Постанова 4876 № 912/660/25(912/1577/24)

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.06.2026 року м.Дніпро Справа № 912/660/25(912/1577/24) Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач, суддів: Кощеєва І.М., Чередка А.Є. секретар судового засідання Жолудєв А.В. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2025 (суддя Тимошевська В.В.) у справі № 912/660/25 (912/1577/24) за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивача: Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" про стягнення заборгованості з орендної плати, дострокове розірвання договору оренди, повернення об`єкта оренди в межах справи № 912/660/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп ВСТАНОВИВ: Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - Онуфріївська селищна рада, позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" (далі - ТОВ "Успенський рибгосп", відповідач) з вимогами: - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" на користь Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області заборгованість з орендної плати за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 в сумі 2 594 434,26 грн (у т.ч. за оренду земельної ділянки - 2344670,94 грн, зарахувавши її до місцевого бюджету Онуфріївської селищної ТГ за відповідними реквізитами; - розірвати договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, що укладений 05.08.2022 між Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп"; - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" повернути державі в особі Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області земельну ділянку водного фонду загальною площею 903,4068 га з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом площею 812,2068 га. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2025 у справі №912/660/25(912/1577/24) позовні вимоги в частині розірвання договору та повернення об`єкта оренди задоволено. Розірвано договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, що укладений 05.08.2022 між Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДР 04366347, вул. Центральна, 11, смт. Онуфріївка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28100) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" (код ЄДР 37824346, вул. Придніпровська, 84, с. Успенка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28120). Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" (код ЄДР 37824346, вул. Придніпровська, 84, с. Успенка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28120) повернути державі в особі Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДР 04366347, вул. Центральна, 11, смт. Онуфріївка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28100) земельну ділянку водного фонду загальною площею 903,4068 га з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом площею 812,2068 га. Позов в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" на користь Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області заборгованості з орендної плати за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 в сумі 2 594 434,26 грн залишено без розгляду. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" (код ЄДР 37824346, вул. Придніпровська, 84, с. Успенка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28120) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006) 6 056,00 грн судового збору. Не погодившись з вказаним рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2025 у справі № 912/660/25(912/1577/24) в частині розірвання договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, що укладений 05.08.2022 між Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП», та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» повернути земельну ділянку водного фонду загальною площею 903,4068 га з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом площею 812,2068 га. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, що укладений 05.08.2022 між Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП», та закрити провадження у справі № 912/660/25(912/1577/24) в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» повернути земельну ділянку водного фонду загальною площею 903,4068 га з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом площею 812,2068 га. В іншій частині рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2025 у справі № 912/660/25(912/1577/24) залишити без змін. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення прийняте за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - після повернення Онуфріївській селищній раді 09.10.2024 року земельної ділянки з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, прийняття Онуфріївською селищною радою зазначеної земельної ділянки та припинення фактичного користування ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» такою земельною ділянкою на підставі Акта, Товариство, повернувши земельну ділянку та водний об`єкт Онуфріївській селищній раді, не здійснювало жодного користування земельною ділянкою та водним об`єктом. Після підписання Акта Боржник припинив користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом. З огляду на це, враховуючи положення законодавства й актуальну судову практику Верховного Суду, ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» вважає, що нарахування орендної плати після 09.10.2024 року є неправомірним; - з 11.09.2024 року по 23.01.2025 року Договір оренди від 05.08.2022 був недійсним на підставі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №912/242/24. Саме у зв`язку з прийняттям Центральним апеляційним господарським судом постанови від 11.09.2024 у справі № 912/242/24 відбулося повернення земельної ділянки з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом. Зважаючи на викладене, ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» повернуло Онуфріївській селищній раді земельну ділянку з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом після прийняття Центральним апеляційним господарським судом постанови від 11.09.2024 у справі №912/242/24. Підприємство вжило усіх можливих заходів з припинення правовідносин за Договором оренди від 05.08.2022, оскільки можливість розірвання на той час недійсного Договору оренди від 05.08.2022 була відсутня; - незважаючи на прийняте рішення щодо розірвання Договору оренди від 05.08.2022, Онуфріївська селищна рада ухиляється від підписання Угоди. Наведені факти дозволяють дійти висновку про недобросовісну поведінку Онуфріївської селищної ради, яка навіть після прийняття рішення від 07 лютого 2025 року № 5207 ухиляється від підписання Угоди. ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» вважає, що зазначені вище обставини у сукупності свідчать про наступне: - Боржник фактично припинив користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом 09.10.2024 року; - Онуфріївська селищна рада підписала Акт 09.10.2024 року і додала його до листа № 01.01-26/384/1 від 09.10.2024; - В Угоді сторони дійшли спільної згоди щодо розірвання Договору оренди від 05.08.2022; - Рішення Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 07 лютого 2025 року № 5207 свідчить про те, що Договір оренди від 05.08.2022 є розірваним. Отже, у позовній вимозі про розірвання Договору оренди від 05.08.2022 слід відмовити; - дата повернення Акта Онуфріївській селищній раді, як і погашення заборгованості з орендних платежів, жодним чином не впливає на дату фактичного припинення користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом. Водночас, ні ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП», ні Онуфріївська селищна рада не заперечують, не спростовують факт підписання Акта 09.10.2024 року, а отже визнають, що Товариство повернуло Онуфріївській селищній раді земельну ділянку з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, а Онуфріївська селищна рада відповідно прийняла зазначену земельну ділянку. Ні Онуфріївська селищна рада, ні Прокуратура не навели жодних доказів, які свідчили б про те, що Товариство продовжувало користування земельною ділянкою після 09.10.2024 року. Суд не врахував стандарт вірогідності доказів, передбачений ст. 79 ГПК України, частково зробив висновки, які не відповідають встановленим обставинам справи, та частково визнав встановленими ті обставини, що мають значення для справи, які не були доведені. У зв`язку з поверненням земельної ділянки Онуфріївській селищній раді, можна констатувати, що в частині позовних вимог про зобов`язання Боржника повернути Онуфріївській селищній раді земельну ділянку відсутній предмет спору. З огляду на зазначене, провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання Боржника повернути Онуфріївській селищній раді земельну ділянку підлягає закриттю. Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду. Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду. 03.10.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. 31.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача (апелянта) надійшли заперечення на відзив, в яких він висловив незгоду із позицією прокурора та привів свої аргументи щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції. 22.05.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача (апелянта) надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, наголосив на наявності підстав для її задоволення. 12.06.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача (апелянта) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому представник Відповідача зазначає, що Жеребенко О.В. братиме участь у судовому засіданні у Маловисківському районному суді Кіровоградської області у справі № 392/1118/24, призначеному на 15.06.2026 року о 14:00, тому не матиме можливості взяти участь у судовому засіданні призначеному на 15.06.2026 о 15:30. Разом з цим, представник Відповідача звертає увагу суду на те, що дана судова справа має виняткове значення для ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП», а сам представник має бажання особисто брати участь у розгляді апеляційної скарги ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП і наводити свої доводи та міркування. Однак прибути у судове засідання, призначене на 15.06.2026 року о 15:30, представник Відповідача не має можливості. З огляду на викладене, представник ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» вважає, що у зв`язку з її участю в судовому засіданні у Маловисківському районному суді Кіровоградської області у справі № 392/1118/24 у суду наявні достатні підстави для відкладення судового засідання, призначеного на 15.06.2026 року о 15:30, оскільки адвокат Жеребенко Олена Валеріївна навела поважні причини неможливості взяти участь у даному судовому засіданні. На думку представника ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП», відкладення судового засідання, призначеного на 15.06.2026 року о 15:30, забезпечить її право брати участь у судовому процесі та сприятиме справедливому судовому розгляду апеляційних скарг у справі №912/660/25(912/1577/24). Просить суд відкласти розгляд справи № 912/660/25(912/1577/24) на інші дату та час. В судовому засіданні 15.06.2026 брав участь прокурор. Сторони, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноважених представників не забезпечили. Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). «Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення. Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду. Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану. Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany). Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02). Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Так, апеляційне провадження у даній справі здійснюється на підставі поданої ТОВ "Успенський рибгосп" апеляційної скарги, в межах її доводів та вимог, що відповідає приписам ч. 1 ст. 269 ГПК України. Жодних доповнень протягом визначеного ГПК України процесуального строку не подавалося. Крім того, у справі вже відбулися судові засідання 06.04.2026, на якому був присутній лише прокурор, та 09.02.2026 на яке учасники справи, будучи повідомленими належним чином, не з`явилися. При цьому сторони не були позбавлені права забезпечити участь у судовому засіданні 15.06.2026 будь-якого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, в тому числі в режимі відеоконференції. Аналогічна за змістом позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17. В свою чергу, варто наголосити на тому, що визначення пріоритету щодо участі в тому чи іншому судовому процесі є правом особи, яке не тягне за собою неможливість здійснення розгляду справи у випадку невизнання судом обов`язкової явки, тобто відсутність уповноваженого представника в судовому засіданні не є безумовною підставою для його відкладення. Натомість обставин неможливості вирішення спору судом не встановлено. Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників сторін. Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності. Присутній в судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, наполягав на необхідності залишення оскаржуваного рішення без змін. Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.08.2022 між Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області (Орендодавець) і ТОВ "Успенський рибгосп" (Орендар) укладено Договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 (далі - Договір). Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом водосховище площею 812,2068 га, розташоване за межами с. Успенка Олександрійського (Онуфріївського) району Кіровоградської області, на р. Варвина, правій притоці р. Дніпро для цілей рибогосподарських потреб. Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 903,4068 га, у тому числі земельна ділянка: під ставками - 812,2068 га, під деревною та чагарниковою рослинністю (прибережна захисна смуга) - 15,1000 га, під гідротехнічними спорудами - 76,1000 га, з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529, цільове призначення земельної ділянки КВЦПЗ 10.07 - для рибогосподарських потреб, яка розташована за межами с. Успенка Олександрійського (Онуфріївського) району Кіровоградської області та водний об`єкт (водний простір) у тому числі рибогосподарська технологічна водойма: 812,2068 га та 8761,1 тис. м куб. Пунктом 3 Договору визначено, що на земельній ділянці розташовані об`єкти інфраструктури гребля намивна, піщана, довжиною 9840,00 м, шириною по гребеню від 35,00 до 60,00 м, максимальною висотою 4,50 м. Водоскидна споруда - фронтальний водоскид з підпірною стінкою, з бутобетонної кладки, протяжність водопровідної частини 4,7 м, нерегульований. Пропускна здатність водоскидної споруди 18,04 метрів кубічних на секунду, а також інші об`єкти Інфраструктури: гребля проїжджа, ширина проїжджої частини 4,0 м, дорожнє покриття - частково кам`яне мощення. Відповідно до п. 4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення цього договору становить 22 388 980,00 грн. Договір укладено на 10 (десять) років (п. 7 Договору). Відповідно до п. 8 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: за земельну ділянку 2 686 677,60 грн за рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки, код платежу 18010600; за воду (водний простір) у розмірі 166 504,02 грн за рік, код платежу 22130002 відповідно до Бюджетного кодексу. Згідно з пп. 2 п. 10 Договору орендна плата вноситься у строки: за земельну ділянку державної та/або комунальної власності, набуту в оренду без проведення земельних торгів: за перший рік - у п`ятиденний строк з дня укладення цього договору здійснюється платіж за перший місяць оренди, а в подальшому відповідно до Податкового кодексу України: починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України; за водний об`єкт: за перший рік - у п`ятиденний строк днів з дня укладення цього договору здійснюється платіж за перший місяць оренди, а в подальшому відповідно до Податкового кодексу України; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України. Пунктом 29 Договору визначено, що Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку та водний об`єкт. Відповідно до п. 32 Договору Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за об`єкти оренди. Даний Договір набирає чинності з дати його реєстрації (п. 45 Договору). 05.08.2022 між Орендодавцем та Орендарем складено Акт прийому-передачі за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022, згідно з яким Орендодавець передав за Договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом 812,2068 га, під деревною та чагарниковою рослинністю (прибережна захисна смуга) - 15,1000 га, під гідротехнічними спорудами - 76.1000 га з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529, розташованим за межами с. Успенка Олександрійського району Кіровоградської області, а Орендар прийняв вищевказану земельну ділянку з розташованим на ній водним об`єктом в оренд Згідно з Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 загальною площею 903,4068 га за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022. За твердженнями та розрахунком Прокурора і Онуфріївської селищної ради, ТОВ "Успенський рибгосп" протягом тривалого часу не сплачує орендну плату, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом з вимогою про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди і повернення земельної ділянки з водним об`єктом. Наведене стало причиною виникнення спору та звернення до господарського суду із цим позовом. За результатом оцінки встановлених обставин та доказів, наявних в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора в інтересах Онуфріївської селищної ради до ТОВ "Успенський рибгосп" в частині позовних вимог про розірвання Договору оренди від 05.08.2022 та повернення земельної ділянки з водним об`єктом підлягають задоволенню повністю. Натомість позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати підлягають залишенню без розгляду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Апелянт оскаржує рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2025 лише в частині задоволення позовних вимог, відтак апеляційне провадження здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги і судом не перевіряється законність та обґрунтованість рішення в іншій (неоскаржуваній) частині. Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - Онуфріївська селищна рада, позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" (далі - ТОВ "Успенський рибгосп", відповідач) з вимогами: - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" на користь Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області заборгованість з орендної плати за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 в сумі 2 594 434,26 грн (у т.ч. за оренду земельної ділянки - 2 344 670,94 грн, зарахувавши її до місцевого бюджету Онуфріївської селищної ТГ за відповідними реквізитами; - розірвати договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, що укладений 05.08.2022 між Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп"; - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" повернути державі в особі Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області земельну ділянку водного фонду загальною площею 903,4068 га з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом площею 812,2068 га. В обґрунтування підстав позову зазначено про невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 25.05.2018 щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість та що є підставою для розірвання договору оренди землі відповідно до положень ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 651 Цивільного кодексу України. В обґрунтування підстав представництва інтересів держави Прокурор зазначив, що порушення встановленого законом порядку володіння і користування земельною ділянкою з водними об`єктами спричиняє шкоду державі і є підставою для вжиття уповноваженими органами заходів. Однак, зі сторони належного органу Онуфріївської селищної ради будь-які заходи на захист та відновлення порушених інтересів держави не вчиняються, що свідчить про бездіяльність такого органу. Відповідач позовні вимоги заперечив повністю, про що подав відзив на позов, вказуючи про наявність іншої справи № 912/242/24, в якій вирішується питання недійсності договору оренди від 05.08.2022, а також вимога про зобов`язання Онуфріївської селищної ради здійснити перерахунок орендної плати. Щодо представництва прокурором інтересів держави. Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною першої якої визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Згідно з абзацами першим та другим частини третьої ст. 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. За правилами ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах. У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Колегія суддів зазначає, що інтереси держави у сфері правовідносин, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням водних об`єктів та земельних ділянок водного фонду, полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на ці об`єкти, додержання законодавчого порядку їх використання, а також у визнанні та захисті законних форм їх використання, отримання державою коштів за таке користування. Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. За вимогами ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Податковий кодекс України встановлює, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який зараховується до відповідного бюджету. Отже, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених розмірах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави. Таким чином, несплата орендної плати у визначеному розмірі та в установлені строки порушує інтереси держави щодо отримання відповідних коштів за користування земельною ділянкою. Окрім того, продовження договірних відносин з орендарем, який систематично не виконує договірні умови щодо сплати орендної плати, є недоцільним і фактично є неефективним використанням наявних у громаді ресурсів як орендодавця, оскільки має місце недонадходження коштів до бюджету відповідного органу місцевого самоврядування. Розірвання договорів та повернення у власність територіальної громади земельних ділянок у випадку встановлення протиправної поведінки самого орендаря здійснюється на підставі закону та укладеного з ним договору, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до суспільних інтересів у тому, щоб така передача в оренду землі сприяла досягненню максимального економічного ефекту від оренди об`єктів комунальної власності, оскільки ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди для утворення та використання фінансових ресурсів, потрібних для забезпечення функцій та повноважень органів місцевого самоврядування. Суд констатує, що Онуфріївська селищна рада є орендодавцем за договором оренди від 05.08.2022 та, відповідно, наділена повноваженнями вимагати сплату орендної плати і вимагати дострокове припинення орендних правовідносин у разі наявності для вказаного законодавчо визначених підстав. Більше того, територіальна громада в особі Онуфріївської селищної ради є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529, а тому зобов`язана забезпечувати використання земельної ділянки у чіткій відповідності до норм законодавства. Таким чином, Онуфріївська селищна рада є належним позивачем у даному спорі. З аналізу положень частин 4, 5 ст. 53 ГПК України та частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" слідує, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначила, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Згідно з матеріалами справи окружна прокуратура листом від 25.04.2024 №55-2563ВИХ-24 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" витребувала від селищної ради примірник договору оренди від 05.08.2022 та розрахунок заборгованості ТОВ "Успенський рибгосп" за вказаним договором, а також запропонувала самостійно звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості та розірвання договору. У відповідь на запит селищна рада листом від 01.05.2024 надала примірник договору оренди, розрахунок заборгованості станом на 01.05.2024 та повідомила про неможливість самостійно звернутися до суду з позовом, оскільки на цей час є вакантною посада юриста селищної ради. В подальшому, окружна прокуратура листом від 17.06.2024 №55-3861ВИХ-24 витребувала оновлений розрахунок заборгованості та повторно запропонувала звернутися до суду. У відповідь на запит селищна рада листом від 17.06.2024 надала розрахунок заборгованості станом на 01.07.2024, проте пропозиція щодо самостійного звернення до суду залишилася проігнорованою. Викладене вище свідчить про те, позивачу була надана можливість відреагувати на виявлені порушення, зокрема, шляхом самостійного вчинення дій для відновлення порушених прав та інтересів держави. До того ж, позивач є стороною договору оренди і отримувачем орендної плати, а тому достовірно володіє інформацією стосовно стану виконання договору оренди та щодо правових наслідків його порушення. Наведене підтверджує доводи Прокурора про наявність зі сторони Онуфріївської селищної ради бездіяльності у питанні захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. 21.06.2024 Прокурор направив Онуфріївській селищній раді повідомлення в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Вказане свідчить про дотримання Прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону "Про прокуратуру", та обґрунтованість визначення порушень інтересів держави і правильність зазначення позивача у справі. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1). Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13). Істотними умовами договору оренди землі є, у тому числі, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15). Згідно ч. 7 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом також зазначається розмір орендної плати за водний об`єкт. Стаття 51 Водного кодексу України передбачає, що за користування водним об`єктом орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за водний об`єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об`єктом. Відповідно до частин 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (ст. 24), а орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (ст. 25). Отже, укладення Договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022, реєстрація права оренди за таким Договором та фактична передача об`єкта оренди в користування орендаря є підтвердженою підставою для нарахування та сплати орендної плати за землю і за водний об`єкт ТОВ "Успенський рибгосп". Поряд з цим, ухвалою господарського суду від 08.04.2025 відкрито провадження у справі №912/1577/24 про банкрутство ТОВ "Успенський рибгосп" (боржник). Згідно вказаної ухвали введено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядника майна, визначено дату проведення попереднього судового засідання. Частинами 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. На підставі вищенаведеної норми суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ "Успенський рибгосп", прийняв до свого провадження справу з об`єднаними позовними вимогами про стягнення орендної плати, розірвання договору та повернення майна. За приписами ч. 4 ст. 7 КУзПБ у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду. Судом встановлено, що у справі про банкрутство Онуфріївська селищна рада звернулась із заявою з грошовими вимогами до ТОВ "Успенський рибгосп" в розмірі 6 030 103,95 грн, які є заборгованістю з орендної плати за Договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022, а саме: 436 823,28 грн зі сплати орендної плати за водний об`єкт за період серпень 2022 - березень 2025; 5 593 280,67 грн зі сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 за період серпень 2022-квітень 2025. Ухвалою господарського суду, постановлену за результатами попереднього засідання від 18.07.2025, визнано грошові вимоги Онуфріївської селищної ради до ТОВ "Успенський рибгосп" в розмірі 5 098 851,31 грн орендної плати, з якої: 349 856,66 грн орендної плати за водний об`єкт та 4 748 994,65 грн орендної плати за землю за період з серпня 2022 по 06.02.2025. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення. Відповідно до розрахунку заяви Онуфріївської селищної ради з грошовими вимогами у справі про банкрутство та розрахунку заборгованості з орендної плати Прокурора у справі, що розглядається, період нарахування та стягнення заборгованості з орендної плати є аналогічним з серпня 2022 по червень 2024. Отже, Онуфріївська селищна рада, як орендодавець за договором, реалізувала свої кредиторські вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за договором від 05.08.2022 у справі про банкрутство та набула прав кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Успенський рибгосп", а тому суд першої інстанції позовну вимогу Прокурора у справі про стягнення з ТОВ "Успенський рибгосп" заборгованості з орендної плати за Договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 в розмірі 2 594 434,26 грн за період з серпня 2022 по червень 2024 залишив без розгляду на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ. Учасниками справи рішення суду в цій частині вимог не оскаржується. Стаття 51 Водного кодексу України передбачає, що користування водними об`єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, Земельного кодексу України та інших законодавчих актів України. Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Спеціальною нормою ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. За ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 звернула увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Щодо поняття "несплата", вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати. Критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. Згідно з матеріалами справи, що розглядається, а також ухвалою суду від 18.05.2025, постановленою за результатами попереднього засідання у справі про банкрутство ТОВ "Успенський рибгосп", встановлено невиконання відповідачем умов Договору від 05.08.2022 зі сплати орендних платежів за землю та за водний об`єкт. За розрахунком Прокурора, що підтверджено згаданою вище ухвалою суду від 18.05.2025, останній платіж, який здійснив ТОВ "Успенський рибгосп" за водний об`єкт мав місце ще у березні 2023 року. Щодо земельної плати, то в період 2022-2023 роки спостерігалась більш-менш стабільність оплати, хоча не в кожному випадку вчасно і в повному розмірі. Однак по періоду січень-квітень 2024 року, червень 2024 - січень 2025 оплата повністю відсутня, а здійснені відповідачем платежі у травні 2024 року та у лютому 2025 року не погасили повний розмір нарахованої орендної плати. Апелянт ці обставини не спростовує, натомість зазначає про відсутність підстав для нарахування орендної плати після 09.10.2024 (лати підписання акту приймання-передачі), за яким ним було здійснено повернення земельної ділянки Онуфріївській селищній раді. Як вже було зазначено, суд у справі про банкрутство визнав грошові вимоги Онуфріївської селищної ради до ТОВ "Успенський рибгосп" у розмірі 5 098 851,31 грн орендної плати. Викладене вище підтверджує систематичність несплати ТОВ "Успенський рибгосп" орендної плати за Договором оренди від 05.08.2022, що підпадає під дію п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України. Окрім того, несплата орендної плати, на що звертав увагу Прокурор у позові, свідчить про істотність порушення умов Договору, оскільки внаслідок вказаного позивач позбавився того, на що розраховував при укладенні Договору та що є основним для орендодавця при передачі майна в оренди, а саме - гарантоване отримання щомісячних орендних платежів за використання земельної ділянки з водним об`єктом. Одночасно господарським судом враховано, що спеціальна норма п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України у даному випадку є самостійною і достатньою підставою для розірвання Договору. Як свідчать обставини справи, питання дійсності Договору від 05.08.2022 було предметом розгляду у справі № 912//242/24, в якій рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2024 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Успенський рибгосп" до Онуфріївської селищної ради про визнання недійсним Договору оренди землі від 05.08.2022. Також було відмовлено у задоволенні позову щодо вказаної вимоги третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, ТОВ "Станція Придніпровська" до ТОВ "Успенський рибгосп" та Онуфріївської селищної ради. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024 вказане рішення господарського суду було частково скасовано та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ТОВ "Станція Придніпровська" задоволено і визнано недійсним Договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022, укладений між Онуфріївською селищною радою і ТОВ "Успенський рибгосп". Проте, постановою Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 912/242/24 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024 в оскарженій частині скасовано, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2024 в цій частині залишено в силі. Отже, Договір оренди від 05.08.2022 між Онуфріївською селищною радою і ТОВ "Успенський рибгосп" є дійсним. За правилами ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Варто зауважити, що матеріали справи не містять підписаної між Онуфріївською селищною радою і ТОВ "Успенський рибгосп" угоди про розірвання Договору від 05.08.2022. ТОВ "Успенський рибгосп" повідомило про надсилання на адресу Онуфріївської селищної ради для підписання примірника угоди про розірвання Договору за супровідним листом від 30.01.2025 (т. 1 а.с. 197-199), однак документально підтверджені відомості щодо підписання такої угоди зі сторони Онуфріївської селищної ради відсутні. Щодо посилання відповідача на рішення сесії Онуфріївської селищної ради від 07.02.2025 № 5207 про припинення шляхом розірвання дії Договору від 05.08.2022, то як слушно зазначив суд першої інстанції, таке є свідченням волевиявлення вказаного органу на розірвання даного Договору, однак не є свідченням фактичного розірвання договору за відсутності документа про розірвання у формі, що відповідатиме самому договору (письмовий правочин). Окрім того, за пунктом 2 вказаного рішення Онуфріївська селищна рада вказувала на необхідність ТОВ "Успенський рибгосп" сплатити заборгованість з орендної плати за період з серпня 2022 по січень 2025 до моменту підписання додаткової угоди про розірвання договору, що свідчить про недосягнення між сторонами взаємної згоди щодо умов розірвання Договору. Оцінюючи доводи апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з п. 37 Договору оренди від 05.08.2022 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку. Відповідно до п. 39 Договору цей договір може бути розірвано за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Натомість умови п. 40 Договору чітко передбачають, що розірвання цього договору в односторонньому порядку не допускається. Таким чином, Договором закріплено неможливість його одностороннього розірвання та визначено необхідність досягнення сторонами згоди з цього питання або ж у випадку наявності спору - передачу його на вирішення суду. Звідси саме по собі рішення сесії Онуфріївської селищної ради від 07.02.2025 № 5207 не припиняє дію договору автоматично та потребує закріплення волевиявлення сторін шляхом укладення (підписання обома сторонами) додаткової угоди про розірвання договору, яку суду не представлено. Апеляційний суд наголошує, що ст. 