Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/5551/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1966/26 Справа № 205/5551/26 Суддя у 1-й інстанції - Таус М.М. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Серпікової Аліни Юріївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Мороз В. С. ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, та стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 665,60 гривень. Згідно з постановою суду першої інстанції, 11 квітня 2026 року о 13 годині 11 хвилини водій ОСОБА_1 , рухаючись біля будинку №216 по проспекту Свободи у Новокодацькому районі міста Дніпра, повторно протягом року керував транспортним засобом Yamaha, без державного номерного знаку, рама: НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження, зазначивши, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, копія постанови в порушення ст.285 КУпАП не була надіслана останньому, про існування постанови він дізнався лише 10 червня 2026 року. По суті просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що встановлені судом обставини не підтверджуються доказами, дослідженими в суді першої інстанції. Зазначає, що матеріалами справи не зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки до протоколу не долучено відеозапис зі штатного реєстратора патрульного автомобіля, на якому зафіксовано рух ОСОБА_1 та його зупинку працівниками поліції. Вважає, що з огляду на зазначене ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Також зауважує, що працівниками поліції не долучено до протоколу довідки з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області з бази даних НАІС, яка б підтверджувала, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Вказує, що висновки суду про наявність повторності в діях ОСОБА_1 є передчасними, оскільки в порушення вимог п.5 Розділу VІІ Інструкції, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 №1395, матеріали справи не містять довідку щодо інформації про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення. Крім того, в матеріалах справи відсутня належним чином завірена копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. Позиції учасників апеляційного провадження. В судовому засіданні захисник Мороз В. С. підтримала апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з підстав, викладених в ній, просила її задовольнити. ОСОБА_1 під час судового засідання апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити. Стосовно обставин події правопорушення пояснив, що 11 квітня 2026 року під час його зупинки працівниками поліції він не керував транспортним засобом, а котив його до найближчої СТО, так як скутер був несправним. Не заперечував, що посвідчення водія не отримував та вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. Мотиви апеляційного суду. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Скорик проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. Розглянувши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає обґрунтованими його доводи, оскільки ОСОБА_1 не брав участь в суді першої інстанції, копію постанови не отримував. Враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, апеляційний суд вважає, що для забезпечення його права особи на апеляційне оскарження рішення суду, необхідно задовольнити клопотання та поновити строк апеляційного оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи. Так, приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 637811 від 11.04.2026; рапорті працівника поліції; постанові серії ЕНА № 6904090 від 25.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису... Позиція сторони захисту в апеляційній скарзі та в судовому засіданні зводилась до твердження, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки відсутні свідки, відеозапис та будь-які інші докази, які підтверджують вчинення ним даного правопорушення. З такими твердженнями захисту суд апеляційної інстанції погодитись не може, оскільки КУпАП не встановлює вимог, що ця обставина (керування транспортним засобом) встановлюється тільки відеозаписом або іншими певними видами доказів. Апеляційний суд зауважує, що факт керування може бути встановлений на підставі будь-яких доказів та їх сукупності відповідно до ст. 251 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень чи заперечень щодо викладених у ньому обставин, зокрема щодо факту керування транспортним засобом. Будь-яких пояснень про незгоду із зазначеними у протоколі відомостями під час його складення порушник не надав. Таким чином, на момент складання протоколу ОСОБА_1 не оспорював факту керування транспортним засобом, зазначеного у протоколі, що свідчить про визнання ним викладених у ньому фактичних обставин, тому твердження апелянта про відсутність доказів керування транспортним засобом є необґрунтованими. Також, твердження захисника про відсутність свідків є неспроможними, оскільки КУпАП не встановлює обов`язкових вимог залучення свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Відповідальність за ч. 5 статті 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Відповідно до наявної в матеріалах копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6904090 від 25.03.2026, засвідченої старшим інспектором з О/Д відділу АП УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Слабенком В., ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень. Отже, вищевикладеним підтверджена така кваліфікуюча ознака правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторність правопорушення та спростовує твердження захисника про передчасність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи довідки відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області з бази даних «НАІС» про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, апеляційний суд вважає безпідставними. Така довідка не є єдиним та обов`язковим доказом для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у справі, а її відсутність не виключає наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за умови підтвердження відповідних обставин іншими належними та допустимими доказами. Отже, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а оскаржену постанову суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника Серпікової Аліни Юріївни задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження постанови Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20 травня 2026 року. Апеляційну скаргу захисника Серпікової Аліни Юріївни залишити без задоволення. Постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О. П. Піскун