Постанова 4876 № 912/98/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.06.2026 року м.Дніпро Справа № 912/98/24 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач, суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є. секретар судового засідання Жолудєв А.В. розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 та Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2025 та на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 (суддя Закурін М.К.) у справі № 912/98/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бізнес Девелопмент" ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 14.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент». Ухвалами Господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2025 визнано розмір грошових вимог: - ТОВ «Коворкінг 39» до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 193 556 грн, у тому числі: 187 500 грн заборгованості за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги № 080221-1 від 08.01.2021 (вимоги четвертої черги) та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6, а.с. 169-170); - ТОВ «Коворкінг груп 2019» до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 496 246 грн, у тому числі: 490 190 грн заборгованості за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги № 120220 від 12.02.2020 (вимоги четвертої черги) та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6, а.с. 165-166); - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 196 786 грн, у тому числі: 190 730 грн заборгованості за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги від 26.08.2021 (вимоги четвертої черги) та 6056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6, а.с. 163-164); - АТ «Перший український міжнародний банк» до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 1 030 679,39 грн, з яких 815 194,91 грн заборгованості за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги-овердрафт «Легкий» № МБ-КІЕ-Ов-12914 від 13.04.2021 (вимоги четвертої черги); 201928,48 грн заборгованості за процентами за договором про надання банківської послуги-овердрафт «Легкий» № МБ-КІЕ-Ов-12914 від 13.04.2021 (вимоги четвертої черги); 7 500 грн витрат по сплаті судового збору у справі № 910/12493/22 (вимоги четвертої черги), а також 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6, а.с. 157-159); - ТОВ «Столичний коворкінг» до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 2 010 541 грн, у тому числі: 2 004 485 грн заборгованості за договорами № 1 від 28.10.2019 та № 2 від 28.06.2022 про надання поворотної безвідсоткової допомоги (вимоги четвертої черги) та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6., а.с. 167-168); - Акціонерного товариства «Укртелеком» до Товариства з обмеженою відповідальності «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 1 048 896,60 грн, у тому числі: 1 042 840,60 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 19-КМФ/21 від 09.03.2021 (вимоги четвертої черги) та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6, а.с. 160-162). Ухвалами Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2025 у справі №912/98/24: - частково визнано розмір грошових вимог ТОВ «Успішний метр» до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент», а саме у сумі 139052 грн, у тому числі: 132 996 грн заборгованості за агентським договором ріелторських послуг № 1/17 від 01.04.2021 (вимоги четвертої черги) та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги); в іншій частині заяви на суму 12 480 грн відмовив (т. 7, а.с. 166-168); - відмовлено ТОВ «Континент-престиж» у задоволенні заяви про визнання його вимог до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 1 406 056 грн, у тому числі, 1 400 000 грн за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/20 від 01.01.2020 та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (т. 7, а.с. 169-172); - залишено без розгляду заяву ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» про визнання його грошових вимог до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» на суму 20 000 000 грн основної заборгованості та 6056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (т. 7, а.с. 173). Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 року у справі №912/98/24 визнано ТОВ «Омега», АТ «Перший український міжнародний банк», ТОВ «Успішний метр», АТ «Укртелеком», ТОВ «Просперіті Файненшл», ТОВ Коворкінг 39» та ФОП ОСОБА_3 незаінтересованими особами стосовно ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент». Визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент»: - ТОВ «Омега» з вимогами у сумі 2 675 165,26 грн, у тому числі: 2 062 029,06 грн основної заборгованості - четверта черга, 518 956,20 грн штрафу та пені - шоста черга, 30 280 грн витрат по сплаті судового збору - перша черга та 63 900 грн витрат на здійснення авансування основної грошової винагороди арбітражного керуючого - перша черга, із правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів. - ТОВ «Коворкінг 39» з вимогами у сумі 193 556 грн, у тому числі: 6 056 грн судові витрати - перша черга; 187 500 грн заборгованість за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги № 080221-1 від 08.01.2021 - четверта черга, із правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів; - ТОВ «Просперіті Файненшл» у сумі 2 506 787 грн, у тому числі: 12 112 грн судові витрати - перша черга; 490 190 грн заборгованість за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги № 120220 від 12.02.2020 - четверта черга; 2 004 485 грн заборгованість за договорами № 1 від 28.10.2019 та № 2 від 28.06.2022 про надання поворотної безвідсоткової допомоги - четверта черга, із правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів, - ФОП ОСОБА_1 з вимогами у сумі 196 786 грн, у тому числі: 6 056 грн судові витрати - перша черга; 190 730 грн заборгованість за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги від 26.08.2021 - четверта черга, із правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів, - АТ «Перший український міжнародний банк» з вимогами у сумі 1 030 679,39 грн, у тому числі: 6 056 грн судові витрати - перша черга; 815 194,91 грн заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги-овердрафт «Легкий» № МБ-КІЕ-Ов-12914 від 13.04.2021 - четверта черга; 201928,48 грн заборгованість за процентами за договором про надання банківської послуги-овердрафт «Легкий» № МБ-КІЕ-Ов-12914 від 13.04.2021 - четверта черга; 7 500 грн витрат по сплаті судового збору у справі № 910/12493/22 - четверта черга, із правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів, - ТОВ «Успішний метр» з вимогами у сумі 139 052 грн, у тому числі: 6 056 грн судові витрати - перша черга; 132 996 грн заборгованість за агентським договором ріелторських послуг № 1/17 від 01.04.2021 - четверта черга, із правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів, - АТ «Укртелеком» з вимогами у сумі 1 048 896,60 грн, у тому числі: 6 056 грн судові витрати - перша черга; 1 042 840,60 грн заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 19-КМФ/21 від 09.03.2021 - четверта черга, із правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів. Визначено розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент»: - ТОВ «Успішний метр» з вимогами на суму 12 480 грн заборгованості за агентським договором ріелторських послуг № 1/17 від 01.04.2021. - ТОВ «Континент-престиж» з вимогами у сумі 1 406 056 грн, у тому числі, 1 400 000 грн за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/20 від 01.01.2020 та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника. Зобов`язано розпорядника майна арбітражного керуючого Карасюка О.В. вчинити дії з організації та проведення зборів кредиторів протягом 10 днів з дня постановлення цієї ухвали, а саме у строк не пізніше 06.10.2025. Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега» подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 року у справі № 912/98/24 в частині визнання кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВОРКІНГ 39", код ЄДРПОУ 43853783, фізичної особи підприємця ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 , та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ", код ЄДРПОУ 43092744 (як правонаступника кредиторів ТОВ "КОВОРКІНГ ГРУП 2019" та ТОВ "СТОЛИЧНИЙ КОВОРКІНГ"), незаінтересованими особами стосовно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ БІЗНЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ", код ЄДРПОУ 40681039, з правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів та ухвали в цій частині нове рішення про визнання кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВОРКІНГ 39", код ЄДРПОУ 43853783, фізичної особи підприємця ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 , та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ", код ЄДРПОУ 43092744 (як правонаступника кредиторів ТОВ "КОВОРКІНГ ГРУП 2019" та ТОВ "СТОЛИЧНИЙ КОВОРКІНГ"), заінтересованими особами стосовно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ БІЗНЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ", код ЄДРПОУ 40681039, без права вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів. В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що ухвала суду першої інстанції прийнята за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - ініціюючий кредитор не погоджується з тлумаченням судом першої інстанції положень абзацу восьмого частини першої статті 1 КУзПБ із застосуванням формально-граматичного тлумачення, оскільки цей підхід надмірно звужує повноваження суду щодо визнання осіб заінтересованими щодо боржника. Суд апеляційної інстанції має погодитись з висновком про те, що КУзПБ містить невиключний перелік підстав для встановлення заінтересованості осіб, зокрема кредиторів, стосовно боржника, а тому для встановлення або спростування заінтересованості кредиторів стосовно боржника господарський суд не має обмежуватись лише повідомленнями кредиторів, а має досліджувати всі наявні обставини у сукупності та на їх основі робити висновок про заінтересованість чи незаінтересованість конкретних осіб щодо боржника; - суд першої інстанції, постановивши Оскаржувану ухвалу в частині визнання ТОВ "КОВОРКІНГ 39" та ФОП ОСОБА_1 незаінтересованими особами щодо Боржника, безпідставно не врахував обставин, що свідчать про заінтересованість цих осіб стосовно ТОВ "КБД" як інших осіб, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими, та помилково не визнав їх заінтересованими щодо Боржника, чим порушив вимоги абзацу восьмого частини першої статті 1 та абзацу п`ятого частини другої статті 47 КУзПБ; - ТОВ "ОМЕГА" не погоджується із застосуванням Господарським судом Кіровоградської області звужувального тлумачення змісту останнього речення абзацу восьмого частини першої статті 1 КУзПБ та вважає, що набуття особою права вимоги до боржника в кредитора, який є заінтересованою особою стосовно боржника, призводить до перейняття такою особою статусу заінтересованої особи стосовно боржника. Внісши зміни до частини першої статті 1 КУзПБ законодавець розширив перелік критеріїв, за якими суд встановлює заінтересованість особи щодо боржника, для унеможливлення зловживань у справах про банкрутство. В цьому контексті очевидно, що останнє речення зазначеного положення було додане законодавцем для унеможливлення уникнення встановлених КУзПБ обмежень для заінтересованих осіб стосовно боржника шляхом відступлення заінтересованою особою права вимоги новому кредитору. Факт набуття незаінтересованою щодо боржника особою в кредитора, заінтересованого стосовно боржника, права вимоги до боржника, може бути підставою для визнання такого нового кредитора заінтересованою особою щодо боржника. На думку Ініціюючого кредитора, останнє речення абзацу восьмого частини першої статті 1 КУзПБ треба розуміти так, що кредитор є заінтересованим стосовно боржника у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації або в будь-який момент після відкриття відповідного провадження прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника; - суд першої інстанції безпідставно не врахував комерційних умов договорів відступлення права вимоги, за якими ТОВ "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ" від ТОВ "КОВОРКІНГ ГРУП 2019" та ТОВ "СТОЛИЧНИЙ КОВОРКІНГ", як обставин, що додатково свідчать про пов`язаність між цими особами та, відповідно, про заінтересованість ТОВ "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ" стосовно Боржника. З огляду на зазначене, визнавши ТОВ "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ" (як правонаступника кредиторів ТОВ "КОВОРКІНГ ГРУП 2019" та ТОВ "СТОЛИЧНИЙ КОВОРКІНГ") незаінтересованою особою щодо Боржника, суд першої інстанції порушив вимоги абзацу восьмого частини першої статті 1 та абзацу п`ятого частини другої статті 47 КУзПБ. Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ» також подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2025 про відхилення грошових вимог ТОВ «КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ» та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство та ухвалити нові рішення, якими визнати грошові вимоги ТОВ «КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ» до ТОВ "Київ Бізнес Девелопмент" з вимогами у сумі 1 406 056 грн, у тому числі, 1 400 000 грн за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/20 від 01.01.2020 та 6 056 грн судового збору. В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - в межах строку визначеного нормами діючого законодавства було заявлено грошові вимоги до боржника загальною сумою 1406056 грн., у тому числі, 1400000 грн. за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/20 від 01.01.2020 та 6056 грн. судового збору. між ТОВ «КИЇВ БІЗНЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ» (Сторона 1) та ТОВ «КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ» (Сторона 2) укладено Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №01/20 від 01.01.2020 року. На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику інформаційно консультаційних послуг за цим Договором складається відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), який є підставою для проведення розрахунків (п. 1.2. Договору). Відповідно до підписаних Сторонами актів прийому-передачі наданих послуг № 00001 від 02 квітня 2020 року, № 00002 від 30 червня 2020, №00003 від 01.10.2020, №00004 від 31.12.2020. Виконавець виконав в повному обсязі обов`язок щодо надання Замовнику юридичних та інформаційно консультаційних послуг з будь-яких питань, що виникали у господарській діяльності Замовника протягом 2020 року, загальна вартість наданих послуг склала 1 400 000,00 грн. Замовник свої зобов`язання не виконав та не сплатив заборгованість за надані послуги. На підтвердження своєї заяви з кредиторськими вимогами ТОВ «КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ» було надано Договір про надання інформаційно консультаційних послуг №01/20 від « 01» січня 2020 року; акт прийому передачі наданих послуг № 00001 від 02.04.2020; акт прийому-передачі наданих послуг № 00002 від 30.06.2020; акт прийому-передачі наданих послуг № 00003 від 01.10.2020; акт прийому-передачі наданих послуг № 00004 від 31.12.2020; акт звірки взаєморозрахунків від 01.01.2022 року, що в повній мірі відображають наявність договірних відносин між кредитором і боржником, факт виконання зобов`язання і прийняття робіт боржником відповідно до умов узгоджених сторонами в Договорі. В той же час, не зважаючи на вищевикладені обставини суд першої інстанції прийшов до висновку, що надані ТОВ «Континент-престиж» документи про виконання умов договору, а саме акти про надання інформаційно-консультаційних послуг (№ 00001 від 02.04.2020, № 00002 від 30.06.2020, № 00003 від 01.10.2020, № 00004 від 31.12.2020) та акт звірки взаємних розрахунків не є єдиними та безспірними доказами надання послуг. Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2025 об`єднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2025 року про відхилення грошових вимог ТОВ «КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ» та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 року за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство у справі № 912/98/24 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 року у справі № 912/98/24. Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду. 16.12.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "ОМЕГА" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ", в якому просить його скаргу залишити без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін. 08.01.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "ОМЕГА" надійшли додаткові пояснення щодо апеляційної скарги ТОВ "КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ", в яких просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін. 17.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "ОМЕГА", в якому просить його скаргу залишити без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін. 17.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "УСПІШНИЙ МЕТР" надійшли письмові пояснення у справі, в яких він висловив незгоду з апеляційною скаргою ТОВ "ОМЕГА", наголосив на відсутності підстав для її задоволення. 09.04.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "ОМЕГА" надійшли додаткові пояснення у справі, в яких підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити. Решта учасників справи про банкрутство ТОВ "Київ Бізнес Девелопмент" своїм правом на подання відзиву не скористалися. За приписами ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні 15.06.2026 брали участь представники кредиторів ТОВ "Континент-престиж" (апелянта), ТОВ "ОМЕГА" (апелянта), ТОВ "Просперті Файненшл", АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" та розпорядник майна ТОВ "Київ Бізнес Девелопмент". Інші учасники провадження № 912/98/24, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноважених представників не забезпечили ,при причини відсутності суд не проінформували. Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). «Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення. Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду. Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану. Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany). Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02). Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Так, апеляційне провадження у даній справі здійснюється на підставі поданих ТОВ "Континент-престиж" та ТОВ "ОМЕГА" апеляційних скарг, в межах їх доводів та вимог, що відповідає приписам ч. 1 ст. 269 ГПК України. Жодних доповнень протягом визначеного ГПК України процесуального строку не подавалося. Крім того, у справі вже відбулося судові засідання, зокрема, 03.06.2026, на якому були присутні ті ж самі учасники справи, решта, будучи повідомленими належним чином, не з`явилися. При цьому останні не були позбавлені права забезпечити участь у судовому засіданні 15.06.2026 будь-якого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, в тому числі в режимі відеоконференції. Аналогічна за змістом позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17. В свою чергу, варто наголосити на тому, що визначення пріоритету щодо участі в тому чи іншому судовому процесі є правом особи, яке не тягне за собою неможливість здійснення розгляду справи у випадку невизнання судом обов`язкової явки, тобто відсутність уповноваженого представника в судовому засіданні не є безумовною підставою для його відкладення. Натомість обставин неможливості вирішення спору судом не встановлено. Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників учасників справи, які не з`явилися. Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності. Присутній в судовому засіданні представник Пошиванюка Т.П. підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати його грошові вимоги до боржника у повному обсязі. При цьому заперечив проти задоволення решти апеляційних скарг. Апеляційний господарський суд, заслухавши присутнього представника кредитора, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Як передбачено ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII (який діяв до 21.10.2019 року) справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 КУзПБ). За положеннями ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Матеріалами справи підтверджується, що в провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа № 912/98/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент» про банкрутство.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ» звернулось до Господарського суду Кіровоградської області у межах справи із заявою про визнання його грошових вимог до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 1 400 000 грн заборгованості за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/20 від 01.01.2020 та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (т. 2, а.с. 192-203). В обґрунтування заяви Кредитор вказав, що: - з Боржником у нього наявні правовідносини за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/20 від 01.01.2020 за умовами якого ТОВ «Континент-престиж» зобов`язалось надати ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» юридичні та інформаційно-консультаційні послуги, а той зобов`язався прийняти та оплатити їх; - відповідно до актів прийому-передачі наданих послуг № 00001 від 02.04.2020, № 00002 від 30.06.2020, № 00003 від 01.10.2020 та № 00004 від 31.12.2020 ТОВ «Континент-престиж» надало ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» послуги загальною вартістю 1 400 000 грн, проте останній їх не сплатив; - невиконане зобов`язання ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» перед ТОВ «Континент-престиж» складає 1 400 000 грн. Ухвалою від 25.03.2024 Суд прийняв до розгляду заяву ТОВ «Континент-престиж» про визнання грошових вимог та призначив її розгляд у судовому засіданні 01.05.2024. В подальшому, у зв`язку з апеляційним переглядом ухвали від 14.02.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство, розгляд заяви Суд призначив на 13.06.2025. 28.03.2024 розпорядник майна боржника подав до суду Звіт про результати розгляду вимог кредиторів та визнав вимоги ТОВ «Континент-престиж» у повному обсязі, зазначивши, що вони підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 1 400 000 грн - вимоги четвертої черги та 6 056 грн судового збору - до першої черги погашення вимог (т. 3, а.с. 29-53). Водночас, у межах розгляду поданої заяви Суд задовольнив клопотання ТОВ «Омега» про витребування доказів стосовно обставин, які пов`язані з господарськими відносинами ТОВ «Континент-престиж» з надання послуг по договору № 01/20 від 01.01.2020. Зокрема, ухвалою від 11.07.2025 Суд зобов`язав: - Державну податкову службу України надати: відомості про середню (середньооблікову) кількість штатних працівників ТОВ «Континент-Престиж» протягом 2020 року відповідно до фінансової звітності підприємства за 2020 рік та копії документів фінансової звітності за 2020 рік; - ТОВ «Континент-Престиж» надати: відомості про середню (середньооблікову) кількість штатних працівників підприємства; копії документів фінансової звітності підприємства за 2020 рік; відомості про залучення до виконання договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/20 від 01.01.2020 року підрядників (субпідрядників), зокрема дані залучених осіб (повне ім`я / найменування, адреса місцезнаходження / місця проживання, ідентифікаційний код (код за ЄДРПОУ), адресу електронної пошти, контактний номер телефону) та правову підставу взаємодії з такими особами (назва правочину, реквізити, дата, опис предмету); відомості про всі запити на надання інформаційно-консультаційних послуг, подані (направлені) ТОВ "КИЇВ БІЗНЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ" відповідно до договору № 01/20 від 01.01.2020, зокрема дату подання та опис змісту запиту; відомості про всі консультації, консультування, заходи організаційної підтримки з питань корпоративного стратегічного й оперативного планування, узагальнення судової практики з розгляду цивільних, господарських, адміністративних справ та інші види інформаційно-консультаційних послуг, що були надані відповідно до договору № 01/20 від 01.01.2020 року, зокрема форму, дату надання, реквізити (у випадку оформлення у вигляді окремого документа), опис змісту та підтвердження отримання ТОВ "КИЇВ БІЗНЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ" . На виконання ухвали ТОВ «Континент-Престиж» надало до суду письмові пояснення (т. 7, а.с. 65-70), за змістом яких вказало, що ним разом із заявою про визнання грошових вимог надані усі наявні у нього докази, які є достатніми для її задоволення. Тобто ТОВ «Континент-Престиж не виконало вимоги ухвали від 11.07.2025 про витребування доказів. Водночас, на виконання вимог наведеної ухвали Державна податкова служба України надала фінансову звітність ТОВ «Континент-Престиж» за 2020 рік та повідомила про середню кількість працівників підприємства (т. 7, а.с. 15-18). 01.09.2025 ТОВ «Омега» подало відзив на заяву ТОВ «Континент-Престиж» про визнання грошових вимог, в якому висловилося із запереченнями та вказало, що: - фінансовий звіт ТОВ «Континент-Престиж» (показник рядка 2000) вказує, що підприємство мало чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у розмірі 1324000 грн, а тому він явно не враховує дохід від надання послуг по договору № 01/20 від 01.01.2020 у сумі 1 400 000 грн, який, при його наявності, повинен був в обов`язковому порядку відображений у звіті; - у ТОВ «Континент-Престиж» протягом 2020 року не було у наявності необхідних матеріальних та людських ресурсів і засобів для забезпечення виконання договору, оскільки за повідомленням податкової служби підприємство мало лише 1 працівника, а згідно з рядком 1010 Фінансової звітності підприємство не мало основних засобів чи інших оборотних активів; - ТОВ «Континент-Престиж» за відомостями рядку 2050 Фінансової звітності не ніс витрат на собівартість продукції, у тому числі заробітну плату; - наданий ТОВ «Континент-Престиж» акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 01.01.2022 має помилки та невідповідності, а саме: у датах взаємовідносин (хоча акт за наведеним періодом, але містить нарахування інфляційних з 01.01.2023; початкове сальдо на початок звірки відсутнє, але при виконанні договору № 01/20 від 01.01.2020 у ньому повинна бути інформація про надані у 2020 році послуги на суму 1 400 000 грн; ця сума за даними акту відображена як обороти у 2021 році, що по договору не відповідає дійсності; - вказані обставини спростовують твердження ТОВ «Континент-Престиж» про наявність обставин виконання ним умов договору № 01/20 від 01.01.2020 з надання послуг; - Товариство не виконало вимог ухвали суду про надання доказів, а тому у відповідності до частини 10 статті 81 Господарського процесуального кодексу України суд повинен відмовити ТОВ «Континент-Престиж» у визнанні фактів укладення та виконання договору № 01/20 від 01.01.2020. Застосувавши підвищений стандарт доказування у межах розгляду справ про банкрутство, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Континент-престиж» не довело належними та допустимими доказами надання послуг на суму 1 400 000 грн та наявних зобов`язань ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» по їх сплаті, оскільки лише акти наданих послуг не є достатніми доказами при наведених обставинах, а тому його вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2025 у справі №912/98/24 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Континент-престиж» у задоволенні заяви про визнання його вимог до Товариства з обмеженою відповідальності «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 1 406 056 грн, у тому числі, 1 400 000 грн за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/20 від 01.01.2020 та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 за підсумками попереднього судового засідання у справі № 912/98/24, у тому числі, визначено розмір та перелік невизнаних судом вимог кредиторів до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент»: - ТОВ «Континент-престиж» з вимогами у сумі 1 406 056 грн, у тому числі, 1 400 000 грн за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/20 від 01.01.2020 та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваним судовим рішенням та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне. Ухвалою від 14.02.2024 Господарський суд Кіровоградської області відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент» та здійснив офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття справи про банкрутство. Зокрема, на офіційному веб-сайті Верховного Суду (у розділі: «Оприлюднення відомостей про справи про банкрутство») оголошення оприлюднене 15.02.2024. За змістом ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Безпосередньо заяву Кредитор направив до суду 15.03.2024, тобто у межах тридцятиденного строку з дня повідомлення, чим забезпечив виконання названих правових положень. З наданих Кредитором документів слідує, що 01.01.2020 ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент», як Замовник, та ТОВ «Континент-престиж», як Виконавець, уклали договір № 01/20 про надання інформаційно-консультаційних послуг (т. 2, а.с. 203) за умовами якого: - Замовник в порядку та на умовах, визначених договором, дає завдання, а Виконавець зобов`язується відповідно до завдання Замовника надавати йому за плату інформаційно-консультаційні послуги, пов`язані з веденням господарської діяльності підприємства Замовника (пункт 1.1); - на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику інформаційно-консультаційних послуг складається відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), який є підставою для проведення розрахунків (пункт 1.2); - обов`язки Замовника: сплатити надані за даним договором послуги (пункт 3.2); - узгоджена вартість наданих послуг зазначається в актах про надання послуг (пункт 4.1); - Замовник зобов`язаний перерахувати Виконавцю вартість одержаних послуг не пізніше трьох днів з дня підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.2). За фактом надання послуг за договором ТОВ «Континент-престиж» та ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» склали акти про надання інформаційно-консультаційних послуг, а саме: № 00001 від 02.04.2020 - на 350 000 грн (а.с. 197), № 00002 від 30.06.2020 - на 350 000 грн (а.с. 198), № 00003 від 01.10.2020 - на 350 000 грн (а.с. 199) та № 00004 від 31.12.2020 - на 350 000 грн (а.с. 200). Проте, відповідно до Фінансової звітності ТОВ «Континент-престиж» за 2020 рік (т. 7, а.с. 17-18): - підприємство мало чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у розмірі 1 324 000 грн (рядок 2000); - підприємство не мало основних засобів чи інших оборотних активів (рядок 1010); - підприємство взагалі не відобразило витрат на собівартість продукції, у тому числі заробітну плату (рядок 2050). Як слідує з листа Державної податкової служби України № 22533/5/99-00-04-03-01-05 від 28.07.2025 (т. 7, а.с. 15-16) у 2020 році середня кількість працівників ТОВ «Континент-Престиж» становила 1 особа. Крім цього, сторони склали та підписали акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 01.01.2022 за яким станом на 01.01.2022 заборгованість ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» перед ТОВ «Континент-престиж» складає 1 400 000 грн (т. 2, а.с. 201). Водночас, в акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 01.01.2022 відсутнє відображення початкового сальдо на початок звірки (тобто станом на 01.01.2021), хоча за актами про надання інформаційно-консультаційних послуг (№ 00001 від 02.04.2020, № 00002 від 30.06.2020, № 00003 від 01.10.2020, № 00004 від 31.12.2020) послуги надавалися у 2020 році. Поряд з цим, господарська операція по акту звірки проведена у 2021 році, що не відповідає наведеним актам про надання послуг. За твердженням Кредитора, ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» вартість наданих за договором послуг не сплатило. Установлені судом обставини наявності укладеного договору, свідчать про виникнення між його сторонами цивільних зобов`язань. Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та зобов`язань, які виникли між сторонами на його підставі, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір про надання послуг. Так, за статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до статті 903 того ж Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Отже, за умовами договору ТОВ «Континент-престиж» зобов`язалось відповідно до завдання ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» надавати йому за плату інформаційно-консультаційні послуги, пов`язані з веденням господарської діяльності підприємства останнього. Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ст. 14 ГПК України до принципів господарського судочинства також належить диспозитивність господарського судочинства, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За положеннями ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. В свою чергу, як передбачено ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2021 у справі № 814/803/17 зазначила, що визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова

позиція Верховного Суду викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18). З огляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постановах від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15, від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18 обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено на кредитора. У постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 11.07.2019 у справі № 904/2394/18, наведено правовий висновок, що на стадії звернення кредитора з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них. Верховний Суд у постанові від 26.07.2022 у справі № 904/4608/21 зауважив, що заяви з кредиторськими вимогами судам слід розглядати із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. Грошові вимоги у справі про банкрутство можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правові висновки, зроблені в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 13.10.2021 у справі № 904/2104/19). Аналізуючи наведене, апеляційний суд зазначає, що саме первинними документами підтверджується заборгованість суб`єкта господарювання, її розмір (або ж рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору - тобто про заборгованість боржника перед кредитором); саме ці докази мають подаватися кредитором для встановлення судом невиконаного зобов`язання боржника та для визнання грошових вимог цього кредитора. Розглядаючи кредиторські вимоги, суд, в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ, має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18). У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом також у постановах від 11.02.2020 у справі № 904/8484/16, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19. Для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає у том, що: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги, саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку. Отже, законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Такий висновок міститься у пункті 50 постанови Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20. Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.12.2025 у справі № 902/122/25 щодо застосування підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство (неплатоспроможність), в якій наголошено, що у процедурі банкрутства визнання грошових вимог одного кредитора безпосередньо впливає на обсяг прав інших кредиторів, у зв`язку з чим на кредитора покладається обов`язок підтвердити реальність заявленого грошового зобов`язання за підвищеним стандартом доказування, а на суд - здійснити критичну оцінку належності, допустимості, достовірності та достатності поданих доказів у їх сукупності. Так, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при вирішенні правової проблеми щодо застосування визначеної статтею 204 Цивільного кодексу України презумпції положеннями КУзПБ , правомірності правочину у поєднанні з що регулюють порядок розгляду заяв кредиторів з їх грошовими вимогами до боржника, у постанові від 01.03.2023 у справі №902/221/22 зауважила на відмінності у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредиторів до боржника від вирішення спору у позовному провадженні (п.53 Постанови). Зазначена відмінність, серед іншого, полягає у тому, що визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника у процедурі неплатоспроможності. При цьому в зазначеній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості останнього за борговою розпискою задля збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів та можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи, зокрема й у питанні формування та реалізації ліквідаційної маси боржника, що, у кінцевому результаті, впливатиме на обсяг задоволених вимог (п. 54 Постанови). Беручи до уваги зазначені мотиви, судова палата у вказаній постанові у справі №902/221/22 виснувала, зокрема, що господарському суду під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника варто керуватися не лише засадами, серед інших, належності (стаття 76 ГПК України ) та допустимості (стаття 77 ГПК України ) доказів, а й враховувати достатність (повноту та всебічність) поданих доказів, взаємозв`язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості за борговою розпискою (п. 55 Постанови). Тож, у разі вмотивованих сумнівів інших кредиторів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та / або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім (п. 56 Постанови). Необхідним, у такому випадку, може бути також документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою кредитором у позику фізичній особі-боржнику, подання інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов`язальних правовідносин за відповідним договором позики (п. 57 Постанови). У разі ж ненадання зазначеним кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов`язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи 58 Постанови). (п. При цьому визначена приписами статті 204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов`язку заявника-кредитора, вимоги якого підтверджені борговою розпискою, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема й зазначені вище докази джерел походження наданих у позику коштів (п. 59 Постанови). Відповідно до висновків у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №902/221/22 господарський суд під час розгляду справи про банкрутство зобов`язаний здійснювати детальну перевірку підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, у тому числі шляхом ретельного дослідження наданих на їх підтвердження доказів (первинних документів, договорів тощо). При цьому застосування щодо кредитора підвищеного стандарту доказування включає необхідність як подання достатніх доказів наявності та розміру заборгованості, так і відповідності таких доказів встановленим Господарським процесуальним кодексом України вимогам щодо належності, допустимості, достовірності та вірогідності тощо. Тобто за наявності мотивованих заперечень боржника та / або іншого кредитора господарський суд має не лише констатувати факт подання заявником копій відповідних документів, але й перевірити їхню процесуальну якість, спосіб одержання, внутрішню узгодженість із іншими матеріалами справи, здатність у сукупності з ними достовірно підтвердити існування відповідних зобов`язань (п. 64 Постанови). Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18). Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Наведені висновки кореспондуються із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 27.03.2018 у справі № 909/453/16, а також у постановах від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 27.07.2020 у справі № 904/2104/19 (п. 21) про те, що тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. Натомість господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (див. постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18). Разом з тим, в контексті спірних правовідносин, варто наголосити, що кредитором не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів надання послуг боржнику на загальну суму у розмірі - 1 400 000,00 грн, тобто ним не доведено наявність відповідних грошових вимог. Дослідивши акти приймання-передачі наданих послуг, апеляційний суд зазначає, що послуги вказані в них є максимально абстрактними, не містять жодної деталізації (розшифровки) послуг, зокрема, Виконавцем не конкретизовано, які саме послуги, коли, за яких умов та в якій ситуації надавались, а також які документи й у якій кількості складались. Виконавцем не обґрунтовано необхідність систематичного надання певного виду послуг в контексті господарської діяльності боржника, яка характеризується фактично як «одноособова», адже як повідомила ДПС та слідує з фінансової звітності, протягом 2020 року середня (середньооблікова) кількість працівників на ТОВ "КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ", включаючи керівника, становила 1 (одну) особу. Відсутні й документи, які б підтвердили напрямки за якими надавались консультаційні послуги та результати отриманих послуг (акти виконаних робіт за результатами проведених вивчень, аналізу, досліджень, узагальнень, проведені розрахунки витраченого часу та інше, деталізовані звіти наданих послуг). Суду не надано доказів оформлення результатів послуг на будь-яких матеріальних носіях, що могло б засвідчити їх справжню дійсність, а не лише формальне документальне оформлення. Зокрема, у переліку надаваємих послуг значилось: «надання інформації та консультацій з питань чинного фінансового, господарського, податкового законодавства України, які безпосередньо стосуються господарської діяльності підприємства Замовника», «вивчення, аналіз і узагальнення судової практики з розгляду цивільних, господарських, адміністративних справ», «розроблення умов, підготовка проектів господарських договорів», «збір та аналіз інформації про потенційних партнерів (клієнтів)». Проте до матеріалів справи не надано звітів про надання інформації, консультаційних висновків, зведень узагальнення судової практики з тих чи інших категорій спорів, проектів договорів тощо. А оскільки в рядках 1010 "Основні засоби" та 1012 "Інші необоротні активи" фінансової звітності за 2020 рік відсутні будь-які показники, то в ТОВ "КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ" відсутні на балансі будь-які основні засоби чи інші необоротні активи, тобто апелянт протягом 2020 року не мав персоналу чи матеріального ресурсу, необхідних та мінімально достатніх для виконання Договору. Також, як слушно зауважив господарський суд, надані ТОВ «Континент-престиж» документи про виконання умов договору, а саме акти про надання інформаційно-консультаційних послуг (№ 00001 від 02.04.2020, № 00002 від 30.06.2020, № 00003 від 01.10.2020, № 00004 від 31.12.2020) та акт звірки взаємних розрахунків не є єдиними та безспірними доказами надання послуг. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Однак встановлені обставини свідчать, що господарські операції за актами не були проведені у бухгалтерському та податковому обліку підприємства, підтвердженням чому є Фінансова звітність підприємства за 2020 рік. Так, відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73: - фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою); інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності (пункт 3 розділу ІІІ); - фінансова звітність підприємства формується, зокрема, з дотриманням принципу повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі ( абзац сьомий пункту 6 розділу III). Разом з тим, згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290: - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо) (абзац сьомий пункту 7); - чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів (абзац восьмий пункту 7); - дохід, пов`язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції (пункт 10); - результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов: можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення; при цьому оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться: вивченням виконаної роботи; визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані; визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв`язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату (пункт 11). Отже, дохід, пов`язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо результат цієї операції може бути достовірно оцінений, а фактична оплата за послуги не є обов`язковою для визначення показника чистого доходу у фінансовій звітності, оскільки в даному випадку насамперед враховується завершеність операції та достатня вірогідність отримання таких коштів. Таким чином, з наведеного слідує, що економічна вигода від фактично наданих послуг визнається доходом від реалізації продукції з дати завершення надання таких послуг (їх відповідної частини). У даному випадку ТОВ «Континент-престиж» у підтвердження наданих послуг хоча і надало наведені акти наданих послуг, але у фінансовій звідності не відобразило отриманий дохід від таких послуг у 2020 році, а тому суд першої інстанції правомірно виснував, що ці акти не відображають та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій за надання послуг на суму 1400 000 грн. Оскільки скаржник заявляє, що станом на 31.12.2020 року послуги за Договором були надані в повному обсязі, то він мав повністю відобразити надані Боржнику послуги за Договором на суму 1 400 000,00 грн в рядку 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" фінансової звітності за 2020 рік. Разом з тим, відповідно до фінансової звітності за 2020 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ "КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ" протягом 2020 року становив 1 324,0 тис. грн (1 324 000,00 грн), тобто очевидно не враховує означених послуг за Договором та їх вартість. А як вбачається з відомостей рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" фінансової звітності за 2020 рік протягом 2020 року апелянт не ніс витрат на собівартість реалізованої продукції, зокрема на заробітну плату чи залучення інших суб`єктів підприємницької діяльності (підрядників) до надання послуг за Договором, тобто ТОВ "КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ" не реалізовувало жодної продукції (товарів, робіт, послуг) протягом 2020 року. Відтак, надані кредитором документи суперечать даним фінансової звітності ТОВ "КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ" за 2020 рік, яка була подана ним до ДПС та надана ДПС на виконання ухвали Господарського суду Кіровоградської від 11.07.2025 року. Акт звірки взаємних розрахунків також не є належним доказом проведених операцій, оскільки наявна у ньому інформація про зобов`язання 2021 року не відповідає дійсності, адже послуги за договором повинні були надаватися у 2020 році та у випадку їх надання заборгованість у сумі 1 400 000 грн повинна була б відображена як наявна станом на 01.01.2021. При цьому колегія суддів звертає увагу, що сам по собі Акт звірки взаємних розрахунків не може підтверджувати існування відповідного грошового зобов`язання, оскільки стала практика Верховного Суду засвідчує правову позицію, що акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами (позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 910/9004/13, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20). Отже, є недоведеною (непідтвердженою належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у їх сукупності) обставина виникнення у ТОВ «Континент-престиж» вимог до боржника у розмірі 1 400 000,00 грн, що не спростовано скаржником в установленому процесуальним законом порядку. Окрім того, за змістом ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду. З огляду на наведені положення та ненадання ТОВ «Континент-престиж» витребуваних судом доказів, господарський суд вмотивовано розглянув заяву кредитора за наявними у справі документами (доказами). Щодо визнання ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» грошових вимог, то колегія суддів зважає на те, що на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження. Застосування судам принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності). Схожий за змістом висновок, викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20. Доводи апеляційної скарги обґрунтованості наведених вище висновків під сумнів не ставлять, а тому відхиляються судом, наслідком чого є залишення без змін ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2025 та ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 у справі № 912/98/24 в оскаржуваній частині, що стосується розгляду та вирішення грошових вимог ТОВ «Континент-престиж» на загальну суму 1 406 056 грн, у тому числі, 1 400 000 грн за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/20 від 01.01.2020 та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника.

2. У визначений ч. 1 ст. 45 КУзПБ строк з вимогами до боржника звернулися: АТ «Укртелеком», ТОВ «Успішний метр», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Коворкінг 39», АТ «Перший український міжнародний банк», ТОВ «Коворкінкг груп 2019», ТОВ «Столичний коворкінг», ТОВ «Фінансова Компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «Континент-Престиж». Поза визначеним законом строком з вимогами до боржника звернулися: АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та ГУ ДПС у Кіровоградській області. Відповідними ухвалами Суд прийняв до розгляду заяви вказаних осіб та розглянув вимоги конкурсних кредиторів у попередньому засіданні. Зокрема, ухвалами від 11.07.2025 Суд визнав розмір грошових вимог: - ТОВ «Коворкінг 39» до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 193 556 грн, у тому числі: 187 500 грн заборгованості за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги № 080221-1 від 08.01.2021 (вимоги четвертої черги) та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6, а.с. 169-170); - ТОВ «Коворкінг груп 2019» до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 496 246 грн, у тому числі: 490 190 грн заборгованості за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги № 120220 від 12.02.2020 (вимоги четвертої черги) та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6, а.с. 165-166); - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 196 786 грн, у тому числі: 190 730 грн заборгованості за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги від 26.08.2021 (вимоги четвертої черги) та 6056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6, а.с. 163-164); - АТ «Перший український міжнародний банк» до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 1 030 679,39 грн, з яких 815 194,91 грн заборгованості за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги-овердрафт «Легкий» № МБ-КІЕ-Ов-12914 від 13.04.2021 (вимоги четвертої черги); 201 928,48 грн заборгованості за процентами за договором про надання банківської послуги-овердрафт «Легкий» № МБ-КІЕ-Ов-12914 від 13.04.2021 (вимоги четвертої черги); 7 500 грн витрат по сплаті судового збору у справі № 910/12493/22 (вимоги четвертої черги), а також 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6, а.с. 157-159); - ТОВ «Столичний коворкінг» до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 2 010 541 грн, у тому числі: 2 004 485 грн заборгованості за договорами № 1 від 28.10.2019 та № 2 від 28.06.2022 про надання поворотної безвідсоткової допомоги (вимоги четвертої черги) та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6, а.с. 167-168); - Акціонерного товариства «Укртелеком» до Товариства з обмеженою відповідальності «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 1 048 896,60 грн, у тому числі: 1 042 840,60 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 19-КМФ/21 від 09.03.2021 (вимоги четвертої черги) та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги) (т. 6, а.с. 160-162). У подальшому ухвалами від 05.09.2025 Суд: - частково визнав розмір грошових вимог ТОВ «Успішний метр» до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент», а саме у сумі 139 052 грн, у тому числі: 132 996 грн заборгованості за агентським договором ріелторських послуг № 1/17 від 01.04.2021 (вимоги четвертої черги) та 6056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (вимоги першої черги); в іншій частині заяви на суму 12 480 грн відмовив (т. 7, а.с. 166-168); - відмовив ТОВ «Континент-престиж» у задоволенні заяви про визнання його вимог до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у сумі 1 406 056 грн, у тому числі, 1 400 000 грн за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/20 від 01.01.2020 та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (т. 7, а.с. 169-172); - залишив без розгляду заяву ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» про визнання його грошових вимог до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» на суму 20 000 000 грн основної заборгованості та 6 056 грн судового збору за звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника (т. 7, а.с. 173). У попередньому засіданні ухвалами від 26.05.2025 (т. 4, а.с. 229) та 25.06.2025 (т. 5, а.с. 153) Суд відклав розгляд заяв кредиторів АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та ГУ ДПС у Кіровоградській області до його завершення, оскільки вони звернулися до суду із заявами поза межами тридцятиденного строку. За змістом ст. 47 КУзПБ господарський суд у попередньому засіданні розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, та за результатами їх розгляду визначає процедурні питання, направлені на формування реєстру вимог кредиторів та проведення підсумкового засідання. Відтак, суд завершив розгляд заяв конкурсних кредиторів, які надійшли у строк встановлений ч. 1 ст. 45 КУзПБ та за наслідками розгляду постановив відповідні ухвали. Поряд з цим, у попередньому засіданні Суд ухвалами від 11.09.2025 здійснив заміну кредиторів ТОВ «Коворкінг груп 2019» та ТОВ «Столичний коворкінг» на їх правонаступника - ТОВ «Просперіті Файненшл» (т. 7, а.с. 199-200, 201-202). Отже, за результатами розгляду вимог кредиторів, грошові вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: - ТОВ «Омега»: 2 062 029,06 грн основної заборгованості - четверта черга, 518 956,20 грн штрафу та пені - шоста черга, 30 280 грн витрат по сплаті судового збору - перша черга та 63 900 грн витрат на здійснення авансування основної грошової винагороди арбітражного керуючого - перша черга. - ТОВ «Коворкінг 39»: у сумі 6 056 грн судові витрати - перша черга; 187 500 грн заборгованість за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги № 080221-1 від 08.01.2021 - четверта черга; - ТОВ «Просперіті Файненшл»: у сумі 12 112 грн судові витрати - перша черга; 490 190 грн заборгованість за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги № 120220 від 12.02.2020 - четверта черга; 2 004 485 грн заборгованість за договорами № 1 від 28.10.2019 та № 2 від 28.06.2022 про надання поворотної безвідсоткової допомоги - четверта черга; - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1: у сумі 6 056 грн судові витрати - перша черга; 190 730 грн заборгованість за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги від 26.08.2021 - четверта черга; - АТ «Перший український міжнародний банк»: у сумі 6 056 грн судові витрати - перша черга; 815 194,91 грн заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги-овердрафт «Легкий» № МБ-КІЕ-Ов-12914 від 13.04.2021 - четверта черга; 201 928,48 грн заборгованість за процентами за договором про надання банківської послуги-овердрафт «Легкий» № МБ-КІЕ-Ов-12914 від 13.04.2021 - четверта черга; 7 500 грн витрат по сплаті судового збору у справі № 910/12493/22 - четверта черга; - ТОВ «Успішний метр»: у сумі 6 056 грн судові витрати - перша черга; 132 996 грн заборгованості за агентським договором ріелторських послуг № 1/17 від 01.04.2021 - четверта черга - АТ «Укртелеком»: у сумі 6 056 грн судові витрати - перша черга; 1 042 840,60 грн заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 19-КМФ/21 від 09.03.2021 - четверта черга. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що під час судового розгляду у попередньому засіданні не встановлено ознак та обставин заінтересованості до боржника ТОВ «Просперіті Файненшл», ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Корворкінг 39», а тому ці особи, а також ТОВ «Омега», АТ «Перший український міжнародний банк», ТОВ «Успішний метр» та АТ «Укртелеком» не є заінтересованими особами стосовно боржника. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне. ТОВ «Омега», ТОВ «Проесперіті Файненшл» (правонаступник ТОВ «Столичний коворкінг» та ТОВ «Коворкінг груп 2019»), ТОВ Коворкінг 39», фізична особа-підприємець ОСОБА_3, АТ «Перший український міжнародний банк», ТОВ «Успішний метр», АТ «Укртелеком» звернулися до суду із заявами до набрання чинності наведеної правової норми, а тому інформацію про заінтересованість стосовно боржника не подавали. Для забезпечення роботи зборів кредиторів та підрахунку голосів, з урахуванням заінтересованості, Суд ухвалами від 14.07.2025 (т. 6, а.с. 182-183) та від 11.09.2025 (т. 7, а.с. 199-200) зобов`язав ТОВ «Омега», ТОВ Коворкінг 39», АТ «Укртелеком», ФОП ОСОБА_3, АТ «Перший український міжнародний банк», ТОВ «Успішний метр», АТ «Укртелеком» та ТОВ «Просперіті Файненшл» подати до суду інформацію у вигляді заяви про заінтересованість стосовно ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент». На виконання вимог суду ТОВ «Омега» (т. 6, а.с. 223), АТ «Укртелеком» (т. 6, а.с. 228), АТ «Перший український міжнародний банк» (т. 6, а.с. 229), ТОВ Коворкінг 39» (т. 7, а.с. 139-140), ФОП ОСОБА_3 (т. 7, а.с. 145-146), ТОВ «Успішний метр» (т. 7, а.с. 151-152) та ТОВ «Просперіті Файненшл» (т. 8, а.с. 86-87) подали заяви про відсутність заінтересованості стосовно ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент». У свою чергу, Розпорядник майна висловився із запереченнями стосовно незаінтересованості ТОВ «Просперіті Файненшл». Зокрема, у заяві (повідомленні) № 02-01/58-127 від 04.07.2025 (т. 5, а.с. 172-174) розпорядник майна Карасюк О.