Постанова 4873 № 925/964/24(925/1283/25)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" липня 2026 р. Справа№ 925/964/24(925/1283/25) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Сотнікова С.В. Остапенка О.М. Секретар судового засідання: Басараба К.Ю. за участю ТОВ «ФКТН Агро плюс»: Назаренко С.А. (в режимі відеоконференції) Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2026 у справі № 925/964/24(925/1283/25) (суддя Хабазня Ю.А., повний текст рішення складено та підписано - 04.05.2026) за позовом боржника у особі ліквідатора банкрута до фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни про стягнення грошових коштів у сумі 336 319,00 грн подану у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро експерт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» про банкрутство юридичної особи ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його постановлення Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.02.2026 у справі № 925/964/24(925/1283/25) (суддя Хабазня Ю.А., повний текст рішення складено та підписано - 04.05.2026) позов задоволено повністю; стягнуто з фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» 336 319,00 грн. (триста тридцять шість тисяч триста дев`ятнадцять гривень) боргу, 4 035,82 грн. (чотири тисячі тридцять п`ять гривень 82 копійки) судового збору - разом 340 354,82 грн. (триста сорок тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 82 копійки). Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.05.2026 у справі № 925/964/24(925/1283/25) виправлено описку у резолютивній частині ухваленого у цій справі рішення суду від 09.02.2026, викладено абз.2 п.1 у такій редакції: «Стягнути з фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» 228 319,00 грн. (двісті двадцять вісім тисяч триста дев`ятнадцять гривень) боргу, 2 739,82 грн. (дві тисячі сімсот тридцять дев`ять гривень 82 копійки) судового збору - разом 231 058,82 грн. (двісті тридцять одна тисяча п`ятдесят вісім гривень 82 копійки». Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правові підстави для набуття фізичною особою-підприємцем Стужук А.М. коштів ТОВ «ФКТН Агро плюс» відсутні, що є правовою підставою для їх стягнення відповідно до ст.1212 та 1213 ЦК України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ФОП Стужук Анна Миколаївна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 09.02.2026 року по справі № 925/964/24 (925/1283/25) та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справ. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи 17.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» арбітражної керуючої Носань Н.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила суд відмовити у її задоволенні та залишити рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2026 по справі №925/964/24(925/1283/25) без змін. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2026 апеляційну скаргу у справі № 925/964/24(925/1283/25) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М. Слід зазначити, що суддя Сотніков С.В. перебував у відпустці 25.05.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 925/964/24(925/1283/25) витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/964/24(925/1283/25) за позовом боржника у особі ліквідатора банкрута до фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни про стягнення грошових коштів у сумі 336 319,00 грн подану у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро експерт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» про банкрутство юридичної особи; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2026 у справі № 925/964/24(925/1283/25) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. 05.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/964/24(925/1283/25). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 у справі № 925/964/24(925/1283/25), серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2026 у справі № 925/964/24(925/1283/25); розгляд апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2026 у справі № 925/964/24(925/1283/25) призначено на 01.07.2026. 19.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» арбітражної керуючої Носань Наталії Сергіївни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 у справі №925/964/24(925/1283/25) задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» арбітражної керуючої Носань Наталії Сергіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 30.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» арбітражної керуючої Носань Наталії Сергіївни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі №925/964/24(925/1283/25) клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» арбітражної керуючої Носань Наталії Сергіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Клопотання/заяви учасників справи 30.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника адвоката Рупс Вікторії Олексіївни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, а тому просить суд відкласти розгляд справи №925/964/24 (925/1283/25) за апеляційною скаргою ФОП Стужук А.М. на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2026 року на іншу дату. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу. Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження. Разом з тим, всупереч ст. ст. 76, 77 ГПК України, представником скаржника не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, а також щодо неможливості направити іншого представника в судове засідання, яке призначене на 01.07.2026, оскільки останнього про час, місце та дату судового засідання було попереджено заздалегідь, отже, було достатньо часу для того, щоб забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання саме 01.07.2026 або самостійно прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Згідно з ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. А тому, беручи до уваги те, що скаржнику та його представнику в повній мірі було надано можливість скористатися своїми процесуальними права шляхом подання апеляційної скарги, інших заяв та клопотань, тому з метою дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Явка представників учасників справи У судове засідання 01.07.2026 з`явився ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» арбітражна керуюча Носань Наталія Сергіївна, яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші). Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» арбітражної керуючої Носань Наталії Сергіївни. Позиції учасників справи У судовому засіданні 01.07.2026 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» арбітражна керуюча Носань Наталія Сергіївна щодо вимог апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2026 у справі № 925/964/24(925/1283/25) - залишити без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Із матеріалів справи вбачається, що на розгляді в Господарському суді Черкаської області перебуває справа № 925/1283/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро експерт» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс». Так, 21.08.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника. 10.12.2024 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Н.С. Згідно з випискою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 8-12) по рахунках ТОВ «ФКТН агро плюс» (код ЄДРПОУ 41963147) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 за період з 01.01.2021 до 03.10.2024 відповідач отримав готівкові кошти з рахунку ТОВ «ФКТН Агро плюс» у загальній сумі 228 319,00 грн. зокрема: 10 000,00 грн. відповідно до платіжного документа №499 від 06.05.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 3 000,00 грн. відповідно до платіжного документа №507 від 13.05.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 12 000,00 грн. відповідно до платіжного документа №506 від 13.05.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 11 500,00 грн. відповідно до платіжного документа №519 від 20.05.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 11 500,00 грн. відповідно до платіжного документа №518 від 20.05.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 20 000,00 грн. відповідно до платіжного документа №528 від 27.05.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 15 800,00 грн. відповідно до платіжного документа №531 від 31.05.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 15 000,00 грн. відповідно до платіжного документа №540 від 07.06.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 15 000,00 грн. відповідно до платіжного документа № 543 від 08.06.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 14 770,00 грн. відповідно до платіжного документа №568 від 22.06.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 20 415,00 грн. відповідно до платіжного документа №567 від 22.06.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 14 420,00 грн. відповідно до платіжного документа №581 від 28.06.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 14 500,00 грн. відповідно до платіжного документа №594 від 11.07.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 16 590,00 грн. відповідно до платіжного документа №604 від 18.07.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 16 240,00 грн. відповідно до платіжного документа №617 від 26.07.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ»; 17 584,00 грн. відповідно до платіжного документа №618 від 26.07.2022, призначення платежу: «За транспортні послуги згідно договору № 05/05-22 від 05.05.2022р. без ПДВ». 20.12.2024 ліквідатор банкрута звернувся до ФОП Сторожук А.М. з вимогою №02-44/1058 (а.с. 29-30) надати копії документів які відображають фінансово-господарські операції на підставі яких ТОВ «ФКТН Агро Плюс» були перераховані кошти , а саме: 1) договорів укладених між сторонами та додатків до них; 2) актів приймання-передачі товарів, робіт, послуг, накладних, специфікацій, довіреностей, інших документів; 3) актів звірок взаємних розрахунків, листування та всіх інших документів, а також копії документів, які підтверджують фінансово-господарські операції між ФОП Стужук А.М. та ТОВ «ФКТН Агро Плюс» за період з 01.01.2021 по дату надання відповіді. 11.04.2025 ліквідатор банкрута звернувся до ФОП Стужук А.М. з вимогою №02-44/316 (а.с. 32-33) надати копії документів, які відображають фінансово-господарські операції, на підставі яких ТОВ «ФКТН Агро Плюс» перерахувало кошти ФОП Стужук А.М., а саме належним чином завірену копію договору №05/05-22 від 05 травня 2022 року. Згідно з поясненнями позивача відповіді від ФОП Стужук А.М. не надійшло. 15.08.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро Плюс» направлено ФОП Стужук А.М. лист-вимогу №02-44/626 (а.с.35) в якому просило протягом 7 (семи) робочих днів з дати складання вимоги, а саме у термін до 26.08.2025, повернути безпідставно отримані кошти на загальну суму 336 319,00 грн. Даний лист-вимогу вручено ФОП Стужук А.М. 18.08.2025 (а.с.36 зворот, а.с.37). 17.10.2025 ліквідатора ТОВ «ФКТН Агро плюс» арбітражна керуюча Носань Н.С. подала до Господарського суду Черкаської області у межах справи про банкруство позовну заяву до фізичної особи-підприємця Стужук Анни Миколаївни про стягнення 336 319,00 грн., за наслідками розгляду якої, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України: ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства; ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.1 ст.

79. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства: п.5 ч.1 ст.12. Арбітражний керуючий користується усіма правами (...) ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб; ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (…) виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; (…) вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Відповідно до Цивільного кодексу України: ч.1, п.1 і 4 ч.2 ст.11. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти; ч.1 і 2 ст.207. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства; правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі п.1 і 2 ч.1 ст.208. У письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; ч.1 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; ч.1-3 ст.909. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). ч.1 і 2 ст.914. Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення. ч.1 ст.916. За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата; ч.1, 2 ст.1212. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Міністерством транспорту України від 14.10.1997 №363 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568: Глава

1. Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; Вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж; Вантажоодержувач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством; Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Експедитор транспортний - працівник, який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиторського обслуговування під час перевезення вантажів. Замовлення на перевезення вантажів - документ, який подає вантажовідправник перевізникові на доставляння обумовленої партії вантажів в узгоджені терміни. Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені Законом України »Про автомобільний транспорт» та цими Правилами. Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом. 3.1. Договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку 1. 3.5. У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов`язки сторін, відповідальність тощо. 3.7. На перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник надає Перевізнику при наявності Договору заявку відповідно до встановленої форми (додаток 4 до Договору). У разі масових перевезень вантажів, особливо будівельних на місця будівництв, а також сільськогосподарських вантажів для їх переробки або у місця довгострокового зберігання, Замовник повинен до заявки додати також погоджений з Перевізником графік виконання перевезень із зазначенням добового або середньодобового обсягу перевезень, а також початку і кінця роботи змін. 3.8. Заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором. За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів електронними чи іншими засобами зв`язку. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки. 3.9. Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим договором, примірна форма якого наведена в додатку

2. Факти перерахування коштів у період з 01.01.2021 до 03.10.2024 ФОП Стужук А.М. коштів в розмірі 228 319,00 грн. сторонами не заперечується та підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 13-28). Однак, суд першої інстанції встановив, що у матеріалах справи відсутні як докази укладення у письмовій формі договорів (угод), згідно з якими здійснювались грошові операції, як одного цілісного документа, так і докази фіксації факту вчинення правочинів у кількох документах. Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням господарського суду першої інстанції, що правові підстави для набуття ФОП Стужук А.М. коштів ТОВ «ФКТН Агро плюс» у сумі 228 319,00 грн. відсутні, що є підставою для їх стягнення відповідно до ст.1212 ЦК України. Суд першої інстанції зазначив, що ухвалами суду від 22.10.2025 (п.4 «в» резолютивної частини), від 20.11.2025 (п.4 «в» резолютивної частини), від 11.12.2025 (п.4 «в» резолютивної частини) сторони зобов`язувалися надати оригінали документів, які подано до суду в копії, однак відповідачем такі оригінали не були надані. Позивач у своєму запереченні на відзив на позовну заяву від 14.10.2026 ставив під сумнів подані акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладі, докази надсилання документів. Суд першої інстанції погодився з доводами позивача щодо обставин, які викликають сумнів у наданих суду копіях, та додатково зазначив, що у суду є сумнів щодо підписання сторонами договору перевезення від 05.05.2022 №05/05-22 (хоча позивач і визнає факт його підписання з огляду на отримане через підсистему «Електронний суд» його фотографічне зображення), оскільки у ліквідатора банкрута відсутній належний боржнику оригінал цього договору, оскільки його оригінал він також не бачив, а свою оцінку йому надає із зображення в підсистемі «Електронний суд», оскільки підписи Галушка І.