LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС589/6409/23

від 07.07.2026 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 21 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператора газорозподіль…

УХВАЛА 07 липня 2026 року м. Київ справа № 589/6409/23 провадження № 61-8925ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 21 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператора газорозподільної системи «СУМИГАЗ» про визнання протиправними дії щодо вимог про сплату неправомірно створеної заборгованості за розподіл спожитого газу, стягнення переплачених коштів, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнання протиправними дії Акціонерного товариства «Оператора газорозподільної системи «СУМИГАЗ» (далі - АТ «ОГС «СУМИГАЗ») щодо вимог про сплату неправомірно створеної заборгованості за розподіл спожитого газу у розмірі 133,45 грн, стягнути з відповідача 25,83 грн переплачених коштів та 13 400 грн на відшкодування моральної шкоди. Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 січня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії АТ «ОГС «СУМИГАЗ» щодо неправомірного нарахування ОСОБА_1 заборгованості за послуги розподілу газу за період з 01 січня 2023 року до 30 вересня 2023 року у розмірі 106,55 грн по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Стягнено з АТ «ОГС «СУМИГАЗ» на користь ОСОБА_1 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат. Постановою Сумського апеляційного суду від 21 травня 2026 року апеляційну скаргу АТ «ОГС «СУМИГАЗ» задоволено, рішення місцевого суду в задоволеній частині позову та розподілу судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. Здійснено розподіл судових витрат. У липні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 21 травня 2026 року. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення місцевого суду залишити в силі. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Предметом позову в цій справі є: визнання протиправними дії відповідача щодо вимог про сплату неправомірно створеної заборгованості за розподіл спожитого газу; стягнення коштів в загальному розмірі 13 425,83 грн. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує п`яти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (13 425,83 / 3 328,00), та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 та пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Отже, постанова Сумського апеляційного суду від 21 травня 2026 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктами а), б), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у справах незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника, який позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи. Однак, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, заявником не обґрунтовано. Посилання ОСОБА_1 на пункт б) частини третьої статті 389 ЦПК України є безпідставним, оскільки справа № 589/3353/23, на яку посилається заявник та вважає, що під час її розгляду він не зможе спростувати обставини, встановлені апеляційним судом в цій справі № 589/6409/23, розглянута по суті судами першої та апеляційної інстанцій, при цьому, ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року (провадження № 61-10934ск24) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 листопада 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 червня 2024 року. Верховний Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо. Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то Верховний Суд зазначає: у даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі. Проте, касаційна скарга не містить обґрунтованих аргументів та міркувань, які б свідчили, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника. Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у справі незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує п`яти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Оскільки Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі № 589/6409/23, відсутні підстави для процесуального вирішення клопотання про направлення вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 21 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператора газорозподільної системи «СУМИГАЗ» про визнання протиправними дії щодо вимог про сплату неправомірно створеної заборгованості за розподіл спожитого газу, стягнення переплачених коштів, відшкодування моральної шкоди. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. М. Осіян В. В. Сердюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»