В. вказав, що ТОВ «Просперіті Файненшл» є заінтересованою особою стосовно ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент», оскільки це товариство являється правонаступником двох заінтересованих осіб - кредиторів у справі, а саме ТОВ «Столичний Коворкінг» та ТОВ «Коворкінг Груп 2019». Хоча ці особи і вибули зі справи унаслідок їх правонаступництва, але відповідно до ст. 1 КУзПБ до такого правонаступника автоматично перейшли й правовідносини заінтересованості відносно боржника. Безпосередньо ТОВ «Столичний Коворкінг» та ТОВ «Коворкінг Груп 2019» були заінтересованими особами оскільки станом на 01.12.2022 ОСОБА_1 одночасно була: кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» (їй належало 99 % частки у статутному капіталі); єдиним учасником та керівником ТОВ «Столичний Коворкінг»; керівником ТОВ «Коворкінг Груп 2019». Натомість ТОВ «Просперіті Файненшл» висловилося із запереченнями на твердження Розпорядника майна та зазначило, що набуло право вимоги у процесі розгляду справи, а тому на нього не розповсюджуються вимоги статті 1 КУзПБ стосовно заінтересованості, оскільки нею установлений шестимісячний строк до дати відкриття провадження у справі. Поряд з цим ТОВ «Омега» та Розпорядник майна висловилися із запереченнями стосовно незаінтересованості ТОВ «Коворкінг 39» та ФОП ОСОБА_3 Зокрема у заяві № 23/04-06/25-09/Зп-Ін/01 від 16.09.2025 ТОВ «Омега» (т. 8, а.с. 1-5) вказало, що ці кредитори є заінтересованими, оскільки засновник ТОВ «Коворкінг 39» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у дружніх та бізнес-партнерських відносинах з колишнім керівником боржника - ОСОБА_1 , підтвердженням чому є їх дії у соціальних мережах та прийняття участі у семінарах з навчання працівників. Більш того, з 13.12.2021 єдиним учасником ТОВ «Коворкінг 39» є ОСОБА_3, а договір між боржником та ТОВ «Коворкінг 39», за яким утворилася заборгованість був підписаний ОСОБА_3, як його представником. У якості правової підстави для визнання ТОВ «Коворкінг 39» та ФОП ОСОБА_3 заінтересованими особами ТОВ «Омега» послалося на положення статті 1 КУзПБ, а саме зазначило, що закон встановлює невичерпні випадки визнання осіб заінтересованими, оскільки застосовує словосполучення: «а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими». Колегія суддів звертає увагу, що з 01.01.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" від 19.09.2024р. № 3985-IX (надалі - Закон № 3985-IX). Вказаним Законом № 3985-IX КУзПБ доповнено, у тому числі, нормами щодо подання кредиторами інформації про заінтересованість стосовно боржника (ч. 3 ст. 45). Також, Законом № 3985-IX абзац п`ятий ч. 2 ст. 47 КУззПБ викладено в такій редакції: "За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника". При цьому відповідно до абз. 2 п. 42 Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, положення цього Кодексу в редакції згідно із Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом. Отже, норми КУзПБ в редакції Закону № 3985-IX застосовуються також до справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до 01.01.2025. Відтак положення зазначених змін до КУзПБ мають ретроспективну дію, і мають застосовуватися до справ, які вже перебувають у провадженні. Такий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.07.2025 у справі №903/534/23. З аналізу чинної норми абз. 5 ч. 2 ст. 47 КУзПБ слідує, що питання заінтересованості кредиторів у справі про банкрутство господарський суд вирішує в ухвалі попереднього засідання. Водночас, якщо ухвала попереднього засідання у справі про банкрутство була постановлена до набрання чинності Законом № 3985-IX (01.01.2025), то з урахуванням приписів абз. 2 п. 42 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, місцевому господарському суду належить додатково ухвалою вирішити питання щодо кожного з кредиторів, чи є такі заінтересованими стосовно боржника. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі № 914/466/23. З огляду на зазначене, відсутність в положеннях КУзПБ прямо визначеної процедури встановлення статусу заінтересованої особи у справах, провадження у яких відкрите до 01.01.2025 та в цей же період розглянуті вимоги конкурсних кредиторів - не перешкоджає розгляду відповідного клопотання та ухвалення за результатами його розгляду відповідного судового рішення в загальному порядку в межах провадження у справі про банкрутство, якщо такі дії спрямовані на відновлення порушеного права та інтересу фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів (постанова Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №903/534/23). Згідно з ч. 1 ст. 1 КУзПБ для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно боржника є: - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; - особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; - сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із ст. 42 цього Кодексу визнано недійсним; - особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. При цьому КУзПБ не розкриває визначення поняття «контроль», яке використовується для цілей цієї норми. У цьому зв`язку, необхідним є застосування за аналогією закону визначення «контроль», яке міститься у ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», з урахуванням положень Методичних рекомендацій. Так, згідно зі ст. 1 вказаного Закону, контроль - можливість однієї чи декількох юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами. Можливість однієї чи більше (декількох) пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив - спосіб відносин між суб`єктами господарювання, що характеризується відсутністю в особи, стосовно якої здійснюється вплив, здатності завжди незалежно (самостійно) визначати свою господарську поведінку на ринку. Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що для цілей регулювання відносин у процедурі банкрутства заінтересованою особою стосовно боржника, серед іншого, є юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, тобто має або протягом зазначеного періоду часу мала можливість чинити вирішальний вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання - боржника. Разом з тим, Методичні рекомендації встановлюють критерії для визначення контролю (вирішального впливу) над юридичною особою, який залежно від форми може бути прямим (безпосереднє володіння корпоративними правами у частці щонайменше 25%) або непрямим (через володіння часткою 25% і більше посередництвом інших суб`єктів господарювання, інститути спільного інвестування, договірні відносини тощо). Колегія суддів звертає увагу, що вичерпного переліку способів набуття контролю над юридичною особою чинним законодавством не визначено, тому порядок дослідження та визначення ознак вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи-боржника залежить від обставин кожної конкретної справи про банкрутство. Положення КУзПБ встановлюють критерії ідентифікації заінтересованих осіб стосовно боржника та окреслюють правові наслідки такого статусу (обмеження щодо участі у голосуванні на зборах та комітеті кредиторів, щодо вирішення долі майнових активів боржника, щодо припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого тощо). За змістом нормативного визначення слідує, що заінтересованими визнаються особи, які мають безпосередні або опосередковані зв`язки з боржником, що потенційно може впливати на їхню неупередженість у процедурі банкрутства. Тож визнання особи заінтересованою стосовно боржника у процедурі банкрутства виконує важливу функцію, забезпечуючи баланс інтересів усіх кредиторів у справі. При цьому очевидним є наявність у заінтересованого кредитора та боржника спільного інтересу, зазвичай майнового, пов`язаного із майновими активами боржника, реалізація яких спрямовується на задоволення вимог кредиторів. Існування зазначеного спільного інтересу зумовлює зацікавленість боржника у наявності в такого кредитора якнайбільшої кількості голосів на зборах та комітеті кредиторів з метою впливу на хід процедури банкрутства. Судом встановлено, що відповідно до Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.12.2021 одним із засновників ТОВ «Коворкінг 39» був ОСОБА_2 (т. 8, а.с. 43-45), а станом на 11.09.2025 єдиним засновником та директором є ОСОБА_3 (т. 8, а.с. 53-55). З роздруківок електронних сторінок додатку Інстаграм слідує, що ОСОБА_1 зареєстрована під ім`ям ОСОБА_6 та на її електронній сторінці наявні фото навчальних заходів, на яких вона виступала разом з ОСОБА_2 . Зокрема, у травні 2020 року ОСОБА_1 створила вебсторінку під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 10.06.2020 року по 12.12.2024 року вела її, періодично публікуючи пости. На цій вебсторінці у вільному доступі наявні, серед інших, пости: -https://www.instagram.com/p/ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.07.2020, на якому ОСОБА_1 присутня разом з ОСОБА_3 на робочому тренінгу для проекту KYIV SKY GROUP та супроводжує цей пост таким текстом: «Навчати співробітників чи ні? У моїй компанії це питання давно вирішене: повірте, некомпетентність завжди коштуватиме дорожче! Велике дякую ІНФОРМАЦІЯ_5 за отримані усвідомлення та високий професіоналізм!», - ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.04.2024, на якому ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 виступає на спільному заході Також з роздруківок електронних сторінок додатку Інстаграм слідує, що одним із підписників вебсторінки ОСОБА_6 є обліковий запис ОСОБА_3 (https://www.instagram.com/igor_manoilo/), що був створений у травні 2016 року. Користувач ОСОБА_3 весь час активно ставив позначку "вподобано" постам на вебсторінці ОСОБА_6, а саме до постів: - https://www.instagram.com/p/ІНФОРМАЦІЯ_6 від 10.06.2020; - https://www.instagram.com/p/ІНФОРМАЦІЯ_7 від 04.07.2020; - https://www.instagram.com/p/ІНФОРМАЦІЯ_8 від 27.12.2020; - https://www.instagram.com/p/ІНФОРМАЦІЯ_9 від 05.08.2021; - https://www.instagram.com/p/ІНФОРМАЦІЯ_10 від 01.04.2024; - https://www.instagram.com/p/ІНФОРМАЦІЯ_11 від 14.11.2024; - https://www.instagram.com/p/ІНФОРМАЦІЯ_12 від 21.11.2024. З роздруківок електронних сторінок додатку Інстаграм вбачається, що у ній наявний обліковий запис ОСОБА_2 (https://www.instagram.com/ОСОБА_2), власником якого є ОСОБА_4 , який створений у вересні 2013 року. За цим обліковим записом стежить користувач ОСОБА_6 Зокрема, 18.07.2024 року на вебсторінці ОСОБА_2 розміщено два пости, на яких зафіксоване спільне святкування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 десятиріччя компанії «DENIZ ESTATE»: - https://www.instagram.com/reel/ІНФОРМАЦІЯ_13 - https://www.instagram.com/reel/ІНФОРМАЦІЯ_14 З доданих до справи роздруківок вебсторінок слідує, що в шапці профілю (біо) ОСОБА_6 наявне посилання: « ІНФОРМАЦІЯ_3 (https://my-projects.sendpulse.website/? ІНФОРМАЦІЯ_15), яке веде до вебсторінки «мої проекти», на якій розміщені 5 посилань, а саме: - «DENIZ ESTATE: Міжнародне агентство нерухомості» (https://deniz-estate.com/), згідно з інформацією вебсайту deniz-estate.com засновником та керівником компанії є ОСОБА_5 , а ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 ) є директором офісу DENIZ ESTATE в м. Бенідорм (Іспанія); - «KYIV SKY GROUP: Управляюча компанія (Україна)» (https://ksgroup. com.ua/), за цією сторінкою ОСОБА_1 ( ОСОБА_7 ) є генеральним директором KYIV SKY GROUP, при цьому проектним директором KYIV SKY GROUP є ОСОБА_3 ( ОСОБА_8 ); - «SPANISH LIFE: Агентство нерухомості (Іспанія)» (https://spanishlife.estate/), згідно з вебсайтом spanish-life.estate генеральним директором проекту SPANISH LIFE є ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 ); - «SUN HAVEN: Будівельна компанія (Іспанія) (https://shdevelopers.es/); - «SH REIT Found: Інвестиційний фонд (Іспанія) (https://shreitfound.com/), з інформації вебсайту shreitfound.com слідує, що ОСОБА_1 належить до команди управління SH REIT Found; є засновницею Kyiv Sky Group, Spanish Life; співзасновницею та керівником Deniz Estate Бенідорм, Валенсія, Малага; веде проєкти на Коста-Бланці, активно розширює ринок нерухомості в Іспанії. З роздруківок електронних сторінок додатку Інстаграм також вбачається, що у червні 2020 року в соціальній мережі Instagram була зареєстрована вебсторінка «offices_ksgkyiv» за адресою: https://www.instagram.com/offices_ksgkyiv?igsh. Цей профіль уподобали користувачі ОСОБА_6 та «igor_manoilo». Посилання «ks-group.com.ua», розміщене в шапці (біо) «offices_ksgkyiv», веде на вебсайт «KYIV SKY GROUP». При цьому на цій вебсторінці є такі пости: - https://www.instagram.com/p/ІНФОРМАЦІЯ_16 від 07.07.2020, з якого слідує, що ОСОБА_1 є керівником KYIV SKY GROUP; - https://www.instagram.com/p/ІНФОРМАЦІЯ_17 від 14.07.2020 року, на якому зафіксоване проведення тренінгу для співробітників проекту KYIV SKY GROUP; - https://www.instagram.com/p/CDQql1SIPFw/ від 30.07.2020 року, на якому відмічений користувач «igor_manoilo» та відповідно до якого ОСОБА_3 є управителем мережі мініготелів "WOW". У контексті можливого контролю над ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» та спільного інтересу наведені обставини бізнес-стосунків між ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не вказують на наявність родинних або прирівняних до них стосунків, а тому не є підставами для визнання ТОВ «Коворкінг 39» та ФОП ОСОБА_3 заінтересованими особами стосовно боржника з підстави, яка зазначена ТОВ «Омега», а саме як «інших осіб, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими». Водночас, Розпорядник майна стосовно заінтересованості ТОВ «Коворкінг 39» та ФОП ОСОБА_3 вказав, що ОСОБА_3 перебуває у підпорядкуванні, прямій організаційній та правовій залежності від керівника - ОСОБА_1 , у тому числі через вирішення питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням. Оскільки ОСОБА_3 є підлеглим, то і юридична особа - ТОВ «Коворкінг 39», учасником якої є ОСОБА_3 , також являється підконтрольною юридичною особою. Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.09.2025 єдиним засновником та директором ТОВ «Коворкінг 39» є ОСОБА_1 (т. 8, а.с. 53-55). З наведених роздруківок електронних сторінок додатку Інстаграм вбачається, що ОСОБА_3 знаходиться у бізнес-стосунках з ОСОБА_1 , яка являлася кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент». Разом з тим, згідно з інформацією, яка наявна у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, доступ до якої наявний у Суду, ОСОБА_3 у період з 1 кварталу 2021 року по 26.09.2025 не отримував доходи у вигляді заробітної плати від ТОВ «Київ Бізнес Девелопент»: від цього товариства він отримав дохід у загальній сумі 15 000 грн протягом січня-травня 2021 року у якості самозайнятої особи. Надаючи оцінку вказаним обставинам, господарський суд обґрунтовано зазначив, що безпосередньо юридичне значення поняття «контроль» наведене у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренцію». За п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник - це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція; кінцевим бенефіціарним власником є для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. Отже, бенефіціарний власник юридичної особи здійснює контроль за володіючою ним юридичною особою, а також працівниками, які через керівника перебувають у прямому підпорядкуванні, тобто у відносинах прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, у тому числі через вирішення питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням. І, як наслідок, така юридична особа здійснює контроль над іншою юридичною особою, власником, учасником якої є підлеглий працівник. В даному випадку ОСОБА_3 не був підлеглим працівником ОСОБА_1 , оскільки не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент», підтвердженням чому є інформація з наведеного Державного реєстру, а перебування у бізнес-стосунках не вказує на наявність контролю одне до одного. Тому ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Коворкінг 39» не являлися підконтрольними ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент», що не спростовано скаржником. Дійсно, наведена конструкція - "інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими" не зводиться лише до родинних зв`язків, проте жодний з додатків, наданих ініціюючим кредитором не є належним та допустимим доказом на підтвердження пов`язаності ТОВ "Коворкінг 39", ФОП ОСОБА_3 та колишнім співвласником та керівником Боржника - ОСОБА_1 , не вказує на наявність іншої обґрунтованої заінтересованості до особи боржника як і спільного інтересу, пов`язаного із майновими активами боржника тощо, а тому відповідно до приписів ст. 45 КУзПБ що ТОВ "Коворкінг 39" та ФОП ОСОБА_3 не є заінтересованими особами стосовно Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент» (код ЄДРПОУ: 40681039) в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства. Сам по собі факт наявності бізнес зв`язку ще не є безумовним та достатнім доказом наявності контролю у розумінні ст. 1 КУзПБ. Для висновку про наявність такого контролю необхідно встановити, що відповідна особа мала або фактично здійснювала саме вирішальний вплив на господарську діяльність боржника, чого ТОВ «Омега» не доведено, що вказує на законність оскаржуваної ухвали в цій частині. Разом з тим, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.12.2022 засновками ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» являлися ОСОБА_1 (їй належала частка статутного капіталу у розмірі 3960 грн) та ОСОБА_9 (йому належала частка у статутному капіталі у розмірі 40 грн) (т. 5, а.с. 206-208). Зокрема, ОСОБА_1 вказана як бенефіціарний власник цієї юридичної особи, оскільки частка, яка їй належить у статутному капіталі складала 99 %. Як слідує з Безкоштовного запиту відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.07.2025 засновником ТОВ «Столичний коворкінг» була ОСОБА_1 (т. 5, а.с. 222 на зв.). Відповідно до Безкоштовного запиту відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.07.2025 керівником ТОВ «Коворкінг Груп 2019» була ОСОБА_1 (т. 5, а.с. 220 на зв.). З наведених обставин та документів слідує, що ОСОБА_1 протягом останніх трьох років до відкриття провадження у справі та звернення до суду із заявами кредиторів здійснювала контроль над юридичними особами: ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» (у якості засновника та беніфіціарного власника), ТОВ «Столичний коворкінг» (у якості єдиного засновника) та ТОВ «Коворкінг Груп 2019» (у якості керівника). У зв`язку з цим, на підставі статті 1 КУзПБ ТОВ «Столичний коворкінг» та ТОВ «Коворкінг Груп 2019» є заінтересованими особами стосовно ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент», оскільки разом з боржником перебували протягом останніх трьох років під контролем ОСОБА_1 . Господарський суд попередньо також вказав, що за статтею 1 КУзПБ у випадку коли кредитор протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника, він є заінтересованою особою стосовно боржника. Правозастосування цього припису полягає у тому, що до нового кредитора переходять не тільки права та обов`язки за договорами про відступлення права вимоги, які передбачені цивільним законодавством, але й юридичні права та обов`язки, які передбачені положеннями КУзПБ, у тому числі про заінтересованість у випадку її наявності у первісного кредитора. Проте, розповсюдження прав та обов`язків заінтересованої особи обмежене законом шестимісячним строком до дня відкриття провадження у справі про банкрутство. За розсудом Суду розповсюдження дії цієї норми на період після відкриття провадження у справі про банкрутство, а також до початку дії шестимісячного строку, звужує права нового кредитора у випадку набуття ним прав вимоги у процесі розгляду справи в суді (або до початку дії шестимісячного строку), що з огляду на принцип верховенства права не є допустимим, оскільки прямо про це не вказано у законі. В іншому разі такий припис не мав би юридичного змісту за наслідками завершення шестимісячного терміну так як не надавав би можливість будь-якій заінтересованій особі переуступати право вимоги по його завершенню. У даному випадку, як слідує з ухвал Господарського суду Кіровоградської області у цій же справі від 11.09.2025 (т. 7, а.с. 199-200, 201-202), ТОВ «Просперіті Файненшл» набуло право вимог до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» в заміну ТОВ «Столичний коворкінг» та ТОВ «Коворкінг Груп 2019» відповідно за договорами про відступлення права вимоги від 25.08.2025 та від 26.08.2025, тобто під час розгляду справи в суді. Тобто, на думку суду, з моменту набуття права вимоги та за наслідками заміни кредиторів у справі до ТОВ «Просперіті Файненшл» після відкриття провадження у справі про банкрутство не перейшли юридичні наслідки заінтересованості стосовно боржника. З наведеного суд першої інстанції виснував, що ТОВ «Просперіті Файненшл» не є заінтересованою особою стосовно ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент». Водночас, господарським судом не досліджувались умови договорів відступлення права вимоги, за якими ТОВ "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ" від ТОВ "КОВОРКІНГ ГРУП 2019" та ТОВ "СТОЛИЧНИЙ КОВОРКІНГ", як обставин, що додатково свідчать про пов`язаність між цими особами та, відповідно, про заінтересованість ТОВ "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ" стосовно Боржника. Так, відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 513 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. З матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 2025 року між ТОВ «Столичний коворкінг» (код за ЄДРПОУ 43185173) та ТОВ «Просперіті Файненшл» (код за ЄДРПОУ 43092744) було укладено договір відступлення права вимоги № 26/25В. Пунктом 1.2 Договору відступлення права вимоги № 25/25B від 25.06.2025 року, укладеного між ТОВ "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ" як Новим кредитором та ТОВ "КОВОРКІНГ ГРУП 2019" як Первісним кредитором, Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника виконання зобов`язань в розмірі 496 246,00 грн (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті сорок шість гривень 00 коп.), що складається з: 490 190,00 грн заборгованості за Договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 120220 від 12.02.2020 року та 6 056,00 грн. судового збору, визнані ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2025 року по справі № 912/98/24. В силу пункту 2.1 зазначеного Договору Новий кредитор зобов`язаний перерахувати Первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 496 246 гривень 00 коп. Новий кредитор перераховує Первісному кредитору вартість права вимоги зазначеної в п.2.1 Договору в розмірі 496 246,00 грн., протягом 30 календарних днів з дати повного виконання Боржником зобов`язань, наведених в п.п. 1.1., 1.2. даного Договору. У відповідності до п. 4.1. укладеного Договору право вимоги, зазначене в пп. 1.1.-1.2. даного Договору, що належить Первісному кредитору переходить до Нового кредитора з моменту підписання даного Договору. Укладений договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за таким договором, що передбачено п. 5.1 Договору. Заявником надано разом із заявою про заміну кредитора його правонаступником копію укладеного Договору відступлення права вимоги № 26/25В від 26.08.2025, копію акта приймання-передачі прав вимоги від 26.08.2025 за Договором відступлення права вимоги № 26/25В від 26.08.2025, а також копію акта приймання-передачі документів від 26.08.2025 за Договором відступлення права вимоги № 26/25В від 26.08.2025. Вищевикладені умови договору та надані докази у своїй сукупності свідчать про відступлення права вимоги ТОВ «Столичний коворкінг» (код за ЄДРПОУ 43185173) на користь ТОВ «Просперіті Файненшл» (код за ЄДРПОУ 43092744) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент», а отже, і настання всіх юридичних наслідків здійснення передачі своїх прав іншій особі за правочином, у тому числі і заміни сторони у судовому процесі. В свою чергу, 25 серпня 2025 року між ТОВ «Коворкінг груп 2019» (код за ЄДРПОУ 43300879) та ТОВ «Просперіті Файненшл» (код за ЄДРПОУ 43092744) було укладено договір відступлення права вимоги № 25/25В. Відповідно до пункту 1.2 Договору відступлення права вимоги № 26/25B від 26.08.2025 року, укладеного між ТОВ "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ" як Новим кредитором та ТОВ "СТОЛИЧНИЙ КОВОРКІНГ" як Первісним кредитором, Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника виконання зобов`язань в розмірі 2 010 541,00 грн (два мільйони десять тисяч п`ятсот сорок одна гривня 00 коп.), що складається з 2 00 4485,00 грн. заборгованості за Договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 28.10.2019 року та Договором № 2 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 28.06.2022 року та 6 056,00 грн. судового збору, визнані ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2025 року по справі № 912/98/24. Згідно з пунктом 2.1 цього Договору Новий кредитор зобов`язаний перерахувати Первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 2 010 541,00 грн. Новий кредитор перераховує Первісному кредитору вартість права вимоги зазначеної в п.2.1. Договору в розмірі 2 010 541,00 грн., протягом 30 календарних днів з дати повного виконання Боржником зобов`язань, наведених в п.