М. і печатки ТОВ ФКТН «Агро плюс» на наданому суду зображенні є нечіткими як на договорі, так і на специфікаціях до нього, що не виключає їх виготовлення шляхом монтажу електронного зображення підпису і печатки, а переконатися в іншому у суду можливості немає; що у суду є сумнів у існуванні таких ТТН як №№09/05(двічі), 05/05(двічі), 10/02(двічі), 65/02(двічі), 64/02(двічі), 22/05(двічі), 20/06(двічі), 25/06(двічі),04/06(двічі), 24/05(двічі), №39/07 (двічі), №38/07 (двічі), №57/06 (двічі), №69/06 (двічі), 09/07 (двічі), 30/07(двічі), 71/07 (двічі) - оскільки фотографічні зображення виготовлено не з оригіналів документів і навіть не з посвідчених копій та оскільки вони не містять підписів (і печаток) вантажоотримувача і перевізника; що у суду є сумнів у існуванні таких ТТН як №№39/07 (третя), №38/07 (третя), 30/07 (третя), 09/07 (третя), 69/06 (третя), 71/07 (третя), 57/06 (третя), 25/06 (третя) - фотографічні зображення яких виготовлено з оригіналів документів - оскільки вони не містять підписів (і печаток) вантажоотримувача і перевізника; що у суду існує сумнів у існуванні цих документів, оскільки на три вимоги позивача-арбітражного керуючого надати їх йому відповідач не надіслав навіть відповіді. Відповідно до ч.3-6 ГПК України: учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Отже, відповідачем до господарського суду першої інстанції було подано електронні копії письмових доказів, на які відповідачем накладено кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) через підсистему «Електронний суд». Однак: відповідач не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (договору т.1 а.с.82-84/ і ТТН т.1 а.с.98-163); місцевий господарський суд з власної ініціативи витребував оригінали, які суду не надані; суд і учасник справи ставить під сумнів подані докази з причин, які вказані вище, тому з процесуальних підстав подані відповідачем докази судом правомірно не брались до уваги. Крім того, місцевий господарський суд відхилив як докази подані суду копії ТТН (т.1 а.с.98-163) з наступних матеріальних підстав: ТТН є документом, яку виписує (складає як документ) Замовник не менш як у чотирьох примірниках, отже він і підписує усі примірники. У даному випадку ТТН мав складати Замовник (він же вантажовідправник - ТОВ «ФКТН Агро плюс»), на якій має бути підпис Замовника (печатка необов`язкова, п.11.4 Правил). Дослідження наданих суду ТТН вказує на те, що вони від імені Замовника (позивача) підписані особою, прізвище, посада і повноваження якої не вказано, що підпис такої особи істотно відрізняється від підпису Галушка І.М на договорі від 05.05.2022 № 05/05-22. Після прийняття вантажу усі чотири примірники підписує водій (п.11.5 Правил), а три підписує Вантажоодержувач: перший примірник ТТН (з 2-ма підписами Замовника і водія) залишається у Замовника; другий примірник ТТН (з 3-ма підписами Замовника, водія і Вантажоодержувача) - у вантажоодержувача; третій примірник ТТН (з 4-ма підписами Замовника, водія, Вантажоодержувача і Перевізника) Перевізник надсилає Замовнику, про що мають бути докази; четвертий примірник ТТН (з 4-ма підписами Замовника, водія, Вантажоодержувача і Перевізника) додається до подорожнього листа для оплати водію і залишається у Перевізника. Письмова-паперова ТТН, яка залишається у Перевізника, яким є відповідач і який міг виготовити копію для суду як доказ, має бути з чотирма підписами: Замовника (ТОВ «ФКТН Агро плюс»), водія (прізвища в ТТН), Вантажоодержувача (ТОВ «Костопільський фанерний завод») і Перевізника (ФОП Стужук А.М.) або уповноважених ними осіб (крім водія). Надані ж ТТН (№№39/07 (третя), №38/07 (третя), 30/07 (третя), 09/07 (третя), 69/06 (третя), 71/07 (третя), 57/06 (третя), 25/06 (третя) - фотографічні зображення яких виготовлено з оригіналів документів) містять підписи лише двох осіб (Вантажовідправника і водія), але не містять підписів Ванажоотримувача та Перевізника (ФОП «Стужук А.М). Крім того будь-які докази підписання їх уповноваженою особою позивача не надані. ТТН не містять обсягу і строку (істотних умов) поставки товару, тому кожна окремо не може бути визнана договором. Надані акти здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.86-97) суд першої інстанції вірно відхилив як докази, оскільки вони не підписані позивачем та (тобто одночасно зі складенням) відсутні докази їх направлення як поштою, так і електронною поштою, на що вказує у відзиві відповідач. Так, докази відправлення поштою не перелічені і не надані взагалі, а доказ відправки електронною поштою, яким (як слід здогадуватись суду, оскільки ні позовна заява, ні додатки не містять будь-якої конкретної вказівки на назву, дату документа, його вид, форму, підписання, та існування в оригіналі у відповідача) є роздруковане на папері фотографічне зображення інформації з монітора комп`ютера /скриншоти/ (т.1 а.с.164) суд відхиляє, По-перше, будь-яких доказів тому, що позивач має офіційну адресу електронної пошти, яка вказана у скриншоті, немає. По-друге, надіслання документів на адресу електронної пошти не виключає обов`язку відповідача надсилати саме «документи» (а не електронні тексти), тобто електронні документи у формі електронного файлу, підписаного електронним підписом, доказів чого не надано. По-третє, підписання відповідачем своїм електронним підписом скриншота (фотографічного зображення інформації на моніторі комп`ютера) в підсистемі «Електронний суд» не призводить до створення оригіналу документа, тому такий скриншот не є доказом. Закон визначає певні правила щодо доказів у справі: 1) доказ повинен існувати в натурі як матеріальний об`єкт (ч.2 ст.73, ч.4 ст.74, ст.92 ГПК України - нематеріальний об`єкт не можна «подати», відтворити повторно); 2) до суду подаються оригінали або належним чином засвідчені копії оригіналів (ч.2 ст.91 і ч.2 ст.96 ГПК України), які мають бути пред`явлені суду на його вимогу (ч.6 ст.91 ГПК України і ч.5 ст.96 України); 3) копія може бути виготовлена лише з оригіналу його володільцем (крім засвідчення копії з копії нотаріусом згідно із ст.?76 Закону України «Про нотаріат») (див Правила Діловодства МЮ 1000/5); 4) належною є копія, яка засвідчена особою-володільцем оригіналу і яка містить необхідні реквізити для її засвідчення, зокрема: а) письмові докази, які подаються до суду у паперовій формі, мають відповідати вимогам ст.80, 91 ГПК України і п.2.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 №18; подані суду копії посвідчуються написом «згідно з оригіналом» і зазначенням посади, прізвища, дати та підпису особи, яка має оригінал доказу; б) електронні докази мають відповідати вимогам ст.80, 96 ГПК України і подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом; в) електронні копії паперових доказів мають бути виготовлені з наявного в учасника (заявника) оригіналу доказу. По-четверте, текстова інформація на екрані монітора, фотографічне зображення якої здійснено, не існує у формі матеріального об`єкта - чи електронного документа, чи бази даних чи іншого електронного доказу, який може бути пред`явлений суду в оригіналі. У будь-якому випадку про існування такого електронного доказу відповідачем відповідно до ч.4 ст.96 ГПК України суду не вказано. Також надані позивачем документи про перерахування на користь відповідача коштів, за своїм змістом не мають пов`язаності із ТТН, наданими відповідачем на підтвердження факту надання послуг з перевезення. За таких обставин надані докази безпідставного отримання коштів є більш вірогідними ніж надані відповідачем докази, які судом правомірно було не прийнято до уваги. Отже, судова колегія погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції, що правові підстави для набуття фізичною особою-підприємцем Стужук А.М. коштів ТОВ «ФКТН Агро плюс» відсутні, що є правовою підставою для їх стягнення відповідно до ст.1212 та 1213 ЦК України. В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що твердження скаржника, щодо необґрунтованого та безпідставного задоволення судом вимог позивача на суму 336 319, 00 грн. у зв`язку з відсутністю доказів перерахування позивачем відповідачеві грошових коштів у розмірі 108 000, 00 грн. є безпідставними виходячи з наступних обставин. Так, 14.01.2026 позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог в якому просив суд стягнути з ФОП Стужук А.