Постанова 4851 № 520/30140/25

Головуючий І інстанції: Бідонько А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2026 р. Справа № 520/30140/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Чернігівщини" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026, по справі № 520/30140/25 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Чернігівщини" про стягнення штрафу, ВСТАНОВИВ: Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області звернулося до суду із позовом, у якому просило стягнути з ТОВ «ФАРМАЦІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ» в дохід державного бюджету (ГУК у Черніг. обл/тг м. Чернігів/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA288999980313000106000025739) штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «ФАРМАЦІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ» в дохід державного бюджету (ГУК у Черніг. обл/тг м. Чернігів/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA288999980313000106000025739) штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, крім іншого, посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду із адміністративним позовом. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, відповідно до наказу «Про проведення позапланової перевірки» від 25.03.2025 №91-п, направлення на проведення перевірки від 25.03.2025 №91-п/91, Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області здійснило позапланову перевірку з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАЦІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ» за адресою: проспект Перемоги, 114, м. Чернігів. У ході проведення перевірки уповноваженій особі ТОВ «ФАРМАЦІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ» посадовою особою відповідача вручено вимогу щодо надання інформації та копій документів необхідних для здійснення позапланової перевірки. На виконання вимоги Головного управління відповідачем 31.03.2025 було надано перелік документів, але без надання прибуткових накладних, фіскальних чеків РРО ПРРО на лікарські засоби, на які запроваджено державне регулювання цін та які були реалізовані. За результатами перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби у Чернігівській області складено акт за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 09.04.2025 №17, яким зафіксовано наявність порушень вимог законодавства, а саме абз. 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що виразилось у ненаданні інформації на вимогу контролюючого органу. 16.04.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Чернігівській області розглянуто матеріали, що стосуються порушення ТОВ «ФАРМАЦІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ» вимог абз. 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: створення перешкоди невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) уповноваженою особою суб`єкта господарювання, прийнято рішення №10 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення, яким відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 18 та п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосовано до відповідача штраф у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. У зв`язку з несплатою ТОВ «ФАРМАЦІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ» суми штрафу на загальну суму 34000,00 грн., позивач звернувся до суду із позовом про стягнення у судовому порядку. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що несплата суб`єктом господарювання адміністративно-господарської санкції є підставою для стягнення її у судовому порядку. Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. За правилами ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом. Пунктом 5 ч. 5 ст. 46 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом. Так, Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, встановлено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади. Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, прямо передбачених Конституцією та законами України. Відповідно до п. п. 1, 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику, зокрема, у сферах здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів та дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. При цьому, право на звернення до суду уповноваженого органу в сфері ціноутворення визначене п. 8 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», відповідно до якого уповноважені органи мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. У даній справі Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області звернулося до суду з позовом про стягнення в дохід Державного бюджету адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення у розмірі 34000 грн. згідно з рішенням про застосування санкцій від 16.04.2025 №

10. Разом з тим, для категорії справ за зверненням суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом до суб`єкта господарювання про стягнення несплачених у добровільному порядку сум штрафних санкції визначений спеціальний порядок. Так, за загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Водночас, абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку. При цьому, у ч. 3 ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» враховано право суб`єкта господарювання на оскарження дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб і при буквальному тлумаченні вказаної норми вбачається, що у разі реалізації суб`єктом господарювання вказаного права на оскарження, обчислення строку на звернення до суду суб`єктом владних повноважень відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі в судовому або адміністративному порядку. У випадку скасування цієї штрафної санкції в адміністративному або судовому порядку, сума штрафу взагалі не повинна стягуватися з суб`єкта господарювання. Якщо суб`єкт владних повноважень буде звертатись до суду з позовом про стягнення несплаченої господарюючим суб`єктом суми штрафної санкції після закінчення 15-ти денного строку на добровільне виконання судового рішення за умови оскарження розпорядчого документа, судова справа про стягнення не зможе бути розглянута до вирішення питання про законність або незаконність дій органу державного контролю (нагляду) або його посадових осіб при накладенні штрафної санкції, оскільки частина третя статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» висуває вимогу про те, що для стягнення штрафної санкції у судовому порядку така санкція не має бути скасована. Верховний Суд також зауважив, що з метою процесуальної економії та враховуючи законодавче виключення із загального правила, наведене у ч. 3 ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яке направлене на реалізацію права суб`єкта господарювання на оскарження в установленому законом порядку неправомірних дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, перебіг тримісячного строку звернення Головного управління Держпродспоживслужби до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням указаного органу, оскарженого в судовому порядку, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили. На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що перебіг тримісячного строку звернення Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою вказаного органу, починається після спливу 15-денного строку, встановленого для добровільного виконання рішення, або з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення в судовому порядку, яке набрало законної сили. Наведені висновки щодо застосування положень ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідають позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 10.11.2023 у справі № 640/11240/21, від 23.02.2024 у справі № 320/8536/21. Так, у постанові від 23.02.2024 у справі № 320/8536/21 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до вимог частини третьої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у сукупності з частиною другою статті 122 КАС України для задоволення позову контролюючого органу про стягнення із суб`єкта господарювання штрафної санкції, накладеної на підставі розпорядчого акта відповідного органу, у судовому порядку одночасно мають бути виконані три умови: 1) несплата суб`єктом господарювання штрафної санкції, накладеної контролюючим органом, у добровільному порядку протягом 15 днів з дня одержання суб`єктом розпорядчого акта, на підставі якого ця санкція накладена; 2) відсутність на момент ухвалення судового рішення про стягнення із суб`єкта господарювання штрафної санкції відкритих судових проваджень за позовом цього суб`єкта про оскарження розпорядчого акта, на підставі якого застосовано штрафну санкцію, та відсутність судових рішень, які набрали законної сили, про визнання протиправним відповідного розпорядчого акта; за наявності відкритих судових проваджень, суд, який розглядає справу про стягнення штрафної санкції, вирішує питання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду в справі щодо оскарження розпорядчого акта; 3) звернення контролюючого органу до суду у межах тримісячного строку з моменту виникнення у нього права на таке звернення (у даному випадку - з моменту закінчення 15-денного строку на добровільне виконання розпорядчого акта про застосування штрафної санкції або, у разі оскарження останнього до суду, - з моменту закінчення 15-денного строку після набрання законної сили судовим рішенням, яким відповідний розпорядчий акт визнано правомірним). Із матеріалів справи встановлено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області звернулося до суду з позовом про стягнення в дохід Державного бюджету адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення у розмірі 34000 грн. згідно з рішенням про застосування санкцій від 16.04.2025 №

