Окрема думка КЦС ВС № 336/5984/17

Окрема думка судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Пророка В. В. справа № 336/5984/17 (провадження 61-2892 ск 26) 06 липня 2026 року м. Київ Верховний Суд у складі суддів Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Сердюка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвокат Грецов Андрія Володимировича на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у здійсненні права власності, виселення за касаційною скаргою, ухвалою від 06 липня 2026 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. Водночас з наведеним рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке. 1. 03 березня 2026 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвокат Грецов А. В. на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року, у якій вони просять скасувати цю постанову та направити справу на новий судовий розгляд.

2. У справі неодноразово призначався повторний автоматизований розподіл.

3. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року справа розподілена судді?доповідачу - Черняк Ю. В. Судді, які входять до складу колегії:Пророк В. В., Сердюк В. В.

4. У зазначеному протоколі автоматизованого розподілу судової чітко зазначений список суддів виключених з розподілу, зокрема: 1) Гулейков І. Б., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д. - через перебування у відпустці; 2) суддя Пророк В. В. виключений з розподілу - за 14 днів до відпустки.

5. Вважаю, що було порушено порядок визначення суддів для розгляду цієї справи, з огляду на таке.

6. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

7. Той факт, що я як суддя відповідно до Протоколу розподілу від 23 березня 2026 року виключений з розподілу, але при цьому цим самим протоколом визначений до складу суду у справі № 336/5984/17 вже говорить про наявність технічної помилки, яка виникла під час повторного авторозподілу справи. У свою чергу це вказує на визначення Протоколом розподілу від 23 березня 2026 року неналежного складу суду для розгляду справи.

8. Пункт 1.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7 (далі - Засади) передбачає, що визначення судді?доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється Автоматизованою системою документообігу суду (далі - АСДС) під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. З пункту 1.11 Засад випливає, що суддя не може здійснювати правосуддя під час відпустки судді, відрядження, тимчасової непрацездатності, навчання та в інших передбачених законом випадках. Водночас пункт 2.1. Засад прямо вказує, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється АСДС із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судових справ на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням визначених АСДС коефіцієнтів навантаження.

9. Якщо тлумачити пункт 2.3 Засад як такий, що не вимагає наявності активних повноважень судді для здійснення процесуальних дій на момент автоматизованого розподілу, то відповідно до зазначених положень Засад авторозподіл мав би здійснюватися першочергово серед суддів з числа першої постійно діючої колегії у складі трьох суддів Першої судової палати, до складу якої входять судді Черняк Ю. В., Коломієць Г. В. та Луспеник Д. Д., або з числа постійної першої колегії у складі п`ятьох суддів Першої судової палати, до складу якої входять, додатково до вже зазначених трьох суддів, судді Гулейков І. Б. та Лідовець Р. А., або з числа суддів Першої судової палати. Однак відповідно до Протоколу розподілу від 23 березня 2026 року, як це вже було зазначено, ці судді були виключені з розподілу, що також підтверджує необхідність повноважень судді щодо здійснення щодо нього автоматизованого розподілу справи на момент автоматизованого розподілу, яких в мене не було станом на 23 березня 2026 року як і у зазначених суддів.

10. У своїй заяві від 01 липня 2026 року про самовідвід я обґрунтував підстави заявленого мною самовідводу, з яких чітко убачається, що при визначені мене до складу колегії для розгляду цієї справи відбулися порушення.

11. Натомість, постановляючи ухвалу від 03 липня 2026 року колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення моєї заяви про самовідвід, оскільки обставин, які б указували на наявність підстав для задоволення моєї заяв про самовідвід у зв`язку із порушенням автоматизованого розподілу справи між суддями, не встановлено.

12. Мотиви моєї незгоди з ухвалою від 03 липня 2026 року викладені в моїй окремій думці від 03 липня 2026 року у цій справі.

13. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

14. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

15. ЄСПЛ у своєму рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» зазначив: «фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на склад колегії у кожній справі (див. ухвалу щодо прийнятності від 4 травня 2000 року у справі «Бускаріні проти Сан-Маріно» (Buscarini v. San Marino), заява № 31657/96, та «Посохов проти Росії» (Posokhov v. Russia), заява № 63486/00, п. 39, ECHR 2003-IV)».

16. Таким чином, ЄСПЛ зазначає, що дотримання прав особи, визначені частиною першою статті 6 Конвенції щодо розгляду її справи встановленим законом судом, буде забезпечено лише тоді, коли її справу буде розглядати суд, який створений як орган та за персональним складом призначений у відповідності до вимог діючого законодавства.

17. Отже, ухвалення будь-якого рішення, навіть такого, що ґрунтується на правильному застосуванні норм права, не може вважатися законним, якщо воно ухвалене неповноважним складом суду.

18. З огляду на зазначене, вважаю, що ухвала від 06 липня 2026 року про відкриття провадження у цій справі постановлена неповноважним складом суду, оскільки було порушено порядок визначення суддів, які входять до складу колегії. Суддя В. В. Пророк