Ухвала КЦС ВС № 523/8946/22

УХВАЛА 06 липня 2026 року м. Київ справа №523/8946/22 провадження № 61-3557св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М., розглянув клопотання ОСОБА_1 (особи, яка не брала участі у розгляді справи), в інтересах якої діє адвокат Магура Оксана Вікторівна, про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Южненської міської ради Одеського району Одеської області Петренко Анна Анатоліївна, про скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна у добросовісного набувача, до закінчення її перегляду у касаційному порядку за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Магура Оксана Вікторівна, на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на постанову Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року В С Т А Н О В И В: У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (далі - ТОВ «Укрдебт Плюс»), ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державний реєстратор Южненської міської ради Одеського району Одеської області Петренко А. А. про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та про витребування майна у добросовісного набувача, в якому просила: - визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 59832980, прийняте державним реєстратором Южненської міської ради Одеського району Одеської області Петренко А.А. від 13.08.2021 року щодо реєстрації за ТОВ «Укрдебт Плюс» права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; - витребувати у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,1 кв.м. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2023 року позов залишено без задоволення. Постановою Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову частково. Витребувано у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 41,1 кв. м. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 19 березня 2025 року представник ТОВ «Укрдебт Плюс» - адвокат Пивоваров В. І. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи. У травні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду 09 січня 2026 року ОСОБА_4 , як особа, яка не брала участі у справі, через підсистему «Електронний Суд» направила до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року. В обґрунтування касаційної скарги зазначила, що вказаними рішеннями суду зачіпаються її права та інтереси, зокрема право власності на спірний об`єкт - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 41,1 кв. м., правовий статус якої під час апеляційного перегляду справи неодноразово змінювався. Так, 25 грудня 2023 року до Державного реєстру речових прав були внесені зміни щодо цільового призначення вказаного об`єкта у нежитлове приміщення, яке зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . 07 листопада 2024 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу зазначеного нежитлового приміщення, внаслідок чого заявник набула право власності на спірний об`єкт. Отже, на момент ухвалення апеляційним судом оскаржуваної постанови, заявник була власником спірного майна, однак до участі у справі залучена не була. У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 , в інтересах якої діє адвокат Магура О. В., на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року. 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Магура О. В., звернулася через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду із клопотанням про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року до її перегляду у касаційному порядку. В обґрунтування клопотання посилається на те, що оскаржувана постанова наразі продовжує породжувати правові наслідки та використовується як підстава для пред`явлення до заявника нового позову до суду. Так, у провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебуває справа № 523/12158/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка ґрунтується саме на оскаржуваній постанові. В межах розгляду вказаної справи заявником було подане клопотання про зупинення провадження у вказаній справі, однак Пересипський районний суд м. Одеси ухвалою від 07 квітня 2026 року відмовив у задоволенні такого клопотання з підстав того, що касаційний суд не вирішив питання щодо зупинення виконання оскаржуваної постанови. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Відповідно до вимог частини першої статті 436 ЦПК України. суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання (заява) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо. Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови. Матеріали, додані до клопотання не містять належних, допустимих та достатніх доказів примусового виконання оскаржуваного рішення. Подавши заяву про зупинення виконання судового рішення, заявник не навела достатніх підстав і не надала доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об`єктивної необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення. Також заявник не довела наявність реальної загрози істотного порушення її прав та неможливості чи значного ускладнення їхнього відновлення без зупинення виконання оскаржуваної постанови. Наведені заявником доводи зводяться до незгоди з постановою та ґрунтуються на припущеннях щодо можливого ускладнення її становища. Саме по собі подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження, як і наявність позовної заяви в іншій справі, не є безумовною підставою для зупинення виконання судових рішень. Ураховуючи, що заявником не наведено обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання постанови Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року, доводи клопотання зводяться до припущення настання негативних наслідків, клопотання задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Керуючись статтями 394, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (особи, яка не брала участі у розгляді справи), в інтересах якої діє адвокат Магура Оксана Вікторівна, про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко О. М. Ситнік І. М. Фаловська