Постанова 4873 № 910/10906/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" червня 2026 р. Справа№ 910/10906/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Козир Т.П. суддів: Євсікова О.О. Доманської М.Л. за участі секретаря Вага В.В. та за участю представників сторін: від позивача: Жухевич О.В. орд.; від відповідача 1: Огневюк Я.В. орд.; від відповідача 2: не з`явився; від ОСОБА_1 : Доброчинська А.С. орд.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінк" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 (повний текст складено 13.03.2026) у справі №910/10906/22 (суддя Г. П. Бондаренко - Легких) за позовом Компанії Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.) до 1) ОСОБА_2 2) Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України № 135574, УСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2026 року у справі №910/10906/22 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Старлінк" про закриття провадження у справі в частині позовних вимог. Позов Компанії Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.) задоволено частково. Достроково частково припинено дію свідоцтва України №135574 від 25.02.2011 на торговельну марку, а саме щодо: послуг 37 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні), послуг 38 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні), послуг 42 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні). Зобов`язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового часткового припинення дії свідоцтва України №135574 від 25.02.2011 на торговельну марку, а саме щодо: послуг 37 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні), послуг 38 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні), послуг 42 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні). Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині дострокового припинення дії свідоцтва України №135574 від 25.02.2011 на торговельну марку та в частині зобов`язання внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо: послуг 37 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні), послуг 38 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні), послуг 42 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінк" на користь Компанії Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2481 грн 00 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 7 443 грн 00 коп., судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4962 грн 00 коп. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у даній справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, оскільки з 22.10.2025 власником свідоцтва України №135574 від 25.02.2011 на TM "StarLink" є ТОВ "Старлінк" та ОСОБА_1 , тому вона підлягала залученню до участі у справі співвідповідачем, однак суд її не залучив та, прийнявши рішення, порушив її права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення; даний спір не підлягав розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки вона не є суб`єктом господарювання, отже провадження у справі підлягало закриттю. Також вказує, що на момент подання апеляційної скарги співвласниками вказаного свідоцтва є дві фізичні особи: ОСОБА_1 з 22.10.2025 та ОСОБА_2 з 18.03.2026 (тобто вже після винесення оскаржуваного рішення). Також не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Старлінк" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, а в іншій частині рішення суду залишити без змін. Апеляційна скарга мотивована недоведеністю позивачем наявності порушеного охоронюваного законом інтересу на момент звернення з позовом; судом порушено принцип диспозитивності процесу, який виявився у самостійному збиранні доказів із відкритих джерел; висновки суду першої інстанції про невикористання Спірної торговельної марки відповідачем 1 щодо частини послуг 38 класу МКТП є необґрунтованими; висновки суду першої інстанції про відсутність використання Спірної торговельної марки щодо частини послуг 42 класу МКТП є наслідком застосування неправильного правового критерію оцінки використання торговельної марки; суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неналежність та недопустимість Висновку судового експерта Пейкрішвілі Мамуки Шотаєвича ; судом достроково припинено дію свідоцтва на Спірну ТМ відносно послуг, що не входять до Скороченого переліку; судом проігноровано факт непідвідомчості спору господарському суду, оскільки на момент прийняття рішення співвласником Спірної ТМ була фізична особа - ОСОБА_1 , а з 18.03.2026 і станом на момент подання апеляційної скарги ТОВ "Старлінк" (відповідач 1) взагалі не є власником чи співвласником свідоцтва; оскаржуване рішення безпосередньо зачіпає майнові права ОСОБА_1 як співвласника свідоцтва, яка жодного разу не брала участі у справі, що є безумовною підставою для скасування рішення. Розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та ТОВ "Старлінк" було об`єднано в одне апеляційне провадження. 01.05.2026 від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому він наводить обставини справи та просить долучити відзив до матеріалів справи для її повного, всебічного та об`єктивного розгляду. 01.05.2026 від позивача надійшла заява про заміну ТОВ "Старлінк" (відповідач 1) правонаступником - фізичною особою ОСОБА_2 , оскільки з 18.03.2026 року ТОВ "Старлінк" більше не є співвласником свідоцтва на торговельну марку № НОМЕР_1 від 25.02.2011, оскільки передало свої права на вказану торговельну марку фізичній особі ОСОБА_2 . 01.05.2026 від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки ОСОБА_2 не є суб`єктом господарювання, а правовідносини, з приводу яких на даний момент триває спір, перестали бути господарськими, тому даний спір більше не відноситься до юрисдикції господарських судів. 