Постанова 4872 № 916/2129/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2129/25 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна, секретар судового засідання І.С. Мисько, за участю представників сторін: від боржника: І.А. Іванов розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» на постанову Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 (суддя В.Д. Найфлейш, м.Одеса, повну постанову складено 26.12.2025) про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у справі №916/2129/25 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, В С Т А Н О В И В : Коротка історія справи У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження про власну неплатоспроможність. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2025, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну. 17.06.2025 господарський суд першої інстанції в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» в електронній формі сформував оголошення про відкриття провадження у справі №916/2129/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Ухвалою попереднього засідання суду від 30.09.2025, серед іншого, визначено розмір та перелік визнаних та не визнаних судом вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2025 виправлено описку, викладено пункт 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 30.09.2025 в редакції, відповідно до якої визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, а саме: -вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на суму 113 060,00 грн, а також судовий збір в сумі 6 056,00 грн; -вимоги Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 на суму 7 145 647,85 грн, а також судовий збір в сумі 6056,00 грн. Також зазначено розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів, а саме: вимоги Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 на суму 1 423 056,62 грн. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.09.2025 у справі №916/2129/25 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 у сумі 1 423 056,62 грн залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх.№37911/25 від 27.11.2025). Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції Постановою Господарського суду Одеської області від 23.12.2025, зокрема: (1)у задоволенні заяви Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» про закриття провадження у справі відмовлено; (2)припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; (3)припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни; (4)визнано банкрутом ОСОБА_1 ; (5)введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 ; (6)призначено керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну; (7)постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, наявні правові підстави для припинення процедури реструктуризації боргів боржника, припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни. При цьому відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» про закриття провадження у справі місцевий господарський суд мотивував тим, що факту недобросовісності у діях боржника судом не встановлено, а належних доказів кредитором не надано, недостовірної інформації в деклараціях боржника не виявлено. Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги Не погодившись з постановою Господарського суду Одеської області від 23.12.2025, Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 та закрити провадження у даній справі №916/2129/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було враховано обставини ненадання боржником повних і достовірних відомостей про доходи та витрати, ненадання боржником доказів, які підтверджували б витрачання коштів, отриманих від кредитора, а також про їх рух з часу виникнення зобов`язання, які свідчать про недобросовісну поведінку боржника та, відповідно, намагання боржника уникнути належного виконання судового рішення щодо погашення заборгованості перед кредитором, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі. Позиція боржника щодо апеляційної скарги У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, боржник зазначив, що заява Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» про закриття провадження у справі №916/2129/25 є необґрунтованою та безпідставною, заявник зловживає своїми процесуальними правами з метою перешкоджання ОСОБА_1 у реалізації права на відновлення платоспроможності, і апелянтом не надано до суду жодного доказу, який свідчить про недобросовісну поведінку боржника. При цьому боржник зауважив на тому, що рішення про відмову у погодженні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 та перехід до наступної судової процедури прийнято більшістю голосів, з яких 98,36 % голосів належить апелянту Акціонерному товариству «УКРБУДІНВЕСТБАНК», тобто самим апелянтом прийнято рішення про відмову у погодженні плану реструктуризації та перехід до процедури погашення боргів. Також боржник зазначив, що він, як фізична особа, у тимчасове користування від Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» грошові кошти не отримував, кошти отримано юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» для поповнення своїх обігових коштів. Грошові кошти, які отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» від скаржника за договором овердрафту №OV/U/03-2-0012, боржником для особистих потреб не використовувалися. Таким чином, банк ототожнює боржника фізичну особу з позичальником за договором овердрафту №OV/U/03-2-0012 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД». Всі отримані кошти від продажу майна були направлені на погашення боргу ОСОБА_2 за договором позики від 10.12.2021, а вимоги Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» виникли до боржника, як до поручителя - 04.02.2025 (з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі 910/10351/24), яким стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» заборгованість по договору овердрафту та заборгованість зі сплати процентів за користування овердрафтом. Грошові кошти від продажу рухомого та нерухомого майна не могли бути направлені на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», оскільки в той період часу у боржника був відсутній борг перед банком. Як вказував боржник, після 04.02.2025 він не здійснював погашення заборгованості перед ОСОБА_2 , у зв`язку з чим твердження апелянта, що поведінка боржника є недобросовісною, є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, відповідно до вимог законодавства, боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надано всі відомості про кредиторів та боржників, з детальним описом складу вимог та підстав виникнення боргу. Позиція арбітражної керуючої щодо апеляційної скарги Арбітражна керуюча Колмикова Тетяна Олександрівна у відзиві на апеляційну скаргу просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 23.12.2025 у даній справі - залишити без змін. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, арбітражна керуюча, зокрема, зазначила, що під час процедури реструктуризації майна боржника ОСОБА_1 діяв сумлінно та виконував свої обов`язки належним чином, не приховував обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонстрував дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживав заходів до задоволення їх вимог. Аналіз таких дій боржника свідчить про добросовісну процесуальну поведінку останнього. З урахуванням того, що майновий стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, зборами кредиторів не схвалено план реструктуризації боргів боржника, відтак, погашення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше як через введення процедури погашення боргів боржника. При цьому відсутні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , що передбачені частиною сьомою статті 123 та частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства. Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції Апеляційну скаргу зареєстровано судом 30.12.2025 за вх.№5320/25. Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 автоматизований розподіл не відбувся у зв`язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи. 08.01.2026 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2026. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» на постанову Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 у справі №916/2129/25. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/2129/25 в частині, яка стосується вирішення питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 23.01.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи у 5-ти томах. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» на постанову Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у справі №916/2129/25 залишено без руху. Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» на постанову Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у справі №916/2129/25. Встановлено учасникам справи строк до 19.02.