обмежився виключно посиланням на повторну неявку позивача в судове засідання, не зазначивши, які саме пояснення позивача є необхідними для вирішення справи, які обставини неможливо встановити без його особистої участі та чому справа не може бути розглянута за наявними у ній письмовими доказами. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та допустив порушення норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, на підставі положень п. 3, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 04.05.2026 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. З огляду на предмет апеляційного оскарження (процесуальна ухвала) та результат апеляційного розгляду (продовження розгляду справи в суді першої інстанції), розподіл судових витрат на цій стадії апеляційного провадження не здійснюється. Керуючись ст.ст. 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача задовольнити. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2026 року скасувати. Адміністративну справу № 569/13305/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції (з урахуванням висновків, наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 367/252/24). Суддя-доповідач П. І. Сало судді Т. М. Димарчук Р. М. Москаль Повне судове рішення складено 08.07.26

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»