Постанова 4807 № 335/4621/23

Дата документу 24.06.2026 Справа № 335/4621/23 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №335/4621/23 Головуючий у 1- інстанції Гашук К.В. Провадження № 22-ц/807/1252/26 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Гончар М.С., Трофимової Д.А. за участю секретаря судового засідання Камалової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Черного Петра Анатолійовича на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2026 року у справі за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Редьки Миколи Валерійовича до ОСОБА_1 , Запорізької міської ради про визнання договору оренди землі недійсним, визнання незаконним та скасування рішення міської ради, повернення земельної ділянки, зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна, скасування реєстрації права власності, ВСТАНОВИЛА: У травні 2023 року Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області звернулась до суду з позовом, який у подальшому уточнено, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Запорізької міської ради про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, визнання договору купівлі-продажу та договору оренди землі недійсними, визнання незаконним та скасування рішення міської ради, повернення земельної ділянки. Прокуратура просила суд: - скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на літній майданчик (павільйон), літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2106759423101, номер запису про право власності 37008292); - визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16.12.2021 № 3139 щодо торгового павільйону, загальною площею 53,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2106759423101), укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений та зареєстрований 16.12.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О. (номер запису про право власності 45719712); - визнати незаконним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 69/110 «Про передачу в оренду гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розташування торгового павільйону»; - визнати недійсним договір оренди землі від 01.12.2021 № 202105000100 на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2525944023060), зареєстрований 03.12.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко З.М.; - зобов`язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради земельну ділянку площею 0,0078 га, вартістю 489091,20 грн, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:05:005:0281; - стягнути кошти, витрачені на сплату судового збору в розмірі 13420 грн. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2024 року позов залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Запорізька обласна прокуратура подала апеляційну скаргу. Постановою Запорізького апеляційного суду від 23.04.2024 року іпеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2024 року в цій справі залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 12.03.2025, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.02.2024 та постанову Запорізького апеляційного суду від 23.04.2024 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 28.04.2025, заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Редька М.В. подано заяву про зміну предмета позову у цій справі, в якій прокурор просить суд: - визнати незаконним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 69/110 «Про передачу в оренду гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розташування торгового павільйону»; - визнати недійсним договір оренди землі від 01.12.2021 № 202105000100128 на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2525944023060), зареєстрований 03.12.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко З.М.; - зобов`язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради земельну ділянку площею 0,0078 га, вартістю 489 091,20 грн., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:05:005:0281; - зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна закінчений будівництвом об`єкт будівлю магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281; - скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 2106759423101, номер запису 45719712) із закриттям розділу 2106759423101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; - стягнути на користь Запорізької обласної прокуратури кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 12 896,80 грн. (т. 6 а.с. 137-149). В обґрунтування позовної заяви, з урахуванням зміни предмета позову, зазначено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 11.04.2012 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № І підвального поверху /літ. А-4/ площею 108,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого розпорядженням міського голови Запорізької міської ради від 25.02.2009 № 228р та зареєстрованого в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 03.03.2009 арх. № 316, в експлуатацію введено кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з літнім майданчиком по АДРЕСА_1 . Будівництво вказаного кафе з літнім майданчиком здійснено на підставі рішення МВК від 26.01.2006 № 33/3. У зазначеному акті вказано, що площа пред`явленого в експлуатацію об`єкта складає 108,9 кв.м. Замовником у вказаному акті зазначено ОСОБА_2 директора ТОВ «ЕЛЬТОН». У подальшому на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЕЛЬТОН» від 11.01.2012 № 1/2012 та акта про проведення розрахунків від 11.01.2012, підписаного ТОВ «ЕЛЬТОН» та ОСОБА_2 , останньому передано об`єкт нерухомості нежитлове приміщення І підвалу літ. А-4, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 108,2 кв.м. та літній майданчик (павільйон), що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв.м. Після цього, 19.06.2020 ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаного технічного паспорту за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться літній майданчик (павільйон) літ. А площею 57,5 кв.м. та замощення І. Призначення приміщення в літньому майданчику (павільйоні) літ. А зазначено торговельний зал площею 53,5 кв.м. Згідно із характеристикою громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що є невід`ємною частиною зазначеного вище технічного паспорту, встановлено, що літній майданчик (павільйон) не має фундаменту, рік спорудження зазначено 2020. Разом з цим, згідно з листом ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 18.01.2022 № 130, інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 не заводилась. Окрім того, відповідно до інформації Запорізької міської ради від 07.12.2021 № 15025/03-20/04, в Департаменті реєстраційних послуг Запорізької міської ради відсутня інформація та розпорядчі документи щодо присвоєння поштової адреси АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 23.06.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелихом В.В. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на літній майданчик (павільйон) площею 53,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2106759423101. Надалі 12.08.2020 ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого за вказаною адресою знаходяться вже торговий павільйон літ. А площею 57,5 кв.