Постанова КГС ВС № 918/1018/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 року м. Київ cправа № 918/1018/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О., за участю секретаря судового засідання Долгополової Ю. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Олексюк Г.Є., Петухов М.Г., Мельник О.В. від 15.04.2026 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про стягнення заборгованості в сумі 52 972 693, 28 грн, за участю представників: від позивача: Карплюк П.М., від відповідача: Павлюк М.Г. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (далі - ПрАТ "Рівнеобленерго") про стягнення 39 603 154,53 грн - основного боргу та 113 841,87 грн - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0527-02041-ПП від 01.01.2024 в частині сплати за послуги передачі електричної енергії. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 задоволено заяву позивача, закрито провадження в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 39 603 154,53 грн боргу та повернуто позивачу 475 237,85 грн судового збору. Також позивачем була подана до суду першої інстанції заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача 52 690 920,24 грн основної заборгованості та 281 773,04 грн 3 % річних, яка була прийнята судом першої інстанції до розгляду. ПрАТ "НЕК "Укренерго" подало до суду першої інстанції заяву про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 144 455,42 грн у зв`язку з погашенням цієї суми відповідачем. Також позивач просив повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір у частині, що стосується закриття провадження за цією вимогою. 04.02.2026 від відповідача через електронну систему "електронний суд" надійшла заява про визнання 52 556 472,89 грн основного боргу. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій 01.01.2024 між НЕК "Укренерго"- оператор системи передачі (ОСП) та ПрАТ "Рівнеобленерго" (користувач) укладено договір № 0527-02041-ПП, за умовами п. 1.1 якого, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору. Відповідно до п. 2.1 договору ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору. Відповідно до п. 5.1 договору для розрахунків за цим договором використовуються плановий і фактичний обсяги послуги. Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. Відповідно до п. 6.2 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду. Пунктом 6.4 договору передбачено, що користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання - передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання - передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем. Відповідно до п. 6.5 договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважаться, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюються в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в акті коригування. Пунктом 6.6 договору про надання послуг з передачі електричної енергії визначено що, у разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів). За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача. Відповідно до пп. 1 п. 7.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії ОСП має право - отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу. Відповідно до пп. 2 п. 9.3 договору про надання послуг з передачі електричної енергії користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 9.1 договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та законодавства України. Відповідно до п. 10.3 договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджуються квитанцію про вручення одержувачеві, яка підписуються його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджуються підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацію вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляються стороною на виконання цього договору через сервіс, вважаються одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб. Відповідно до п. 10.4 договору будь-які документи, що створюються / укладаються сторонами під час виконання цього договору (у тому числі акт приймання-передачі послуги або акт коригування до акта приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному веб-сайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://onIine.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу). Відповідно до п. 10.5 договору для забезпечення електронного документообігу сторони зобов`язуються здійснити реєстрацію в сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування сервісом, які ним передбачені. Згідно з п. 10.6 договору при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до п. 10.7 договору сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою). На виконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0527-02041-ПП, позивачем формувалися та направлялися відповідачу відповідні декадні рахунки, фактичні рахунки разом з актами приймання передачі послуги, які відповідач мав оплачувати згідно з договірною системою платежів і розрахунків. Однак, всупереч зазначеним вище договірним положенням, користувач допускав прострочення виконання своїх обов`язків щодо строків оплати вартості наданої послуги у період з серпня 2025 року по вересень 2025 року включно, а також згідно з актом коригування до акту приймання передачі за грудень 2024 року та актом коригування до акту приймання передачі за червень 2025 року. Станом на 22.10.2025 відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача по договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0527- 02041-ПП від 01.01.2024 заборгованість в сумі 39 716 996,40 грн з яких: основна заборгованість в сумі 39 603 154,53 грн, 3 % річних у сумі 113 841,87 грн. Відповідач після відкриття провадження у даній справі сплатив існуючу заборгованість основного боргу в розмірі 39 603 154,53 грн. Станом на 28.12.2025 сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0527-02041-ПП від 01.01.2024 збільшилась на 52 690 920,24 грн, а саме: жовтень 2025 року - 26 133 751,19 грн; листопад 2025 року - 26 557 169,05 грн. У зв`язку з чим, позивач в порядку ст. 46 ГПК України збільшив розмір позовних вимог. На виконання вимог пп. 6.2, 6.4 та 9.2. договору позивачем надано декадні рахунки: рахунок - фактуру № ПР-0049509/0527-02041-ПП від 15.10.2025 на суму 8 116 400,10 грн, який згідно з п. 6.2 договору (відповідно до ст. 254 ЦК України) мав бути оплачений до 20.10.2025 включно, проте не був оплачений; рахунок - фактуру № ПР-0050106/0527-02041-ПП від 24.10.2025 на суму 8 281 434,18 грн, який згідно з п. 6.2 договору мав бути оплачений до 28.10.2025 включно, проте не був оплачений; рахунок - фактуру № ПР-0050702/0527-02041-ПП від 04.11.2025 на суму 9 470 168,53 грн, який згідно з п. 6.2 договору (відповідно до ст. 254 ЦК України) мав бути оплачений до 10.11.2025 включно, проте не був оплачений. 31.10.2025 позивачем складено акт приймання-передачі послуги № ПРА-0013476 за жовтень 2025 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав - 31 844,323026 МВт*год вартістю 26 223 035,75 грн з ПДВ. Цей акт надісланий відповідачу 11.11.2025 та одержаний останнім 12.11.2025, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 6.4 договору (відповідно до ст. 254 ЦК України) - до 17.11.2025. На оплату акту приймання-передачі послуги від 31.10.2025 відповідачу було виставлено рахунок - фактуру № ПР-0051317/0527-02041-ПП від 11.11.2025, який згідно з п. 6.4 договору (відповідно до ст. 254 ЦК України) мав бути оплачений до 17.11.2025 включно, проте не був оплачений. Відповідач частково оплатив заборгованість за жовтень 2025 року у сумі 89 284,56 грн. Отже, основна заборгованість за жовтень 2025 року станом на 28.12.2025 становить 26 223 035,75 - 89 284,56 = 26 133 751,19 грн. Прострочення зобов`язання відповідача щодо оплати послуги за жовтень 2025 року становить: за 1 декадним рахунком від 15.10.2025 щодо сплати 8 116 400,10 грн (з 21.10.2025 по 11.11.2025 - по день який передує дню отримання акту приймання - передачі послуги) - прострочка становить 22 дні; за 2 декадним рахунком від 24.10.2025 щодо сплати 8 281 434,18 грн (з 29.10.2025 по 11.1.2025 - по день який передує дню отримання акту приймання - передачі послуги) - прострочка становить 14 днів; за 3 декадним рахунком від 04.11.2025 щодо сплати 9 470 168,53 грн - (з 11.11.2025 по 11.11.2025 - по день який передує дню отримання акту приймання - передачі послуги) - прострочка становить 1 день; за актом надання послуги від 31.10.2025: 41 день щодо сплати 26 133 751,19 грн (з 18.11.2025 по 28.12.2025). Таким чином відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача 26 246 802,27 грн, з яких: 26 133 751,19 грн основної заборгованості за жовтень 2025 року, 113 051,08 грн 3 % річних за порушення строків здійснення розрахунків. На виконання вимог пп. 6.2, 6.4 та 9.2. договору позивачем надано декадні рахунки: рахунок - фактуру № ПР-0051936/0527-02041-ПП від 14.11.2025 на суму 8 132 774,84 грн, який згідно з п. 6.2 договору мав бути оплачений до 18.11.2025 включно, проте не був оплачений; рахунок - фактуру № ПР-0052558/0527-02041-ПП від 24.11.2025 на суму 8 410 204,82 грн, який згідно з п. 6.2 договору мав бути оплачений до 28.11.2025 включно, проте не був оплачений; рахунок - фактуру № ПР-0053165/0527-02041-ПП від 04.12.2025 на суму 8 692 674,13 грн, який згідно з п. 6.2 договору мав бути оплачений до 08.12.2025 включно, проте не був оплачений. 30.11.2025 позивачем складено акт приймання-передачі послуги № ПРА-0014157 за листопад 2025 відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 32 250,082638 МВт*год вартістю 26 557 169,05 грн з ПДВ. Зазначений акт надісланий відповідачу 11.12.2025 та одержаний останнім 12.12.2025, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 6.4 договору - до 15.12.2025. На оплату акту приймання - передачі послуги від 30.11.2025 відповідачу було виставлено рахунок - фактуру № ПР-0053794/0527-02041-ПП від 11.12.2025, який згідно з п. 6.4 договору мав бути оплачений до 15.12.2025 включно, проте не був оплачений. Отже, основна заборгованість за листопад 2025 року станом на 28.12.2025 становить 26 557 169,05 грн. Прострочення зобов`язання відповідача щодо оплати послуги за листопад 2025 року становить: за 1 декадним рахунком від 14.11.2025 щодо сплати 8 132 774,84 грн (з 19.11.2025 по 11.12.2025 - по день який передує дню отримання акту приймання - передачі послуги) - прострочка становить 23 дні; за 2 декадним рахунком від 24.11.2025 щодо сплати 8 410 204,82 грн (з 29.11.2025 по 11.12.2025 - по день який передує дню отримання акту приймання - передачі послуги) - прострочка становить 13 днів; за 3 декадним рахунком від 04.12.2025 щодо сплати 8 692 674,13 грн - (з 09.12.2025 по 11.12.2025 - по день який передує дню отримання акту приймання - передачі послуги) - прострочка становить 3 дні; за актом надання послуги від 30.11.2025 - 13 днів щодо сплати 26 557 169,05 грн (з 16.12.2025 по 28.12.2025). Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції Господарський суд Рівненської області рішенням від 10.02.2026 позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача 52 546 464,89 грн - основного боргу, 281 773,04 грн - 3 % річних та 315 879,88 грн - судового збору. Закрив провадження в частині стягнення 144 455,42 грн - основного боргу. Повернув позивачу з Державного бюджету України 315 879,88 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви. Місцевий господарський суд, дослідивши умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0527-02041-ПП від 01.01.2024, ст. ст. 610, 612, 625, 629 ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 281 773,04 грн - 3 % річних у зв`язку з неналежним виконанням умов договору в частині здійснення розрахунків за надану послугу з передачі електричної енергії. Встановивши факт сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 144 455,42 грн після відкриття провадження, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Також місцевий господарський суд зазначив, що оскільки відповідач визнав позов у частині стягнення основного боргу (про що було вказано у відповідній заяві до початку розгляду справи по суті), до цих правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 130 ГПК України, а також стягнення з відповідача на користь позивача 50 % залишку сплаченого позивачем судового збору в розмірі 315 879, 88 грн (50 % (пропорційно задоволеним вимогам) у зв`язку з визнанням позову відповідачем. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі №918/1018/25 рішення місцевого господарського суду змінено в частині стягнення з відповідача на користь позивача 281 773,04 грн - 3 % річних та судового збору. Суд апеляційної інстанції виклав пункти 1, 2, 3, 4 резолютивної частини рішення суду в такій редакції: «

