Постанова КГС ВС № 910/4248/25

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/4248/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду касаційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та рішення Господарського суду м. Києва від 18.08.2025 у справі № 910/4248/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" третя особа - Приватне підприємство "Атіка Логістик" про визнання договору укладеним, В С Т А Н О В И В: 1. 16.06.2026 Верховний Суд ухвалив постанову, якою закрив касаційне провадження у справі № 910/4248/25, порушене за касаційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" (далі - ДП Міністерство оборони України "Оборонавторемсервіс"; відповідача) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та рішення Господарського суду м. Києва від 18.08.2025 у справі № 910/4248/25 в частині підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Касаційну скаргу ДП Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" в частині підстав, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, залишив без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 та рішення Господарського суду м. Києва від 18.08.2025 у справі № 910/4248/25 - без змін. 2. 22.06.2026 до Верховного Суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі"; позивач) надійшла заява, в якій останній просить розподілити витрати на професійну правничу допомогу, понесені у Верховному Суді, шляхом стягнення з ДП Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До вказаної заяви позивач долучив докази на підтвердження їх понесення у суді.

3. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2026 згадану заяву ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. 4. 25.06.2026 до Верховного Суду від відповідача надійшло заперечення щодо розподілу цих витрат на професійну правничу допомогу. У запереченні заявник зазначає про їх неспівмірність з обсягом наданої правової допомоги та що їх стягнення є безпідставним. Вказує на те, що позивачем подано докази понесення цих витрат з пропуском строку на їх подання.

5. Розглянувши відповідну заяву ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", врахувавши заперечення ДП Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс", колегія суддів дійшла таких висновків.

6. Законодавець у п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

7. Гл. 8 розд. I ГПК України регулює інститут судових витрат.

8. За загальним правилом, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (див. також п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

9. Статтею 123 ГПК України, яка визначає види судових витрат, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 126 ГПК України).

10. Згідно з ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

11. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

12. Відповідно до норм цього Закону: - договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт - оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону); - представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону); - інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону); - видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (ст. 19 цього Закону); - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 цього Закону).

13. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виснувала, що: "гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру і погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв".

14. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

15. Велика Палата Верховного Суду у п. 164 постанови від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 дійшла висновку, що одним із принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, зокрема, у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

16. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України (див. також постанову Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 910/7099/21).

17. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

18. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

19. Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у п. 6.5 постанови від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначила, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

20. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

21. Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

22. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні в справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) від 28.11.2002 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

23. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 15.12.2025 у справі № 922/82/20 вказав на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Так, у рішенні в справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" від 23.01.2014 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

24. Здійснюючи аналіз вказаних вище норм права, Верховний Суд, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновували таке: - не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (див., зокрема, п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21); - нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (див. п.п. 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19); - критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (див. постанову Верховного Суду від 06.05.2026 у справі № 676/4395/20); - під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5- 7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами (див. постанову Верховного Суду від 06.02.2023 у справі № 41/1-10); - у наданому відповідачем-1 акті надання послуг від 28.09.2022 зазначено окремо такі види робіт: аналіз наданих документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту в касаційній інстанції, підготовка та подача відзиву на касаційну скаргу у справі № 910/17228/19. На переконання колегії суддів вказані види послуг, які зазначені відповідачем-1 окремо є одним і тим же видом послуг та охоплюються таким видом як "підготовка відзиву на касаційні скарги" (див. постанову Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 910/17228/19).

25. Колегія суддів зазначає, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції позивач надав такі документи у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України: - копію довіреності від 21.01.2025 № 24/2025 на адвоката Халимона Станіслава Володимировича (далі - Халимон С. В.) для представлення інтересів ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі"; - копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Халимона С. В.; - копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Халимоном С. В. від 05.09.2018 серія КС № 6878/10; - звіт про надання правничої допомоги № 101 за договором про надання правничої допомоги від 01.01.2026 № 311-КЕМ-РП від 19.06.2026, відповідно до якого на виконання договору про надання правничої допомоги від 01.01.2026 № 311-КЕМ-РП Адвокатським об`єднанням "Перший Радник" надано правничу допомогу під час розгляду справи № 910/4248/25 в Касаційному господарському суді за касаційною скаргою ДП Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.08.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 за позовом ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" до ДП Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" про визнання укладеним договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а саме: вивчення касаційної скарги відповідача, аналіз висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, на які посилався відповідач в касаційній скарзі (адвокат, що надає правничу допомогу - Місюра Юрій); складання та подання відзиву на касаційну скаргу відповідача (адвокат, що надає правничу допомогу - Місюра Юрій); участь в судовому засіданні 16.06.2026 (адвокат, що надає правничу допомогу - Халимон Станіслав). У п. 1 цього звіту зазначено, що фіксований розмір винагороди адвокатського об`єднання за надану правничу допомогу на підставі цього звіту про надання правничої допомоги становить 12 000,00 грн.

26. Матеріали справи також містять такі документи, а саме: - копію договору про надання правничої допомоги від 01.01.2026 № 311-КЕМ-РП, укладеного між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (клієнт) і Адвокатським об`єднанням "Перший радник" (далі - АО "Перший радник"; адвокатське об`єднання), за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту відповідно до умов договору платну професійну правничу допомогу, визначену у п. 1.2 цього договору, а клієнт - зобов`язується прийняти правничу допомогу та оплатити її у порядку та у строки, погодженні сторонами у цьому договорі. У п. 1.2 договору сторони досягли згоди про те, що для цілей цього договору видами правничої допомоги, що може надаватись адвокатським об`єднанням є, зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань; юридичний аналіз та розробка загальної стратегії у справі; вивчення матеріалів справи; підготовка позовної заяви, заяв по суті справи згідно з ГПК України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України та інших процесуальних документів; підготовка та подання клопотання про залучення доказів; підготовка та подання письмових пояснень у справі; підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру при розгляді справи судом, у тому числі у суді апеляційної та касаційної інстанцій (в тому числі, але не обмежуючись апеляційної, касаційної скарги, відзиву на апеляційну та касаційну скарги); проведення аналізу судової практики; збір доказів шляхом направлення адвокатських запитів; підготовка до судового розгляду справи; участь у судових засіданнях; ознайомлення з матеріалами судової справи за поданим позовом; підготовка та подання заяви про надання доказів понесених судових витрат; підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат у справі, клопотання про залучення доказів понесених судових витрат; виконання інших дій, що випливають зі змісту договору. За п. 4.1-4.2 цього договору розмір винагороди адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги за дорученням клієнта, визначається сторонами окремо за кожним дорученням клієнта та зазначається у звітах про надання правничої допомоги. Загальна вартість правничої допомоги за цим договором складається із вартості наданої правничої допомоги за кожним дорученням клієнта та орієнтовно не повинна перевищувати 900 000,00 грн, крім того ПДВ 20% 180 000,00 грн, а всього - 1 080 000,00 грн; - копію довіреності від 10.12.2025 № 169/2025 на адвоката Місюру Ю. О. для представлення інтересів ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі"; - копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Місюри Ю. О.; - копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Місюрою Ю. О. від 26.04.2018 серія КС № 6601/10.

27. Проаналізувавши доводи заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, дослідивши надані ним документи на підтвердження цих витрат, колегія суддів зазначає, що ними підтверджується надання адвокатами Місюрою Ю. О. і Халимоном С. В. позивачу послуг із професійної правничої допомоги у Верховному Суді при перегляді цієї справи. Так, з аналізу вказаних вище документів, а також матеріалів справи вбачається, що адвокатом Місюрою Ю. О. було підготовлено і подано відзив на касаційну скаргу, а адвокат Халимон С. В. брав участь у судовому засіданні 16.06.2026, підтримуючи правову позицію ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у суді. Встановивши вказане, взявши до уваги заяву відповідача щодо зменшення заявлених позивачем витрат, керуючись ст. 126 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ДП Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" 10 000,00 грн цих витрат. На думку колегії суддів витрати у такій сумі є обґрунтованими і співмірними з наданими позивачу послугами у Верховному Суді при перегляді цієї справи, а також відповідають критеріям реальності і необхідності.

28. Крім того, колегія суддів вважає, що такі витрати як вивчення касаційної скарги, аналіз висновків Верховного Суду, на які посилався відповідач, фактично є одним і тим же видом послуг та охоплюються таким видом як "підготовка відзиву на касаційну скаргу".

29. Отже, врахувавши результати розгляду справи у Верховному Суді, надавши оцінку співмірності розміру цих витрат зі складністю справи та об`ємом наданих правових послуг позивачу у Верховному Суді, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ДП Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" на користь ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" 10 000,00 грн цих витрат. Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244, 315 ГПК України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В: Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" (код ЄДРПОУ 43069909) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (код ЄДРПОУ 41946011) 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції. В задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Могил С. К. Судді: Волковицька Н. О. Случ О. В.