Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/15764/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" червня 2026 р. Справа№ 910/15764/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко О.В. суддів: Гончарова С.А. Сибіги О.М. за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 10.06.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Безденко Тетяни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 (повний текст рішення підписано 21.04.2026) у справі №910/15764/25 (суддя Пукас А.Ю.) за позовом Фізичної особи - підприємця Безденко Тетяни Олександрівни до 1) Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 2) Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» 3) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав, заборона вчиняти дії В С Т А Н О В И В : До Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа - підприємець Безденко Тетяна Олександрівна (далі за текстом - ФОП Безденко Т.О., Позивач) з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі за текстом - АТ «Ощадбанк», Відповідач-1), Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі за текстом - АТ «Укрексімбанк», Відповідач-2) та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни (далі за текстом - Приватний нотаріус, Відповідач-3), в якому Позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, про державну реєстрацію прав від 18.08.2025 № 80426148, на підставі якого цим державним реєстратором проведено державну реєстрацію припинення іншого речового права Фізичної особи-підприємця Безденко Тетяни Олександрівни (РНОКПП НОМЕР_1 ), запис про яке (інше речове право) внесений в Державний реєстр речових прав за номером 22469882; - скасувати проведену 18.08.2025 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною, на підставі рішення цього ж державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 18.08.2025 № 80426148 державну реєстрацію припинення іншого речового права Фізичної особи-підприємця Безденко Тетяни Олександрівни (РНОКПП НОМЕР_1 ), запис про яке (інше речове право) був внесений в Державний реєстр речових прав за номером 22469882; - заборонити Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» та Акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» передавати будь-яким особам у володіння та/чи користування нежитлові приміщення, а саме: частина площі ТОК, у тому числі: а) «Приміщення № 1» - частина площі ТРЦ, що становить 0,00111 приміщення № ІІІ (загальною площею 5623,5 кв.м) групи приміщень МСК відповідно до експлікації підвалу 2-го рівна ТРЦ, наведеної у Технічному паспорті (Блок 2 відповідно до концепції підвалу 2-го рівня ТРЦ); б) «Приміщення № 2» - частина площі БЦ, що становить 0,0324 приміщення № І (загальною площею 315,3 кв.м) групи приміщень МСК відповідно до експлікації цокольного рівня БЦ, наведеної у Технічному паспорті; в) «Приміщення № 3» - частина площі поверху ТРЦ, що становить 0,00134 приміщення № 1 (загальною площею 5211,8 кв.м), групи приміщень № 5 відповідно до експлікації п`ятого поверху ТРЦ, наведеної у Технічному паспорті за адресою: місто Київ, Спортивна площа, будинок 1-А, яке є об`єктом оренди за Договором оренди № 438-О від 21.09.2017, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. за реєстровим номером 712, з наступними змінами і доповненнями до нього, на період до спливу строку оренди за таким договором оренди. В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що припинення його права користування частиною приміщення, яке було іпотечним майном, суперечить умовам пункту 1.2 Договору оренди та положенням статті 770 ЦК України оскільки за спірних правовідносин відбулась заміна сторони орендодавця, що жодним чином не є підставою для припинення орендних правовідносин згідно положень пункту 15.7.1 Договору оренди та статті 781 ЦК України. Позивач стверджує, що проведена 18.08.2025 Відповідачем-3 реєстраційна дія в частині припинення його права користування є незаконною оскільки: Банками не надано відповідно доказів припинення Договору оренди в силу чого Відповідач-3 мав би відмовити останнім у такій реєстрації в силу положень пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чого здійснено не було. Станом на дату звернення до суду з позовом Позивач вважає себе законним користувачем в силу чинності Договору оренди, що в свою чергу є підставою для збереження його прав на користування нежитловим приміщенням загальною площею 23,45 м2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Безденко Тетяна Олександрівна звернулася 08.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 08.05.2026, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Скаржник (відповідач) стверджує, що він користується частиною площі ТРЦ, БЦ за адресою: місто Київ, Спортивна площа, будинок 1-А на підставі договору оренди, за умовами якого у разі переходу права власності на приміщення, у тому числі в складі ТОК чи ТРЦ, до третьої особи, цей Договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця за Договором оренди переходять до нового власника. Заміна Сторони Договору в такому випадку, відбувається на підставі положень частини першої статті 770 Цивільного кодексу України автоматично, без необхідності вчинення Сторонами будь-яких дій. Проте, після звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачами 1 та 2, в серпні 2025 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Гамаль І.М. проведено державну реєстрацію припинення права користування (найму (оренди)) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, зокрема і в частині орендованих Позивачем приміщень. Такі дії відповідачів протирічать умовам договору та законодавству України. Зокрема, відсутні підставі для припинення або розірвання договору оренди, передбачені Цивільним кодексом України, Крім того, Закон України «Про іпотеку» закон не регулює відносини в сфері строкового користування майном (відносини в сфері найму), а тому його положення не застосовуються до орендних правовідносин, зокрема до відносин щодо строкового користування Позивачем приміщенням, яке є об`єктом оренди за Договором оренди, що був укладений між ФОП Безденко та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О» Скаржник не погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку припинення права користування Позивача (в межах спірних правовідносин) відбулося в силу імперативної норми закону - частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» та було реалізовано шляхом звернення нових власників (Банків) із відповідною заявою про внесення актуальних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині прав третіх осіб на об`єкт нерухомого майна, оскільки скаржник вважає, що комплексне тлумачення положень ч. 8 ст. 5 та ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» призводить до логічного та справедливого (особливо з точки зору духу права) висновку про те, що під правом іншої особи щодо строкового користування нерухомим майном, яке міститься у ч. 6 ст. 37 закону, законодавець розуміє не будь-яке право користування нерухомим майном, а лише те, яке є предметом іпотеки та відповідає ознакам наведеним у ч. 8 ст. 5 та ч. 6 ст. 37 закону. Також позивач наголошує, що ним, як орендарем, на підставі Договору оренди було сплачено на користь АТ «Ощадбанк» у повному обсязі орендну плату за період користування Приміщенням з 26.07.2025 р. по 31.08.2025 р . Станом на сьогодні сплачена ФОП Безденко Т.О. на підставі Договору оренди на користь АТ «Ощадбанк» орендна плата у загальній сумі 200 809,58 грн. Орендареві не повернута, будь-яких зауважень (листів/повідомлень/запитів/звернень) від АТ «Ощадбанк» з приводу неналежного платежу чи його призначення Орендар не отримував. Отже, поведінка щонайменше одного із Нових орендодавців - АТ «Ощадбанк», свідчить про визнання ним наявності правової підстави отримання ним від ФОП Безденко Т.О. орендної плати на підставі Договору оренди, що свідчить про визнання АТ «Ощадбанк» і чинності самого Договору оренди та, відповідно, наявності у ФОП Безденко Т.О. речового права на користування Приміщенням. А тому скаржник просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/15764/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Безденко Тетяни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі №910/15764/25 залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки, а саме надати докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 10 900,80 грн. 14.05.2026 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Безденко Тетяни Олександрівни надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Безденко Тетяни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі №910/15764/25. Розгляд справи №910/15764/25 призначено на 10.06.2026. 27.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач-2 заперечив проти доводів позивача та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. 02.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач-1 заперечив проти доводів позивача та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. 09.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника Фізичної особи-підприємця Безденко Тетяни Олександрівни про відкладення розгляду справи в зв`язку з участю представника позивача в іншому судовому засіданні. В судове засідання 10.06.2026 з`явились представники відповідачів. Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з тим, колегія суддів враховує, що останнім подано клопотання про відкладення розгляду справи. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд може розглянути справу за наявними в ній матеріалами, якщо представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін та інших учасників справи у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась. Крім того, судова колегія зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи інших учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. А тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача. Представники відповідачів надали свої пояснення, в яких заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.10.2025 №4643-IX, Указом Президента України від 12.01.2026 №40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, Указом Президента України від 27.04.2026 №342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 28.04.2026 № 4857-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб, тобто до 02 серпня 2026 року. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012). Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України. У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 09.06.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Відкритим акціонерним товариством Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» як кредитодавцями з однієї сторони та ТОВ «Три О» як позичальником з іншої сторони укладено Консорціумний кредитний договір № 129/31/1-2, що діє зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами № 1 - № 67 до такого договору (далі за текстом - Кредитний договір). Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору (у редакції додаткової угоди №55 від 25.04.2013) Банки зобов`язалися надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки у формі мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії із загальним лімітом кредитування в розмірі, еквівалентному 440 990 000,00 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором. На виконання вказаних умов Кредитного договору, Банками у строки та відповідно до досягнутих домовленостей видано Позичальнику кредит, чим виконано власні зобов`язання за Кредитним договором в повному обсязі. В забезпечення виконання ТОВ «Три О» своїх зобов`язань перед Відповідачами-1, 2 укладено іпотечні договори, предметом яких виступили земельні ділянки на яких зведено торгівельно-офісний комплекс «Gulliver» у м. Києві, а також сам ТОК Gulliver. 03.10.2007 між Банками, як іпотекодержателями та ТОВ «Три О», як іпотекодавцем в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором укладено Іпотечний договір № 166/31/6, посвідчений 03.10.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим № кдз-5029 з подальшими змінами та доповненнями (далі за текстом - Іпотечний договір). Відповідно до пункту 1.4 Іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є: - земельна ділянка площею 1,1379 га, розташована за адресою: м. Київ, площа Спортивна, земельна ділянка 1-А, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного комплексу з об`єктами громадського призначення та паркінгом, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14858580000, кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:76:058:0008, що знаходиться в межах кордону: А до А - Товариство з обмеженою відповідальністю «Три О»; Б до В - землі загального користування (вул. Басейна); В до Г - Товариство з обмеженою відповідальністю «Три О»; Г до Д - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформзахист»; Д до Е - землі не надані у власність чи користування; Е до Є - землі не надані у власність чи користування; Є до Ж - землі загального користування (проїзд); Ж до Ж - Комунальне підприємство "Київський метрополітен"; - всі об`єкти, які належать/будуть належати на праві власності Іпотекодавцю та розташовані/будуть розташовані на вказаній земельній ділянці, переміщення яких (об`єктів) є неможливим без їх знецінення та зміни (пункт 1.4.1 Іпотечного договору в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 17 від 27.09.2013); торговельно-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом (літера "В"), розташований за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1а, загальною площею 151 805,3 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 185393880000 (пункт 1.4.2 Іпотечного договору в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 22 від 27.05.2020). Відповідно до пункту 1.11 Договору іпотеки № 166/31/6 (в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 11 від 15.07.2011) Іпотекодавець має право протягом строку дії цього Договору до моменту введення в експлуатацію Об`єкта будівництва, оформлення та реєстрації в установленому чинним Законодавством порядку права власності на новозбудоване (новостворене) нерухоме майно, без письмової згоди Іпотекодержателів укладати щодо Предмета іпотеки попередні договори оренди. Іпотекодавець після введення в експлуатацію Об`єкта будівництва, оформлення та реєстрації в установленому чинним законодавством порядку права власності на новозбудоване (новостворене) нерухоме майно, а також укладення відповідно до пункту 1.4.2 цього Договору Додаткового договору (Договору про внесення змін) до цього Договору (нового Договору іпотеки нерухомого майна) щодо зміни Предмета Іпотеки, має право протягом строку дії цього Договору без письмової згоди Іпотекодержателів укладати Договори оренди щодо Предмета іпотеки (його частин) за дотримання наступних умов: (а) зазначення в таких Договорах оренди (попередніх договорах оренди) умови: «Орендарю відомо, що Об`єкт оренди (частина нежитлового приміщення - торгово - офісного комплексу з об`єктами громадського призначення та паркінгом за адресою: площа Спортивна, 1 у Печерському районі м. Києва) знаходиться в іпотеці АТ «Ощадбанк» та ВАТ «Укрексімбанк»; (б) надання Іпотекодержателям реєстрів укладених договорів оренди (попередніх договорів оренди) приміщень такої нерухомості, станом на дату надання таких реєстрів, до 20 числа щомісячно до моменту повернення Кредиту із зазначенням найменування орендаря, реквізитів укладеного договору оренди (попереднього договору оренди), орендованої площі, терміну дії договору оренди (попереднього договору оренди), орендної ставки, а також надання Іпотекодержателям належним чином засвідчених копій укладених Договорів оренди (попередніх договорів оренди) приміщень Предмета Іпотеки. Відповідно до пункту 1.16 Договору іпотеки № 166/31/6 (в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 11 від 15.07.2011) сторонам роз`яснено зміст таких статей: «статті 12 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої правочин щодо розпорядження Предметом іпотеки, його частиною, відчуження Іпотекодавцем Предмета іпотеки або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг без письмової згоди Іпотекодержателя є недійсним». Відповідно до пункту 2.4.5 Договору іпотеки № 166/31/6 (в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 11 від 15.07.2011) без письмової згоди кожного Іпотекодержателя не здійснювати дій, пов`язаних із зміною права власності на Предмет іпотеки або його частину, а також дій, пов`язаних з передачею Предмета іпотеки третім особам, крім укладення Договорів оренди (попередніх договорів оренди) Об`єкта будівництва відповідно до умов пункту 1.11 цього Договору. Державна реєстрація іпотеки ТОК Gulliver за Банками відбулась 03.10.2007 (номери записів про іпотеку № 2943318, 2943275). Невиконання ТОВ «Три О» своїх зобов`язань за Кредитним договором призвело до ухвалення Відповідачами рішення про відкликання кредиту з направленням вимог до Позивача про дострокове повернення кредиту. Невиконання цієї вимоги спонукало Банки скористатися своїм правом на позасудове звернення стягнення на іпотеку, в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитом. 14.02.2025 Банками на адресу ТОВ «Три О» направлено повідомлення про відмову від Плану реструктуризації від 26.08.2020, що має наслідком його дострокове розірвання (припинення), а також вимогу про відкликання кредиту та дострокове виконання зобов`язань за Кредитним договором. 26.07.2025 Банками звернуто стягнення на предмет іпотеки (зокрема в частині будівлі ТРЦ) в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» та частково задоволено свої вимоги за Кредитним договором. Після звернення стягнення на ТОК Gulliver Банки, як нові власники майна, вчинили дії щодо припинення інших речових прав відносно такого майна посилаючись на положення статті 37 Закону України «Про іпотеку». Водночас, 21.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Безденко Тетяною Олександрівною, як орендарем, був укладений договір оренди №438-О, відповідно до якого орендодавець передав орендарю у строкове, платне користування приміщення, визначені в додатку №1 до договору оренди. До вказаного договору оренди сторонами неодноразово вносились зміни, докази чого наявні в матеріалах справи. Договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. 21.09.2017 року та зареєстровано в реєстрі за №712. Сторони домовились, що строк договору оренди встановлений до 31.12.2040 року (пункт 4 Додатку №1 до Договору оренди №438-о від 21.09.2017 зі змінами, внесеними договором про внесення змін і доповнень №11 від 02.04.2025). Згідно з п.1.2. Договору оренди №438-о від 21.09.2017 у разі переходу права власності на приміщення, у тому числі в складі ТОК чи ТРЦ, до третьої особи, цей Договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця за Договором оренди переходять до нового власника. Заміна Сторони Договору в такому випадку, відбувається на підставі положень частини першої статті 770 Цивільного кодексу України автоматично, без необхідності вчинення Сторонами будь-яких дій. Відповідно до п.2.3. Договору оренди №438-о від 21.09.2017 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що Земельна ділянка (належна Орендодавцеві на Праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із ТРЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та/чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Пунктом 13.3 Договору оренди №438-о від 21.09.2017 визначено, що Орендодавець має право відмовитись від Договору оренди або вимагати розірвання Договору оренди виключно з підстав, встановлених законодавством, з урахуванням положень пункту 15.7.1 цього Договору оренди. Відповідно до пункту 15.7.1 Договору оренди керуючись правом, наданим частиною третьою статті 6 Цивільного кодексу України, Сторони встановили, що до відносин між ними положення статей 782 та 783 Цивільного кодексу України не застосовуються, і Орендодавець не вправі ані відмовитись від Договору оренди, ані вимагати його розірвання. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 437024346 станом на 26.07.2025 за Позивачем 22.07.2017 зареєстровано наступне право оренди (запис №22469882): частина площі ТОК, у тому числі: а) «Приміщення № 1» - частина площі ТРЦ, що становить 0,00111 приміщення № ІІІ (загальною площею 5623,5 кв.м) групи приміщень МСК відповідно до експлікації підвалу 2-го рівна ТРЦ, наведеної у Технічному паспорті (Блок 2 відповідно до концепції підвалу 2-го рівня ТРЦ); б) «Приміщення № 2» - частина площі БЦ, що становить 0,0324 приміщення № І (загальною площею 315,3 кв.м) групи приміщень МСК відповідно до експлікації цокольного рівня БЦ, наведеної у Технічному паспорті; в) «Приміщення № 3» - частина площі поверху ТРЦ, що становить 0,00134 приміщення № 1 (загальною площею 5211,8 кв.м), групи приміщень № 5 відповідно до експлікації п`ятого поверху ТРЦ, наведеної у Технічному паспорті. Технічна площа приміщення: загальна технічна площа - 23, 45 м2,в тому числі: а) «Приміщення № 1» - 6, 25 м2; б) «Приміщення № 2» - 10, 2 м2; в) «Приміщення № 3» - 7 м2. Однак, як зазначено вище 26.07.2025 державним реєстратором - приватним нотаріусом Гамаль І.М. прийнято рішення про державну реєстрацію за банками (Відповідачами) права власності на Комплекс (торговельно-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом (літера «В»), розташований за адресою: місто Київ, Спортивна площа, будинок 1а, загальною площею 151 803,3 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 185393880000) та на підставі такого рішення - проведено державну реєстрацію права власності Банків на весь комплекс. Надалі, 18.08.2025 державним реєстратором - приватним нотаріусом Гамаль І.М. проведено державну реєстрацію припинення права користування (найму (оренди)) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, запис про яке внесений в ДРРП - на підставі рішення про державу реєстрацію прав № 80426147 від 18.08.2025, зокрема і в частині орендованих Позивачем приміщень. Позивач наполягає, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для дострокового припинення Договору оренди на вимогу Банків, зокрема, згідно положень пункту 1.2, пункту 13.3 та 15.7.1 останнього та статті 781 ЦК України. Ані Орендар, ані Нові орендодавці не перебувають у стані припинення (ліквідації), а отже, припинення договору оренди з підстав, визначених статтею 781 ЦК України, є неможливим. На підставі статті 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: - наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; - наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі; - наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; - наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача. Проте, як стверджує Позивач, жодної із обставин, перелічених вище, не існувало ані станом на 13.08.2025 (день звернення новими орендодавцями до Державного реєстратора із заявою), ані в цілому - протягом періоду з 26.07.2025 (момент набуття новими орендодавцями прав і обов`язків наймодавця за Договором оренди) по сьогодні, а отже, нові орендодавці не мали і не мають права вимагати розірвання Договору оренди на підставі статті 783 ЦК України. Крім цього, враховуючи положення статті 782 ЦК України, Позивач наголошував як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, що 24.10.2025 Орендарем на підставі Договору оренди сплачено на користь АТ «Ощадбанк» у повному обсязі орендну плату за період користування Приміщенням з 26.07.2025 (момент набуття Новими орендодавцями прав і обов`язків наймодавця за Договором оренди) по 31.08.2025, а саме - наступними платежами: 32 445,81 грн. згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 24.10.2025 № 24100; 168 363,77 грн. згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 24.10.2025 року № 24101. Станом на дату звернення до суду з позовом вказані кошти Позивачу не повернуто. Позивач стверджує, що державним реєстратором при проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно 18.08.2025 порушено порядок державної реєстрації. У якості порушення порядку державної реєстрації припинення іншого речового права орендаря (Позивача) на приміщення, яке виникло на підставі договору оренди і про яке в ДРРП було внесено запис, новими орендодавцями (Банками) подано, а державним реєстратором - прийнято, виключно заяву від 13.08.2025. При цьому, для державної реєстрації припинення іншого речового права орендаря на приміщення новими орендодавцями не надавалося державному реєстратору ані надісланої новими орендодавцями та одержаної орендарем вимоги нових орендодавців про розірвання договору оренди, необхідність якої випливає зі змісту статті 783 ЦК України, ані надісланого новими орендодавцями та одержаного орендарем повідомлення нових орендодавців про відмову від договору оренди, передбаченого частиною другою статті 782 ЦК України. А тому, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За умовами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси. Звертаючись до суду з даним позовом Позивач стверджує, що його незаконно позбавлено права користуватися приміщенням, на підставі укладеного Договору оренди, який станом на дату звернення до суду (згідно позиції Позивача) є чинним. Позбавлення права користування орендованим приміщенням відбулося у зв`язку із задоволенням Відповідачем - 1 та 2 вимог за Іпотечним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» 26.07.2025 шляхом реєстрації права власності на торговельно-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом, загальною площею 151 805, 3 м2, розташований за адресою м. Київ, площа Спортивна, 1а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 185393880000) за Банками та як наслідок припинення 18.08.2025 на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, про державну реєстрацію прав від 18.08.2025 № 80426148 права користування Позивача, запис про яке (інше речове право) внесений в Державний реєстр речових прав за номером 22469882 і силу положень імперативної норми частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку». Позивач стверджує, що припинення права користування частиною приміщення, яке було іпотечним майном, суперечить умовам пункту 1.2 Договору оренди та положенням статті 770 ЦК України оскільки за спірних правовідносин відбулась заміна сторони орендодавця, що жодним чином не є підставою для припинення орендних правовідносин згідно положень пункту 13.3 та 15.7.1 Договору оренди та статті 781, 782 ЦК України. Відповідач - 2 натомість стверджує, що укладений Договір оренди є нікчемним оскільки не відповідає вимогам пункту 1.11 Іпотечного договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 11 від 15.07.2011), а право користування Позивача припинено в силу положень статті 37 Закону України «Про іпотеки» в силу вищого пріоритету Банків на орендоване Позивачем приміщення. Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач, зокрема, просив суд скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, про державну реєстрацію прав від 18.08.2025 № 80426148, на підставі якого державним реєстратором проведено державну реєстрацію припинення іншого речового права ФОП Безденко Т.О. (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), запис про яке (інше речове право) внесений в Державний реєстр речових прав за номером 22469882 та відповідно скасувати, проведену 18.08.2025 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною, на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 18.08.2025 № 80426148, державну реєстрацію припинення іншого речового права ФОП Безденко Т.О. (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), запис про яке (інше речове право) внесений в Державний реєстр речових прав за номером 22469882. Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають, зокрема, іпотека. Відповідно до абзацу 4 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом. Частиною 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» закріплено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Частиною 3 статті 37 Закону України «Про іпотеку» закріплено, що право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі. 26.07.2025 державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Гамаль І.М. на підставі рішення № 80092483 здійснено державну реєстрацію права власності за Банками на нерухоме майно згідно умов Іпотечного договору. Зазначена реєстраційна дія не оскаржується та не заперечується сторонами. Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Пунктом 19 Порядку № 1127 визначено, що державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває розділ в Державному реєстрі прав та/або вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права, обтяження речових прав. У випадках, передбачених законом, державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав також закриває розділ в Державному реєстрі прав. Пунктом 26 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 (далі за текстом - Порядок № 1141) визначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора, крім випадку державної реєстрації прав в автоматичному режимі. Відповідно до положень абзацу 1 та 4 пункту 37 Порядку №1141 до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації набуття права власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язання замість наявних відомостей, що містяться у розділі Державного реєстру прав, вносяться нові відомості про право власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язання, передбачені у пункті 30 цього Порядку. У разі коли під час проведення державної реєстрації набуття права власності у відкритому розділі Державного реєстру прав містяться відомості про інше речове право, похідне від права власності, що містять відомості про власника, замість наявних відомостей про попереднього власника вносяться також відомості про актуального власника. Із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що 26.07.2025 під час реєстрації права власності за Банками іпотечного майна державним реєстратором змінено відомості попереднього власника на нового (актуального), зокрема в частині відомостей про суб`єктів іншого речового права - орендодавців. Так, наявність у витязі з Державного реєстру речових прав № 437024346 від 26.07.2025 та станом після 26.07.2025 відомостей про Орендаря - Позивача (ФОП Безденко Т.О.) жодним чином не свідчить про законність такого запису станом на 26.07.2025 оскільки питання припинення права користування державним реєстратором станом на вказану дату не розглядалось. При цьому, судом враховано диспозитивність процесу державної реєстрації прав на нерухоме майно, що вбачається з пункту 6 Порядку № 1127, згідно якого державна реєстрація прав проводиться саме за заявою заявника. Так, пунктом 38 Порядку № 1141 визначено, що підстава для державної реєстрації припинення речового права, обтяження речового права за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав вноситься з переліку документів, поданих чи отриманих у порядку інформаційної взаємодії для державної реєстрації прав, та відображених у відповідній заяві, що відповідно підтверджує аргумент Відповідачів щодо необхідності окремої заяви задля вирішення питання припинення права користування - окремо. З матеріалів справи вбачається, що Відповідач - 1 та 2, як нові власники об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 185393880000 звернулися 14.08.2025 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. із заявою від 13.08.2025 № 55/2-09/104801/2025 про державну реєстрацію припинення речового права, похідного від права власності, а саме прав користування (оренди) третіх осіб щодо приміщень торговельно-офісного комплексу з об`єктами громадського призначення та паркінгом (літера «В») (м. Київ, площа Спортивна, 1а, загальною площею 151 805, 3 кв.м., ідентифікаційний код 185393880000), зокрема і права користування Позивача, яке ним набуто на підставі укладеного Договору оренди. Як встановлено судом вище, 18.08.2025 державним реєстратором прав на нерухове майно прийнято рішення № 80426148, яким припинено право користування нерухомим майном за реєстраційним номером 185393880000, в тому числі і права користування Позивача орендованим приміщенням з 14.08.2025 на підставі заяви Банків від 13.08.2025 № 55/2-09/104801/2025 про державну реєстрацію припинення речового права. Із наданих державним реєстратором пояснень (Відповідач-3) вбачається, що окрім заяви Банками також подано витяги з ДРРП, які підтверджують набуття ними права власності на нежитлові приміщення як іпотекодержателів на підставі Іпотечного договору, що в своїй сукупності стало підставою для прийняття оскаржуваного Позивачем рішення враховуючи вищий пріоритет банків згідно Закону України «Про іпотеку». Відповідно до пункту 57 Порядку № 1127 для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину. Згідно з частиною 3 статті 575 Цивільного кодексу України правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. Колегія суддів наголошує, що відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, на предмет іпотеки, щодо якого іпотекодержателем набуто право власності або спеціальне майнове право, втрачають чинність. При цьому, статтею 1 вказаного закону закріплено наступні визначення термінів: вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету щодо одного й того самого нерухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету щодо одного й того самого нерухомого майна; пріоритет - переважне право однієї особи щодо права іншої особи на те саме нерухоме майно. Як вірно зазначено судом першої інстанції, іпотека зареєстрована за Відповідачами 03.10.2007, натомість, право користування приміщеннями у Позивача виникло (зареєстровано) 22.09.2017, тобто пізніше і відповідно є нижчим пріоритетом щодо спірного нерухомого майна. А тому колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку припинення права користування Позивача (в межах спірних правовідносин) відбулося в силу імперативної норми закону - частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» та реалізовано шляхом звернення нових власників (Банків) із відповідною заявою про внесення актуальних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині прав третіх осіб на об`єкт нерухомого майна. Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи Позивача, що його право користування ніяк не конкурує із правом іпотекодержателя набути право власності на предмет іпотеки, оскільки диспозиція частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» чітко розділяє права та вимоги третіх осіб (зокрема право користування Позивача), які втрачають свою чинність з огляду на нижчий пріоритет, що тим самим спростовує доводи Позивача про перехід прав нового орендодавця до Відповідачів-1,2, знову ж таки оскільки такі права припинено в силу положень закону. Зворотного Позивачем не доведено. Отже, підстави для відмови Відповідачу - 1 у проведенні реєстраційної дії припинення права користування Позивача на підставі пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» були відсутні, оскільки таке припинення зумовлено законом, а відтак і наявність підстав для задоволення позову в частині скасування реєстраційних дій відсутня. Те саме стосується і вимоги Позивача заборонити Відповідачу - 2 та 3 передавати будь-яким особам у володіння та/чи користування спірне орендоване приміщення, оскільки з моменту задоволення Банками своїх вимог шляхом звернення стягнення на нерухоме майно в силу положень частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» права Позивача в частині такого користування є припиненими. Суд першої інстанції вірно відхилив доводи відповідачів щодо нікчемності Договору оренди, виходячи з наступного. В матеріалах справи містяться лист АТ «Ощадбанк» від 25.07.2016 № 31/6-11/642-1057/2016 та лист АТ «Укрексімбанк» від 03.08.2016 № 192 01/3363, відповідно до яких Банки підтвердили, що за умови включення до договорів оренди приміщень ряду умов така передача відбувається відповідно до умов Іпотечного договору, вважається здійсненою на підставі згоди Іпотекодержателів, а отримання окремої письмової згоди Іпотекодержателів на передачу первинним орендодавцем приміщень Комплексу в оренду на підставі таких договорів оренди у кожному окремому випадку не вимагається. З Договору оренди, а саме пункту 2.3, пункту 10.2 Договору оренди (у редакції Договору про внесення змін і доповнень № 1 від 01.11.2017) вбачається, що останній станом на дату його укладення містив інформацію про передачу ТОК включно із ТРЦ в іпотеку із зазначенням в подальшому інформації, що Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за Іпотечним договором), а також, що він обізнаний про перебування земельної ділянки та ТРЦ в іпотеці. Крім того, Відповідачами фактично вчинено дії на визнання Позивача орендарем з огляду на включення останнього до Переліку речових прав на БФК Gulliver, похідних від права власності (оренда), щодо яких має бути проведена державна реєстрація припинення (пункт 56), доданого до заяви від 13.08.2025 №55/2-09/104801/2025, що тим самим спростовує та нівелює доводи Відповідача - 2 в цій частині. Щодо інших аргументів скаржника колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до незгоди зі встановленими судом обставинами та до переоцінки доказів. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Безденко Тетяни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі №910/15764/25 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін. Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Безденко Тетяни Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі №910/15764/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі №910/15764/25 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Матеріали справи №910/15764/25 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 02.07.2026 після виходу суддів з відпусток. Головуючий суддя О.В. Тищенко Судді С.А. Гончаров О.М. Сибіга