Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/4935/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/4935/25 пров. № А/857/42131/25 Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року (ухвалене головуючим суддею Гаврилко С.Є. в м. Ужгороді) у справі № 260/4935/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Відповідача, щодо не нарахування та невиплати мені додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень на місяць у період з 08.02.2025 по 03.05.2025; зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити мені додаткову грошову винагороду у розмірі 100000 гривень на місяць у період з 08.02.2025 по 03.05.2025. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що він проходив військову службу на посаді начальника медичної служби начальника медичного пункту та приймає безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії в межах Донецької області. Однак всупереч постанові Кабінету Міністрів України №168 від 19.07.2022 додаткову винагороду у розмірі 100000 грн у період позивач з 08 лютого 2025 року по 03 травня 2025 року не отримував. Такі дії відповідача вважав протиправними та такими, що порушують його права, які підлягають захисту в судовому порядку. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у період з 08 лютого 2025 року по 03 травня 2025 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) або забезпеченні здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що військовою частиною НОМЕР_2 всупереч зазначеним вимогам законодавства позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 30000 грн на місяць за спірний період. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 правонаступник - Військова частина НОМЕР_1 на посаді начальника медичної служби начальника медичного пункту. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08 лютого 2025 року №41/нст по стройовій частині позивача, призваного по мобілізації та призначеного на посаду начальника медичної служби начальника медичного пункту ,з 08 лютого 2025 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (а.с. 41). Як вбачається зі змісту такого наказу позивач вважається таким, що прибув до складу сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області, з метою виконання бойового розпорядження до АДРЕСА_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03 травня 2025 року №128/нст по стройовій частині позивач здав посаду та залишив район виконання бойового наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23 вересня 2024 року № 1380дск, відповідно до бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_3 від 14 квітня 2025 року № 692; від 01 грудня 2024 року № 2716; від 22 вересня 2024 року № 2112, бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 від 18 липня 2024 року № 0724/окп/2350дск, бойового розпорядження ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 18 липня 2024 року №4776т/оту (а.с.а.с. 9, 10). Таким чином, судом встановлено, що у період з 08 лютого 2025 року по 03 травня 2025 року включно позивач здійснював заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області. Разом з тим, у період з 08 лютого 2025 року по 03 травня 2025 року передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 додаткова винагорода у розмірі 100000 грн позивачу не виплачувалася. Вказана обставина підтверджується відомостями та визнається учасниками справи (а.с. 96). Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати законодавчо передбаченої додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період участі у бойових діях у складі Військової частини НОМЕР_2 , позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі- Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі. Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (постанова КМУ №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року. Пунктом 2 постанови КМУ №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пункт 3 постанови КМУ №704 передбачає, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (державні органи). Пункт 8 постанови КМУ №704 визначає, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває на даний час. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Частина перша статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII передбачає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). В подальшому до постанови КМУ №168 від 28.02.22 вносились зміни, проте у період спірних правовідносин по відношенню до військовослужбовців ЗСУ такі зміни не мали впливу на порядок та розміри виплати додаткової винагороди. Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям ЗСУ додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці: 1) беруть безпосередню участь у бойових діях; 2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. За таких обставин, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. Телеграмою Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 абзацом 3 пункту 3 якого встановлювалось, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: 1. бойовий наказ (бойове розпорядження); 2. журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3. рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Згідно із пунктом 2-1, Постанови Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 № 168, встановлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: -порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; -особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту; -порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди. Також Статтею 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначені винагороди військовослужбовцям під час дії воєнного стану (особливого періоду)

1. На період дії воєнного стану (особливого періоду): а) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; б) військовослужбовцям виплачується винагорода за знищене (захоплене) озброєння та військову, бойову (спеціальну, спеціалізовану) техніку противника у розмірах від чотирьох до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» Відповідно до XXXIV розділу про «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану», а саме пунктом 2 визначено, що: На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): -під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); -у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; -із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; -з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; -на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); -з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; -з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; -кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); -у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); -з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; -у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями; 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): -з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; -з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України; -з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту; -у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; -з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; -у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; -із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; -з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту); Як встановлено матеріалами справи, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08 лютого 2025 року №41/нст по стройовій частині позивача, призваного по мобілізації та призначеного на посаду начальника медичної служби начальника медичного пункту. З 08 лютого 2025 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до змісту вище згаданого наказу позивач вважається таким, що прибув до складу сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області, з метою виконання бойового розпорядження до АДРЕСА_1 . Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03 травня 2025 року №128/нст по стройовій частині позивач здав посаду та залишив район виконання бойового наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23 вересня 2024 року № 1380дск, відповідно до бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_3 від 14 квітня 2025 року № 692; від 01 грудня 2024 року № 2716; від 22 вересня 2024 року № 2112, бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 від 18 липня 2024 року № 0724/окп/2350дск, бойового розпорядження ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 18 липня 2024 року №4776т/оту. З наведеного колегією суддів встановлено, що у період з 08 лютого 2025 року по 03 травня 2025 року включно позивач здійснював заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області. Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України №162 від 04 квітня 2025 року, № 206 від 03 травня 2025 року, № 112 від 06 березня 2025 року, Костянтинівська міська територіальна громада відноситься до територій, на яких ведуться бойові дії. Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що позивач, як військовослужбовець медичного персоналу, у період з 08 лютого 2025 року по 03 травня 2025 року приймав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи районах їх ведення, що є необхідною умовою для отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100000 грн. Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо не виплати позивачу додаткової винагороди та зобов`язання відповідача виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 08.02.2025 по 03.05.2025 з урахуванням виплачених сум. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі № 260/4935/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді А. Р. Курилець О. І. Мікула