п. 1.1., 1.2. даного Договору. У відповідності до п. 4.1. укладеного Договору право вимоги, зазначене в пп. 1.1.-1.2. даного Договору, що належить Первісному кредитору переходить до Нового кредитора з моменту підписання даного Договору. Укладений договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за таким договором, що передбачено п. 5.1 Договору. Заявником надано разом із заявою про заміну кредитора його правонаступником копію укладеного Договору відступлення права вимоги № 25/25В від 25.08.2025, копію акта приймання-передачі прав вимоги від 25.08.2025 за Договором відступлення права вимоги № 25/25В від 25.08.2025, а також копію акта приймання-передачі документів від 25.08.2025 за Договором відступлення права вимоги № 25/25В від 25.08.2025. Вищевикладені умови договору та надані докази у своїй сукупності свідчать про відступлення права вимоги ТОВ «Коворкінг груп 2019» (код за ЄДРПОУ 43300879) на користь ТОВ «Просперіті Файненшл» (код за ЄДРПОУ 43092744) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент», а отже, і настання всіх юридичних наслідків здійснення передачі своїх прав іншій особі за правочином, у тому числі і заміни сторони у судовому процесі. Колегія суддів зазначає, що за змістом положень статті 1 КУзПБ кредитор є заінтересованим стосовно боржника, зокрема у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника. Як правильно зазначено судом першої інстанції, метою Кодексу України з процедур банкрутства є встановлення чітких часових меж для визначення заінтересованих осіб з метою запобігання зловживанням, прихованню реальних зв`язків та забезпечення прозорості і справедливості процедури банкрутства. Законодавчо встановлено, що кредитори, які набули право вимоги протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство, визнаються заінтересованими особами. Це обґрунтовано необхідністю виявлення пов`язаних осіб до початку процедури, щоб уникнути маніпуляцій із правами вимоги. Проте є непоодинокими випадки, коли право вимоги відступається заінтересованою особою про відношенню до боржника або набувається після відкриття провадження у справі про банкрутство, що може вказувати на потенційну спробу обійти встановлені законодавчі обмеження, приховати реальних власників вимог або створити штучні перешкоди для інших кредиторів. Тобто кредитор, який набув право вимоги після відкриття провадження, може бути заінтересованою особою, оскільки його дії можуть безпосередньо впливати на хід і результати процедури банкрутства, а також порушувати принципи добросовісності та прозорості. У даному випадку, поза увагою суду залишилось те, що за обома договорами ТОВ "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ": - фактично не зобов`язане оплачувати вартість набутих вимог до моменту фактичного отримання повного повернення боргу Боржника, вимогу за яким було набуто за відповідним договором; - не отримує жодної фінансової вигоди від виконання договорів, бо набуло права вимоги до Боржника за номінальною вартістю; - як кредитор має нести видатки, зокрема на правничу допомогу, для забезпечення представництва своїх інтересів у справі № 912/98/24. Це свідчить про відсутність економічної зацікавленості ТОВ "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ" в укладенні цих договорів, що дає підстави для висновку про наявність інших підстав заінтересованості в набутті цим кредитором прав вимоги до Боржника. Фактично ТОВ "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ" не надано суду переконливих пояснень та доказів, яким чином новому кредитору стало відомо про перебіг справи про банкрутство №912/98/24, яка його особиста зацікавленість для участі в цьому провадженні з огляду на придбання права вимоги до боржника за номінальною ціною (тобто без будь-якого дисконту) та в умовах існуючого ризику непогашення його вимог за рахунок активів, якими буде сформована ліквідаційна маса. Також, відсутнє будь-яке розумне обґрунтування отримання ексклюзивних умов щодо оплати вартості права вимоги з відстрочкою до моменту погашення боржником заборгованості. Верховний Суд у постанові від 05.11.2025 у справі № 914/597/23 (зауважив, що положення КУзПБ встановлюють критерії ідентифікації заінтересованих осіб стосовно боржника та окреслюють правові наслідки такого статусу (обмеження щодо участі у голосуванні на зборах та комітеті кредиторів, щодо вирішення долі майнових активів боржника, щодо припинення повноважень арбітражного керуючого та призначення іншого тощо). Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що за змістом нормативного визначення слідує, що заінтересованими визнаються особи, які мають безпосередні або опосередковані зв`язки з боржником, що потенційно може впливати на їхню неупередженість у процедурі банкрутства. Тож визнання особи заінтересованою стосовно боржника у процедурі банкрутства виконує важливу функцію, забезпечуючи баланс інтересів усіх кредиторів у справі. При цьому очевидним, на переконання Верховного Суду, є наявність у заінтересованого кредитора та боржника спільного інтересу, зазвичай майнового, пов`язаного із майновими активами боржника, реалізація яких спрямовується на задоволення вимог кредиторів. Існування зазначеного спільного інтересу зумовлює зацікавленість боржника у наявності в такого кредитора якнайбільшої кількості голосів на зборах та комітеті кредиторів з метою впливу на хід процедури банкрутства. Звертаючись до наведеної правової позиції, колегія суддів водночас приймає до уваги, що правовідносини у справі № 914/597/23 є не подібними до правовідносин у цій справі, адже у справі № 914/597/23 ключові доводи заявника полягали в тому, що на підставі корпоративного договору та безвідкличної довіреності відповідна особа вправі здійснювати контроль над боржником, що є окремою підставою для визнання її пов`язаною з боржником. В той же час, надавши правову оцінку доводам, наведеним у заяві ТОВ «Просперіті Файненшл» та запереченнях ТОВ «Омега» на неї, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний суд у цій справі вбачає інші обставини, які надають обґрунтовані підстави вважати нового кредитора заінтересованим щодо Боржника. Про таку заінтересованість свідчать вищезгадані обставини сумнівної економічної обґрунтованості (доцільності, наявності ділової мети) укладення Договорів відступлення права вимоги № 25/25В від 25.08.2025 та № 26/25В від 26.08.2025 з точки зору принципів підприємницької діяльності, її спрямованості на отримання прибутку. ТОВ «Столичний коворкінг», ТОВ «Коворкінг груп 2019» та ТОВ «Просперіті Файненшл» (жоден з них) не навів певного розумного пояснення та мети відступлення та відповідно набуття права вимоги на умовах, які не мають жодного економічного зиску для обох сторін та з очевидним ризиком для нового кредитора, в тому числі щодо додаткових витрат (зокрема, на правничу допомогу, відшкодування витрат та оплату винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, ліквідатору) тощо), які б спростовували висновок апеляційного суду, заснований на тлумаченні абз. 8 ч. 1 ст. 1 КУзПБ в контексті наявності обґрунтованих підстав вважати цих осіб заінтересованими за встановлених обставин, про наявність у цих осіб спільних майнових інтересів, що зумовлюють зацікавленість ТОВ «Просперіті Файненшл» щодо боржника, зокрема, в процедурі банкрутства, при здійсненні голосування на зборах та комітеті кредиторів тощо. Таким чином, правонаступник за договором відступлення права вимоги, який набув це право після відкриття провадження, в даному конкретному випадку повинен розглядатися як заінтересована особа стосовно боржника та підпадати під відповідні обмеження і процедури, передбачені КУзПБ з метою захисту інтересів усіх учасників процедури банкрутства. Відповідно до абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів. Враховуючи, що ТОВ «Просперіті Файненшл» набув статус кредитора за результатом отримання правонаступництва вимог кредиторів ТОВ «Столичний коворкінг» та ТОВ «Коворкінг груп 2019», які визнані судом заінтересованим особою стосовно ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент», колегія суддів вважає, що зважаючи на все вищевикладене ТОВ «Просперіті Файненшл» за таким правонаступництвом також набув статус заінтересованої особи стосовно боржника. За таких умов доводи скаржника ТОВ «Омега» визнаються судом частково обґрунтованими та такими, що спростовують висновки господарського суду щодо незаінтересованості нового кредитора до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент». Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права. При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Отже, апеляційний суд доходить висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 в частині визнання ТОВ «Просперіті Файненшл» незаінтересованою особою стосовно боржника постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи та без належної оцінки доводів учасників справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про визнання цього кредитора заінтересованою особою стосовно ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент». В решті ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2025 належить залишити в силі, оскільки інші підстави їх апеляційного оскарження не підтвердилися в ході апеляційного перегляду справи № 912/98/24, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ» залишається без задоволення, а скарга ТОВ «Омега» - задовольняється частково. Керуючись ст.ст. 236, 269, 275-277, 282 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ-ПРЕСТИЖ» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2025 та на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 у справі № 912/98/24 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 у справі № 912/98/24 задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 у справі №912/98/24 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файненшл» незаінтересованою особою стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент» скасувати. Постановити в цій частині нове рішення про визнання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файненшл» (код ЄДРПОУ 43092744) заінтересованою особою стосовно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент» (код ЄДРПОУ 40681039) без права вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів. В решті ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2025 у справі №912/98/24 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2025 у справі №912/98/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови підписано 06.07.2026 Головуючий суддя В.Ф. Мороз Суддя Ю.Б. Парусніков Суддя А.Є. Чередко