Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/2102/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2102/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богатиря К.В. суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г. секретар судового засідання Арустамян К.А. за участю представників сторін у справі про неплатоспроможність: Від ОСОБА_1 - адвокат Хомко С.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 про закриття провадження (суддя суду першої інстанції - Антощук С.І., час і місце оголошення ухвали: 03.11.2021 (повний текст складено - 09.11.2021), м. Одеса, просп. Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області) по справі № 916/2102/21 За заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність, ВСТАНОВИВ: Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою вх. ГСОО №2186/21 від 20.07.2021 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2021 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Данілова А.І., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича; дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинено; провадження у справі №916/2102/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрито. Дана ухвала обґрунтована тим, що кредитори до боржника з грошовими вимогами не звернулися, що унеможливлює встановлення судом ознак неплатоспроможності боржника ОСОБА_1 , тому провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 про закриття провадження по справі №916/2102/21. Апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд помилково зазначає, що відсутність заявлених вимог кредиторів у процедурі унеможливлює встановлення судом ознак неплатоспроможності боржника ОСОБА_1 . Апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково ототожнює відсутність боргу у боржника із відсутністю заявлених вимог кредиторів у процедурі неплатоспроможності. Наявність боргу у ОСОБА_1 підтверджується чинним остаточним рішенням суду про стягнення боргу, копія якого наявна в матеріалах справи. На думку апелянта, коли до боржника не висунуто вимог кредиторів, суд позбавлений можливості застосувати іншу норму, аніж прямо встановлену законом для такої ситуації - п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ - до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог. Апелянт приходить до висновку, що суд першої інстанції застосував норму закону, яка не підлягає застосуванню у даних правовідносинах, - пункт 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, та не застосував норму закону, яка має бути застосована, - пункт 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ. Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області про закриття провадження у справі №916/2102/21 від 03.11.2021, винести нове рішення, яким: задовольнити заяву представника боржника від 02.11.2021 про закриття провадження по справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ; закрити провадження у справі №916/2102/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); вимоги конкурсних кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк, визнати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2102/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2021. На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 916/2102/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 про закриття провадження по справі №916/2102/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/2102/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. 26.11.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2102/21. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 про закриття провадження по справі №916/2102/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 10.12.2021; призначено справу № 916/2102/21 до розгляду на 14 грудня 2021 о 16:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами. 14.12.2021 у судовому засіданні прийняв участь представник ОСОБА_1 - адвокат Хомко С.В. Арбітражний керуючий Данілов А.І. у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, якою справу № 916/2102/21 призначено до розгляду на 14 грудня 2021 о 16:00, направлялася на електронну адресу розпорядника майна 01.12.2021 та була отримана ним в цей же день. Таким чином, на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 про закриття провадження по справі №916/2102/21 по суті, адже у даному випадку ніщо не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк. Фактичні обставини, встановлені судом. Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою вх. ГСОО №2186/21 від 20.07.2021 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2021 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Данілова А.І., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; визначено оприлюднити на веб-порталі Судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Окрім того, пунктом 4 резолютивної частини даної ували визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Оприлюднення повідомлення на веб-порталі Судової влади України про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 здійснено 10.09.2021, публікація №67173 http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=67173&v=6913e3 438 b&t=6. 02.11.2021 від боржника до суду першої інстанції надійшло клопотання вх.№29142/21 про закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства. Зокрема, боржник просив застосувати наслідки закриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені ч.4 ст.90 Кодексу, та зазначити, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. У попередньому засіданні суду 03.11.2021 судом першої інстанції було встановлено, що у матеріалах справи відсутні заяви конкурсних кредиторів, які подані з дотриманням строку, передбаченого ч.1 с. 45 Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 ГПК України подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Дана норма є відсилочною до норми статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, якою визначено порядок виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника. Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом. Зокрема, особливостями, встановленими Книгою IV, є положення ч. 1 ст. 115 Кодексу, якою передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. А також положення ч.5 ст. 119 Кодексу, якою не передбачено визнання вимог кредитора (ів) у підготовчому засіданні. Таким чином, системний аналіз наведених норм Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що у справі про неплатоспроможність фізичної особи конкурсними кредиторами є ті особи, які подали до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника і вимоги яких визнані судом. Боржник фізична особа ОСОБА_1 скористався своїм правом на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, вказавши про неможливість сплатити заборгованість перед Державною в особі Київської міської митниці ДФС у сумі 1 393 544,80 грн., із якої 696 580,30 грн. штрафні санкції. Вказане зобов`язання виникло на підставі рішення Солом`янського районного суду від м. Києва 01.03.2019 у справі №760/33372/18. У підготовчому засіданні суд першої інстанції дійшов висновку, що у заявника були підстави для звернення до господарського суду на підставі п.1 ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ОСОБА_1 було надано суду відомості щодо невиконання вищезазначеного грошового зобов`язання, яке перевищувало 30 розмірів мінімальної заробітної плати, у встановлені строки, тобто було простроченим. Однак фактичний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед кредитором(и), який належить визнати в справі про неплатоспроможність, включити до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 , не був предметом розгляду в підготовчому засіданні; розмір заборгованості суд не встановлював і не визнавав, оскільки це не є повноваженнями суду у підготовчому засіданні. В ухвалі Господарського суду Одеської області від 08.09.2021 висновки суду щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 перед кредитором, як і висновки щодо неможливості її погашення через відсутність майнових активів, грунтуються лише на інформації, що надав боржник, без врахування відомостей від самого кредитора, арбітражного керуючого та третіх осіб, які можуть мати інформацію щодо заборгованості. Тому висновки суду у підготовчому засіданні щодо наявності та розміру зобов`язання боржника перед кредитором не мають сили преюдиції та не надають підстав для визнання грошових вимог зазначеної особи як кредитора у справі про неплатоспроможність в розумінні ст.ст. 1, 45 КУзПБ без їх звернення з відповідними заявами з вимогами до боржника. Визнання судом вимог кредиторів без їх звернення до господарського суду є порушенням принципу належного урядування, норм Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства. Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як вбачається з матеріалів справи, після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 станом на дату проведення попереднього засідання до боржника не висунуто жодних вимог. У звіті керуючого реструктуризацією боргів боржника, зокрема, зазначено про виявлення прав ОСОБА_1 на частку 51% статутного капіталу ТОВ "Брістоль Групп", про який не було зазначено боржником у заяві про відкриття провадження у справі. Також боржником не було надано відомостей щодо усіх місць роботи: за 2018 рік не вказано 4 місця роботи, за 2019 рік - 5, за 2020 рік -

4. Крім того, виявлено розбіжності у зазначених у розділі декларацій "Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України". Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Під час вказаної процедури здійснюється судовий контроль за такими діями як подання арбітражним керуючим до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів; проведення арбітражним керуючим виявлення, складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) та визначення його вартості; підготовка та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника; подання контролюючим органом, визначеним Податковим кодексом України, інформації про доходи боржника та членів його сім`ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону; подання органом державної прикордонної служби інформації про перетинання боржником та членами його сім`ї державного кордону за останні три роки; подання банками інформації про залишок коштів на рахунках боржника. Вказані дії є необхідними для продовження провадження у справі про неплатоспроможність та виконання основних завдань зборів кредиторів, передбачених ч.2 ст. 123 Кодексу, а саме: розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Таким чином, введення процедури реструктуризації боргів боржника в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не є автоматичним визнанням неплатоспроможності боржника, а є лише процедурою, під час якої шляхом реалізації прав кредиторів на заявлення своїх вимог, та виконання обов`язків арбітражним керуючим та реєструючими органами щодо моніторингу способу життя та майнового стану боржника, суд може дійти висновку про реальну неплатоспроможність боржника та необхідність застосування до нього інших, передбачених Кодексом, процедур. Наявність визнаних судом у попередньому засіданні суду вимог кредиторів є невід`ємною складовою ознаки неплатоспроможності боржника. Відсутність заявлених кредиторами та визнаних судом грошових вимог унеможливлює подальше провадження у справі про неплатоспроможність боржника, оскільки Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає можливості здійснювати процедури банкрутства стосовно особи, до якої не висунуто вимог кредиторів. Також, не існує механізму переходу до підсумкового засідання суду без проведення попереднього засідання, оскільки саме прийняття рішення щодо подальшого здійснення процедури банкрутства належить до компетенції зборів кредиторів, які в даній справі відсутні. Згідно ст. 113 розділу І Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Згідно ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника; 4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; 5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; 6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 9) в інших випадках, передбачених законом. Згідно до ч.2 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом. Таким чином, для закриття провадження у справі про неплатоспроможність з тієї підстави, що до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог, необхідно спочатку визнати боржника банкрутом та ввести процедуру погашення боргів. Згідно з положеннями частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у разі, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Колегія суддів враховує, що одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення. Тобто, за умови відсутності кредиторів, а відтак і можливості розгляду та схвалення зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника, метою якого є відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань перед кредиторами, законодавець передбачив право суду ухвалити рішення, яким визнати боржника банкрутом та перейти до процедури погашення боргів або закрити провадження у справі. Відповідне право реалізується судом з урахуванням конкретних обставин справи. Згідно з положеннями частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. З наведеного слідує, що ухваленню постанови про визнання боржника банкрутом передують такі умови, як не прийняття у встановлений законом строк рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника зборами кредиторів (що в свою чергу передбачає наявність кредиторів у справі про банкрутство) або ухвалення судом рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. З урахуванням встановленої судом попередньої інстанції обставини щодо відсутності вимог кредиторів до боржника та неможливості розгляду плану реструктуризації боргів боржника, а відтак і відсутності процесуальної можливості здійснення подальшого провадження у справі (перейти до процедури погашення боргів боржника), підстави для визнання боржника банкрутом відсутні. Разом з цим, за вказаних умов у суду виникло право прийняти рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної ухвали, боржник просив суд першої інстанції закрити провадження у справі відповідно до пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ - оскільки до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог. Закриття провадження у справі про банкрутство з вказаної підстави можливе лише після визнання боржника банкрутом. З урахуванням викладених у цій постанові висновків про відсутність правових підстав для визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом, вказане клопотання боржника задоволенню не підлягає. Відповідно до правових висновків, викладених у п. 44 Постанови Верховного Суду від 11.02.2021 по справі №910/16593/19, у випадку якщо після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство станом на дату проведення попереднього засідання до боржника не висунуто вимог, суд не має змоги належним чином надати обґрунтовану оцінку твердженням боржника щодо його неплатоспроможності, адже такі твердження боржника у процедурі банкрутства мають бути досліджені судом критично з урахуванням як думки розпорядника майна, так й інших конкурсних кредиторів. Тому подальше провадження у справі про банкрутство є неможливим, у зв`язку з чим, його належить закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника. Слід зазначити, що суд не може самостійно залучати кредиторів до участі у справі, або ж вчиняти дії, спрямовані на їх пошук (виявлення). Зазначені обставини на переконання суду унеможливлюють подальше провадження у справі про неплатоспроможність боржника, оскільки Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає можливості здійснювати процедури банкрутства стосовно особи, до якої не висунуто вимог кредиторів. Оскільки кредитори до боржника з грошовими вимогами не звернулися, що унеможливлює встановлення судом ознак неплатоспроможності боржника ОСОБА_1 , то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства. Посилання апелянта на те, що висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 11.02.2021 по справі №910/16593/19, стосуються банкрутства юридичної особи, тому вони не можуть бути застосовані у даній справі, не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне. У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 по справі №916/2102/21 зазначено, інститут банкрутства є універсальним правовим інститутом, який вміщує положення як матеріального, так і процесуального права, регулюється Кодексом, ГПК України, іншими законами України, а при розгляді справ про банкрутство судами застосовуються норми Цивільного, Господарського, інших кодексів та законів України. Відтак, встановити абсолютно аналогічні обставини та норми правового регулювання при розгляді питань банкрутства є практично неможливим. З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість застосувати до обставин справи №916/2102/21 висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 11.02.2021 по справі №910/16593/19, оскільки це стосується обставин, коли після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до боржника не висунуто вимог кредиторів, що унеможливлює встановлення судом ознак неплатоспроможності боржника та має наслідком закриття такого провадження по справі. Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність оскарженої ухвали. Висновки апеляційного господарського суду: Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 про закриття провадження по справі № 916/2102/21 за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено. За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 про закриття провадження по справі № 916/2102/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта. Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 про закриття провадження по справі № 916/2102/21 залишити без змін. Витрати на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню. Повний текст постанови складено та підписано 17.12.2021. Головуючий К.В. Богатир Судді: В.В. Бєляновський І.Г. Філінюк