10. При цьому, рішення про застосування санкцій від 16.04.2025 № 10 було отримано ТОВ «ФАРМАЦІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ» 21.04.2025, що підтверджується відомостями відстеження статусу поштового відправлення на сайті АТ «Укрпошта» та не заперечується сторонами по справі. Судовим розглядом встановлено, що на момент розгляду справи зазначене рішення відповідачем не оскаржено у судовому порядку та в добровільному порядку штраф не сплачений, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом. Разом з тим, враховуючи дату отримання суб`єктом господарювання рішення про застосування санкцій від 16.04.2025 № 10 21.04.2025, 15-денний строк, встановлений ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», сплив 06.05.2025. Отже, беручи до уваги положення ч. 5 ст. 122 КАС України, відлік строку звернення до суду з цим позовом розпочався 07.05.2025 та мав би сплинути 07.08.2025. При цьому, до суду із даним адміністративним позовом щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій позивач звернувся 11.11.2025 (дата подання поштового відправлення до відділення поштового зв`язку), тобто з пропущенням строку звернення, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України. У ході судового розгляду справи з метою з`ясування питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, зокрема наявності поважних причин його пропуску, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 було запропоновано Головному управлінню Держпродспоживслужби в Чернігівській області подати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів. На виконання вимог зазначеної ухвали до суду надійшла заява Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, у якій зазначено, що 03.07.2025 в межах тримісячного строку позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення штрафу з ТОВ «ФАРМАЦІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ». Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №520/18329/25 позовну заяву було повернуто з підстав її подання до закінчення строку звернення до адміністративного суду, визначеного ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки шестимісячний строк звернення позивача до суду із даним позовом спливає лише 21.10.2025. Отже, на думку Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, звернення до суду із даним позовом позивачем здійснено у межах встановленого процесуальним законодавством та підтвердженого ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі № 520/18329/25 строку. Таким чином, виходячи зі змісту заяви, позивач не вважав, що строк звернення до суду пропущений, з огляду на що будь-яких причин його пропуску не повідомив, вимог щодо його поновлення у наданій заяві не виклав. Втім, наведені позивачем обґрунтування колегія суддів вважає безпідставними, оскільки помилкове тлумачення судом положень процесуального законодавства не змінює норми закону щодо правил обчислення строків звернення до суду. Крім того, посилання позивача на вказані обставини, не є підставою для поновлення пропущеного строку при повторному зверненні, оскільки з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/18329/25 шестимісячний строк звернення до суду із позовом щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій сплив 07.11.2025, натомість до суду із даним позовом позивач звернувся 11.11.2025 (дата подання поштового відправлення до відділення поштового зв`язку). Отже, звернення позивача до суду із цим позовом здійснене також поза межами процесуального строку, передбаченого для даних спорів за висновками Харківського окружного адміністративного суду, викладеними в ухвалі про повернення позовної заяви від 14.07.2025 у справі № 520/18329/25. Враховуючи викладене, наведені позивачем обґрунтування не свідчать про наявні об`єктивно непереборні та такі, що перешкоджали позивачу звернутись за судовим захистом свого порушеного права в межах визначеного ст. 122 КАС України строку для звернення до суду із даним позовом, обставини. Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку. Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення позовних вимог. Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав до поновлення строку на звернення до суду із даним позовом, з огляду на що клопотання позивача не підлягає задоволенню. Таким чином, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про можливість розгляду даної справи по суті, та вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню з залишенням позовної заяви без розгляду. Керуючись ст. ст. 240, 243, 250, 311, 315, 319, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про поновлення строку звернення до суду із даним позовом - відмовити. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Чернігівщини" - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 по справі № 520/30140/25 - скасувати. Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Чернігівщини" про стягнення штрафу - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов