Ухвала КГС ВС № 910/7975/21

УХВАЛА 06 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/7975/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В., розглянувши матеріали касаційних скарг Кабінету Міністрів України, Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпроект", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Фонд державного майна України, 2) Кабінет Міністрів України, 3) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання недійсним договору, ВСТАНОВИВ: 15.06.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла, надіслана поштою 12.06.2026, касаційна скарга Кабінету Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 (повний текст складено 26.05.2026) у справі № 910/7975/21. 17.06.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронному суді надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", та 18.06.2026 - касаційна скарга Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 (повний текст складено 26.05.2026) у справі № 910/7975/21. Відповідно до положень частин першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Викладені у скаргах Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та Фонду державного майна України клопотання про поновлення строку касаційного оскарження обґрунтовані отриманням повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду в електронному кабінеті 28.05.2026. Оскільки касаційні скарги Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та Фонду державного майна України було подано в межах двадцятиденного строку з дня вручення оскаржуваного рішення заявникам, клопотання про поновлення строку касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі № 910/7975/21 підлягають задоволенню. Крім цього, Державним підприємством "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у розмірі 3 632,00 грн, до ухвалення судового рішення Верховним Судом у цій справі, оскільки заявник перебуває в складному фінансовому становищі через наявність значної суми заборгованості перед бюджетом та іншими кредиторами, а також наявність заборгованості із виплати заробітної плати працюючим працівниками, що призводить до неможливості своєчасно та в повному обсязі здійснювати свою господарську діяльність належним чином та виконувати боргові зобов`язання як перед бюджетними установами, так і за судовими рішеннями. В підтвердження вказаних обґрунтувань заявник подав документи, що підтверджують наявність судових та інших рішень щодо податкового боргу, який підлягає погашенню за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. Крім цього, за період з 12.06.2024 по 15.04.2026 відносно Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" наявні відкриті 36 виконавчих проваджень щодо стягнення коштів з боржника. Сплата судового збору є фактично неможливою, а покладення такого обов`язку створює непропорційний процесуальний бар`єр для реалізації права на перегляд судового рішення, що суперечить принципам доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду. Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, п. 25, Серія А №11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід`ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах "Голдер проти Сполученого Королівства" [Golder v. the United Kingdom], від 21.02.1975, пункт 36, Серія А №18, "Пономаренко проти України" [Ponomarenko v. Ukraine], заява № 13156/02, пункт 36, від 14.06.2007, "Мацюк проти України" [Matsyuk v. Ukraine], заява № 1751/03, пункт 28, від 10.12.2009 та "Кузьменко проти України" [Kuzmenko v. Ukraine], заява № 49526/07, пункт 25, від 09.03.2017). З урахуванням частини першої статті 32 Конвенції щодо поширення юрисдикції ЄСПЛ на всі питання її тлумачення і застосування, частини другої статті 19 Конституції України щодо обов`язку органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, частин 1, 3 статті 124 Конституції України та частини першої статті 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", можна зробити висновок, що всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї є компетенцією ЄСПЛ, а застосування норм матеріального і процесуального права та вирішення юридичних спорів під час здійснення правосуддя в Україні є виключними повноваженнями національних судів. Характер порушення, встановленого ЄСПЛ у справі "Король та інші проти України" від 09.10.2025 (CASE OF KOROL AND OTHERS v. UKRAINE; заява № 82560/17 та 6 інших заяв), в частині заяви № 36465/21 (обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено". Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого. Отже, вирішуючи питання про звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, Суд зобов`язаний дослідити та оцінити подані заявником докази його майнового стану і встановити, чи становить визначений законом розмір збору непропорційний та непосильний тягар, який фактично позбавляє особу можливості реалізувати право на доступ до суду. З урахуванням вищевикладеного, Суд вважає за можливе задовольнити клопотання Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" про відстрочення сплати судового збору. Беручи до уваги, викладені скаржниками, обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, зокрема Кабінетом Міністрів України пунктами 3 та 4 вказаної норми, а Державним підприємством "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та Фондом державного майна України пунктом 1, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційних скарг на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі № 910/7975/21 відповідають вимогам статей 287-290 ГПК України, є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України підлягають розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Призначення дати судового засідання здійснюється з урахуванням розумності строку розгляду цієї справи у зв`язку з запланованою відпусткою суддів. Керуючись статтями 119, 234, 235, 287-291, 294, 301 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", Фонду державного майна України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі № 910/7975/21.

2. Поновити строк на касаційне оскарження Державним підприємством "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та Фондом державного майна України рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі № 910/7975/21.

3. Клопотання Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/7975/21 задовольнити.

4. Відстрочити Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" сплату судового збору у розмірі 3632,00 грн за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі № 910/7975/21 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

5. Відкрити касаційне провадження за касаційними скаргами Кабінету Міністрів України, Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі № 910/7975/21.

6. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на 15 вересня 2026 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 332.

7. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційні скарги з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 31.07.2022 з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

8. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

9. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/7975/21. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Волковицька Судді С. К. Могил О. В. Случ