Ухвала КАС ВС № 420/24707/25

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 07 липня 2026 року м. Київ справа №420/24707/25 адміністративне провадження № К/990/28040/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ» на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі № 420/24707/25 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Державного підприємства «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, у с т а н о в и в : 23 липня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Державного підприємства «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ», в якій позивач просив суд: стягнути з Державного підприємства «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно господарські санкції у розмірі 108133,37 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4866,30 грн. Банк - ГУ ДКСУ в Одеській області, Вилківська міська ТГ, ГУК в ГУК в Од.обл./ м.Вилк./50070000, ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ел. адм. подат.), UA348999980313161230000015596, Код класифікації доходів бюджету 50070000. Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2024 рік. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішенням, Державне підприємство «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ» подав апеляційну скаргу 08.05.2026. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.05.2026 апеляційну скаргу залишив без руху, та надав десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку, а також документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, відповідачем до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що Державне підприємство «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ» перебуває у стані припинення, у зв`язку з чим чисельність працівників підприємства є мінімальною, а виконання функцій щодо представництва інтересів підприємства у судах фактично покладено на обмежене коло осіб. Також апелянт зазначав, що особи, відповідальні за здійснення заходів з припинення підприємства, не здійснювали належного моніторингу електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», унаслідок чого підприємству не було своєчасно відомо про розгляд даної справи та ухвалення рішення Одеським окружним адміністративним судом. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.06.2026 визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Державного підприємства «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ», відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 420/24707/25 відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Не погодившись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Державне підприємство «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ» 17.06.2026 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі № 420/24707/25 та направити справу до цього суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке. Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції, керувався тим, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаній заяві не є поважними. Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги. Так, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав, що процесуальні документи у справі надсилалися відповідачу у спосіб, визначений процесуальним законом, а тому апелянт мав реальну можливість своєчасно дізнатися про розгляд справи та реалізувати належні йому процесуальні права. Посилання заявника на те, що про існування рішення суду першої інстанції стало відомо лише після вчинення виконавчих дій, не спростовує факту належного вручення процесуальних документів через підсистему «Електронний суд» та не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції. Наведені у клопотанні причини пропуску строку фактично зводяться до неналежної організації діяльності підприємства та відсутності належного контролю за отриманням процесуальних документів, що не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.. Правова позиція щодо належності вручення процесуальних документів через електронний кабінет викладена, зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі №480/8341/22, в якій зазначено, що доставлення судового рішення до електронного кабінету представника є належним врученням такого рішення учаснику справи та має наслідком початок перебігу відповідного процесуального строку. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Так, суд апеляційної інстанції наголосив, що з моменту ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду до моменту звернення з апеляційною скаргою минуло 4 (чотири) місяці. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Згідно з частиною третьою статті 298 цього ж Кодексу апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), що безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними та допустимими засобами доказування. При вирішенні питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, що він учиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Як установлено судом апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції ухвалено 18.12.2025. У той же час з апеляційної скаргою відповідач звернувся 08.05.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, що склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору (постанова Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19). Також Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені апелянтом підстави для поновлення цього строку не були підкріплені належною доказовою базою. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ» на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі № 420/24707/25 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Державного підприємства «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач С.М. Чиркін Судді: Я.О. Берназюк В.М. Шарапа