Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/23283/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/23283/25Головуючий у 1-й інстанції Базан Л.Т. Провадження № 33/817/390/26 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - ч.2 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 липня 2026 р. м.Тернопіль Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З. за участі: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Войнарського А.Й. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Войнарського А.Й. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2026 року, в с т а н о в и в: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три ) роки. Як визнав суд, ОСОБА_1 31 жовтня 2025 року о 00 год. 42 хв. в м. Тернополі по вул. М. Шептицького, 26Б, керував транспортним засобом марки «Jeep Cherokee», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушена координація рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 7510 OIML» прилад ARMF-0894 (повірка дійсна до 14.11.2025) та проведення такого огляду в КНП ТОМЦСНЗ ТОР категорично відмовився , правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Войнарський А.Й. вважає постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2026 року незаконною та підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що при огляді відеоматеріалів вбачається, що водій ОСОБА_1 не керував транспортним засобом «Jeep Cherokee», д.н.з. НОМЕР_2 . Також із даного відеодоказу вбачається, що ОСОБА_1 перебував біля транспортного засобу, на тротуарі, із сторони пасажира, а в автомобілі продовжував знаходитися інша особа, яка встановлена як ОСОБА_2 .. Жодних інших відомостей та доказів, щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом працівниками не було долучено до даної справи про адміністративне правопорушення, а тому не погоджуємося із такими висновками суду. Також апелянт не погоджується із висновками суду, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за ч.2 ст. 130 КУпАП, оскільки постановою, яка оскаржується, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 12 червня 2026 року, тобто після виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/5818/25 від 29 квітня 2025 рку, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами на строк один рік. Вважає, що дані відображенні у протоколі про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. На переконання апелянта, у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130, а тому оскаржувана постанова є необґрунтованою і такою, що винесена помилково, без дотриманням чинного законодавства. Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.2 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Войнарського А.Й., які повністю підтримали подану апеляційну скаргу та, з наведених у ній мотивів, просять скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2026 року і закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного. Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення. Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою вставлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №498861 від 31 жовтня 2025 року, 31 жовтня 2025 року о 00 год. 42 хв. в м. Тернополі по вул. М. Шептицького, 26Б, керував транспортним засобом марки «Jeep Cherokee», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушена координація рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 7510 OIML» прилад ARMF-0894 (повірка дійсна до 14.11.2025) та проведення такого огляду в КНП ТОМЦСНЗ ТОР категорично відмовився, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, оглянутим в судовому засіданні відеоматеріалом, що зафіксований відеореєстратором із службового автомобіля встановлено, що 31.10.2025 р. о 00 год. 39 хв., під час комендантської години, в м. Тернополі по вул. Шептицького рухається службовий автомобіль УПО в Тернопільській області за транспортним засобом «Jeep Cherokee», д.н.з. НОМЕР_1 , якому подано сигнал про зупинку. Працівники УПО підійшли до автомобіля, біля якого перебувають двоє чоловіків, один з яких назвався власником автомобіля ОСОБА_2 та надав документи на даний автомобіль. Під час розмови ОСОБА_2 повідомив, що оскільки вживав алкогольні напої то попросив свого товариша ОСОБА_1 завезти його додому, на що останній погодився. Пояснив, що він, ОСОБА_2 перебував на місці пасажира, а ОСОБА_1 на місці водія. Надалі працівники УПО запитали ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої, на що останній відповів, що не вживав, тому працівники попросили водія надати для ознайомлення посвідчення водія відповідної категорії, на що ОСОБА_1 повідомив, що посвідчення водія немає, оскільки позбавлений права керування транспортними засобами за постановою суду. Працівник УПО в Тернопільській області повідомляє, що причиною зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 було те, що автомобіль рухався під час дії комендантської години та без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби. Постанову про притягнення водія до відповідальності може скласти лише працівник поліції, тому він, працівник УПО викликав працівників УПП в Тернопільській області ДПП. Після цього, приїхали працівники УПП в Тернопільській області ДПП. Надалі, 31.10.2025 р. о 00 год. 53 хв. на місце події приїхали працівники УПП в Тернопільській області ДПП, які розпитали учасників події, що трапилося. Після розповіді про обставини події, ОСОБА_1 повідомив, що є особою позбавленою права керування транспортними засобами за ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі постанови суду. ОСОБА_2 пояснив, що він не був обізнаний про те, що ОСОБА_1 позбавлений права керування трансопртними засобами, коли передав йому права керування своїм автомобілем. Під час спілкування з водієм поліцейським були виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано останньому пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він відмовився, посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом. Поліцейський ще чотири рази запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що останній відмовився. У подальшому водію запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі КНП ТОМЦСНЗ ТОР, на що він відмовився в категоричній формі. Дані обставини також стверджується рапортом поліцейського взводу №1 роти реагування батальйону УПО в Тернопільській області Рабого В. Від 31.10.2025 р. та рапортом командира взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Станька С. Від 31.10.2025 р.. Суд враховує, що рапорт поліцейських за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами. Таким чином посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не керував траспортним засобом, спростовуються переглянутими відеозаписами та іншими доказами, наявними в матеріалах справи. Дані доводи сторони захисту були предметом детального дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку з якою погоджується суддя апеляційної інстанції. Тому, заперечення апелянтом факту керування транспортним засобом розцінюються апеляційним судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності. Також безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП з огляду на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2025 р. Так, ч.2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого із порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Вирішальним для застосування цієї норми є факт набрання законної сили попередньою постановою про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП та вчинення нового правопорушення протягом одного року після цього. Як убачається з матеріалів справи, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за те, що 13 березня 2025 року він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Зазначена постанова набрала законної сили. Нове адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.130 КУпАП, вчинено 31 жовтня 2025 р., тобто повторно протягом року і до спливу одного року з моменту набрання цією постановою законної сили, що є достатньою правовою підставою для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Посилання апелянта на те, що постановою, яка оскаржується, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 12 червня 2026 року, після виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/5818/25 від 29.04.2025, не впливає на правильність правової кваліфікації, оскільки виконання адміністративного стягнення не припиняє факту повторності, яка визначається саме моментом набрання постановою законної сили та вчиненням нового правопорушення протягом року. Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на вказані вище докази, які належним чином досліджені судом першої інстанції, вважаю, що дії працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , узгоджуються з приписами ст.266 КУпАП та відповідають вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015р №1452/735, Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.2 ст.130 КУпАП є правильним. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи. З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2026 року відносно ОСОБА_3 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Войнарського А.Й. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя