Постанова 4857 № 380/556/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/556/23 пров. № А/857/9656/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Курильця А.Р., Качмара В.Я., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (головуючий суддя Качура Р.П., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно не виплати належного позивачу грошового забезпечення у повній мірі за травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року; - стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача 3187597,00 (три мільйони сто вісімдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень) грн, з яких 187597 грн невиплаченого грошового забезпечення, 3000000 грн моральної шкоди. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 13.05.2022 по 31.07.2022. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 13.05.2022 по 31.07.2022, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачеві додаткову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог, у решті позовних вимог, рішення суду - залишити без змін. В апеляційній скарзі зазначає, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. За висновками суду, обидві вищевказані умови у спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою ВЛК № 1051 від 01.06.2022, медичними виписками, направленнями на стаціонарне лікування. А отже, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. При цьому апелянт зазначає, що регулювання правовідносин. що стосуються додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється правилами Постанови Кабінету Міністрів України «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 (надалі Постанова КМУ №168 від 28.02.2022). Так частиною 1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки. Служби зовнішньої розвідки. Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації. Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно час проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної) комісії; Пунктом 2-1 вказаної Постанови визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Тобто, суб`єктом, який визначає порядок виплати додаткової грошової винагороди у Збройних Силах України є міністр оборони. Згідно окремого розпорядження міністра оборони №912/з/29 від 23.06.22, а саме пункту 7 зазначено, що підставою для видання наказів щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн. є довідка про поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську комісію в Збройних Силах України, затверджених Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. З форми Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) визначеної у Додатку №5 до Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14.08.2008 вбачається, що підставою для складення довідки є акт розслідування, проведений згідно з наказом командира військової частини. В конкретному випадку службове розслідування про поранення військовослужбовця ОСОБА_1 за період травень-липень 2022 року не проводилися у зв`язку з відсутністю рапортів (повідомлень) командира підрозділу, в якому проходив військову службу позивач, а також відповідних записів в журналах бойових дій. Крім того, сам позивач не звертався до командування військової частини з проханням провести відповідне службове розслідування чи надання довідки про обставини травми, яка є основним документом, що дає підстави для здійснення виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022. За таких обставин, в конкретному випадку довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), визначена у Додатку №5 до Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14.08.2008. не оформлялася та не видавалася. При цьому, вказана довідка є єдиною підставою для включення особи в до наказу про виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцю, який отримав травму при виконанні обов`язку, пов`язаного із захистом Батьківщини, а не. наприклад, внаслідок необережного поводження з озброєнням чи боєприпасами. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення та задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання нарахування та виплати додаткової винагороди місцевий адміністративний суд опирається на подану позивачем в якості документальних доказів медичну документацію, при цьому суд зауважує, що Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. Однак, в даних медичних документах, а також інших матеріалах справи відсутня інформація щодо отримання позивачем травми безпосередньо за умов захисту Батьківщини, а визначено лише, що травма отримана внаслідок виконання військового обов`язку (копія довідки №1051 від 01.06.2022) без конкретизації обставин, за яких дана травма отримана. Всупереч наведеним обставинам, суд констатує, що визначені Постановою №168 умови у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою ВЛК № 1051 від 01.06.2022. медичними виписками, направленнями на стаціонарне лікування та не заперечується відповідачем, що не відповідає дійсності, оскільки відповідачем висловлені заперечення щодо предмету та підстав позову в цілому, в тому числі щодо подій, які мали місце 13.05.2022 (момент госпіталізації позивача). Документальним підтвердженням участі військовослужбовців у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони (захисту Батьківщини) є бойові накази (розпорядження): журнали бойових дій; рапорти командирів підрозділів про участь військовослужбовців у бойових діях. Як вже зазначалося, в журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 відсутні записи щодо обставин, що є підставами, якими обґрунтовуються позовні вимоги (витяг з журналу бойових дій додається). Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, на думку відповідача, місцевий адміністративний суд помилково дійшов висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. За наведених обставин, позовні вимоги щодо протиправності дій військової частини НОМЕР_1 та стягнення додаткової винагороди є необґрунтованими та передчасними, а оскаржуване судове рішення в частині задоволення вказаних вимог - скасуванню. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2022 № 7, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022, зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення стрільцем стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. Виписним (перевідним) епікризом № 1367 від 28.05.2022 встановлено, що позивач з 14.05.2022 по 28.05.2022 перебував на лікуванні у стаціонарі у військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2022 № 1051, ОСОБА_1 , 1987 року народження, в/ч НОМЕР_1 , призваний у березні 2022 року Івано-Франківським МТЦК та СП, м. Івано-Франківськ, стрілець. Проведено медичний огляд військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_2 01.06.2022. Діагноз: вибухова травма (13.05.2022), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма зі збереженням слухової функції, з тимчасовим порушенням функцій. Травма, так пов`язана з проходженням військової служби. Довідку про обставини травми не надав. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів. Згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 1451 неврологічного відділення комунального підприємства «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради, позивач знаходився у стаціонарі вищевказаного медичного закладу з 28.05.2022 по 01.06.2022. Встановлений діагноз: вибухова травма (13.05.2022), ЗЧМТ, струс головного мозку, акубаротравма із збереженою слуховою функцією, вертеброгенна любмагія, м`язово-технічний с-м, ст. нестійкої ремісії, хронічно-рецидивуючий перебіг, ДДУХ поперекового відділу (остеохондроз, деф. спондильоз). Встановлений цією випискою також анамнез хвороби: захворів 13.05.2022 після отриманої вибухової травми під час виконання службових обов`язків. З 14.05.2022 по 28.05.2022 проводилось обстеження та лікування в А 3309 з позитивною динамікою. Для продовження лікування госпіталізований в н/в. Довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 01.09.2022 № 2312 встановлено, що проведено медичний огляд позаштатною ВЛК 31.08.2022. Діагноз та постанова госпітальної військово-лікарської комісії при причинний зв`язок захворювання (травми, контузії, каліцтва): стан після лікування гонартрозу ІІ ступеню з вираженим больовим синдромом в правому колінному суглобі, розриву заднього рогу латерального меніску внаслідок травми медіального меніска (13.08.2022) правого колінного суглоба. Травма, так, пов`язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми не надана). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. Листом № 1474/7/1318нт від 19.12.2022 відповідач повідомив представника позивача про виплату позивачу грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №

704. Надав довідку про обсяг виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення. Додатково повідомив про те, що наказом командира військової частини № 22-РС від 13.10.2022 у зв`язку з неповерненням військовослужбовця у місце проходження військової служби, солдата ОСОБА_1 зараховано в розпорядження на підставі п. 166 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, як особу, що самовільно залишила військову частину із застосування усіх правових наслідків. Також зазначено, що службове розслідування про поранення позивача не проводилося у зв`язку з відсутністю рапортів командира підрозділу, в якому проходив військову службу ОСОБА_1 , а також відповідних записів в журналі бойових дій. Повідомив, що в конкретному випадку відсутні правові підстави для видачі довідки про обставини травми. Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2022 № 1474/11/1590 про доходи ОСОБА_1 , позивачу у спірний період нараховувалося грошове забезпечення за спірний період у таких розмірах: - за травень 2022 року: 14181,71 грн нараховане грошове забезпечення; 46936,20 грн додаткова винагорода; - за червень 2022 року: 14285,91 грн нараховане грошове забезпечення; 37000,00 грн додаткова винагорода; - за липень 2022 року 0,00 грн нарахованого грошового забезпечення; 0,00 нарахованої додаткової винагороди. Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII),№ 2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), в редакції чинній станом на день отримання поранення позивачем, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Абзацом 4 п. 1 Постанови № 168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. З огляду на вказані норми Постанови № 168 суд першої інстанції слушно зауважив, що ними встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. При цьому, Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. У даній спірній ситуації, суд першої інстанції вірно вважав, що обидві вищевказані умови дотримані та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою ВЛК № 1051 від 01.06.2022, медичними виписками, направленнями на стаціонарне лікування. Відтак, підставним є висновок, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, яку він не отримував. При цьому, суд підставно відхилив покликання відповідача на положення пункту 7 розпорядження Міністра оборони № 912/з/29 від 23.06.2022, відповідно до якого підставою для видання наказів щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн є довідка про поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську комісію в Збройних Силах України, затверджених наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини, та те, що підставою для складення довідки згідно з вищевказаним розпорядженням Міністра оборони № 912/з/29 від 23.06.2022 є акт розслідування, проведений згідно з наказом командира військової частини, однак таке не проводилося у зв`язку з відсутністю рапортів (повідомлень) командира підрозділу, в якому проходив військову службу позивач, а також відповідних записів в журналах бойових дій, оскільки такий нормативний акт відсутній у вільному доступі, тому ознайомитися з його положеннями неможливо, а прийняття зазначеного відповідачем наказу, а також проведення службового розслідування за вказаних обставин є обов`язком саме відповідача та не може залежати від волевиявлення військовослужбовця, який проходить лікування внаслідок поранення, отриманого під час виконання бойового завдання щодо захисту Батьківщини. Враховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не виплачено позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за весь період його відпустки для лікування після поранення, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 13.05.2022 по 31.07.2022 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 13.05.2022 по 31.07.2022, з урахуванням виплачених сум. Оскілки в решті рішення суду першої інстанції апелянтом не оскаржується, то з урахуванням вимог ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не надає цьому оцінку. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі №380/556/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець В. Я. Качмар