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71, ідентифікаційний код 05424874) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симон Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) 52 546 464,89 грн - основної заборгованості, 188 541,61 грн - 3 % річних та 317 541,29 грн - судового збору. У стягненні 93 231,43 грн - відмовити.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 144 455, 42 грн - основного боргу.

4. Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) з Державного бюджету України 317 012,26 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви». Стягнув з позивача на користь відповідача 3 633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги. За висновками суду апеляційної інстанції для визначення суми 3 % річних потрібно виходити саме із обсягу фактично наданої послуги, оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги. При нарахуванні 3 % річних до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах, адже такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані відповідачу. Проте згідно доданого до позову розрахунку, ПрАТ "Укренерго" здійснило нарахування 3 % річних виходячи із планових обсягів наданих послуг. Із урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вважав, що нарахування 3% річних на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, є безпідставним, оскільки зміст статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідальність у вигляді інфляційних втрат та 3 % річних настає за невиконання існуючого грошового зобов`язання. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою , у якій просило постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 в частині відмови у стягненні 93 231,43 грн 3 % річних скасувати та залишити в цій частині в силі рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2026. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо її застосування, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21; постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі №927/713/21. Вказав, що апеляційним судом помилково застосовано нерелевантний висновок Верховного Суду, який сформовано у справі №914/3621/23, що призвело до ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення, і це відповідно до ст. 312 ГПК України є підставою для його часткового скасування та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції у відповідній частині. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що правомірним є розрахунок застосованої відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення виконання спірного грошового зобов`язання за фактичний обсяг наданих послуг у межах визначеного позивачем граничного періоду прострочення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій Предметом касаційного перегляду у цій справі № 918/1018/25 є постанова суду апеляційної інстанцій в частині якою змінено рішення суду першої інстанції та відмовлено у стягненні 93 231,43 грн 3% річних. В іншій частині постановлені у цій справі судові рішення не оскаржуються та не переглядаються Верховним Судом. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України). Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина 3 стаття 509 Цивільного кодексу України). Принцип належного виконання договору полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України). Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Як установили суди попередніх інстанцій у цій справі № 918/1018/25 у пункті 5.1 договору сторони погодили, що для розрахунків за цим договором використовуються плановий i фактичний обсяги послуги. Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передач (далі - KCП) на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КCП. Тобто використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов`язком користувача за договором. Водночас, порядок оплати планових обсягів послуг сторони передбачили у пункті 6.2 договору, відповідно до якого користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду. У свою чергу фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, насутпного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем (пункт 6.4 договору). Отже, умовами договору сторони визначили, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 робочих днів із моменту отримання користувачем акта приймання-передачі послуги. Таким чином, при розрахунку за послугу користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг послуги, отриманої за такий розрахунковий місяць (подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, на яку на обґрунтування підстави, визначеної у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, посилається скаржник у касаційній скарзі). Оскільки укладеним між сторонами договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами статей 611, 625 Цивільного кодексу України. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 та постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, які наведені скаржником в обґрунтування своєї касаційної скарги, та які прийняті у подібних правовідносинах. Цим висновкам відповідає рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2026 у цій справі № 918/1018/25, яким задоволено вимоги позивача про стягнення 281 773,04 грн - 3% річні за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0527-02041-ПП. При цьому судом перевірено розрахунки 3 % річних та встановлено, що останні є арифметично вірними в частині визначення періоду нарахування 3 % річних. Натомість Північно-західний апеляційний господарський суд підставою для зміни рішення суду першої інстанції в цій частині навів висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.07.2025 у справі №914/3621/23. Однак, при цьому суд апеляційної інстанції порушив, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 критерії визначення подібності правовідносин. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Як встановлено у справі №914/3621/23 спір виник за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про стягнення заборгованості за іншим договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0521-03041 (з протоколом розбіжностей до нього від 29.06.2019), відповідно до умов якого був передбачений інший порядок здійснення розрахунків за надану позивачем послугу, ніж у справі № 918/1018/25. У справі №914/3621/23 суди виходили з інших умов договору, укладеного між сторонами у цій справі, які визначають (пункт 2.4) порядок оплати за надану позивачем послугу та передбачали часткову попередню оплату вартості послуги, зокрема, трьома частинами в процентному відношенні від вартості послуги (до 10 числа розрахункового місяця - 35 %, до 20 числа розрахункового місяця - 35 % та до останнього дня календарного місяця - 30 %). При цьому суди у цій справі №914/3621/23 встановили, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період (пункт 2.3 договору). Зі змісту договору (пункт 2.5) вбачається, що обсяг наданої послуги та її вартість можливо визначити лише на підставі акта надання послуги, який формується виконавцем до 04 числа місяця, наступного за розрахунковим та підписується сторонами. Отже у цій справі №914/3621/23 суд дійшов висновку, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, є безпідставним, враховуючи конкретні умови договору № 0521-03041 (з протоколом розбіжностей до нього від 29.06.2019) про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, які були погоджені між сторонами. У той час як у справі № 918/1018/25 судами попередніх інстанцій встановлено, що за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 року № 0527-02041-ПП чітко встановлено порядок визначення планового та фактичного обсягу (п.5.1 договору) та порядок здійснення розрахунків за обсяг наданої послуги (планової та фактичної наданої послуги). Відповідно до п. 2.1 договору OCП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору. Відповідно до п. 5.1 договору для розрахунків за цим договором використовуються плановий i фактичний обсяги послуги. Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI KCП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КCП. Відповідно до п. 6.2 договору про надання послуг з передачі електричної енергії користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду. Тобто фактичні обставини (умови договору), які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, у цій справі № 918/1018/25 та у справі № 914/3621/23 є різними. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 вирішуючи питання про відступ від висновків Верховного Суду у справі № 914/3621/23 за позовом НЕК "Укренерго" до ПрАТ "Львівобленерго" про стягнення заборгованості, зазначив, що суди у цій справі якраз і виходили з конкретних погоджених сторонами умов договору (спір стосувався стягнення заборгованості за цим самим договором, що й у справі № 914/2625/23, але за інший період), а саме зі змісту пункту 2.4, у якому визначено, що розрахунок за надану послугу здійснюється трьома частинами в процентному відношенні від вартості послуги, та зі змісту пункту 2.3, де зазначено, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. Такі висновки у справі № 914/3621/23 узгоджуються з висновком, якого дійшла об`єднана палата у цій справі № 914/2625/23, згідно з яким на відміну від Типового договору в умовах укладеного сторонами договору у цій справі, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, хоча і встановлено обов`язок відповідача здійснювати часткову попередню оплату (пункт 2.4), проте у такому випадку слід виходити з вартості наданих послуг, а не вартості планових обсягів послуги (оплата планових обсягів не передбачена). Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 підтвердив, що вирішення питання про існування у користувача зобов`язання з оплати планових i фактичних обсягів послуги з передачі електричної енергії у визначений строк залежить безпосередньо від конкретно погоджених сторонами умов договору. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції також помилково послався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.01.2026 у справі № 918/177/25, у якій підтримується позиція щодо можливості нарахування 3 % річних лише на вартість фактично наданих послуг, оскільки постанова від 28.01.2026 у справі № 918/177/25 була ухвалена раніше та не узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23. Враховуючи ієрархію правових висновків Верховного Суду, висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати касаційного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів касаційного суду. Крім того такої ж позиції щодо правозастосування у подібних правовідносинах (за аналогічних умов договору щодо порядку сплати планових та фактичних обсягів послуги, що і у справі № 918/1018/25) притримується Верховний Суд і у постановах від 14.05.2026 у справі № 918/604/25, від 02.06.2026 у справі № 924/1083/25. Тобто позиція Верховного Суду що за наявності відповідних умов договору, неналежне виконання користувачем свого обов`язку з оплати планового обсягу послуги на умовах попередньої оплати є порушенням грошового зобов`язання, що передбачає застосування правових наслідків, зокрема, передбачених статтями 611, 625 ЦК України, є послідовною та підлягає врахуванню при вирішенні спору у цій справі. За таких обставин, перевіривши застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги позивача, наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови в стягненні 3% річних в сумі 93 231,43 грн та залишення в цій частині в силі рішення суду першої інстанції. Висновки Верховного Суду За змістом пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині. Згідно з частиною першою статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що наявні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови в стягненні 3% річних в сумі 93 231,43 грн та залишення в цій частині в силі рішення суду першої інстанції. У зв`язку з цим Верховний Суд здійснює перерозподіл судових витрат що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за розгляд справи у суді першої інстанції пропорційно задоволеним вимогам. Також у зв`язку із скасуванням постанови суду апеляційної інстанції в частині якою були задоволені вимоги апеляційної скарги відповідача, відсутні підстави для відшкодування понесених відповідачем витрат у суді апеляційної інстанції. Судові витрати Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню в частині відмови в стягненні 3% річних в сумі 93 231,43 грн, а рішення суду першої інстанції в цій частині - залишенню в силі, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають стягненню з відповідача у сумі 4844,80 грн судового збору, що підлягав сплаті при поданні касаційної скарги. Сплачена позивачем сума судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» може бути повернена ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 918/1018/25 в частині відмови у стягненні 93 231,43 грн скасувати. Залишити в силі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних в розмірі 281 773,04 грн рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2026.

3. Змінити постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 918/1018/25 в частині визначеного до стягнення розміру судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції, вказавши правильну суму 318 660,07 грн (триста вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят грн 07 коп.), у зв`язку з чим викласти резолютивну частину постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 918/1018/25 в такій редакції: «

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2026 у справі №918/1018/25 змінити в частині проведеного розподілу судового збору. Викласти пункти 1, 2, 3, 4 резолютивної частини рішення суду першої інстанції в такій редакції: «

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71, ідентифікаційний код 05424874) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симон Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) 52 546 464,89 грн - основної заборгованості, 281 773,04 грн - 3% річні та 318 660,07 грн - судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 144 455, 42 грн - основного боргу.

4. Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) з Державного бюджету України 317 012,26 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви».

3. Видачу судових наказів доручити Господарському суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області».

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Князя Володимира, будинок 71, ідентифікаційний код 05424874) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн 80 коп.).

5. Видачу наказів у справі № 918/1018/25 доручити Господарському суду Рівненської області.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий О. Баранець Судді О. Кролевець О. Мамалуй