Постанова 4873 № 911/3605/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" липня 2026 р. Справа№ 911/3605/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Мальченко А.О. суддів: Тищенко А.І. Михальської Ю.Б. розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Автомагістраль» на рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2026 у справі №911/3605/25 (суддя Ю.В. Подоляк) за позовом Вишгородської міської ради до Приватного підприємства «Автомагістраль» про стягнення 90 049,68 грн, - ВСТАНОВИВ: Вишгородська міська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Автомагістраль» про стягнення 90049,68 грн неустойки. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 08.08.2025 № 61 щодо виконання робіт з поточного ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Набережна в м. Вишгород Київської області (ДК 021:2015:45233142-6-Ремонт доріг) у встановлений договором строк. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2026 у справі №911/3605/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства «Автомагістраль» на користь Вишгородської міської ради 90049,68 грн неустойки, 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано нормами статей 546, 549, 611, 612, 837, 846, 875, 883 Цивільного кодексу України та встановленими судом обставинами наявності між сторонами договірних зобов`язань, а також прострочення виконання відповідачем зобов`язань щодо строків виконання робіт за договором. Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Приватне підприємство «Автомагістраль» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт звертає увагу на норму статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою унормовано, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, охорона прав та охоронюваних Законом інтересів кожної особи (у тому числі й відповідача) є обов`язком суду. Зазначений обов`язок суд повинен виконувати в кожному випадку, коли цього потребує певна особа, яка звернулася до суду в передбаченому процесуальним законом порядку чи відстоює в суді свої права. Всупереч вимогам ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що враховуючи суть спору, свідчить про нез`ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору та про неправильне застосування норм процесуального права. Зокрема, судом підтримано позицію позивача у справі та стягнуто заявлену у позові неустойку, незважаючи на те, що позивач здійснив нарахування неустойки з одночасним застосуванням інших санкцій, зокрема розірвав договір та відмовився від встановлення на майбутнє господарських правовідносин на період з 02.12.2025 року по 02.12.2028, хоча насправді міг застосувати лише одну санкцію, а не декілька. Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомагістраль» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомагістраль» на рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2026 у справі № 911/3605/25 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги. 17.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Автомагістраль» на рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2026 у справі № 911/3605/25 та ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Вишгородській міській раді встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 17.04.2026. Ухвалою суду також витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3605/25. Матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду 15.04.2026. 20.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача, направлений ним на адресу суду 15.04.2026. У відзиві позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду, без змін. Вважає висновки суду про задоволення позовних вимог законними та обґрунтованими. Підкреслює, що одночасне застосування неустойки та оперативно-господарських санкцій, передбачених договором узгоджується з нормами цивільного законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини сторін. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Надавши оцінку доводам апеляційної скарги Приватного підприємства «Автомагістраль», відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між сторонами у справі було укладено договір від 08.08.2025 № 61 (далі також -Договір), відповідно до умов якого позивач як замовник доручає, а відповідач як виконавець приймає на себе зобов`язання, своїми силами і засобами за рахунок замовника, в межах договірної ціни і умов договору, надати послуги з поточного ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Набережна в м. Вишгород (ДК 021:2015:45233142-6 - Ремонт доріг) (п. 1.1 договору). Договором встановлюються такі строки надання послуг: початок - до 10.09.2025, завершення - 31.10.2025 (п. 2.1 договору). Згідно з п. 3.1 договору договірна ціна (ціна договору) (Додаток № 1 до Договору) становить: 4417757,40 грн у т. числі ПДВ 736292,90 грн. Підпунктом 6.3.2 п. 6.3 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний виконати з використанням власних та/або залучених ресурсів, у встановлені строки послуги відповідно до умов цього договору. Відповідно до п. 7.1 договору приймання-передача закінчених робіт/послуг буде здійснюватися відповідно до вимог загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію. Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2025. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії договору (п. 11.1, 11.2 договору). Відповідач листом від 04.09.2025 №888 звернувся до міського голови м. Вишгород з проханням надати дозвіл (ордер) з 04.09.2025 по 31.12.2025 на надання послуг з проведення дорожніх робіт з поточного ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Набережна в м. Вишгород. Розглянувши вказане звернення, позивач листом від 05.09.2025 № 02-13/2631 надав дозвіл на проведення робіт з поточного ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Набережна в м. Вишгород відповідно до договору від 08.08.2025 № 61, укладеного між сторонами у справі. Звертаючись із позовом, позивач зазначає про невиконання відповідачем передбачених договором робіт з поточного ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Набережна в м. Вишгород Київської області (ДК 021:2015:45233142-6-Ремонт доріг) у встановлений договором строк. За допущення відповідачем прострочення строків виконання вказаних робіт, позивач на підставі п. 9.1 договору просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі заявленої до стягнення суми. Підпунктом 6.2.3 п. 6.2 договору замовник має право вимагати від виконавця сплати пені, штрафних санкцій, зумовлених порушенням цього договору. Згідно з п. 9.1 договору у разі прострочення виконавцем строків виконання робіт/послуг, що передбачені в цьому договорі, виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1% від загальної вартості договору за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування неустойки. Згідно розрахунку позивача неустойка за період прострочення 24 дні розрахована станом на 24.11.2025, тобто з 01.11.2025 по 24.11.2025 складає 90049,68 грн. Враховуючи, що п. 9.1 договору сторонами передбачена неустойка у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також враховуючи, що подвійна облікова ставка в період допущення прострочення була менша ніж 0,1%, то заявлений до стягнення розмір неустойки розрахований позивачем, виходячи з узгодженого сторонами в договорі розміру неустойки, а саме подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду. Так, відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України). Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Положення ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України унормовано, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, всупереч згаданих приписів закону та положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором від 08.08.2025 № 61 щодо виконання робіт з поточного ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Набережна в м. Вишгород Київської області (ДК 021:2015:45233142-6-Ремонт доріг) у встановлений договором строк. Доказів протилежного відповідач суду не надав. Доводи або ж докази того, що відповідач у встановлені у договорі строки виконав ремонт дорожнього покриття відсутні також і у матеріалах поданої відповідачем апеляційної скарги. Перевіривши доданий до позову розрахунок штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що здійснений позивачем розрахунок неустойки є арифметично правильним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи. Враховуючи викладене, а також те, що відповідач порушив свої договірні зобов`язання щодо виконання робіт з поточного ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Набережна в м. Вишгород Київської області (ДК 021:2015:45233142-6-Ремонт доріг) у встановлений договором строк, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 90049,68 грн неустойки. Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності. Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Приватного підприємства «Автомагістраль», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2026 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Колегія суддів звертає увагу заявника апеляційної скарги на відсутність у апеляційній скарзі посилань на норму закону, яка була неправильно застосована судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваного рішення. Фактично, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача із застосованими до нього позивачем оперативно-господарськими санкціями, узгодженими сторонами у договорі. Однак, застосування саме оперативно-господарських санкцій не входить до предмету доказування у спорі, що переглядається. Натомість, відповідач не позбавлений права та можливості звернутись до суду та оскаржити застосування позивачем оперативно-господарських санкцій. Колегія суддів зауважує, що оперативно-господарські санкції - це позасудові заходи впливу, які одна сторона господарського договору застосовує до іншої сторони-порушника безпосередньо після порушення (наприклад, відмова від відвантаження, відмова від договору, зупинення розрахункових операцій тощо). Водночас, неустойка, є майновою гарантією, що активується у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання та підлягає судовому захисту. На відміну від оперативно-господарських санкцій, вона не є одностороннім позасудовим заходом негайного реагування, а виконує превентивну та компенсаційну функції. У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з доводами відзиву на апеляційну скаргу щодо можливості одночасного застосування неустойки та оперативно-господарських санкцій, передбачених договором. Колегія суддів також враховує інші доводи відзиву на апеляційну скаргу у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками суду, зробленими за наслідками апеляційного провадження. Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника Приватне підприємство «Автомагістраль». Керуючись ст. ст. 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомагістраль» на рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2026 у справі №911/3605/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2026 у справі №911/3605/25 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/3605/25 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя А.О. Мальченко Судді А.І. Тищенко Ю.Б. Михальська