Ухвала КГС ВС № 910/620/25 (910/10127/25)

УХВАЛА 06 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/620/25 (910/10127/25) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І., перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Кошової Олександри Сергіївни (вх. № 3929/2026) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/620/25 (910/10127/25) за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича до Фізичної особи-підприємця Кошової Олександри Сергіївни про спростування майнових дій боржника в межах справи № 910/620/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т. Смарт Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" про банкрутство,- В С Т А Н О В И В: 03.12.2025 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/620/25 (910/10127/25) позовні вимоги задоволено повністю. Спростовано майнові дії ТОВ "Вантажні системи України" та визнано недійсним Договір № 0104-2022 від 01.04.2022, укладений між ТОВ "Вантажні системи України" та ФОП Кошовою Олександрою Сергіївною. Спростовано майнові дії ТОВ "Вантажні системи України" та стягнуто з ФОП Кошової Олександри Сергіївни на користь ТОВ "Вантажні системи України" грошові кошти у розмірі 519 900 грн. 06.04.2026 постановою Північного апеляційного господарського суду (повну постанову складено 27.04.2026) апеляційну скаргу ФОП Кошової Олександри Сергіївни залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі №910/620/25(910/10127/25) - залишено без змін. 26.05.2026 (через підсистему "Електронний суд") ФОП Кошовою Олександрою Сергіївною подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі №910/620/25 (910/10127/25), а справу направити до Північного апеляційного господарського суду для повторного розгляду. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та подано клопотання про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/620/25 (910/10127/25). 27.05.2026 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С.В., Картере В.І. 11.06.2026 ухвалою Верховного Суду визнано неповажними наведені ФОП Кошовою Олександрою Сергіївною підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/620/25 (910/10127/25). Касаційну скаргу ФОП Кошової Олександри Сергіївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/620/25 (910/10127/25) залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху а саме: навести Суду інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/620/25 (910/10127/25) належно їх обґрунтувати з наданням відповідних доказів. ФОП Кошовою Олександрою Сергіївною на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11.06.2026 подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/620/25 (910/10127/25) з наведенням інших підстав для поновлення цього строку . Так, в якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження вказаної постанови апеляційного суду представник скаржника - адвокат Тонконог Володимир Вікторович посилається на те, що він є єдиним представником ФОП Кошової Олександри Сергіївни, яка не має юридичної освіти, і з 30.04.2026 по 15.05.2026 він перебував у щорічній основній відпустці за основним місцем роботи та знаходився за межами території України, що підтверджується копією квитків (станом на сьогоднішній день штамп у закордонному паспорті за перетинання державного кордону не ставиться, а тому підтвердженням виїзду є залучені квитки). За доводами заявника касаційної скарги, саме перебування представника скаржника у щорічній основній відпустці і знаходження за межами території України, стало причиною підготовки із запізненням тексту скарги, обговорення позиції з ФОП Кошовою Олександрою Сергіївною і написання тексту касаційної скарги лише після повернення і появі на робочому місці. Також, обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку на подання касаційної скарги, представник скаржника - адвокат Тонконог Володимир Вікторович посилається на те, що Кошова Олександра Сергіївна працює балериною в Державному підприємстві "Національний Академічний театр опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка", де внаслідок роботи отримала травму і постійно перебуває на лікарняному та в процесі відновлення. Зокрема з 28.02.2026 по 08.03.2026 та з 25.05.2026 по 26.05.2026 проходила лікування внаслідок отриманої травми (копії листків непрацездатності додаються). За наведених обставин (перебування Кошової Олександри Сергіївни на лікуванні та в процесі відновлення, а також перебування її представника у щорічній відпустці за межами території України) заявник касаційної скарги вважає, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню. Розглянувши наведені обґрунтування підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, зазначені скаржником, не можуть бути визнані поважними з огляду на таке. Статтею 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повна постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі №910/620/25(910/10127/25) складена 27.04.2026. Таким чином, останнім днем встановленого наведеною нормою строку на подання касаційної скарги було 18.05.2026 (17.05.2026 - вихідний день). Як зазначено вище, касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/620/25 (910/10127/25) ФОП Кошовою Олександрою Сергіївною подано 26.05.2026, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 287 ГПК України строку на касаційне оскарження. Верховним Судом в ухвалі від 11.06.2026 про залишення без руху касаційної скарги ФОП Кошової Олександри Сергіївни, було встановлено, що документ в електронному вигляді: ст. 282 ГПК Постанова (повний текст) від 06.04.2026 у справі № 910/620/25 (910/10127/25) (суддя Пантелієнко В.