22.06.2026 від відповідача 2 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22 червня 2026 року задоволено заяву Компанії Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.) про заміну сторони у справі правонаступником. Замінено відповідача 1 у справі №910/10906/22 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Старлінк" на його процесуального правонаступника - ОСОБА_2 . Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22 червня 2026 року оголошено перерву у судовому засіданні до 30 червня 2026 року. 30.06.2026 від ТОВ "Старлінк" надійшла заява про стягнення з позивача судових витрат та подання доказів таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у справі. Клопотання представника відповідача 2 про розгляд справи без його участі задоволено судом. Представниця ОСОБА_1 у судовому засідання підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити, скасувати рішення і закрити провадження у справі. Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про закриття провадження у справі. Представник відповідача 1 у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі. Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційна скарга ТОВ "Старлінк" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2022 року юридична особа за законодавством Сполучених Штатів Америки Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.) звернулась у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінк" та державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України на торговельну марку від 25.02.2011 № 135574 щодо послуг 37, 38, 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), зобов`язання внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтва України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового часткового припинення дії свідоцтва №135574. На момент звернення Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.) з даним позовом до Господарського суду міста Києва, ТОВ "Старлінк" було власником свідоцтва України № 135574 на торговельну марку "StarLink", яка була зареєстрована 25.02.2011. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2023, яке було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2023 року касаційну скаргу Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.) задоволено частково. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінк" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі 910/10906/22 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. При новому розгляді справи, у судовому засіданні 30.10.2025 на стадії розгляду справи по суті, а саме дослідження доказів, представником ТОВ "Старлінк" надано суду два клопотання: 1) клопотання про приєднання доказів, а саме, Виписки з Державного реєстру свідоцтв на торгівельні марки щодо власників свідоцтва № НОМЕР_1 станом на 22.10.2025 року, 2) клопотання про залучення до справи його правонаступника та закриття провадження у справі. Зазначене клопотанні судом першої інстанції в судовому засіданні 30.10.2025 не було вирішено, оскільки представники інших сторін не були ознайомлені з клопотанням ТОВ "Старлінк", крім того, у суду виникла необхідність витребування договору про передання майнових прав на торгівельну марку для з`ясування обсягу переданих прав на торгівельну марку. 11.11.2025 року ТОВ "Старлінк" було подано до суду договір про передання майнових прав власності від 29.09.2025 та договір № 2 до договору про передання майнових прав власності від 29.09.2025 року, укладені між ТОВ "Старлінк" (відповідач-1) та ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 у задоволенні клопотань відповідача-1 про залучення до справи правонаступника та про залучення співвідповідача відмовлено. Також відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі. Оголошено перерву в судовому засіданні по суті спору до 18.12.25 о 12:00 год. У подальшому, за результатами розгляду спору, рішенням Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Старлінк" про закриття провадження у справі в частині позовних вимог. Позов Компанії Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.) задоволено частково. Достроково частково припинено дію свідоцтва України №135574 від 25.02.2011 на торговельну марку, а саме щодо: послуг 37 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні), послуг 38 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні), послуг 42 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні). Зобов`язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового часткового припинення дії свідоцтва України №135574 від 25.02.2011 на торговельну марку, а саме щодо: послуг 37 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні), послуг 38 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні), послуг 42 класу МКТП (згідно переліку, що вказаний в рішенні). ОСОБА_1 у апеляційній скарзі вказує, що рішення прийнято щодо її прав, як співвласника свідоцтва України №135574 від 25.02.2011 на торговельну марку, однак вона не була залучена до участі у справі. ТОВ "Старлінк", в якості однієї з підстав оскарження вказаного рішення, вказує на те, що судом проігноровано факт непідсудності спору господарському суду, оскільки на момент прийняття рішення співвласником спірної ТМ була фізична особа - ОСОБА_1 . За приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною 1 статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Отже, наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене за результатами розгляду спору про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним. Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто, суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є заявник, або у такому рішенні мають міститися судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між заявником скарги і сторонами у справі, а отже, немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Так, пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Подібний за змістом правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, від 06.10.2020 у справі №910/21451/16 та від 03.12.2020 у справі №908/3338/19. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника скарги, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва, ним було дострокового часткового припинено дію свідоцтва України №135574 від 25.02.2011 на торговельну марку. Також матеріалами справи підтверджується, що з 22.10.2025 власником свідоцтва України №135574 від 25.02.2011 на TM "StarLink" були ТОВ "Старлінк" та ОСОБА_1 , однак судом першої інстанції не було залучено ОСОБА_1 до участі у справі ні в якості співвідповідача, ні в якості третьої особи. Частиною 3 статті 277 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Таким чином, враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду та статтю 277 ГПК України, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підлягає залученню до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - ОСОБА_2 , а рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню. Щодо можливості подальшого розгляду даного спору в порядку господарського судочинства, апеляційний господарський суд виходить з наступного. Частиною 2 статті 278 ГПК України визначено, що порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Аналогічні приписи містяться у частині 2 статті 313 ГПК України, згідно якої порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги. Матеріалами справи підтверджується, що на даний час співвласниками свідоцтва України №135574 від 25.02.2011 на торговельну марку є дві фізичні особи: ОСОБА_1 з 22.10.2025 та ОСОБА_2 з 18.03.2026. При цьому, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22 червня 2026 року замінено відповідача 1 у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Старлінк" на його процесуального правонаступника - ОСОБА_2 . Статтею 124 Конституції України унормовано, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За змістом ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно з ст.ст. 5, 7, 8 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №920/40/19. Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто, сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Частиною 2 статті 20 ГПК України Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов`язані з ними законні інтереси. Однак, згідно пункту 1 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України частина четверта статті 3, частини перша та друга статті 20 (в частині визначення юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності), частина третя статті 24, частина третя статті 25, частина дев`ята статті 31, частина друга статті 33, частина третя статті 253, частина перша статті 320 цього Кодексу (в частині права на подання заяви про перегляд судового рішення Вищого суду з питань інтелектуальної власності) вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності у газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності. На час розгляду даної справи Вищий суд з питань інтелектуальної власності не розпочав роботу. Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями. Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Зазначений правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18. Отже, справи у спорах щодо дострокового припинення дії свідоцтва України на торговельну марку, яка є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства. Водночас за змістом частини 1 статті 19 Цивільного-процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацію громадянами, юридичними особами прав інтелектуальної власності ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими. Отже, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи, що виникають із прав інтелектуальної власності, за винятком тих, розгляд яких визначено в порядку іншого судочинства. Спір у цій справі стосується захисту цивільного права, є приватноправовим і за суб`єктним складом, враховуючи, що власниками оспорюваного свідоцтва є фізичні особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення пов`язано із реалізацією прав фізичних осіб, які є співвласниками свідоцтва України № НОМЕР_1 , вимогу про дострокове часткове припинення дії якого заявлено позивачем. Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є фізичними особами і не мають статусу підприємців, чого позивач не заперечує. Саме із цих підстав спір у цій справі не належить до юрисдикції господарських судів відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України та має бути розглянутий за правилами цивільного судочинства. Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі та суб`єктний склад, апеляційної інстанції приходить до висновку, що даний спір підлягає вирішенню не в порядку господарського судочинства, а у порядку цивільного судочинства. За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, тому апеляційна скарга апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційна скарга ТОВ "Старлінк" підлягає частковому задоволенню У порядку ч. 2 ст. 231 ГПК України слід роз`яснити позивачу про можливість пред`явлення ним позову до суду загальної юрисдикції - Святошинського районного суду міста Києва (за зареєстрованим місцем проживання відповідачів). Позивач також має право протягом десяти днів з дня отримання ним даної постанови звернутися до Північного апеляційного господарського суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Щодо понесених сторонами судових витрат по сплаті судового збору, то відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Залучити ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - ОСОБА_2 .

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінк" (правонаступник - ОСОБА_2 ) задовольнити частково.

4. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2026 року.

5. Закрити провадження у справі.

6. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 06.07.2026. Головуючий суддя Т.П. Козир Судді О.О. Євсіков М.Л. Доманська