м. та замощення І. Призначення приміщення в торговому павільйоні літ. А зазначено торговельний зал площею 53,5 кв.м. Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ЗП101200911783, виданої 11.09.2020 Департаментом Державної архітектурнобудівельної інспекції у Запорізькій області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 15а, проведено реконструкцію торгового павільйону. Враховуючи, що за вказаною адресою здійснювалась реконструкція об`єкта будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані відомості про земельну ділянку, підстави її використання не зазначено. Разом з цим, вивченням технічного паспорту від 12.08.2020 встановлено, що він ідентичний технічному паспорту, виготовленому 19.06.2020 ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації», та не містить відомостей про зміну геометричних розмірів та/або функціонального призначення торгового павільйону літ. А за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, фактично реконструкція у 2020 році зазначеного павільйону не проводилась. У подальшому, 24.09.2020, державним реєстратором виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелихом В.В. внесено зміни до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна із реєстраційним номером 2106759423101, а саме змінено назву об`єкту із літній майданчик (павільйон) на торговий павільйон, чим фактично змінено об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який вже було зареєстровано 23.06.2020, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з інформацією Запорізької міської ради від 07.12.2021 за вих. № 15025/03-20/04, в Департаменті архітектури та містобудування Запорізької міської ради відсутня інформація та розпорядчі документи щодо присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:005:0281). Паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 не реєструвався. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не реєструвались. Отже, за твердженням прокурора, відповідачем ОСОБА_2 фактично без дозвільних документів здійснено будівництво торгового павільйону, який не є капітальною спорудою та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка не була надана відповідачу у власність або у користування для вказаних цілей. Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду заступник керівника Запорізької обласної прокуратури Черний П.А. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просили оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 236 ЦПК України через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосуванням норм матеріального права: ст. ст. 328, 331, 376, 377 ЦК України, ст. ст. 120, 124, 134 Земельного кодексу України, ст. 35 Земельного кодексу УРСР, ст. 26 Закону України «Про оренду землі», ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 2, 3, 5, 10, 17, 24, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», постанови Кабінету Міністрів Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.04.2026 5 України від 25.12.2015 № 1127, якою затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Також судом порушено норми процесуального права: ст. ст. 77, 78, 89 ЦПК України. 21 травня 2026 року від представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечували проти задоволення апеляційної скарги. 22 травня 2026 року від Запорізької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 набула у власність торговий павільйон на законних підставах, а доказів самочинного будівництва об`єкта нерухомості судом не здобуто. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем торгового павільйону, а його реконструкцію виконано на підставі дозвільних документів. У свою чергу, земельна ділянка для розташування торгового павільйону була надана в оренду у відповідності до положень Земельного кодексу України. Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,Відповідно до звернення директора ТОВ «ЕЛЬТОН» до заступника голови Запорізької міської Ради народних депутатів за вих. № 5 від 16.04.1994, товариство просило узгодити облаштування літнього майданчику при кафе «Бомонд». Додатком до цього звернення були: схема розташування літнього майданчика, узгодження міської СЕС на розташування літнього майданчика, узгоджений асортимент блюд (а.с. 87 т.2) Розташування літнього майданчику було узгоджено Запорізькою міською Радою народних депутатів, що підтверджується Розпорядженням від 22 травня 1996 року № 893р, і яким затверджено дислокацію сезонних літніх майданчиків згідно із додатком, в тому числі для ТОВ «ЕЛЬТОН» по вул. Сталеварів, 15 в м. Запоріжжі (а.с.222 т.2). Відповідно до листа № 01-29/401 від 23.07.1996, Орджонікідзевська районна адміністрація не заперечує проти відведення земельної ділянки для облаштування літнього майданчика біля кафе «Бомонд» по вул. Сталеварів, 15 ТОВ «ЕЛЬТОН» (а.с.97 т.2). Відповідно до листа Управління по соціальному та економічному розвитку міста Запоріжжя № 454 від 29.11.1996 ТОВ «ЕЛЬТОН», основним видом діяльності товариства є організація громадського харчування, товариство планує відвести земельну ділянку по вул. Сталеварів, 15 під існуючий літній майданчик, розташований на прилеглій території до кафе «Бомонд», у зв`язку із чим Управління по соціальному та економічному розвитку вважає можливим відведення ТОВ «ЕЛЬТОН» відповідної земельної ділянки під існуючий літній майданчик (а.с.96 т. 2). Згідно Витягу з протоколу засідання колегії при головному архітекторі міста Запоріжжя № 33 від 27.05.1997, було узгоджено матеріали по літньому майданчику та входу в кафе «Бомонд» по вул. Сталеварів, 15 в м. Запоріжжі, для подальшого проектування. Замовник ТОВ «ЕЛЬТОН» (а.с.90 т.2). Відповідно до висновку № 2630 від 02.09.1997 про надання земельної ділянки під будівництво та функціонування літнього майданчика та входу в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по вул. Сталеварів, 15, Головне управління архітектури та містобудування вважало за можливе, за зверненням ТОВ «ЕЛЬТОН», відвести земельну ділянку по АДРЕСА_2 , в тимчасове користування на умовах оренди строком на 3 роки під будівництво та функціонування. Як зазначено у висновку, згідно діючого генплану міста функціональне використання запитуваної земельної ділянки можливе (а.с.91 т. 2). Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 184/17 від 26.03.1998 постановлено, надати в тимчасове користування на умовах оренди, строком на три роки, Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬТОН» земельної ділянки площею 0,0105 га по АДРЕСА_2 для розташування та функціонування літнього майданчика та організації входу до кафе «Бомонд», за разунок земель, які тимчасово вилучаються із користування ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь». Відповідно до п. 5.1 та п. 5.2. цього Рішення, зобов`язано директора ТОВ «ЕЛЬТОН» Федотова О.Є. у місячний строк після прийняття даного рішення укласти з виконавчим комітетом Запорізької міської ради договір про умови використання наданої земельної ділянки та замовити договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди. Після закінчення строку дії договору на право тимчасового користування землею договір продовжити або за вимогою виконавчого комітету Запорізької міської ради в установленому законодавством порядку звільнити земельну ділянку та передати її за належністю у стані, придатному для подальшого використання (а.с.102 т.2). 10.04.1998 між Запорізькою міською радою та ТОВ «ЕЛЬТОН» укладений Договір № 2250/у про умови використання земельної ділянки, наданої в тимчасове користування на умовах оренди, строком на три роки, ТОВ «ЕЛЬТОН» для розташування та функціонування літнього майданчика та організації входу до кафе «Бомонд». Відповідно до п. 3.1 цього Договору, даний договір є невід`ємною частиною рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.03.1998 № 184/17 (а.с.98-99 т.2). 10.04.1998 між Запорізькою міською радою та ТОВ «ЕЛЬТОН» укладений Договір № 2250 про право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно якого, відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 184/17 від 26.03.1998, Запорізька міська рада надає, а ТОВ «ЕЛЬТОН» приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,0105 гектарів, в тому числі інших угідь 0,0105 гектарів згідно з планом землекористування, що додається. Згідно п. 1.2 цього Договору земельна ділянка надається на умовах оренди на 3 роки до 26.03.2001 для розташування та функціонування літнього майданчика та організації входу до кафе «Бомонд». Визначена плата за землю. Договір набуває чинності з моменту його реєстрації. Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 27.05.1998 за № 2250 (а.с. 100-101 т.2). Матеріали справи не містять відомостей про те, що Запорізькою міською радою пред`являлися вимоги до ТОВ «ЕЛЬТОН» про звільнення земельної ділянки та передачу її за належністю у стані, придатному для подальшого використання, як і відсутні дані про невиконання ТОВ «ЕЛЬТОН» договору про умови використання наданої земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки. Згідно із довідкою Запорізького міського управління земельних ресурсів № 375-0 від 30.01.1999 про грошову оцінку 1 кв.м. землі за її місцем розташування та функціональним призначенням, визначено грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 , функціональне використання земельної ділянки літній майданчик, землекористувач ТОВ «ЕЛЬТОН» (а.с.103 т.2). Відповідно до реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам серії БІ № 012000, виданого орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Запорізької обласної державної адміністрації, приміщення І літ. А-4 в цілому будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві колективної власності за ТОВ «ЕЛЬТОН», на підставі договору № 260 купівлі-продажу державного майна шляхом викупу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Лучко Н.Г. від 14.04.2000, за реєстраційним номером

447. Реєстраційне посвідчення записано в реєстрову книгу № 4 за реєстровим номером 768 від 27 квітня 2000 року (а.с.86 т.2). 26.01.2006 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення за № 33/3 «Про прийняття в експлуатацію існуючого кафе «Бомонд» з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 ». Відповідно до п. 3 цього Рішення ТОВ «ЕЛЬТОН» зобов`язано звернутися до Запорізької міської ради щодо оформлення права користування земельною ділянкою після введення існуючого кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 в експлуатацію (а.с. 48 т.1). Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого розпорядженням міського голови Запорізької міської ради від 25.02.2009 № 228р та зареєстрованого в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 03.03.2009 арх. № 316, кафе «Бомонд» з літнім майданчиком по АДРЕСА_1 введено в експлуатацію. Будівництво вказаного кафе з літнім майданчиком здійснено на підставі рішення МВК від 26.01.2006 №33/3. У зазначеному акті вказано, що площа пред`явленого в експлуатацію об`єкта складає 108,9 кв.м. Замовником у вказаному акті зазначено директора ТОВ «ЕЛЬТОН» ОСОБА_2 (а.с.82-85 т.2). На підставі протоколу загальних зборів учасник ТОВ «ЕЛЬТОН» від 11.01.2012 № 1/2012 та акта про проведення розрахунків від 11.01.2012, підписаного ТОВ «ЕЛЬТОН» та ОСОБА_2 , у зв`язку з виходом з товариства останньому з метою виплати вартості частини майна об`єкт нерухомості, передано нежитлове приміщення І підвалу літ. А-4, що знаходиться АДРЕСА_1 , загальною площею 108,2 кв.м. та літній майданчик (павільйон), що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв.м., залишкова балансова вартість якого складає 43 490,40 грн. (а.с.21 т.1). З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 11.04.2012 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № І підвального поверху, літ. А-4, площею 108,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . 19.06.2020 ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на громадський будинок господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Інвентаризаційна справа № б/н. Замовник ОСОБА_2 Експлікація літній майданчик (павільйон), літ. А, призначення приміщення торговельний зал, загальна площа 53,5 кв.м. та замощення І. Характеристика споруди: літній майданчик (павільйон), рік спорудження і реконструкції 2020, фундамент - ні, стіни дерев`яний каркас, покрівля дерево, перекриття дерево, підлога плитка, електрика так, каналізація, сходи, ліфт, газопровід, сміттєпровід, вид опалення ні. Площа основи забудови 57,5 кв.м. Замощення плитка тротуарна (а.с.22 т.1). 23.06.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелихом В.В. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на літній майданчик (павільйон) площею 53,5 кв.м., літ. А, замощення І, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2106759423101 (а.с. 78 т. 2). 29.07.2020 було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ЗП 051200729897, видане Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, назва об`єкта реконструкція торгового павільйону, клас наслідків СС1, вид будівництва реконструкція, спосіб будівництва господарський (будую власними силами), місце розташування об`єкта будівництва: АДРЕСА_1 . Документ на земельну ділянку відсутній, підстава відсутності реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані. Назва об`єкта реконструкція торгового павільйону, вид будівництва реконструкція, тип об`єкта споруда (код ДКБС:1230.2 Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків (а.с.25-26 т.1). Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо реконструкції торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер документу ЗП 101200911783, тип документу: реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта, замовник ОСОБА_2 , підстава

25. Реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення. Терміни будівництва: дата початку будівництва 30.07.2020, дата завершення будівництва 11.08.2020, експлуатація від 11.09.2020. Документ на земельну ділянку відсутній, підстава відсутності реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані. Назва об`єкта реконструкція торгового павільйону, вид будівництва реконструкція, тип об`єкта будівля/споруда (код ДКБС: 1230.2 Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, ТЕП: загальна площа 53,5 кв.м., кількість робочих місць 2, основна площа 53,5 кв.м., пропускна спроможність люд./год.

