Ухвала КГС ВС № 916/4152/25

УХВАЛА 08 липня 2026 року м. Київ cправа № 916/4152/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі за позовом Фізичної особи - підприємця Урсакі Андрія Григоровича до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання неправомірною відмову та зобов`язання укласти договір, ВСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2025 року Фізична особа - підприємець Урсакі Андрій Григорович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, в якому просив суд: - визнати неправомірною відмову Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, викладену у листі від 20.06.2025 за №04-10/338; - вирішити переддоговірний спір та зобов`язати Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради укласти договір з позивачем на право користування місцями для розташування елементу вуличної торгівлі на умовах поданого проекту договору, який відповідає типовій формі (додаток №3 до Правил №3961), та з обов`язковим включенням наступних істотних умов: лотку площею 6,0 кв. м., змішаної групи товарів, з режимом роботи: 8.00 -20.00, за адресою: м. Одеса, вул. Владислава Бувалкіна, 37, строком розміщення 5 років, згідно із заявою Фізичної особи - підприємця Урсакі Андрія Григоровича від 11.06.2025 за №Ф1-137898-ю/о та на підставі листа рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 27.05.2025 за №01-05-8/542вх.

2. Господарський суд Одеської області рішенням від 16.02.2026 у справі №916/4152/25 позов задовольнив частково: визнав укладеним між Фізичною особою - підприємцем Урсакі Андрієм Григоровичем та Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради договір на право користування місцями для розташування елементу вуличної торгівлі з дати набрання законної сили рішення суду у запропонованій позивачем редакції, яка викладена у резолютивній частині рішення; стягнув з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь Фізичної особи - підприємця Урсакі Андрія Григоровича судовий збір в розмірі 2 422,40 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

3. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 18.05.2026 залишив без змін рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2026. 4. 18.06.2026 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

5. Разом із касаційною скаргою Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, у тому числі, подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. 6. 19.06.2026 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради подало до Верховного Суду клопотання про долучення доказів, до якого також додана платіжна інструкція N369 (внутрішній номер 517051454) від 18.06.2026 про сплату судового збору. 7. 21.06.2026 Фізична особа - підприємець Урсакі Андрій Григорович через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду із заявою, в якій просить визнати наведені Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними; відмовити у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Південно західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026; відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради. 8. 28.06.2026 Фізична особа - підприємець Урсакі Андрій Григорович через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду із додатковими поясненнями (обґрунтуваннями) до заперечень проти відкриття касаційного провадження.

9. Перевіривши касаційну скаргу Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, врахувавши подані Фізичною особою - підприємцем Урсакі Андрієм Григоровичем документи, Верховний Суд встановив, що її варто залишити без руху з таких підстав.

10. Відповідно до п.1 ч.1 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч.3 цієї статті.

11. За приписами ч.2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

12. При цьому п.5 ч.2 ст.290 ГПК встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

13. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

14. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

15. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1-4 ч.2 ст.287 ГПК, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: - п.1 ч.2 ст.287 ГПК - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень; - п.2 ч.2 ст.287 ГПК - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; - п.3 ч.2 ст.287 ГПК - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи; - п.4 ч.2 ст.287 ГПК - зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 ст.310 цього Кодексу; якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права; якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

16. Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.

17. Верховний Суд також звертає увагу на те, що обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

18. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності варто насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

19. Всупереч наведеному, в касаційній скарзі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради відсутнє зазначення й належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених ч.2 ст.287 ГПК, що є порушенням вимог, встановлених п.5 ч.2 ст.290 ГПК.

20. Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч.2 ст.287 ГПК, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав і виключних випадків касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

21. Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які не наведені у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

22. Крім того, ст.288 ГПК передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.4 ст.293 цього Кодексу.

23. Повний текст оскаржуваної постанови складено 26.05.2026, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №916/4152/25 було 15.06.2026 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. При цьому, скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була б подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

24. З довідки, отриманої з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №916/4152/25 надіслана в Електронний кабінет Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та доставлена 27.05.2026 о 17:05. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради - 27.05.2026 о 17:18.

25. Згідно із п.2 ч.6 ст.242 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Водночас абз.2 ч.6 згаданої статті передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

26. Таким чином, постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 вважається врученою Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради 28.05.2026, а з огляду на приписи ч.2 ст.288 ГПК скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була би подана ним протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто до 17.06.2026 включно.

27. Однак, із касаційною скаргою Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернулося 18.06.2026, тобто після перебігу строку, встановленого ГПК, проте із клопотанням про його поновлення.

28. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради зазначає, що: - в період з 28.05.2026 до дати подання касаційної скарги в Одеській області неодноразово оголошувалися повітряні тривоги, що значно ускладнювало роботу державних службовців, оскільки робота в установах припиняється, а робітники зобов`язані перебувати в укриттях; - після сигналу відбою тривоги необхідно відновлювати робочий процес, перевіряти безпеку приміщень, повертатися до виконання службових обов`язків, що у поєднанні з воєнним станом об`єктивно перешкоджало своєчасній підготовці касаційної скарги; - після отримання повного тексту постанови 27.05.2026 виникла необхідність провести детальний правовий аналіз рішення, зібрати практику Верховного Суду, підготувати обґрунтовану касаційну скаргу та відповідні клопотання.

29. Розглянувши доводи Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, наведені в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

30. Згідно із п.6 ч.2 ст.42 ГПК учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

31. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

32. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

33. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

34. Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06).

35. Згідно зі ст.1 Закону від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

36. Частинами 1 та 4 ст.26 зазначеного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

37. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (ч.1 ст.10 Закону "Про правовий режим воєнного стану").

38. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

39. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.

40. Крім того, у постанові від 03.07.2025 у справі №990/102/25 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що повітряні тривоги не можуть розглядатися як основна та поважна причина для поновлення строку звернення до суду, оскільки вони не мають постійного, безперервного характеру та не свідчать про фактичну неможливість звернення до суду протягом усього строку, встановленого процесуальним законом.

41. Втім, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради як на причини пропуску строку на касаційне оскарження послалося саме на часті повітряні тривоги, що не може бути визнано Верховним Судом поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на вищенаведене.

42. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

43. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

44. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

45. Згідно із ч.2 ст.292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

46. Відповідно до приписів ч.2 ст.174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абз.2 ч.1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст.6 цього Кодексу.

47. Згідно із абз.1 ч.3 ст.292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

48. З огляду на викладене, касаційна скарга Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради залишається без руху на підставі ч.ч.2, 3 ст.292 ГПК із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом: - визначення підстави/підстав касаційного оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2026 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №916/4152/25, передбачених ч.2 ст.287 ГПК, та викладення їх належного обґрунтування з урахуванням вказівок Верховного Суду, наведених у цій ухвалі; - зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у справі №916/4152/25.

49. Згідно із ч.4 ст.174 та ч.2 ст.292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

50. Відповідно до абз.2 ч.3 ст.292 та п.4 ч.1 ст293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2026 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №916/4152/25, наведені Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №916/4152/25 залишити без руху.

3. Надати Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

5. Роз`яснити Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, що у разі не наведення інших поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий О. Кібенко Судді С. Бакуліна В. Студенець