О.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Тонконог Володимир Вікторович (ЄДРПОУ/ІПН НОМЕР_1 ). Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 27.04.2026 о 18:23. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 27.04.2026 о 18:25. Частиною шостою статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 242 ГПК України). За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", повноважним представником ФОП Кошової Олександри Сергіївни у суді апеляційної інстанції був адвокат Тонконог Володимир Вікторович на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 25.02.2026 серія АІ №1191669. Зазначений представник також підписав та подав касаційну скаргу. Зважаючи на викладене та як вже зазначалося в ухвалі Верховного Суду від 11.06.2026 про залишення касаційної скарги без руху, днем вручення ФОП Кошовій Олександрі Сергіївні постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/620/25 (910/10127/25) є 28.04.2026, а відтак, передбачений частиною другою статті 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного судового рішення, закінчився 18.05.2026, натомість, касаційну скаргу було подано 26.06.2026. Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. При цьому судова колегія зазначає, що за своїм змістом норма про можливість поновлення процесуальних строків є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України). Доводи представника ФОП Кошової Олександри Сергіївни - адвоката Тонконога Володимира Вікторовича про те, що перебування у щорічній основній відпустці та знаходження за межами території України з 30.04.2026 по 15.05.2026, є поважною причиною пропуску строку на подання касаційної скарги, не приймаються колегією суддів в якості підстав, з якими закон пов`язує можливість поновлення строку на касаційне оскарження. За оцінкою суду, зазначені обставини є суб`єктивними, оскільки пов`язані із внутрішньою організацією роботи адвоката, який зобов`язаний вживати заходів для належного представництва інтересів довірителя, Негативні ж наслідки, які можуть настати у зв`язку з неналежною організацією процесу із оскарження судового рішення з боку адвоката, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи є рівними. Крім цього, перебування у щорічній основній відпустці є заздалегідь запланованою обставиною, а відтак не може бути визнана об`єктивно непереборною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій. Що стосується посилань заявника касаційної скарги на постійне перебування Кошової Олександри Сергіївни на лікуванні та в процесі відновлення, то колегія суддів зазначає, що вказані обставини також не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у цій справі, оскільки заявником не доведено, яким чином зазначені ним періоді лікування (з 28.02.2026 по 08.03.2026 та з 25.05.2026 по 26.05.2026) об`єктивно унеможливлювали своєчасне подання касаційної скарги протягом усього строку касаційного оскарження, який закінчився 18.05.2026. До того ж сам по собі факт перебування Кошової Олександри Сергіївни на лікарняному та в процесі відновлення не свідчить про неможливість реалізації права на касаційне оскарження, особливо, зважаючи на наявність представника - адвоката Тонконога Володимира Вікторовича, якого вона обрала на власний розсуд. З наведеного вбачається, що можливість звернутись з належно оформленою касаційною скаргою у встановлений законом строк, залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника (його представника), а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути. Колегія суддів акцентує увагу, що звернення до суду з касаційною скаргою є правом сторони, а не обов`язком, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених нормами ГПК України. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989). На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004). У цій справі ФОП Кошовою Олександрою Сергіївною (її представником) не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження наявності особливих і непереборних обставин, що перешкоджали їй звернутися до суду із касаційною скаргою до 18.05.2026, зважаючи на те, що оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/620/25 (910/10127/25) було вручено скаржнику через систему "Електронний суд" 28.04.2026. З огляду на викладене, оцінивши в сукупності усі обставини та аргументи скаржника, Верховний Суд визнає неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі №910/620/25(910/10127/25). У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010). Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних строків звернення до касаційного суду не є обмеженням доступу до правосуддя, порушенням принципів рівності і змагальності сторін. Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. Оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Кошової Олександри Сергіївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 910/620/25 (910/10127/25). Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,- У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кошової Олександри Сергіївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі №910/620/25 (910/10127/25). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді С. Жуков В. Картере