16. Дата створення документу в Єдиній державній електронній системі будівництва 24.09.2020 (а.с.27 т. 1). Згідно технічного паспорту, виготовленого 12.08.2020 ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації» на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на замовлення ОСОБА_2 зазначена Експлікація літній майданчик (павільйон), літ. А, призначення приміщення торговельний зал, загальна площа 53,5 кв.м. та замощення І. Характеристика споруди: літній майданчик (павільйон), рік спорудження і реконструкції 2020, фундамент - ні, стіни дерев`яний каркас, покрівля дерево, перекриття дерево, підлога плитка, електрика так, каналізація, сходи, ліфт, газопровід, сміттєпровід, вид опалення ні. Площа основи забудови 57,5 кв.м. Замощення плитка тротуарна (а.с.24 т. 1). Згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта, виданої 11.09.2020 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за реєстраційним номером ЗП101200911783, зареєстрованої в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за № ЗП 101200911783 від 11.09.2020р., в період з 30.07.2020 по 11.08.2020 власник майна ОСОБА_2 у господарчий спосіб здійснив реконструкцію об`єкту внаслідок якої присвоєно нову назву споруді «Торговий павільйон» із визначенням коду об`єкту 1230.2 - Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків; - виконані роботи з монтажу та демонтажу перегородок, замінено віконні та дверні блоки, виконано внутрішнє оздоблення об`єкту (п. 7 декларації); - приведено у відповідність адресу об`єкту в порядку пункту 10 тимчасового Порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна, затвердженого ПКМУ від 27 березня 2019 року № 367, адресу об`єкта будівництва присвоєно за вибором замовника будівництва: 69035, м. Запоріжжя, вулиця Сталеварів, будинок 15а (п. 12 декларації); - техніком з інвентаризації нерухомого майна (реєстраційний номер № 1806) ОСОБА_4 , номер кваліфікаційного сертифікату АЕ № 001825 проведено технічну інвентаризацію об`єкта, виготовлено новий технічний паспорт від 12.08.2020, інвентаризаційна справа № б/н (п. 14 декларації); - оновлено огороджувальні конструкції: стіни дерево, покрівля дерево (які відноситься до характеристик об`єкту); - в торговий павільйон встановлено опалення, вид індивідуальних опалювальних установок (зазначено): електричне, чим поліпшено технічні показники об`єкта (п. 14 декларації); - збільшено кількість робочих місць 2 людини, внаслідок чого збільшено пропускну спроможність 16 люд./годину, чим поліпшено економічні показники об`єкта (п. 14 декларації) Вважали закінчений будівництвом об`єкт готовим до експлуатації (а.с. 92-95 т. 2). 24.09.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелихом В.В. внесено зміни до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна із реєстраційним номером 2106759423101, а саме змінено назву об`єкту із літній майданчик (павільйон) на торговий павільйон (а.с. 79 т. 2). 16.03.2021 ОСОБА_2 звернувся до Запорізької міської ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки на праві оренди для розміщення торговельного павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 33 зворот т.1). Рішенням Запорізької міської ради від 11.06.2021 № 102/24 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розташування торгового павільйона», надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення в установленому порядку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 а орієнтовною площею 0,0080 га для розташування торгового павільйону та подальшої передачі її в оренду (а.с. 30 т.1). Рішенням Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 69/110 «Про передачу в оренду гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розташування торгового павільйону», затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 . Встановлено та затверджено межі та розмір земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,0078 га згідно з планом, що додається до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Передано в оренду строком на 19 років гр. ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:005:0281) площею 0,0078 га (житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) по АДРЕСА_2 для розташування торгового павільйону за рахунок земель Запорізької міської ради. Покладено на гр. ОСОБА_2 обов`язок укласти із Запорізькою міською радою договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування у встановленому законодавством порядку (а.с.33 т.1). На виконання зазначеного рішення, між Запорізькою міською радою та гр. ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № 202105000100128 від 01.12.2021, строком до 10.09.2040. Земельна ділянка передавалася разом із торговим павільйоном орендаря, інші об`єкти, що відносяться до нерухомого майна: відсутні (п.п. 4 та 5 Договору) (а.с. 34-35 т.1). Відповідно до акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), були визначені межі земельної ділянки в натурі ОСОБА_2 15.09.2021, та відповідно акту приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 01.12.2021 № 202105000100128 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку за кадастровим номером № 2310100000:05:005:0281, загальною площею 0,0078 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка знаходиться у стані придатному для розташування торгового павільйону, на земельній ділянці знаходить торговий павільйон орендаря (а.с.36-37, т.1). Також було складено план земельної ділянки, яка передається в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , та кадастровий план земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37 т.1). Вказаний договір оренди 03.12.2021 зареєстровано державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко З.М. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2525944023060 (а.с. 18 т. 1). ОСОБА_2 було замовлено Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером2310100000:05:005:0281, загальною площею 0,0078 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в Держгеокадастрі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та станом на 11.11.2021 нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складала 489091,20 грн. (а.с.68 т.1). Відповідно до листа Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 27.10.2021 за вих. № 52-7186 вих-21, прокуратура звернулася до Міністерства юстиції України та ініціювала питання про проведення камеральної перевірки дотримання державним реєстратором виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелихом В.В. порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на літній майданчик (павільйон) та в подальшому на торговий павільйон, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 43-44 т.1). Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2021 № 4646/5 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелиха Віталія Віталійовича» та акту комісії від 22.12.2021, складеного за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелиха В.В., щодо розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 23.06.2020 № 40135732, поданої гр. ОСОБА_2 , рекомендовано анулювати доступ державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, через те, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав заявником не подано, а державним реєстратором не витребувано документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність заявнику та справжність підписів на Акті розрахунку не засвідчено відповідно до Закону України «Про нотаріат». Крім того, подані документи мають суперечності щодо типу об`єкту та його адреси (а.