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказаною ухвалою суду від 03.02.2026 вирішено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» на постанову Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у справі №916/2129/25 поза межами строку, встановленого у частині третій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд апеляційної скарги призначено на 14.04.2026 о 12:00 год. 18.02.2026 арбітражна керуюча Колмикова Тетяна Олександрівна через систему «Електронний суд» подала відзив на апеляційну скаргу (вх.№5320/25/Д3 від 19.02.2026). 18.02.2026 боржник через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу (вх.№5320/25/Д2 від 18.02.2026). Одночасно боржником заявлено клопотання (вх.№666/26 від 18.02.2026) про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні боржника ОСОБА_1 . Клопотання мотивоване тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції безпосередньо впливає на майнові права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД». Протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 14.04.2026, у задоволенні клопотання боржника про залучення третьої особи відмовлено, виходячи з наступного. Згідно з положеннями частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства. Згідно з положеннями частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Колегія суддів зазначає, що банкрутство є окремою судовою процедурою, яка здійснюється судами господарського судочинства з переважним застосуванням норм матеріального та процесуального права, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Кодекс України з процедур банкрутства передбачає особливості розгляду справ про банкрутство та визначає склад учасників у цих справах. Разом з тим, стаття 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, та визначає їх підсудність саме в межах справи про банкрутство, з метою акумулювання усіх позовних вимог за участю боржника, як сторони у такому спорі, в межах однієї справи. Закріплений у названій статті принцип концентрації в межах справи про банкрутство майнових спорів, стороною яких є боржник, є універсальним та не містить виключень залежно від суб`єктного складу сторін спору. Враховуючи строковість судових процедур у справі про банкрутство, в такий спосіб законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. За змістом частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, при цьому склад учасників такого спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Як неодноразово зазначав Верховний Суд (зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17), за своєю процесуальною формою провадження у справі про банкрутство складається з двох частин. Перша - включає в себе основне провадження, спрямоване на вирішення головного завдання - задоволення грошових вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для юридичних осіб - розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних - реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника. Друга частина складається з додаткового або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси боржника. Отже, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на такі групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Такі процедурні (процесуальні) питання вирішуються господарським судом шляхом постановлення ухвал. Друга група стосується виключно вирішення спорів, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Розгляд таких спорів по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Правову позицію щодо розмежування судових рішень у процедурі банкрутства на дві групи, одна з яких стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства (непозовне провадження), а друга група - виключно вирішення спорів, стороною в яких є боржник (виокремлене позовне провадження), викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20). Отже, у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутсва, натомість справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства) мають суб`єктний склад сторін спору, що визначається Господарським процесуальним кодексом України. Згідно зі статтями 41, 45 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Склад учасників у справі про банкрутство визначений у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) сторони (конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут)), арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Отже, суб`єктний склад учасників господарського процесу у межах позовного провадження відповідно до Господарського процесуального кодексу України не є тотожним складу учасників у справі про банкрутство за Кодексом України з процедур банкрутства. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 31.05.2022 у справі №923/719/17 (910/618/21)). Враховуючи, що в даному випадку предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є постанова Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, то в цьому випадку склад учасників справи визначається за правилами статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, а не відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, за яким учасниками справи позовного провадження, що розглядається у межах справи про банкрутство, є саме особи, які визначені статтями 41, 45 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі треті особи. У судовому засіданні 14.04.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву до 11.05.2026 об 11:30. Ухвалою апеляційного суду від 16.04.2026 повідомлено учасників справи про дату, час та місце проведення наступного судового засідання. 30.04.2026 на адресу суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» надійшла заява (вх.№5320/25/Д4 від 30.04.2026), відповідно до якої банк просив врахувати при розгляді справи наявність підстав для заміни кредитора у даній справі, а саме: Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (ЄДРПОУ 26547581) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» (ЄДРПОУ 43092744), посилаючись на те, що останнє набуло від Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» наявне право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» і ОСОБА_1 на підставі договору про відступлення прав вимоги від 24.04.2026 №75/2026, за яким банк здійснив відступлення прав вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» за договором овердрафту №ОV/U/03-2-0012 вiд 26.07.2023 та до поручителя ОСОБА_1 за договором поруки №ОV/U/03-2-0012/P1 від 26.07.2023 на користь нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ». 11.05.2026 від боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У судовому засіданні 11.05.2026 судом підписано вступну та резолютивну частину ухвали, якою заяву Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» про заміну сторони її правонаступником задоволено. Здійснено заміну кредитора у справі №916/2129/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (01135, м. Київ, вул. Чорновола Вячеслава, буд. 8, ЄДРПОУ 26547581) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» (49051, Україна, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 50, офіс 207, код 43092744). Мотиви заміни кредитора Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» викладені в ухвалі апеляційного суду від 11.05.2026. Протокольною ухвалою суду від 11.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання боржника про відкладення розгляду справи з огляду на його необґрунтованість. У зв`язку із заміною сторони оголошено перерву у судовому засіданні до 16.06.2026 об 11:30 для надання можливості Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» реалізувати права, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у тому числі на участь у судовому засіданні. Ухвалою апеляційного суду від 14.05.2026 повідомлено учасників справи про дату, час та місце проведення наступного судового засідання. 15.06.2026 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№5320/25/Д6 від 15.06.2026) разом з додатковими доказами. У судовому засіданні 16.06.2026 протокольною ухвалою суду вказані додаткові пояснення боржника разом з додатковими доказами були залишені без розгляду, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частини друга четверта статті 161 Господарського процесуального кодексу України). В свою чергу, відповідно до статей 258 та 263 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи на стадії апеляційного провадження є саме апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Таким чином, враховуючи, що у апеляційному провадженні заявами по суті справи є апеляційна скарга і відзив на апеляційну скаргу, а також беручи до уваги, що додаткові пояснення були подані до Південно-західного апеляційного господарського суду поза межами строку на подання відзивів та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань (до 19.02.2026), боржник не просив поновити чи продовжити цей строк, а також не просив дозволу подати додаткові письмові пояснення, а Південно-західний апеляційний господарський суд не визнавав необхідним їх одержання від учасників справи та не призначав строк для їх подання, відповідно до частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України додаткові пояснення підлягають залишенню без розгляду. Наведене також логічно вичерпує потребу аналізу цих пояснень боржника. Стосовно долучених боржником до додаткових пояснень додаткових доказів колегія суддів зазначає наступне. Згідно із положеннями статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. За умовами частин другої, третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Межі перегляду в суді апеляційної інстанції передбачено у статті 269 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14. Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи. При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій. Вказані положення закріплені законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази. Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що апеляційний перегляд судового рішення суду першої інстанції повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного судового рішення та які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити. Боржник, долучаючи до апеляційної скарги зазначені вище докази, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання нових доказів не заявляв, об`єктивні причини неподання доказів до суду першої інстанції, які унеможливили своєчасне вчинення такої процесуальної дії, жодним чином не обґрунтував, що є підставою для залишення цих доказів без розгляду відповідно до частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України. Кредитор ОСОБА_2 не скористався своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу, а також не реалізував своє право участі у жодному судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце проведення яких був повідомлений належним чином. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» про судові засідання, призначені на 16.06.2026 та 02.07.2026, повідомлялося належним чином, проте останнє в жодному з них участі не брало. Арбітражна керуюча також не реалізувала своє право участі у жодному судовому засіданні апеляційної інстанції. Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України участь у судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом. Апеляційний суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови учасникам для представлення своєї позиції, тоді як відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників учасників справи, які в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши представника скаржника (у судовому засіданні 14.04.2026) та представника боржника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне. Обставини справи У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження про власну неплатоспроможність (вх.№2177/25 від 30.05.2025), посилаючись на наявність заборгованості перед кредиторами у розмірі 7 973 272,64 грн та положення Кодексу України з процедур банкрутства, вказавши кредиторами таких осіб: 1)Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» із розміром заборгованості у сумі 7 145 647,85 грн; 2)приватний виконавець Серебрійська Юлія Олександрівна із розміром заборгованості у сумі 714 564,79 грн; 3) ОСОБА_2 із розміром заборгованості у сумі 113 060,00 грн. Так, в обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що у 2021 році він вирішив започаткувати власний бізнес з оптової торгівлі фруктами та овочами, однак у боржника були відсутні власні грошові кошти, за рахунок яких можливо було реалізувати цей бізнес-проєкт, у зв`язку з чим він був вимушений звернутися з проханням надати йому позику до свого знайомого - ОСОБА_2 . Боржник розраховував, що за рахунок прибутку від ведення власного бізнесу зможе в короткий термін повернути позику. ОСОБА_2 погодився надати боржнику грошові кошти в борг, і 10.12.2021 між ОСОБА_2 , як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено договір позики, відповідно до якого боржник отримав позику у сумі 1 750 000,00 грн та зобов`язаний був її повернути у строк до 31.12.2023. Як вказує боржник, у подальшому протягом 2023-2024 років ним було частково повернуто ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики від 10.12.2021 у розмірі 1 636 940,00 грн, і станом на дату звернення до суду із цією заявою заборгованість боржника за вказаним договором позики становить 113 060,00 грн. Після отримання запозичених коштів боржник розпочав підготовчі заходи із започаткування власної справи, але військова агресія російської федерації проти України суттєво змінила всі попередні плани боржника, у зв`язку з чим останнім було прийнято рішення про відтермінування реалізації свого бізнес-проєкту. Лише 19.10.2022 боржником було одноосібно засноване Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» (код ЄДРПОУ 44697110) із розміром статутного капіталу 1 000 000,00 грн. Боржник зазначає, що за рахунок отриманих коштів в позику він придбав автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2011 року випуску, для власних потреб, що пов`язані з господарською діяльністю боржника, та сформував статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» у розмірі 1 000 000,00 грн, а також здійснював витрати на побутові потреби своєї родини. У подальшому, з метою забезпечення операційної діяльності та поповнення обігових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД», 26.07.2023 між Акціонерним Товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (кредитодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» (позичальником) було укладено договір овердрафту №OV/U/03-2-0012, відповідно до пункту 1.1. якого банк на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом кредитування поточного рахунку, зазначеного у пункті 2.1. цього договору, тобто шляхом проведення платежів позичальника у разі відсутності/браку коштів на рахунку, зазначеного у пункті 2.1. цього договору у межах встановленого кредитодавцем (банком) ліміту овердрафту на підставі платіжних документів позичальника. Відповідно до умов договору овердрафту №OV/U/03-2-0012 від 26.07.2023 банком було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» кредитні кошти в розмірі 6 600 120,00 грн. На забезпечення виконання договору овердрафту між Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» і ОСОБА_1 укладено договір поруки №ОV/U/03-2-0012/Р1 від 26.07.2023, за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитодавцем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань за договором овердрафту, в тому числі, відшкодовувати збитки, витрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у кредитодавця у зв`язку з укладенням та виконанням договору овердрафту, та які передбачені умовами договору овердрафту. Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» умов договору овердрафту зумовило звернення Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» із відповідним позовом про солідарне стягнення заборгованості з боржника та його поручителя. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі №910/10351/24 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» (вул. Ушинського, 40, оф.212, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44697110) та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (вул. Чорновола В`ячеслава, 8, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 26547581) заборгованість у розмірі 6 595 536,59 грн та заборгованість зі сплати процентів за користування овердрафтом у розмірі 507 493,08 грн. Також, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» судовий збір у розмірі 42 618,18 грн. Крім того, боржник зазначає, що 25.03.2025 ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження №77615664 щодо примусового виконання наказу №910/10351/24, виданого 06.02.2025 Господарським судом Одеської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» заборгованості по договору овердрафту у розмірі 6 595 536,59 грн та заборгованості зі сплати процентів за користування овердрафтом у розмірі 507 493,08 грн. 25.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Серебрійською Юлією Олександрівною відкрито виконавче провадження №77615669 щодо примусового виконання наказу №910/10351/24, виданого 06.02.2025 Господарським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» судового збору у розмірі 42 618,18 грн. 25.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Серебрійською Юлією Олександрівною винесено постанову ВП №77615664 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди у сумі 710 302,97 грн та постанову ВП №77615669 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди у сумі 4 261,82 грн. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зазначив, що на момент звернення до суду у нього наявне майно, а саме: частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» (код ЄДРПОУ 44697110) у розмірі 1 000 000,00 грн, що становить 100 %, оціночна вартість активу становить 543 920,00 грн. При цьому на момент звернення до суду у боржника відсутнє будь-яке нерухоме майно. Станом на дату подання цієї заяви у боржника відкрито рахунки у Акціонерному товаристві Комерційному банку «ПРИВАТБАНК»: НОМЕР_2 (залишок 629,06 грн); НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 . Боржник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність також вказує, що він займав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» до 31.08.2024, середній розмір заробітної плати за 2024 рік становив 8 600,00 грн. Станом на дату подання заяви боржник є безробітним. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , серед іншого, були додані декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022 2025 роки, які складено 29.05.2025 та підписано боржником. Крім того, боржником складено та долучено до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність проект плану реструктуризації боргів боржника. Надалі ОСОБА_1 надав уточнення до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх.№19108/25 від 17.06.2025). Відповідно до цих уточнень перелік кредиторів було доповнено Одеською митницею, із посиланням на те, що Одеською митницею здійснюється провадження у справі про порушення митних правил №1019/50000/24 від 16.10.2024 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, відносно громадянина України ОСОБА_4 щодо вчинення дій, спрямованих на зменшення митних платежів у сумі 98 263,03 грн, та у справі про порушення митних правил №1018/50000/24 від 16.10.2024 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, відносно громадянина України ОСОБА_4 щодо вчинення дій, спрямованих на зменшення митних платежів у сумі 93 644,87 грн. Станом на дату подання боржником заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у Хаджибейському районному суді міста Одеси триває розгляд справ про порушення митних правил ОСОБА_1 . Згідно конкретизованого списку кредиторів та боржників, долученого до уточненої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх.№19108/25 від 17.06.2025), загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед кредиторами становить 7 973 272,64 грн (без урахування можливої заборгованості перед Одеською митницею). Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2025, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну. У встановлений частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк до господарського суду звернулися два кредитори боржника ОСОБА_2 та Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК». Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 30.09.2025, з урахуванням ухвали від 14.11.2025 про виправлення описки, визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, а саме: -вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на суму 113 060,00 грн, а також судовий збір в сумі 6 056,00 грн; -вимоги Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 на суму 7 145 647,85 грн, а також судовий збір в сумі 6 056,00 грн. Також зазначено розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів, а саме: вимоги Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 на суму 1 423 056,62 грн. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.09.2025 у справі №916/2129/25 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 у сумі 1 423 056,62 грн залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що з метою перевірки відомостей, зазначених у деклараціях про майновий стан ОСОБА_1 , арбітражною керуючою Колмиковою Тетяною Олександрівною в межах повноважень здійснено запити до відповідних установ та отримано відповіді на ці запити, відповідно до яких рухомого, нерухомого майна за боржником не зареєстровано та відповідні дозволи не видавались. 10.07.2025 керуючою реструктуризацією майна боржника арбітражною керуючою Колмиковою Тетяною Олександрівною проведено інвентаризацію майна боржника та встановлено наступне. ОСОБА_1 проживає разом з членами своєї родини за адресою: АДРЕСА_2 , в будинку, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (теща боржника). В ході огляду будинку, в якому проживає боржник, виявлено майно, яке належить боржнику та членам його родини і є необхідним для задоволення їх нагальних потреб (меблі, що були у користуванні, одяг/взуття, особисті речі, засоби гігієни, постільна білизна, мобільний телефон), загальна вартість майна не перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Боржник є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» (код ЄДРПОУ 44697110), володіє часткою 100 % у статутному капіталі Товариства, що становить 1 000 000.00 грн. Відповідно до звіту про оцінку корпоративних прав у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» станом на 15.04.2025 оціночна вартість активу становить 543 920,00 грн. При проведенні інвентаризації майна та майнових активів ОСОБА_1 виявлено грошові кошти у розмірі 629,06 грн на банківському рахунку, який відкритий боржником в Акціонерному товаристві Комерційному банку «ПРИВАТБАНК». 17.07.2025 арбітражною керуючою Колмиковою Тетяною Олександрівною надано звіт про перевірку декларацій про майновий стан ОСОБА_1 (вх.№22756/25 від 18.07.2025), відповідно до якого виявлено невідповідності у поданих відомостях в деклараціях про майновий стан. 23.07.2025 боржником надано виправлені декларації про майновий стан. Згідно із звітом арбітражної керуючої Колмикової Тетяни Олександрівни про перевірку декларацій про майновий стан (вх.№30762/25 від 03.10.2025) ОСОБА_1 усунуто допущені неточності у поданих до суду деклараціях про майновий стан боржника упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його родини. Крім того, матеріали справи свідчать про те, що арбітражною керуючою Колмиковою Тетяною Олександрівною на адреси кредиторів були надіслані повідомлення за вих.№02-01/731 від 02.10.2025 про проведення зборів кредиторів, які відбудуться шляхом опитування з наступним порядком денним: 1)розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан ОСОБА_1 ; 2)розгляд проєкту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; 3)прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність; 4)розгляд звіту арбітражної керуючої Колмикової Тетяни Олександрівни про нараховану грошову винагороду за виконання повноважень керуючої реструктуризацією в рамках справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Так, керуючою реструктуризацією - арбітражною керуючою Колмиковою Тетяною Олександрівною на розгляд та схвалення кредиторам було надано план реструктуризації боргів, датований 01.10.2025, погоджений боржником шляхом проставлення власноручного підпису на титульному аркуші плану реструктуризації, який містить наступні відомості: -сума вимог кредиторів, яка підлягає реструктуризації відповідно до плану реструктуризації, складає 7 270 819,85 грн, та складається з: 1 черга: ОСОБА_2 6 056,00 грн, Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» - 6 056,00 грн; 2 черга: ОСОБА_2 113 060,00 грн, Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» - 7 145 647,85 грн; вимоги забезпечених кредиторів відсутні; -доходи, які боржник отримує (заробітна плата, пенсія тощо): 0,00 грн; -доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: ОСОБА_1 планує працевлаштуватися та отримувати заробітну плату у розмірі 20 000,00 грн, після сплати податків, зборів, обов`язкових платежів у розмірі 23% - до виплати 15 400,00 грн на місяць; -розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів 0,00грн; -розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо): 0,00 грн; -вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів: 6 726 899,85 грн; -розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб: 15 400,00 грн (з огляду на ті обставини, що на утриманні боржника перебуває дружина та троє неповнолітніх дітей, боржнику на утримання родини потрібно 15 644,00 грн на місяць; у 2025 році розмір прожиткового мінімуму в Україні відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» становить: 3 196,00 грн - для дітей віком від 6 до 18 років, 3 028,00 грн для працездатних осіб; -порядок і строки реалізації майна боржника частки у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» (код ЄДРПОУ 44697110): строк реалізації 6 місяців, кошти, які плануються отримати від продажу 543 920,00 грн; -відстрочення боргів чи їх частини: із загальної суми вимог кредитора ОСОБА_2 у розмірі 119 116,00 грн сума вимог, яка відстрочується на 6 місяців, становить 8 910,90 грн; із загальної суми вимог кредитора Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» у розмірі 7 151 703,85 грн сума вимог, яка відстрочується на 6 місяців, становить 535 009,09 грн; -спрощення (списання) боргів чи їх частини: із загальної суми вимог кредитора ОСОБА_2 у розмірі 119 116,00 грн розмір суми, яка спрощується (списується), становить 110 205,10 грн; із загальної суми вимог кредитора Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» у розмірі 7 151 703,85 грн розмір суми, яка спрощується (списується), становить 6 616 694,74 грн; -виконання зобов`язань боржника третіми особами: не передбачається; -заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів: працевлаштування боржника та продаж частки у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» (код ЄДРПОУ 44697110); -строк виконання плану реструктуризації боргів боржника: 6 місяців. Також у плані реструктуризації наведено обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника. Ці обставини є аналогічні тим обставинам, які були зазначені боржником у своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Поряд з цим, зазначено, що з метою повернення позики ОСОБА_2 та у зв`язку з тим, що у боржника були відсутні грошові кошти, він був вимушений протягом 2023 та 2024 років продати майно, яке належало йому та його дружині, а саме: -транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, 2011 року випуску, за 530 000,00 грн; -транспортний засіб, тягач RUNAULT PREMIUM, 1998 року випуску, за 500 070,00 грн; -причіп KRONE SDP 27, 2001 року випуску, за 71 270,00 грн; -земельну ділянку, площею 0,06 га, за 160 600,00 грн; -транспортний засіб AUDI A4, 2006 року випуску, за 145 000,00 грн; -земельну ділянку, площею 0,1213 га, за 230 000,00 грн; Боржник зазначає, що всі отримані кошти від продажу майна, у розмірі 1 636 940,00 грн були направлені ОСОБА_2 на погашення боргу за договором позики від 10.12.2021. Із протоколу зборів кредиторів ОСОБА_1 від 15.10.2025, які були проведені шляхом опитування, вбачається, що: -у опитуванні взяли участь з правом вирішального голосу: 1)кредитор Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», розмір визнаних кредиторських вимог - 7 145 647,85 грн, кількість голосів - 7 145 647,85; 2)кредитор ОСОБА_2 , розмір визнаних кредиторських вимог 113 060,00 грн., кількість голосів 113

060. Збори вважаються повноважними, оскільки кредитори, які взяли участь в опитуванні володіють більше 2/3 голосів від загальної кількості голосів кредиторів. -відповідно до інформації, що наведена у бюлетенях для голосування, вирішено: 1)по першому питанню порядку денного: схвалити/погодити звіт керуючої реструктуризацією арбітражної керуючої Колмикової Тетяни Олександрівни про результати перевірки декларації про майновий стан ОСОБА_1 («за» - 7 258 707,85; «проти» 0; «утрималися» - 0); 2)по другому питанню порядку денного: відмовити у погодженні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 («за» - 0; «проти» 7 258 707,85; «утрималися» - 0); 3)по третьому питанню порядку денного: відмовити у схваленні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 та звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів відносно ОСОБА_1 . Керуючою реалізацією майна призначити арбітражну керуючу Колмикову Тетяну Олександрівну («за» - 7 258 707,85; «проти» 0; «утрималися» - 0); 4)по четвертому питанню порядку денного (щодо розгляду звіту арбітражної керуючої Колмикової Тетяни Олександрівни про нараховану грошову винагороду за виконання повноважень керуючої реструктуризацією): рішення не прийнято («за» - 113 060,00; «проти» 0; «утрималися» - 7 145 647,85). 21.10.2025 від арбітражної керуючої Колмикової Тетяни Олександрівни до суду першої інстанції надійшло клопотання (вх.№3-985/25 від 21.10.2025) про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, яке обґрунтоване приписами частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства та мотивоване тим, що зборами кредиторів вирішено відмовити у схваленні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 та звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів відносно ОСОБА_1 . При цьому арбітражна керуюча зауважила на тому, що боржник є неплатоспроможним, разом з тим, він є добросовісним, оскільки надавав суду всю наявну в нього інформацію відносно свого майнового стану та майнового стану своїх родичів. 27.11.2025 від Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» до суду першої інстанції надійшло клопотання (вх.№3711/25 від 27.11.2025) про закриття провадження у справі №916/2129/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 з огляду на те, що поведінка боржника є недобросовісною, яка полягає у тому, що: -рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі №910/10351/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» і ОСОБА_1 заборгованості дійсно підтверджується отримання грошових коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» розмірі 6 595 536,59 грн, директором і власником якого станом на момент укладення договору і дотепер є ОСОБА_1 , однак, як вбачається з матеріалів справи, доказів, які підтверджують витрати цих коштів, рух цих коштів, вкладення у господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» з подальшим негативним наслідком, тощо в матеріалах справи відсутні; -боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та проекті плану реструктуризації взагалі не вказано, куди були витрачені кошти у сумі 6 595 536,59 грн, які були отримані на підставі кредитного договору, який було укладено між Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД», директором і власником якого станом на момент підписання кредитного договору і договору поруки в 2023 році і дотепер є ОСОБА_1 та в забезпечення якого уклав договір поруки; -всі отримані боржником кошти від продажу майна у розмірі 1 636 940,00 грн були направлені ОСОБА_2 на погашення боргу за договором позики від 10.12.2021, в той же час боржник не надав відомостей, чому зазначені кошти не були направлені на погашення заборгованості боржника перед банком; -боржником в поданих до суду деклараціях за 2024 рік (дата підписання боржником 29.05.2025) і 2025 рік (дата підписання боржником 29.05.2025) не зазначено інформацію про боргові зобов`язання перед Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» і ОСОБА_2 ; -визначені у плані умови з урахуванням інших обставин не свідчать про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника, так і кредиторів та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не її списання/прощення. Постановою Господарського суду Одеської області від 23.12.2025, зокрема: (1)у задоволенні заяви Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» про закриття провадження у справі відмовлено; (2)припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; (3)припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни; (4)визнано банкрутом ОСОБА_1 ; (5)введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 ; (6)призначено керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну; (7)постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку. Під час апеляційного розгляду справи ухвалою апеляційного суду від 11.05.2026 здійснено заміну кредитора у справі №916/2129/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ». Позиція суду апеляційної інстанції Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи, визнання боржника банкрутом та введення щодо фізичної особи процедури погашення боргів. Колегія суддів зазначає, що із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства). З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом, передусім, реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання. Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства «Відновлення платоспроможності фізичних осіб» законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб. Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексу України з процедур банкрутства не встановлена. З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства), Верховний Суд неодноразово зауважував, що цим Кодексом запроваджено «добровільне банкрутство» боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність. Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20. З урахуванням викладеного, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме, задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності. Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у цій справі постало питання подальшого провадження у справі про неплатоспроможність боржника. Так, як вбачається із встановлених обставин справи, провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 17.06.2025, однак станом на момент ухвалення постанови суду першої інстанції від 23.12.2025 господарському суду не було подано погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника. Крім того, кредитором боржника - Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» заявлено клопотання про закриття провадження у справі з підстав недобросовісної поведінки боржника під час процедури реструктуризації боргів боржника і за обставин подання боржником плану реструктуризації з неприйнятними умовами, адже визначені у плані умови з урахуванням інших обставин не свідчать про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника, так і кредиторів, та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не її списання/прощення. У зв`язку з цим апеляційний суд звертається до положень Кодексу України з процедур банкрутства, якими регламентовані особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб та які визначені в книзі четвертій «Відновлення платоспроможності» Кодексу України з процедур банкрутства. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника. Відтак, у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України). Тому до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язки: -повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та / або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо; -надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог; -подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства); -повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства); -погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 Кодексу України з процедур банкрутства). Частиною другою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом. За визначенням, наведеним у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Погашення боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної. При цьому інститут неплатоспроможності фізичних осіб розрахований на надання допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність, тому суд повинен вчиняти виважені, послідовні та обґрунтовані процесуальні дії, в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства. Південно-західний апеляційний господарський суд акцентує, що за приписами Кодексу України з процедур банкрутства судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина п`ята статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства). Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства). Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі. Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. За змістом частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства сплив 120 днів з відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, якщо збори кредиторів до спливу вказаного строку не прийняли рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийняли рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Отже, одним із визначальних чинників для ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника є відсутність, після спливу 120 днів з відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність, рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, а відповідно, і неподання суду на затвердження, зі спливом вказаного строку, плану реструктуризації боргів боржника. Іншим таким чинником є прийняття зборами кредиторів рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Водночас, відсутність рішення зборів кредиторів про перехід до процедури погашення боргів боржника, за умови спливу 120 днів з відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність, за нормами частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства, не перешкоджає ухваленню господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника. Виняток з правила, встановленого частиною першою статті 130 цього Кодексу, становить, зокрема наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, що передбачені частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства. Тож, окрім загальних підстав закриття провадження у справі про банкрутство, встановлених частиною першою статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (з урахуванням статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства тією мірою, якою вони можуть стосуватися боржника - фізичної особи), суд відповідно до частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1)боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї; 2)майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3)судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю. Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме: -боржник подає суду декларації; -керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту; -отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та / або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2024 у справі №904/2166/23. Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника. Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки. Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи. За загальним правилом, закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду. Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на «добровільність банкрутства» фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності. Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів. Зокрема, згідно з частиною другою статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо). План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частина третя статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства). Відтак, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури. У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів. Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами. Колегія суддів зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження. У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у нерозробленні та неподанні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, пасивній участі боржника в цій процедурі. Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів. Колегія суддів зауважує, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність. Таким чином, у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами план реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому, враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №925/473/20. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника. Як зазначалося, до боржника фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків. Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає: -відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення, схвалення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства); -дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства). Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства з частиною сьомою статті 123 цього Кодексу свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування. Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства. Водночас слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів. За загальним правилом, закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду. При цьому очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей. За таких обставин, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб. Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях / бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях / бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність. При цьому Верховний Суд зауважив, що хоча Кодекс України з процедур банкрутства докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства. Тобто частина одинадцята статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає окрему підставу для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, зокрема, конкретизує момент, з якого вона підлягає застосуванню. Однак положення наведеної норми не виключають можливість закриття провадження з підстав, передбачених іншими нормами Кодексу України з процедур банкрутства, а також не встановлюють універсального правила щодо вирішення питання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність з усіх без винятку підстав лише після спливу тримісячного строку з дня відкриття провадження у такій справі. Інший підхід не відповідав би принципу процесуальної економії господарського судочинства через невиправдане зволікання з вирішенням відповідного питання навіть у тих випадках, коли наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність (крім передбачених частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства) є очевидною, що могло б призвести, з одного боку, до додаткових витрат боржника у процедурі неплатоспроможності, а з іншого боку - до безпідставного затягування дії мораторію на задоволення вимог кредиторів тощо. Водночас положення частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства кореспондуються з частиною першою статті 130 цього Кодексу, згідно з якою господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Системне тлумачення частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення «має право прийняти рішення» вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства (подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 25.11.2025 у справі №921/240/23). При цьому за змістом частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Водночас, наведена норма статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства не повинна застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства. У цьому зв`язку суд акцентує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 цього Кодексу є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи; а частина перша статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів. Наведені висновки узгоджуються із правовою позицією, послідовно викладеною у постановах Верховного Суду від 01.11.2022 у справі №904/6042/20, від 17.01.2023 у справі №914/3085/21, від 08.12.2022 у справі №916/1941/21, від 25.11.2025 у справі №921/240/23, від 18.02.2026 у справі №915/70/25 тощо, а також у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20 та від 22.09.2021 у справі №910/6639/20. У розвиток правової позиції (викладеної у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20) Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника. З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 до заяви додав декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022 2025 роки, які складено 29.05.2025 та підписано боржником. Разом з тим, надалі боржник уточнював зазначену у деклараціях інформацію шляхом подання відповідних виправлених декларацій. Згідно зі звітом арбітражної керуючої Колмикової Тетяни Олександрівни про перевірку декларацій про майновий стан (вх.№30762/25 від 03.10.2025) ОСОБА_1 усунуто допущені неточності у поданих до суду деклараціях про майновий стан боржника упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його родини. Керуючою реструктуризацією майна боржника скликано збори кредиторів ОСОБА_1 шляхом опитування. Участь у зборах кредиторів приймали: 1)кредитор Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», розмір визнаних кредиторських вимог - 7 145 647,85 грн, кількість голосів - 7 145 647,85; 2)кредитор ОСОБА_2 , розмір визнаних кредиторських вимог 113 060,00 грн, кількість голосів 113

060. Рішенням зборів кредиторів ОСОБА_1 , яке оформлено протоколом від 15.10.2025, вирішено: 1)по першому питанню порядку денного: схвалити/погодити звіт керуючої реструктуризацією арбітражної керуючої Колмикової Тетяни Олександрівни про результати перевірки декларації про майновий стан ОСОБА_1 («за» - 7 258 707,85; «проти» 0; «утрималися» - 0); 2)по другому питанню порядку денного: відмовити у погодженні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 («за» - 0; «проти» 7 258 707,85; «утрималися» - 0); 3)по третьому питанню порядку денного: відмовити у схваленні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 та звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів відносно ОСОБА_1 . Керуючою реалізацією майна призначити арбітражну керуючу Колмикову Тетяну Олександрівну («за» - 7 258 707,85; «проти» 0; «утрималися» - 0); 4)по четвертому питанню порядку денного (щодо розгляду звіту арбітражної керуючої Колмикової Тетяни Олександрівни про нараховану грошову винагороду за виконання повноважень керуючої реструктуризацією): рішення не прийнято («за» - 113 060,00; «проти» 0; «утрималися» - 7 145 647,85). З викладеного вбачається, що Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», як кредитор, приймало участь у зборах кредиторів ОСОБА_1 та голосувало «за» схвалення/погодження звіту керуючої реструктуризацією арбітражної керуючої Колмикової Т.О. про результати перевірки декларації про майновий стан боржника. Із протоколу зборів кредиторів від 15.10.2025 та бюлетеней голосування вбачається, що під час схвалення/погодження звіту керуючої реструктуризацією арбітражної керуючої Колмикової Тетяни Олександрівни про результати перевірки декларації про майновий стан ОСОБА_1 у Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» були відсутні зауваження до поданих декларацій боржника. Разом з тим, цей кредитор проголосував за відмову у схваленні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів відносно ОСОБА_1 , а у подальшому звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника. Як було зазначено вище, визнаючи боржника банкрутом, місцевий господарський суд послався на відсутність підстав для закриття провадження у даній справі, відмовив у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» про закриття провадження у справі №916/2129/25 та дійшов висновку про наявність підстав про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у справі №916/2129/25. В мотивах прийнятого рішення місцевий господарський суд вказав, що факту недобросовісності у діях боржника судом не встановлено, а належних доказів кредитором не надано, недостовірної інформації в деклараціях боржника не виявлено. Разом з тим, оскільки протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, судом встановлено наявність правових підстав для припинення процедури реструктуризації боргів боржника, припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни. Однак, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про перехід до судової процедури погашення боргів боржника в даному випадку є помилковим, з огляду на наступне. Так, з матеріалів справи вбачається, що 10.12.2021 між ОСОБА_1 , як позичальником, та ОСОБА_2 , як позикодавцем, укладено договір позики, згідно умов якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 1 750 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві суму позики в строк, встановлений цим договором. Кошти отримуються позичальником на момент укладення даного договору. Дата повернення позики до 31.12.2023. Згідно розписки від 10.12.2021 ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 1 750 000,00 грн. При цьому, як вказує сам боржник, з метою повернення позики ОСОБА_2 та у зв`язку з тим, що у боржника були відсутні грошові кошти, він був вимушений протягом 2023 та 2024 років продати майно, яке належало йому та його дружині, а саме: -транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, 2011 року випуску, за 530 000,00 грн; -транспортний засіб, тягач RUNAULT PREMIUM, 1998 року випуску, за 500 070,00 грн; -причіп KRONE SDP 27, 2001 року випуску, за 71 270,00 грн; -земельну ділянку, площею 0,06 га, за 160 600,00 грн; -транспортний засіб AUDI A4, 2006 року випуску, за 145 000,00 грн; -земельну ділянку, площею 0,1213 га, за 230 000,00 грн; Боржник зазначає, що всі отримані кошти від продажу майна у розмірі 1 636 940,00 грн були направлені ОСОБА_2 на погашення боргу за договором позики від 10.12.2021. Згідно розписки від 10.12.2023, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 530 000,00 грн як часткове повернення позики. Згідно розписки від 09.12.2024, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 1 106 940,00 грн як часткове повернення позики. Поряд з цим, 26.07.2023 між Акціонерним Товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (кредитодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» (позичальником) було укладено договір овердрафту №OV/U/03-2-0012, відповідно до пункту 1.1. якого банк на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом кредитування поточного рахунку, зазначеного у пункті 2.1. цього договору, тобто шляхом проведення платежів позичальника у разі відсутності/браку коштів на рахунку, зазначеного у пункті 2.1. цього договору у межах встановленого кредитодавцем (банком) ліміту овердрафту на підставі платіжних документів позичальника. Відповідно до умов договору овердрафту №OV/U/03-2-0012 від 26.07.2023 банком було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» кредитні кошти в розмірі 6 600 120,00 грн. На забезпечення виконання договору овердрафту між Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» і ОСОБА_1 укладено договір поруки №ОV/U/03-2-0012/Р1 від 26.07.2023, за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитодавцем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань за договором овердрафту, в тому числі, відшкодовувати збитки, витрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у кредитодавця у зв`язку з укладенням та виконанням договору овердрафту, та які передбачені умовами договору овердрафту. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі №910/10351/24 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» (вул. Ушинського, 40, оф.212, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44697110) та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (вул. Чорновола В`ячеслава, 8, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 26547581) заборгованість у розмірі 6 595 536,59 грн та заборгованість зі сплати процентів за користування овердрафтом у розмірі 507 493,08 грн. Також, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» судовий збір у розмірі 42 618,18 грн. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов договору овердрафту, 31.05.2024 Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» було направлено повідомлення-вимогу щодо дострокового погашення заборгованості за овердрафтом у повному обсязі та сплати нарахованих процентів за договором не пізніше 10 календарних днів, а саме, не пізніше 10.06.2024 шляхом сплати, зокрема: 6 595 536,59 грн заборгованості за овердрафтом, в тому числі простроченої 756 968,90 грн; 86 111,58 грн простроченої станом на 01.05.2024 заборгованості за відсотками за користування овердрафтом; заборгованості за відсотками за користування овердрафтом станом на момент повного погашення заборгованості за овердрафтом, яка буде нарахована банком після 01.05.2024 і про суму якої можна дізнатися в Акціонерному товаристві «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК». Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД», директором і власником якого станом на момент укладення кредитного договору був ОСОБА_1 , отримано від Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» кредитні кошти розмірі 6 595 536,59 грн, однак, як вбачається з матеріалів справи, доказів, які підтверджують витрати цих коштів, рух цих коштів, вкладення у господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» тощо в матеріалах справи відсутні. Крім того, боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та проекті плану реструктуризації взагалі не вказано, куди були витрачені кошти у сумі 6 595 536,59 грн, які були отримані на підставі кредитного договору, який було укладено між Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД», директором і власником якого станом на момент підписання кредитного договору і договору поруки в 2023 році був ОСОБА_1 . Також всі отримані боржником кошти від продажу майна у розмірі 1 636 940,00 грн були направлені ОСОБА_2 на погашення боргу за договором позики від 10.12.2021, в той же час боржник не надав відомостей, чому частина зазначених коштів не була направлена на погашення заборгованості боржника перед банком. Твердження боржника стосовно того, що кошти отримано юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД», і ці кошти боржником для особистих потреб не використовувалися, колегія суддів відхиляє, оскільки такі не підтверджені жодними доказами у встановленому процесуальним законом порядку. Доводи боржника про те, що грошові кошти від продажу рухомого та нерухомого майна не могли бути направлені на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», оскільки в той період часу у боржника був відсутній борг перед банком, колегією суддів оцінюються критично, оскільки ОСОБА_1 був засновником та директором цього Товариства, а тому останній достеменно був обізнаний з обставинами щодо неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» своїх зобов`язань за договором овердрафту №ОV/U/03-2-0012 від 26.07.2023, який забезпечувався договором поруки №ОV/U/03-2-0012/Р1 від 26.07.2023, за умовами якого ОСОБА_1 , як поручитель, зобов`язався перед Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», як кредитодавцем, у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань за договором овердрафту, в тому числі, відшкодовувати збитки, витрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у кредитодавця у зв`язку з укладенням та виконанням договору овердрафту, та які передбачені умовами договору овердрафту. Тому ОСОБА_1 не міг не знати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФУД» не зможе погасити існуючу заборгованість за договором овердрафту №ОV/U/03-2-0012 від 26.07.2023 і що подальше ігнорування цієї ситуації призведе до порушення законних прав кредитора - Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» та виникнення у ОСОБА_1 обов`язку з виконання взятих на себе зобов`язань за договором поруки №ОV/U/03-2-0012/Р1 від 26.07.2023. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що умови плану реструктуризації боргів боржника не відповідають положенням статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства. Так, у плані реструктуризації боргів боржника відсутня обов`язкова інформація про рух активів та використання запозичених коштів з початку виникнення зазначеної заборгованості перед кредиторами. У плані запропоновано прощення 6 726 899,85 грн із 7 270 819,85 грн, а також передбачено, що ОСОБА_1 планує працевлаштуватися та отримувати заробітну плату у розмірі 20 000,00 грн, після сплати податків, зборів, обов`язкових платежів у розмірі 23% - до виплати 15 400,00 грн на місяць, при цьому розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб: 15 400,00 грн; відтак, розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів 0,00грн. Отже, умови плану очевидно містять ознаки економічної необґрунтованості, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки, однак надмірний утиск інтересів кредиторів не може в кінцевому випадку зводитися до порушення їх прав та інтересів в частині максимального задоволення визнаних судом грошових вимог до боржника шляхом справедливої реструктуризації заборгованості. Крім того, на думку апеляційного суду, будучи працездатною особою, боржник не зазначив у плані можливих додаткових заходів для отримання більшого доходу, що свідчить про недобросовісне використання останнім судових процедур неплатоспроможності з метою списання наявної заборгованості за рахунок надмірного утиску інтересів кредиторів. Визначені у плані умови не можуть свідчити про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації шляхом подання до суду виконуваного плану реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника, так і кредиторів, та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не її фактично повне списання / прощення. Ураховуючи обставини щодо відсутності у боржника дієвого прагнення до компромісу з кредиторами, апеляційний суд розцінює пропозицію боржника щодо майже повного списання заборгованості як намагання створити формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів. Отже, запропонований ОСОБА_1 план реструктуризації боргів передбачає прощення майже всієї суми заборгованості, односторонньо враховує інтереси виключно боржника, ігноруючи, при цьому, майнові інтереси кредиторів у справі. Вказані обставини, на думку колегії суддів, свідчать про ознаки недобросовісної поведінки боржника у спірних правовідносинах при ініціюванні процедури неплатоспроможності та на стадії подання плану реструктуризації і затвердження його умов. Враховуючи ненадання боржником доказів, які підтверджували б витрачання коштів, отриманих від банку, а також про їх рух з часу виникнення зобов`язання, відсутність з боку боржника з початку виникнення заборгованості перед кредитором - Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» дій щодо її погашення, а також беручи до уваги невідповідність умов поданого боржником плану реструктуризації боргів боржника вимогам законодавства, оскільки цей план не містить заходів саме компромісного характеру (з урахуванням інтересів кредиторів) погашення вимог кредиторів боржника та не відповідає вимозі щодо прагнення боржника розрахуватись з кредиторами, адже запропонований боржником план реструктуризації вказує на ознаки ухилення боржника від виконання зобов`язань, який фактично має на меті не реструктуризацію боргів перед кредитором, як передбачає закон (стаття 124 Кодексу України з процедур банкрутства), а фактичне списання заборгованості перед кредиторами, та свідчить про ігнорування боржником мети і завдань процедури реструктуризації боргів, суд апеляційної інстанції не може констатувати добросовісну поведінку боржника у цій справі, з урахуванням чого вважає, що наявні підстави для закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність на підставі частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства. Господарський суд першої інстанції не надав оцінки відповідності плану реструктуризації вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, а також не надав оцінки діям боржника на предмет їх добросовісності, зокрема, щодо його прагнення до компромісу з кредиторами стосовно умов реструктуризації боргів, спрямованості цього плану на реальне погашення вимог кредиторів, що може характеризувати добросовісність чи недобросовісність боржника, а також саму сутність процедури реструктуризації боргів. На вказані вище обставини, які були встановлені апеляційним судом, суд першої інстанції уваги не звернув та дійсних обставин, що мають значення для розгляду справи, не з`ясував, з огляду на що дійшов помилкового висновку про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника. Висновки суду апеляційної інстанції Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно із частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у справі №916/2129/25 та ухвалення у скасованій частині нового рішення про задоволення клопотання Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ», про закриття провадження у справі та закриття провадження у справі №916/2129/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Частиною п`ятою статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність. У зв`язку з тим, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачає припинення процедури реструктуризації боргів боржника та подальше припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, апеляційний суд вважає за необхідне припинити процедуру реструктуризації боргів у справі №916/2129/25, введену ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2025, припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Колмикової Тетяни Олександрівни та припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2025 у справі №916/2129/25. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» задовольнити. Постанову Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у справі №916/2129/25 скасувати. Ухвалити у скасованій частині нове рішення, яким клопотання Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ», про закриття провадження у справі задовольнити. Закрити провадження у справі №916/2129/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Припинити процедуру реструктуризації боргів у справі №916/2129/25, введену ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2025. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2025 у справі №916/2129/25. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повну постанову складено 06.07.2026. Головуючий суддя Л.В. Поліщук Суддя К.В. Богатир Суддя О.Ю. Аленін