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Відповідна правова позиція була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17. Що стосується істотності порушення умов договору, то в цій частині слід зазначити, що орендодавець, вступаючи в договірні відносини щодо оренди майна, розраховував на належне і своєчасне виконання умов договору оренди, в тому числі стосовно внесення орендної плати. Договір оренди землі є оплатним і зобов`язання орендаря по оплаті мали своєчасно і повному обсязі виконуватись. Тобто, орендар, використовуючи землю в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом на підставі укладеного сторонами Договору оренди не міг не знати про таку особливість орендних відносин як їх оплатність, що прямо встановлено умовами Договору. В свою чергу, аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що право на розірвання договору в судовому порядку має будь-яка сторона договору у певних, визначених законом (зазначених судом вище) випадках. Обставина того, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення (розірвання) договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України, що відповідає висновкам: Великої Палати Верховного Суду у постановах від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18; Верховного Суду у постановах від 05.06.2019 у справі № 910/20557/17, від 18.04.2019 у справі № 910/22752/17. Право особи на звернення до суду з вимогою про розірвання договору у передбаченому законом випадку відповідає способам, передбаченим статтею 16 ЦК України (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 4, 5, 8, 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України). Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Отже, надсилання відповідачу пропозиції про розірвання договору ї є виключно правом, а не обов`язком позивача, тому недотримання вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору за наявності спору. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.03.2021 у справі № 910/3104/20. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту. Твердження скаржника про вжиття всіх можливих заходів з припинення правовідносин за Договором не спростовує обґрунтованості підстав для розірвання договору та не впливає на результат вирішення спору, оскільки є встановленими обставини порушення умов Договору саме відповідачем, що і стало підставою для звернення до суду з позовом. Станом на час розгляду справи відповідач заборгованість не сплатив та при ініціюванні справи про банкрутство самим боржником ТОВ "Успенський рибгосп" заявив про нездатність погасити таку заборгованість крім як через застосування відповідної процедури в межах провадження справи про банкрутство. З огляду на викладене, можливо погодитися з висновком суду першої інстанції, що Договір оренди від 05.08.2022 станом на час розгляду справи є чинним, нерозірваним між сторонами, а тому в силу наведених вище норм законодавства та встановлених обставин наявні підстави для розірвання договору за рішенням суду, відхиливши протилежні твердження апелянта про його припинення. В свою чергу, задоволення позовних вимог про розірвання договору у даному випадку не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, оскільки таке втручання є прогнозованим наслідком недобросовісних дій самого орендаря ТОВ "Успенський рибгосп", який свідомо допустив систематичне неналежне виконання договірних зобов`язань у повному обсязі, будучи обізнаним про законодавчо визначені наслідки такої несплати. За правилами ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені у ст. 34 Закону України "Про оренду землі". Так, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки. Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Отже, вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди та за наявності підстав для розірвання договору оренди неодмінним є обов`язок орендаря повернути об`єкт оренди, що був у його користуванні. У справі, що розглядається, ТОВ "Успенський рибгосп" стверджує про відсутність предмета спору за вимогою про повернення земельної ділянки та просило суд закрити провадження у справі в зазначеній частині. Підставою для вказаного відповідач визначив фактичне припинення користування земельною ділянкою з водним об`єктом, у зв`язку з поверненням об`єкта оренди за Актом приймання-передачі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.10.2024. Суд першої інстанції з цього приводу зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (п. 4.124. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23). Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції" поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. На підставі матеріалів справи суд встановив, що за змістом Акта від 09.10.2024 ТОВ "Успенський рибгосп" повертає земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом загальною площею 903,4068 га, в тому числі під водним об`єктом 812,2068 га, під деревною та чагарниковою рослинністю (прибережна захисна смуга) - 15,1000 га. під гідротехнічними спорудами - 76.1000 га з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529, розташованим за межами с. Успенка Олександрійського району Кіровоградської області, а Онуфріївська селищна рада приймає вищевказану земельну ділянку з розташованим на ній водним об`єктом. Як стверджує ТОВ "Успенський рибгосп", вказаний Акт складався на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №912/242/24. Так, листами ТОВ "Успенський рибгосп" від 16.09.2024 № 09/16-1 та від 04.10.2024 №10/4-1 Онуфріївську селищну раду повідомлено про готовність виконати судове рішення у справі № 912/242/24 . У відповідь на зазначені листи Онуфріївська селищна рада в листі від 09.10.2024 №01.01-26/384/1 зазначила про готовність виконати судове рішення про повернення водойми і земельної ділянки шляхом укладення акта приймання-передачі. У листі до прокуратури від 22.07.2025 та у листі до ТОВ "Успенський рибгосп" від 11.07.2025 Онуфріївська селищна рада повідомила, що підписаний Акт прийому-передачі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 09.10.2024 зі сторони ТОВ "Успенський рибгосп" надійшов до селищної ради 06.02.2025. З викладеного слідує, що складення Акта прийому-передачі земельної ділянки з водним об`єктом здійснено шляхом обміну між сторонами його підписаними примірниками і такий підписаний примірник Акта зі сторони ТОВ "Успенський рибгосп" надано Онуфріївській селищній раді лише 06.02.2025. За вказаних обставин, суд при розгляді кредиторських вимог Онуфріївської селищної ради у справі про банкрутство визнав сумнівними твердження ТОВ "Успенський рибгосп" щодо фактичного припинення користування земельної ділянкою саме 09.10.2024. Вказані обставини не були спростовані при розгляді позовних вимог у даній справі. Як зазначено вище, закриття провадження у справі за відсутності предмета спору передбачає собою відсутність будь-яких неврегульованих між сторонами питань. У справі, що розглядається, Прокурор та Онуфріївська селищна рада в листі від 22.07.2025 до Прокурора та в листі від 11.07.2025 до ТОВ "Успенський рибгосп" наголошували, що відповідач фактично не припинив користування земельною ділянкою та водним об`єктом через наявність непогашеної заборгованості з орендної плати, відсутністю підписаної угоди про розірвання Договору. Також повідомляли, що відповідна земельна ділянка з водним об`єктом не передавалась у користування іншим особам, у зв`язку з її обтяженням Договором оренди від 05.08.2022. В свою чергу, Прокурор наполягав на вирішенні спору по суті щодо вимоги про повернення земельної ділянки та посилаючись на лист Онуфріївської селищної ради від 22.07.2025, вважав наявним спір між сторонами. За вказаних обставин та враховуючи наявність заперечень зі сторони позивача, як сторони Договору, з приводу фактичного припинення користування відповідачем відповідною земельною ділянкою, суд не встановив підстав для висновку про відсутність предмета спору в частині повернення земельної ділянки. Не погоджуючись з таким висновком суду, апелянт все ж вважає, що дата фактичного припинення користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3524687700:02:000:7529 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом пов`язана з підписанням Акта 09.10.2024 року. Втім колегія суддів не може оминути увагою суперечність позиції відповідача його попереднім твердженням, а саме: як слідує із змісту листа ТОВ "Успенський рибгосп" за вих. № 01/30-1 від 30.01.2025 на адресу селищного голови Онуфріївської селищної ради (т. 1 а.с. 197-198), Орендар звертався із проханням погодити розірвання Договору оренди землі від 05.08.2022 за згодою сторін. При цьому на стор. 3 цього листа в останньому абзаці ТОВ "Успенський рибгосп" самостійно наголосило на необхідності «завершення процедури повернення об`єкта оренди, шляхом укладення угоди щодо розірвання за погодженням сторін Договору оренди від 05.08.2022 року з моменту повернення Селищній громаді об`єкта оренди. До вказаного листа відповідачем було долучено проєкт підписаної ним угоди від 30.01.2025 року щодо розірвання за погодженням сторін Договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 року, укладеного між Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області та ТОВ "Успенський рибгосп" (у двох примірниках). Тобто станом на 30.01.2025 відповідач сам визнав незавершеність процедури припинення договору та його речових прав, а також процедури повернення об`єкта оренди. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 викладений такий висновок щодо застосування норми пункту 6 статті 3 ЦК України: "Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них". Про заборону суперечливої поведінки Верховний Суд вкотре наголошував у постановах від 14.12.2022 у справах № 126/2200/20 та №394/85/21, від 25.01.2023 у справі № 760/34680/19. Суд також зважає на те, що Договір оренди від 05.08.2022 у даному випадку вважатиметься розірваним з дати набрання рішенням суду у справі законної сили, а тому з огляду на наявність суперечностей сторін вимога про повернення земельної ділянки з водним об`єктом має відбутись за правилами повернення земельної ділянки внаслідок розірвання договору оренди та з урахуванням умов Договору щодо порядку повернення об`єкта оренди. Натомість з урахуванням листа Онуфріївської селищної ради від 22.07.2025 №01.01- 24/1348/1, на час ухвалення судом першої інстанції рішення між сторонами договору був наявний спір, який є предметом даного позову, і позивач вважав, що договір не припинив свою дію, а спірна земельна ділянка продовжує використовуватися відповідачем. Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952-IV. За частиною п`ятою статті 6 Закону № 161-XIV право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки. Статтею 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду у встановленій формі. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. Процедура припинення права оренди регулюється, зокрема, Цивільним кодексом та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За загальним правилом право оренди, яке підлягає державній реєстрації, припиняється з моменту внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою власника. Відповідно до ч. 5 ст. 12 названого Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Як повідомив суду прокурор, припинення речового права ТОВ "Успенський рибгосп" на об`єкт оренди відбулось лише 05.09.2025 і саме на підставі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2025 у справі №912/660/25(912/1577/24). Як обґрунтовано виснував суд першої інстанції, чинність Договору оренди на час розгляду справи передбачає існування протягом вказаного часу прав і обов`язків за Договором одночасно в обох сторін, а тому задоволення позовної вимоги про повернення об`єкта оренди внаслідок припинення Договору забезпечить безумовне та повне вирішення питання припинення користування об`єктом оренди та є ефективним у захисті прав відповідної територіальної громади в особі Онуфріївської селищної ради. Як наслідок розірвання Договору оренди землі, таке повернення прямо передбачене законом, переслідує легітимну мету і є пропорційним цій меті. Отже, судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки. З огляду на усе вищевказане, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їм належну правову оцінку. Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, не виявлено. Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2025. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на її заявника. Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2025 у справі № 912/660/25 (912/1577/24) залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2025 у справі №912/660/25 (912/1577/24) залишити без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп". Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови підписано 06.07.2026 Головуючий суддя В.Ф. Мороз Суддя І.М. Кощеєв Суддя А.Є. Чередко