с.31-32 т.1). 16.12.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О. та зареєстровано в реєстрі №3139, відповідно до якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме торговий павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв.м. (а.с.38 т.1). У зв`язку з державною реєстрацією цього договору купівлі-продажу від 16.12.2021, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно змінено орендаря земельної ділянки із ОСОБА_2 на ОСОБА_1 (а.с. 18 т. 1). Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, за зверненням ОСОБА_1 , за реєстраційним номером 05-04/Д-0085 від 26.01.2022 зареєстрував містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва щодо реконструкції торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під магазин. Згідно наказу Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 26.01.2022 за № 31р затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва щодо реконструкції торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під магазин (а.с. 223-227 т.2). 15.02.2022 на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, за зверненням ОСОБА_1 , Державною інспекцією архітектури та містобудування України зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт ІУ051220215454 «Реконструкція торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під магазин» (а.с. 153-156 т. 6). 11.07.2024 ФОП ОСОБА_5 видано технічний паспорт ОСОБА_1 на будівлю громадського призначення, магазин за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, загальна площа приміщень 69,7 кв.м., складається з: торгової зали площею 28,3 кв.м., санвузла площею 2,0 кв.м., торгової зали площею 16,8 кв.м., санвузла площею 2,0 кв.м., торгової зали площею 20,6 кв.м. початок будівництва об`єкта 15.02.2022, дата завершення будівництва 02.07.2024 (а.с. 157-165 т. 6). 25.07.2024 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Запорізької міської ради зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який збудований внаслідок реконструкції торгового павільйону, початок будівництва об`єкта 15.02.2022, дата завершення будівництва 02.07.2024. Строк введення об`єкта в експлуатацію 25.07.2024, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 166-170 т. 6). До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 16.09.2024 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О. були внесені зміни щодо об`єкта нерухомого майна - торгового павільйону, загальною площею 53,5 кв.м, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , в частині визначення об`єкту нерухомого майна з торгового павільйону на будівлю, та в частині його площі з 53,5 кв.м. на 69,7 кв.м. Вказані зміни внесені на підставі технічного паспорту будівлі громадського призначення серії та номер ТІ01:7631-4573-7024-5041, який виданий 11.07.2024 ФОП ОСОБА_5 , (а.с. 184-185 т. 6). На лист Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 27.10.2021 за вих. № 52-7185 вих-21, районна адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради надала відповідь від 19.01.2022 № 01-10/83 про те, що станом на 19.01.2022 інформації щодо видачі паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_2 від департаменту архітектури та містобудування міської ради до районної адміністрації не надходило і договір між власником споруди та районною адміністрацією на її розміщення не укладався (а.с. 40 т.1). Листом від 27.10.2021 за вих. № 52-7184 вих-21 Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя звернулася до Вознесенівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області та отримала відповідь відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 08.11.2021 № 68769/6/08-01-24-С, про те, що станом на 08.11.2021, згідно бази інформаційної системи «Податковий блок», ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) не значиться на обліку як платник плати за землю за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація щодо сплати за землю відсутня (а.с. 41-42 т.1). На лист Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 27.10.2021 за вих. № 52-7182 вих-21, виконавчий комітет Запорізької міської ради надав відповідь листом від 07.12.2021 за ви № 15025/03-20/04 про те, що за даними містобудівного кадастру інформація про затвердження та реєстрацію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня. Виконавчі органи місцевого самоврядування не мають в розпорядженні дозвільних документів на будівництво, відповідно не володіють інформацією відносно них. Щодо присвоєння адрес як новоствореним об`єктам, так і вже існуючим, то така інформація знаходиться в районних адміністраціях Запорізької міської ради. Також, за результатами наданої прокурором інформації вважали, що відсутні правові підстави для скасування рішення Запорізької міської ради про передачу земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:05:005:0281 та знесення розташованого на ній об`єкта будівництва. У випадку встановлення протилежного, Запорізька міська рада буде самостійно вирішувати питання щодо вжиття цивільно-правових заходів (а.с. 45-47 т.1). На лист Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 12.01.2022 за вих. № 52-236 вих-22 ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» надало відповідь від 18.01.2022 № 130, про те, що інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 відсутня (не заводилася) (а.с. 49 т.1). На лист Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 12.01.2022 за вих. № 52-237 вих-22 виконавчий комітет Запорізької міської ради надав відповідь від 18.02.2022 за вих. № 00607/03-20/05 з додатком, про те, що при погодженні та затверджені документації із землеустрою будь-яких обстежень не проводилося, оскільки вони не передбачені діючим законодавством. Додаткові угоди до договору оренди землі гр. ОСОБА_2 від 01.12.2021 № 2021050001001 щодо зміни сторони не укладались. Після опрацювання листа прокурора Запорізькою міською радою, за наявності для того правових підстав, буде самостійно здійснюватися захист інтересів держави. В додатку зазначено про результати розгляду звернення Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради заяви про передачу в оренду земельної ділянки від 22.03.2021 № Ф-0439/03-08, відповідно до яких обстеження земельної ділянки не проводилося, земельна ділянка знаходиться в зоні Г-1-1 громадсько-ділова зона загальноміського значення, вид використання її відповідає чинній містобудівній документації та має обмеження містобудівного характеру, які повинні бути враховані при складанні документації із землеустрою. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надавалась (а.с. 50-52 т.1). Державною інспекцією архітектури та містобудування України, на лист Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 12.01.2022 за вих. № 52-235 вих-22, надано відповідь від 15.02.2022 № 1545-22 про те, що на час звернення з листом відсутні будь-які підстави для проведення Департаментом позапланової перевірки на об`єкті будівництва, прийнятого в експлуатацію (а.с. 53-55 т.1). На лист Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 03.06.2022 за вих. № 52-2735 вих-22, виконавчим комітетом Запорізької міської ради надана відповідь від 15.07.20 № 05138/03-20/04 про те, що 28.12.2021 за вих. № 18443/03-32/03 Запорізькою міською радою отримано від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець О.