Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/4856/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/4856/25 Головуючий суддя І інстанції - Казанчук Г.П. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 в адміністративній справі № 340/4856/25 за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Кропивницького фахового кооперативного коледжу «Бізнесу, технології та права» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - В С Т А Н О В И В: Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: - стягнути з Кропивницького фахового кооперативного коледжу «Бізнесу, технології та права» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 21770,00 грн.; - стягнути з Кропивницького фахового кооперативного коледжу «Бізнесу, технології та права» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 947,43 грн. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 року адміністративний позов залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у 2024 році відповідач не виконав вимоги передбачені чинним законодавством України щодо створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю та повідомлення про це компетентний державний орган, а тому повинен сплачувати вказані санкції та пеню. 15 грудня 2025 року відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якій вказано, що на підставі наявних у справі письмових доказів суд встановив, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за 2024 рік була менше ніж 8 осіб, що відповідно до приписів статті 19 Закону № 875 виключає обов`язок цього роботодавця в працевлаштуванні 1 особи з інвалідністю. Також, досліджено і доказ що було подано до органів податкової служби про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, відповідно до якого суд вбачає, що у відповідача з 15.07.2024 була працевлаштована 1 особа з інвалідністю 3 групи ОСОБА_1 (аркуш справи 30, 53), оскільки на ліцензійні вимоги які слугують підставою для внесення закладу в систем ЄДЕБО на конкурсній основі враховуючи рівень освіти не нижче освіти за магістерську, відібрано та укладено трудовий договір, в тому числі і з ОСОБА_1 який є носієм академічної освіти та стаж викладацької діяльності, і який згідно інформації пенсійного фонду віднесений до 3 групи інвалідності. Зазначає, що підстав у відповідача для звернення за формою 3- ПН протягом 2023 - 2024 року, - не виникло. Будь які пільги в тому числі і пільги з ЄСВ за створення робочих місць та/або працевлаштування, - відповідачем не отримувалось та на їх отримання, повідомлень у вигляді і за формою 3-ПН, не зверталось. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, Кропивницький фаховий кооперативний коледж "Бізнесу, Технології та Права" (КФКК "Бізнесу, Технології та Права") (далі - позивач) з 30.05.2025 як юридична особа (номер запису: 1010151020000001165), видами економічної діяльності є: 85.41 Фахова передвища освіта (основний); 72.20 Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук; 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 85.60 Допоміжна діяльність у сфері освіти. Позивач перебуває на обліку як роботодавець у Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було проведено аналіз діяльності відповідача щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивач обрахував відповідачу суму адміністративно-господарських санкцій за 2023 рік, виходячи з таких даних щодо відповідача: - середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 10 осіб; - норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 особа; - фонд оплати праці штатних працівників 435400,00 грн.; - середня річна заробітна плата штатного працівника 43540,00 грн., - сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 21770,00 грн. (а.с.20зв). Цей Розрахунок надіслано 04.03.2024 відповідачу в електронний кабінет на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (а.с.18). Також позивач розрахував відповідачу суму пені, яку останньому необхідно сплатити за прострочену кількість днів несплати санкцій (ця кількість днів становить - 88), яка складає 947,43 грн. Оскільки відповідач вказані санкції в добровільному порядку не сплатив, позивач звернувся до суду для стягнення зазначених сум у примусовому порядку. Відповідач із вказаним розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не погоджується. Зазначає, датою початку здійснення діяльності відповідача з урахуванням Статутних змін та ліцензування такого закладу в системі Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО) з 20.06.2024. Відповідачем також зазначено, що на ліцензійні вимоги які слугують підставою для внесення закладу в систем ЄДЕБО на конкурсній основі враховуючи рівень освіти не нище освіти за магістерську, відібрано та укладено трудовий договір, зокрема із ОСОБА_1 який є носієм академічної освіти та стаж викладацької діяльності, та який згідно інформації пенсійного фонду віднесений до 3 групи інвалідності, що підтверджується обліковою карткою працівника в системі ЄДЕБО. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідності» від 18.10.2022 №2682-ХІ, фактично змінено правовий інструмент здійснення Державою контролю за виконанням роботодавцями обов`язку по працевлаштуванню осіб з інвалідністю. Так, Законом №2682-ХІ статтю 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 викладено в такій редакції. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу". Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю. Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України". Отже, внесеними змінами визначено фактично новий порядок отримання інформації про дотримання роботодавцями нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме якщо до таких змін роботодавці мали обов`язок подавати звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів, то після внесених змін Фонди соціального захисту осіб з інвалідністю отримують інформацію щодо дотримання роботодавцями нормативів по працевлаштуванню осіб з інвалідністю від органів Пенсійного фонду України. Також вказаними змінами прямо передбачено те, що «Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону». Для реалізації вказаних норм Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.04.2023 №307 «Про внесення змін до Положення про центральний банк даних з проблем інвалідності». Відповідно до вказаної постанови Центральний банк даних з проблем інвалідності забезпечує: визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні; формування розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, обчислених відповідно до статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні. Таким чином, як правильно зазначає позивач, факт дотримання чи недотримання підприємством нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю органами Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю встановлюється шляхом отримання інформації, яка міститься у відкритих реєстрах та яка стосується роботодавців, зокрема, щодо нарахованих ними доходів, щодо нарахованих та утриманих сум єдиного внеску. В той же час, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положення Закону передбачають відповідальність, у вигляді сплати адміністративно-господарських санкцій, виключно у випадку недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, тобто у випадку фактичного не працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, положення Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» не передбачають можливості накладення адміністративно-господарських санкцій у зв`язку з не поданням роботодавцями інформації/звітності або надання її з помилками, які в подальшому були підприємством виправлені шляхом подання уточнюючої звітності. Так, ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Тобто, при вирішенні питання щодо наявності підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій, визначальним є встановлення обставин щодо фактичного працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, виходячи з нормативу, визначеного ст.19 Закону. Підпунктом 3.2 п.

3. Інструкції зі статистики кількості працівників, що затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (зі змінами) (далі - Інструкція № 286) встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ...

12. Враховуючи викладене суд вірно зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників це середнє значення чисельності штатних працівників за певний період (місяць, квартал, рік). СКШП розраховується як середньо зважена кількість працівників за всі календарні дні місяця, кварталу, року (включаючи вихідні та святкові). В матеріалах справи міститься повідомлення, що було подане до органів податкової служби про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, з якого слідує, що у відповідача з 15.07.2024 була працевлаштована 1 особа з інвалідністю 3 групи ОСОБА_1 . Також, відповідно до відповіді №1864473 від 07.10.2025 на запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що датою реєстрації відповідача в Реєстрі є 30.05.2024. Тобто, відповідач фактично почав здійснювати свою економічну діяльність з 30.05.2024. Згідно з підпунктом. 3.2.6 пункту 3.2 Інструкції № 286, підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на

12. Отже, оскільки відповідач здійснює свою діяльність з 30.05.2024 і є новоствореною юридичною особою та з червня приймало на роботу найманих працівників, то відповідно до підпункту 3.2.6 пункту 3.2 Інструкції № 286 для визначення середньооблікової кількості штатних працівників цього підприємства за весь рік 2024 рік необхідно брати суму штатних працівників за період червень - грудень та ділити її на

12. Відповідно до поданої відповідачем протягом 2024 року інформації про середньооблікову кількість штатних працівників у липні-грудні 2024, слідує, що середньооблікова чисельність штатних працівників за 2024 рік у відповідача складала 5 осіб (9+11+9+11+10+11/12=5,08). На підставі наявних у справі письмових доказів суд першої інстанції вірно встановив, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за 2024 рік була менше ніж 8 осіб, що відповідно до приписів статті 19 Закону № 875 виключає обов`язок цього роботодавця в працевлаштуванні 1 особи з інвалідністю. Таким чином, стягнення з відповідача заборгованості з адміністративно-господарських санкцій та пені, за відсутності правопорушення у сфері господарювання, є необґрунтованим. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 в адміністративній справі № 340/4856/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко суддя В.А. Шальєва