М. 228 319,00 грн., оскільки за результатами аналізу інформації про рух коштів по рахунках ТОВ «ФКТН Агро Плюс» встановлено перерахування ФОП Стужук А.М. коштів в розмірі 228 319,00 грн. Ухвалою суду від 15.01.2026 прийнято до розгляду заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С. 14.01.2026 № 02-44/23 (вх. Суду № 672/26 від 14.01.2026) про зменшення розміру позовних вимог. При оголошенні 09.02.2026 судом вступної та резолютивної частини рішення, суд проголосив про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнув з Апелянта суму 336 319,00 гривень, що і знайшло своє відображення в повному тексті рішення. Вказані обставини в поданій апеляційній скарзі від 20.05.2026 апелянтом не заперечуються в повному обсязі. Однак, Відповідач не вказав, що відповідно до ухвали Господарського суду Черкаської області від 19.05.2026 судом виправлено описку у резолютивній частині ухваленого у цій справі рішення суду від 09.02.2026, виклавши абз. 2 п. 1 у такій редакції: «Стягнути з фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТН Агро плюс» (вул. Смілянська, буд. 115, кв. 102, м. Черкаси, 18008, ідентифікаційний код 41963147) 228 319, 00 грн. (двісті двадцять вісім тисяч триста дев`ятнадцять гривень) боргу, 2 739, 82 грн. (дві тисячі сімсот тридцять дев`ять гривень 82 копійки) судового збору - разом 231 058, 82 грн. (двісті тридцять одна тисяча п`ятдесят вісім гривень 82 копійки». Відповідно до вимог статті 243 ГПК України:

1. Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

2. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

3. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

4. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки. Отже, судом першої інстанції було допущено описку у резолютивній частині ухваленого у цій справі рішення від 09.02.2026 щодо суми задоволених вимог позивача, та вказана описка виправлена судом відповідною ухвалою від 19.05.2026, а тому твердження апелянта щодо безпідставного та необґрунтованого задоволення вимог позивача на суму 108 000, 00 грн. не відповідають дійсності. Крім того, безпідставними є посилання апелянта на те, що суд першої інстанцї не надав оцінки договору перевезення від 05.05.2022 №05/05-22 та актам здачі-приймання робіт, оскільки з мотивувальної частини рішення вбачається, що суд першої інстанції детально дослідив зазначені документи та навів вичерпні мотиви їх неприйняття як належних і допустимих доказів. При цьому, скаржником в своїй апеляційній скарзі не наведено будь-яких тверджень та не надано будь-яких нових доказів, щоб спростовували обставини які встановлені судом першої інстанції при наданні оцінки вказаним апелянтом доказам та при прийнятті рішення від 09.02.2026 у вказаній справі. Зокрема, апелянт не надав витребуваних оригіналів документів, не підтвердив наявність оригіналів письмових доказів, а подані копії та електронні матеріали викликали обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності та відповідності вимогам процесуального закону. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, встановив їх на підставі належних та допустимих доказів, яким надано належну правову оцінку, а вищенаведені висновки відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права. При цьому скаржником не наведено переконливих аргументів, які б спростовували встановлені судом обставини або свідчили про неправильність його висновків. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2026 у справі № 925/964/24(925/1283/25) підлягає залишенню без змін. Розподіл судових витрат Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Стужук Анни Миколаївни залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2026 у справі № 925/964/24(925/1283/25) залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 925/964/24(925/1283/25) повернути до Господарського суду Черкаської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Полний текст постанови складено та підписано 07.07.2026. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді С.В. Сотніков О.М. Остапенко