О. повідомлення № 984/01-16 від 16.12.2021 про зміну орендаря, на виконання вимог статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно з зазначеним повідомленням, у зв`язку з посвідченням договору купівлі-продажу від 16.12.2021 за реєстровим № 3139, приватним нотаріусом була проведена державна реєстрація переходу іншого речового права на земельну ділянку площею 0,0078 га, з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, яка перебуває в оренді згідно договору оренди землі № 202105000100128 від 01.12.2021, за яким орендодавцем виступає Запорізька міська рада (а.с. 56-57 т.1). ГУ ДПС у Запорізькій області, на запит Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 03.06.2022 за вих. № 52-2734 вих-22, надано відповідь від 14.06.2022 № 4982/5/08-01-24-С про те, що як гр. ОСОБА_2 , так і гр. ОСОБА_1 сплачувалася орендна плата (а.с. 57 на звороті, 58 т.1). На лист Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 16.11.2022 за вих. № 52-8106 вих-22 виконавчим комітетом Запорізької міської ради надана відповідь від 21.12.2022 № 11961/03-20/02 про те, що у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Відповідні акти реагування були відсутніми, тому Запорізька міська рада не вбачала підстав для скасування свого рішення про передачу земельної ділянки кадастровий номер2310100000:05:005:0281, яка перебуває в оренді згідно договору оренди землі № 202105000100128 від 01.12.2021, та знесення розташованого на ній об`єкта будівництва (а.с. 59-61 т.1). Відповідно до Витягу з ЄРДР, 14.09.2022 прокурором були внесені відомості щодо кримінального провадження за № 42022082010000186 за правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 362 КК України щодо дій державного реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області при прийнятті рішень від 23.06.2020 та 24.09.2020. Згідно протоколу огляду земельної ділянки від 25.11.2022, складеного у межах кримінального провадження № 42022082010000186 від 14.09.2022, за яким СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області здійснює досудове розслідування, встановлено, що на обстежуваній земельній ділянці розташована лінійна споруда із бутового каменю (надземна частина) із середньою висотою 0,45 м, товщиною 0,35 м та 0,5 м. Візуальним обстеженням встановлено, що у куті з права земельної ділянки зі сторони житлового будинку АДРЕСА_2 існує перепад ґрунту та візуально можливо встановити наявність заглибленої підземної частини споруди із цегли. Крім того, встановлено, що торговий павільйон Літ. А та замощення І загальною площею 53,5 кв.м. відсутній (а.с. 61 на звороті, 62-67, 70-71, т.1). При цьому, відомостей про те, що у зазначеному кримінальному провадженні було постановлено будь-яке рішення позивачем не надано. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. У пункті 3.4 вказаного Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Одним з проявів верховенства права, - підкреслюється у підпункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, - є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються. З огляду на приписи та правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб. Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року). У справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії"). ЄСПЛ зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03). Згідно зі сталою практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд. ЄСПЛ розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб`єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону. Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (статті 140 Конституції України). Відповідно до статті 2 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави. Згідно із частиною 1 статті 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів. Положення статті 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю (ч. 1 ст. 83 ЗК України). До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі ст.ст. 12, 83, 122 ЗК України, ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України. Враховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Запорізька міська рада як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території м. Запоріжжя, суб`єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Запоріжжя, та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі. Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них. До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п. «в» ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 122 ЗК України). Рішення зазначених органів приймається на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) (ч. 1 ст. 123 ЗК України). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 124 ЗК України). Частиною 2 ст. 134 ЗК України передбачено, що не підлягають передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелихом В.В. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на літній майданчик (павільйон) площею 53,5 кв.м., літ. А, замощення І, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2106759423101 У подальшому ОСОБА_2 , на підставі дозвільних документів, здійснив реконструкцію літнього майданчику (павільйон), внаслідок чого об`єкту присвоєно нову назву споруди «Торговий павільйон», що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, виданої 11.09.2020 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за реєстраційним номером ЗП101200911783, зареєстрованої в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за № ЗП 101200911783 від 11.09.2020р. 24.09.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелихом В.В. внесено зміни до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна із реєстраційним номером 2106759423101, а саме змінено назву об`єкту із літній майданчик (павільйон) на торговий павільйон. У подальшому, 16.03.2021 ОСОБА_2 звернувся до Запорізької міської ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки на праві оренди для розміщення торговельного павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Запорізької міської ради від 11.06.2021 № 102/24 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розташування торгового павільйону», надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення в установленому порядку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 а орієнтовною площею 0,0080 га для розташування торгового павільйону та подальшої передачі її в оренду. Рішенням Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 69/110 «Про передачу в оренду гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розташування торгового павільйону», затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 . Встановлено та затверджено межі та розмір земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,0078 га згідно з планом, що додається до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Передано в оренду строком на 19 років гр. ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:005:0281) площею 0,0078 га (житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) по АДРЕСА_2 для розташування торгового павільйону за рахунок земель Запорізької міської ради. Покладено на гр. ОСОБА_2 обов`язок укласти із Запорізькою міською радою договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування у встановленому законодавством порядку. Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Підпунктом 6 пункту 2 частини 1 статті 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки. Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. На виконання рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 69/110 «Про передачу в оренду гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розташування торгового павільйону», між Запорізькою міською радою та гр. ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № 202105000100128 від 01.12.2021, строком до 10.09.2040. Земельна ділянка передавалася разом із торговим павільйоном орендаря. У подальшому, торговий павільйон, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, по АДРЕСА_1 було відчужено шляхом укладання договору купівлі-продажу від 16.12.2021 № 3139, укладеного між гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 (номер запису про право власності 45719712). Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2023, 03.12.2021 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради внесено відомості щодо реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 04053915) на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, площею 0,0078 га, (підстава: ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» серія та номер: 5245-VI від 06.09.2012) із зазначенням орендаря вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 (документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі № 202105000100128 від 01.12.2021; реєстрація змін до іншого речового права: договір купівлі-продажу від 16.12.2021 серія та номер 3139; опис змін: відомості про суб`єкта іншого речового права: ОСОБА_2 . За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що під час ухвалення рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 69/110 «Про передачу в оренду гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 , для розташування торгового павільйону», для розташування торгового павільйону, який розташований на вказаній земельній ділянці та належав ОСОБА_2 , органом місцевого самоврядування не допущено порушень процесуального та/або матеріального права. Саме ж рішення виконано шляхом відведення земельної ділянки та її передачі в оренду ОСОБА_2 на підставі укладеного договору оренди. Суд першої інстнції також акцентував увагу, що прийняттю оспорюваного позивачем рішення Запорізької міської ради передувало рішення органу місцевого самоврядування, а саме, рішення Запорізької міської ради від 11.06.2021 № 102/24 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розташування торгового павільйону», яке під сумнів позивачем не ставиться, і ним не оспорюється. Підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч. 15 ст. 123 ЗК України). Відтак, за відсутності законних підстав для відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 , Запорізька міська рада, в силу своїх повноважень, зобов`язана була прийняти рішення про передачу в оренду гр. ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 , для розташування торгового павільйону. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 69/110, та, відповідно, для визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2021 № 202105000100128, який було укладено на виконання вказаного рішення Запорізької міської ради, та зобов`язання ОСОБА_1 повернути Запорізькій міській раді спірну земельну ділянку. Також необхідно зазначити, що відповідно до положень статті 377 ЦК України, статті 120 ЗК України діє принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)). Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)). Доводи скаржника про те, що право власності на нерухоме майно - літній майданчик (павільйон) за ОСОБА_2 було зареєстровано з порушенням вимог чинного законодавства, посилаючись на акт комісії від 22.12.2021, складений за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелиха В.В., колегія суддів оцінює критично, оскільки за результатами вказаної перевірки, право власності ОСОБА_2 на торговий павільйон не перестало існувати, і воно не було скасоване, в акті вказаної перевірки лише зазначено про недоліки у діяльності державного реєстратора Пелиха В.В., за що йому було анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Щодо позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна закінчений будівництвом об`єкт будівлю магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказаний об`єкт нерухомого майна, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно зі статтею 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Порядок набуття права власності на новозбудовану річ (нерухоме майно) регулюється законодавством про містобудівну діяльність та відповідними державними будівельними нормами. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України). Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (частина 1 статті 182 ЦК України). При цьому згідно з висновками Верховного Суду державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанова Верховного Суду у справі № 910/19726/17 від 20 вересня 2018 року, постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/2791/13 від 07 квітня 2020 року та у справі № 680/214/16-ц від 23 червня 2020 року. Позовні вимоги про знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна закінченого будівництвом об`єкту будівлі магазину, за адресою: АДРЕСА_1 , пред`явлені до ОСОБА_1 , з посиланням на те, що вказаний об`єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 набула право власності на нерухоме майно, а саме торговий павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв.м., на підставі укладеного 16.12.2021 між нею та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О. та зареєстровано в реєстрі №3139 У зв`язку з державною реєстрацією цього договору купівлі-продажу від 16.12.2021, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно змінено орендаря земельної ділянки, на якій розташовано вказаний об`єкт нерухомого майна з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . Тобто ОСОБА_1 набула прав орендаря земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна, який належить їй на праві власності. У подальшому, за зверненням ОСОБА_1 . Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради, зареєстровано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва щодо реконструкції торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під магазин. 15.02.2022 Державною інспекцією архітектури та містобудування України зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт ІУ051220215454 «Реконструкція торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під магазин. 11.07.2024 ФОП ОСОБА_5 видано технічний паспорт ОСОБА_1 на будівлю громадського призначення, магазин, за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, яка перебувала у законному користуванні ОСОБА_1 .. 25.07.2024 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Запорізької міської ради зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який збудований внаслідок реконструкції торгового павільйону, початок будівництва об`єкта 15.02.2022, дата завершення будівництва 02.07.2024. Строк введення об`єкта в експлуатацію 25.07.2024, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На технічного паспорту будівлі громадського призначення серії та номер ТІ01: НОМЕР_3 , який виданий 11.07.2024 ФОП ОСОБА_5 , до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 16.09.2024 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О. були внесені зміни щодо об`єкта нерухомого майна - торгового павільйону, загальною площею 53,5 кв.м, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , в частині визначення об`єкту нерухомого майна з торгового павільйону на будівлю, та в частині його площі з 53,5 кв.м. на 69,7 кв.м. Безпідставними доводи прокурора про те, що збудований ОСОБА_1 внаслідок реконструкції торгового павільйону об`єкт нерухомого майна магазин, має ознаки самочинного будівництва, оскільки він розташований на земельній ділянці, яка перебувала у законному користуванні ОСОБА_1 , на підставі дозвільних документів. Посилання прокурора на те, що торгівельний павільйон, який перебував у власності ОСОБА_2 до його продажу ОСОБА_1 , є самочинно збудованим майном, на думку суду, є безпідставними, оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами. Відтак доводи прокурора, що у ОСОБА_2 станом на 2020 рік, а саме на час здійснення будівництва літнього майданчику (павільйону), були відсутні відповідні правовстановлювальні документи на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:005:0281, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а тому торговий павільйон, що складається із будівлі торгового павільйону літ. А та замощення І, загальною площею 53,5 кв.м, є об`єктом самочинного будівництва, право власності на який набуто з порушенням діючого законодавства, у подальшому під виглядом реконструкції неіснуючого торгового павільйону загальною площею 53,5 кв.м ОСОБА_1 фактично здійснено нове будівництво будівлі магазину площею 69,7 кв.м., яке має ознаки самочинного будівництва, оскільки він збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети не знайшли свого підтвердження. Окрім цього, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який було у подальшому реконструйовано у магазин на підставі дозвільних документів, які видані державними органами. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція)). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168). Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право: Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування передбачуваними. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)). Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 виснувала, що для розкриття критерію пропорційності велике значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства. На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 46.1)). Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). В цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16). Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 набула право власності на магазин, відносно якого прокурор ставить питання про знесення, у встановленому законом порядку, внаслідок реконструкції торгівельного павільйону, який вона придбала у ОСОБА_2 . На момент набуття, на підставі договору купівлі-продажу, права власності на торгівельний павільйон, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, він був зареєстрований за продавцем. Таким чином, під час набуття права власності на торговий павільйон та права оренди та користування земельною ділянкою, на якій він був розміщений, відповідач ОСОБА_1 , покладаючись на достовірність відомостей державного реєстру та процедуру нотаріального посвідчення договору, діючи на підставі чинних рішень позивача як органу місцевого самоврядування, який у прийнятих рішеннях висловив волевиявлення на збереження об`єкта нерухомості, який на праві власності належав ОСОБА_2 , та укладеного з ним на підставі таких рішень договору на правомірне користування земельною ділянкою, діяв у межах правомірних очікувань та принципу належного самоврядування. Згідно з вимогами ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик наслідків, пов`язаних із ненаданням доказів. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. У постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків. Скаржником, ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі, не доведено що відповідач ОСОБА_1 у даних правовідносинах діяла недобросовісно. З огляду на вищенаведене, а саме, те, що ОСОБА_1 як набувач торгового павільйону, за нотаріально-посвідченим оплатним договором, мала покладатися на достовірність відомостей державного реєстру речових прав щодо наявності права власності у продавця, на саму процедуру нотаріального посвідчення, на законність передачі земельної ділянки, на якій ця будівля розташована, в оренду, а тому, проявивши розумну обачливість, не повинна була мати сумнівів у правомірності набуття права власності на будівлю та права оренди на земельну ділянку. Разом з цим, добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (див. пункт 6.53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02..112021 у справі №925/1351/19, постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суддів від 28 .06.2023 року у справі № 755/2957/20). Враховуючи вищевикладене колегія суддів повною мірою погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні законні підстави і для задоволення позовних вимог прокурора про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою АДРЕСА_1 магазин, та про скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно. Твердження апеляційної скарги що спірні правовідносини становлять суспільний інтерес у забезпеченні захисту об`єктів культурної спадщини м. Запоріжжя, а саме недопущення хаотичної забудови центральної частини міста Запоріжжя у межах історичного ареалу №3 «Соціалістичне Запоріжжя», колегія суддів оцінює критично, оскільки відсутні будь-які докази порушення відповідачкою Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про регулювання містобудівної діяльності». Безпідставними є посилання апеляційної скарги на судову практику Верховного Суду, оскільки висновки у зазначених справах, і у справі, яка переглядається, як і встановлені фактичні обставини, є різними, у кожній із цих справ суди виходили з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на неналежну оцінку судом доказів по справі, оскільки, відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. А не зазначення в мотивувальній частині рішення мотивів, з яких суд бере до уваги або відхиляє докази, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, не може бути підставою для скасування чи зміни рішення суду, якщо справа вирішена по суті правильно. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до самостійного тлумачення норм чинного законодавства, переоцінки доказів та повторенні доводів позовної заяви, що спростовані судом першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, вважає, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, законними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи. Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Отже, апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом першої інстанції при вирішенні позовних вимог допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставами для його скасування, тому апеляційну скаргу у відповідності до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). В контексті вказаної практики колегія суддів вважає обґрунтування цієї постанови достатнім. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Черного Петра Анатолійовича залишити без задоволення. Рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 06 липня 2026 року. Головуючий Судді: