Ухвала ККС ВС № 638/22099/24

УХВАЛА 06 липня 2026 року м. Київ справа № 638/22099/24 провадження № 51-2635 ск 26 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 , встановив: Засуджений ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, зі змісту якої не вбачається, які судові рішення він просить переглянути в касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху із наданням терміну для усунення недоліків, з огляду на таке. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК, у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції. Однак скаржник, всупереч вимогам ч. 3 ст. 33 КПК, якою передбачено, що кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, звернувся з касаційною скаргою, яку адресував Касаційному суду України. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. З касаційної скарги вбачається, що засуджений взагалі не наводить обґрунтування незаконності чи необґрунтованості оскаржуваного судового рішення з огляду на положення статей 412-414 вказаного Кодексу. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції. Такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Однак, всупереч наведеним положенням закону, вимога ОСОБА_4 до суду касаційної інстанції щодо того, яке рішення має ухвалити суд за наслідками розгляду його касаційної скарги, не сформульована. Також, в порушення положень ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано копію судового рішення, яке оскаржується. Вказане порушення не є формальним, оскільки відсутність копії оскаржуваної ухвали місцевого суду, а також ухвали суду апеляційної інстанції, постановленої за наслідками перегляду ухвали місцевого суду, позбавляє суд касаційної інстанції можливості вирішити питання чи є оскаржувані судові рішення предметом розгляду суду касаційної інстанції (ст. 424 КПК), чи дотримано строки звернення з касаційною скаргою (ст. 426 КПК), а також чи в повній мірі дотримано вимоги до касаційної скарги (ст. 427 КПК). Вказані недоліки скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши касатору строк для усунення недоліків. Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі, відповідно до приписів ч. 2 ст. 35 КПК особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів). Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. Водночас Суд роз`яснює, що для складання та подання касаційної скарги засуджений може скористатись правничою допомогою. У разі недостатності коштів засуджений може скористатися безоплатною правничою допомогою, звернувшись через адміністрацію установи виконання покарань до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху і встановити п`ятнадцятиденнийстрок із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків. У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3