Постанова 4851 № 520/31827/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2026 р. Справа № 520/31827/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПРОДУКТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 02.04.26 по справі № 520/31827/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПРОДУКТ" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області третя особа Харківська міська рада про визнання дій протиправними та скасування витягу, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМПРОДУКТ» (далі по тексту позивач, ТОВ «ПРОМПРОДУКТ» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі по тексту ГУ Держгеокадастру у Харківській області, відповідач), Харківської міської ради (далі по тексту ХМР, третя особа), в якому просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування коефіцієнту Км2 значенням 2,79 та сукупного коефіцієнту Км3 значенням 1,5 (внаслідок врахування для його обчислення коефіцієнтів локальних факторів: місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,2; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,14; місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри 0,95; місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м 0,95; місцезнаходження земельної ділянки в у зоні регулювання забудови 1,11; місцезнаходження земельної ділянки на території пам`ятки культурної спадщини та у її зонах охорони - 1,12; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні-0,96) при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.06.2020 р. № 3363/176-20 щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001; - скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.06.2020 р. № 3363/176-20 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001. - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001 із застосуванням коефіцієнту Км2 та обчисленням сукупного коефіцієнту КмЗ (локальні фактори) з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей земельної ділянки, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 31.10.2013 р. № 3876/08, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489, з урахуванням висновків суду по даній справі. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «ПРОМПРОДУКТ» вказувало, що оскаржуваний витяг ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 10.06.2020 № 3363/176-20 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001 не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі по тексту Закон № 1378-IV), Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі по тексту Порядок № 489) та рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» та від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018», оскільки не ґрунтується на встановлених законодавством та затверджених нормативах. На думку позивача, протиправні дії ГУ Держгеокадастру у Харківській області, які полягають у невірному обчисленні коефіцієнтів локальних факторів: місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,2; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,14; місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри 0,95; місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м 0,95; місцезнаходження земельної ділянки в у зоні регулювання забудови 1,11; місцезнаходження земельної ділянки на території пам`ятки культурної спадщини та у її зонах охорони-1,12; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні - 0,96, призвели до визначення коефіцієнту Км2 значенням 2,79 та сукупного коефіцієнту Км3 значенням 1,5, внаслідок чого суттєво завищено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та, відповідно, визначений Харківською міською радою розмір орендної плати за землю, належний до сплати позивачем. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 по справі № 520/31827/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПРОДУКТ" (просп. Байрона, буд. 45, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61105, ЄДРПОУ 30753557) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61165, код ЄДРПОУ39792822) третя особа: Харківська міська рада (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, код ЄДРПОУ04059243) про визнання дій протиправними та скасування витягу, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі, просить суд апеляційної інстанції : - скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/31827/25 від 02.04.2026 та ухвалити нове рішення по справі № 520/31827/25, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПРОДУКТ» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Харківська міська рада (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківська обл., Харківський р н, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання дій протиправними та скасування витягу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю; - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування коефіцієнту Км2 значенням 2,79 та сукупного коефіцієнту Км3 значенням 1,5 (внаслідок врахування для його обчислення коефіцієнтів локальних факторів: місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,2; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,14; місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри 0,95; місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м 0,95; місцезнаходження земельної ділянки в у зоні регулювання забудови 1,11; місцезнаходження земельної ділянки на території пам`ятки культурної спадщини та у її зонах охорони - 1,12; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні - 0,96) при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.06.2020 р. № 3363/176-20 щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б. кадастровий номер 6310137500:01:025:0001; - скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.06.2020 № 3363/176-20 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001 із застосуванням коефіцієнту Км2 та обчисленням сукупного коефіцієнту КмЗ (локальні фактори) з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей земельної ділянки, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 31.10.2013 р. № 3876/08, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489, з урахуванням висновків суду по даній справі; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків,61145, код ЄДРПОУ 39792822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпродукт» (проспект Героїв Сталінграда (перейменовано на Байрона), буд. 45, м. Харків, 61105, ІКЮО 30753557) судові витрати у розмірі 9 084,00 грн (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 копійок); - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків,61145, код ЄДРПОУ 39792822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпродукт» (проспект Героїв Сталінграда (перейменовано на Байрона), буд. 45, м. Харків, 61105, ІКЮО 30753557) судові витрати (судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги) у розмірі 14 976,00 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривні 00 копійок) В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на прийняття оскаржуваного рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з викладенням висновків, що не відповідають фактичним обставин справи, що є підставою для його скасування. Наголошував, що висновок суду першої інстанції про те, що Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер є помилковим та таким, що суперечить усталеним правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах від 03.06.2022 по справі № 160/12709/19, від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17, від 28.05.2025 у справі № 520/9801/24 та Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 823/902/17, відповідно до яких рішення та дії суб`єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх частині другій статті 2 КАС України. Вважав, що висновки суду першої інстанції та доводи відповідача щодо відсутності можливості втручання у зміну будь-яких коефіцієнтів є безпідставними та такими, що не відповідають правовій позиції Верховного Суду у постанові від 30.01.2020 у справі № 820/1804/16, у постанові від 03.06.2022 № 160/12709/19. Звернув увагу суду, що у рішенні Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» були визначені локальні показники значення Км2 та Км3, що давало орендарям розуміння їх джерела та чому відповідне значення коефіцієнту застосовувалося до окремої земельної ділянки міста Харкова. Однак, вже у рішенні Харківської міської ради № 1474/19 від 27.02.2019 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель станом на 01.01.2018», яка почала застосовуватися з 01.01.2020, жодних показників та значень Км2 та Км3 не відображено, що суперечить принципам гласності та відкритості діяльності органів місцевого самоврядування в Україні та позбавляє орендарів та суд розуміння їх джерела. Також, відповідачем жодним чином не обґрунтовано правомірність зміни у витязі 2020 року порівняно з витягом 2013 року значення коефіцієнту Км2 у бік збільшення, коефіцієнту, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів (зокрема відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів). На переконання позивача, застосування в витязі від 10.06.2020 № 3363/176-20 коефіцієнту локального - зона магістралей містоформувального значення в максимальному значенні - 1,20 та збільшення його порівняно з даними витягу від 31.10.2013 № 3876/08 не відповідає динаміці змін містобудівної ситуації в м. Харкові, адже перелік автодоріг державного значення, яким місто зв`язане з загальною мережею автомобільних доріг України в 2018 році не змінився порівняно з 2013 роком. Відповідно, застосування у витязі від 10.06.2020 № 3363/176-20 підвищеного порівняно з витягом від 31.10.2013 № 3876/08 значення коефіцієнту локальних факторів безпідставне та неправомірне. Переконував, що протиправність зміни у витязі від 10.06.2020 № 3363/176-20 коефіцієнту локального - зона пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту порівняно з витягом від 31.10.2013 № 3876/08 з 1,05 на 1,15 (максимальне значення відповідно до Додатку 7 до Порядку № 489) підтверджується відсутністю у Генеральному плані м. Харкова завершених проектів «магістралей підвищеного містоформувального значення», а тим більш завершених будівельних робіт щодо нових магістралей, які б могли змінити ситуацію показників доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту у бік поліпшення. Крім того, вважав необґрунтованим і застосування у витязі від 10.06.2020 № 3363/176-20 коефіцієнту - зона пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів значенням 1,14, порівняно з витягом від 31.10.2013 № 3876/08, в якому такий коефіцієнт взагалі не визначався, оскільки за період з 2013 року по 2020 рік у місті Харків не з`явилось нових парків та скверів, відповідно, в районі розташування земельної ділянки кадастровий номер 6310137500:01:025:000, їх також бути не могло. Щодо визначення у витягу від 10.06.2020 № 3363/176-20 локальних коефіцієнтів -місцезнаходження земельної ділянки на території пам`ятки культурної спадщини та у її зонах охорони, місцезнаходження земельної ділянки у зоні регулювання забудови в максимальному значенні - 1,11, зауважив, що відповідно до відкритих даних, розміщених на сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (https://mcsc.gov.ua/kulturna spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/), об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці за адресою вул. Іскринській, 37-Б, м. Харків (кадастровий номер 6310137500:01:025:0001) не були ані станом на 01.01.2013, ані станом на 01.01.2018 занесені до реєстру пам`яток місцевого значення та до реєстру пам`яток національного значення. Застосування у витязі 2020 року локального коефіцієнту - місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри 0,95 та його збільшення порівняно з 2013 роком, (визначався на рівні 0,90127) та локального коефіцієнту -місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м 0,95 та його збільшення порівняно з 2013 роком (0,90064) також є протиправним, адже відповідно до Експертного висновку щодо наявності складних інженерно геологічних умов земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ «ПРОМПРОДУКТ» за адресою: Харківська обл., м. Харків, Салтівський район (у минулому Московський), вул. Іскринська, 37-б» кадастровий номер 6310137500:01:025:0001 (загальна площа 2,6183 га), який було виконано Державним підприємством «Український державний головний науководослідний і виробничий інститут інженернотехнічних та екологічних вишукувань» в 2025 році, рівень ґрунтових вод становить менш ніж 2 метри, тобто залишився незмінним. Склад ґрунту визначено таким самим як і в 2005 та 2006 роках, відповідно, коефіцієнти не змінились. За таких обставин, з огляду на незмінність (ідентичність) властивостей земельної ділянки як у 2013 році, так і у 2020 році, дії ГУ Держгеокадастру у Харківській області є протиправними, що є підставою для задоволення вимог позову та апеляційної скарги. У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. З посиланням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10 березня 2025 року у справі № 320/10183/22, наполягав, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується Держгеокадастром за заявою зацікавленої особи на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земель в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що затверджена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Вказане свідчить про те, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації в контексті спірних правовідносин з відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Законом № 1378-IV прямо передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень (нормативно-правовим або індивідуальним актом у розумінні статті 4 КАС України), а є документом, а відтак, не може бути предметом судового оскарження. На переконання відповідача, скасування витягу не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта (локальних факторів), що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, або при виготовленні нової технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки особою, яка згідно із Законом України «Про землеустрій» має право на здійснення діяльності у сфері землеустрою для оцінювання вірності застосування локальних факторів, та можливих розбіжностей із документацією із землеустрою, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 року № 1474/19. Звернув увагу, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.06.2022 по справі № 160/12709/19, належним способом захисту є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних факторів (коефіцієнтів), з яким позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку. При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції позивачем не надано доказів застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку у розумінні висновків з цього питання, викладених в постановах Верховного Суду від 28.07.2020 року у справі № 817/1783/17 та від 03.06.2022 року у справі № 160/12709/19. Третя особа правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення XLI сесії Харківської міської ради IV скликання від 14.10.2005 № 199/05 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промпродукт» ( орендар) було укладено договір оренди землі від 30.01.2006 (надалі «договір оренди землі»), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться за адресою : м. Харків, вул. Іскринська, 37-б. Пунктом 8 договору сторонами визначено, що договір укладено строком до 01.10.2055. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. 30.01.2006 було складено акт приймання передачі земельної ділянки площею 2,6183 га. Як було встановлено судами всіх інстанцій при розгляді справи № 922/6261/15 відповідно до витягу НВ - 6300498652013 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.09.2013 земельній ділянці, що є предметом договору оренди, присвоєно кадастровий номер 6310137500:01:025:0001. Згідно з пунктом 5 договору оренди землі від 30.01.2006 нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 2740/05 від 23.09.2005 становила 14 142 826 гривень (чотириста мільйонів сто сорок дві тисячі вісімсот двадцять шість гривень). Пунктом 9 договору сторонами було визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: - 2006 рік: 16 454, 29 гривень (шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні двадцять дев`ять копійок); - 2007 рік: 19 357,99 гривень (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят сім гривень дев`яносто дев`ять копійок). Відповідно до пункту 13 договору, розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; д) в інших випадках, передбачених законом. Рішенням 25-ої сесії Харківської міської ради 6-го скликання від 03.07.2013 за № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Рішенням 26-ої сесії Харківської міської ради 6-го скликання від 25.09.2013 за № 1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013»» встановлено (пункти 2- 3 рішення), що плата за землю на підставі даних «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.02.2016 по справі № 922/6261/15 було частково задоволено позовні вимоги Харківської міської ради, в договір оренди землі внесені зміни до пунктів 5 та

9. Визнано укладеною додаткову угоду до вказаного договору оренди землі відповідно до якої пункти 5 та 9 мають наступну редакцію: «5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 662 від 31.10.2013 становить 21 512 476 грн (двадцять один мільйон п`ятсот дванадцять тисяч чотириста сімдесят шість гривень).

9. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 414/14 від 7.11.2013 на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 645 374,28 грн (шістсот сорок п`ять тисяч триста сімдесят чотири гривень 28 копійок), або в місяць 53 781,19 грн (пятдесят три тисячі сімсот вісімдесят одна гривня 19 копійок).» Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 922/6261/15 вказане вище рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду від 15.06.2016 року у справі № 922/6261/15 постанову від 11.04.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/6261/15 залишено без змін. 27.02.2019 Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Вказана технічна документація застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020 по теперішній час. 03.09.2025 до електронного кабінету ТОВ «ПРОМПРОДУКТ» у підсистемі Електронний суд ЄСІТС будо доставлено позов Харківської міської ради до ТОВ «ПРОМПРОДУКТ», з додатками, в якому вона просить суд стягнути з ТОВ «ПРОМПРОДУКТ» на свою користь 12700633,61 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Іскринській, 37-Б у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:01:025:0001) відповідно до договору оренди землі від 30.01.2006, зареєстрованого 30.01.2006 за № 640667100009, за період з 01.01.2020 по 28.02.2022. Витрати по оплаті судового збору у розмірі 190509,50 грн позивач просить суд покласти на відповідача. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2025 року у справі № 922/3145/25 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Як зазначено у вищезазначеному позові Харківської міської ради, розрахунок розміру орендної плати, яку ТОВ «ПРОМПРОДУКТ», на думку Харківської міської ради повинно було сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 2,6183 га по вул. Іскринській, 37-Б у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:01:025:0001 відповідно до Договору, починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 з 01.01.2020 здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.06.2020 № 3363/176-20, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6310137500:01:025:0001 у 2020 році становить 210 326 973 грн. Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області при формуванні витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.06.2020 № 3363/176-20 застосовано коефіцієнт Км2 зі значенням 2,79 та сукупний коефіцієнт Км3 зі значенням 1,5 (внаслідок врахування для його обчислення коефіцієнтів локальних факторів: місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення -1,2; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,14; місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри 0,95; місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м 0,95; місцезнаходження земельної ділянки в у зоні регулювання забудови 1,11; місцезнаходження земельної ділянки на території пам`ятки культурної спадщини та у її зонах охорони-1,12; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні - 0,96). Не погодившись із такими діями ГУ Держгеокадастру у Харківській області, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, не змінює фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, а лише носить інформаційний характер. Судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.06.2022 по справі № 160/12709/19, відповідно до яких, належним способом захисту у подібних правовідносинах є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних факторів (коефіцієнтів), з яким позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку, у той час як ТОВ «ПРОМПРОДУКТ» не надано доказів застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку у розумінні висновків з цього питання, викладених в постановах Верховного Суду від 28.07.2020 року у справі № 817/1783/17 та від 03.06.2022 року у справі № 160/12709/19. Серед іншого, судом зауважено, що Головне управління Держгеокадастру не розраховує у ручному режимі та не впливає на значення локальних коефіцієнтів, тому видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001 із застосуванням коефіцієнту Км2 та обчисленням сукупного коефіцієнту КмЗ (локальні фактори) є технічно неможливим. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Згідно із частинами першою, другою, третьої статті 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні, регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України № 1378-IV. Відповідно до статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (частина п`ята статті 5 Закону № 1378-IV). За приписами статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Згідно зі статтею 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя статті 23 Закону № 1378-IV). Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує року застосування нормативної грошової оцінки. Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489 (далі Порядок № 489), який був чинним станом на часвиникнення спірних правовідносин. За правилами пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 489 з метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі Порядок № 1051). Відповідно до пункту 5 Порядку № 1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей. Згідно з підпунктом 1 пункту 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них). Згідно з пунктом 4 Порядку № 1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру. Таким чином, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, зокрема, що стосуються зонування земель в межах території України, відноситься до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу, згідно з пунктом 5 Порядку № 1051, входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість його впливу на локальні коефіцієнти. Зі змісту наведених норм Порядку № 1051 випливає, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр і саме до повноважень Держгеокадастру належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них). Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 03.06.2022 у справі №160/12709/19, від 20.03.2026 по справі № 160/15957/24. Відповідач, формуючи спірний витяг, зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства, а також підставою для відмови позивачу в захисті судом його порушеного права. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема у постанові від 05.09.2023 у справі № 520/9277/2020. У постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав. Такий же правовий підхід застосовано Верховним Судом й у постанові від 03 червня 2022 року у справі № 160/2702/22. Колегія суддів відхиляє викладені у відзиві на апеляційну скаргу посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.03.2025 по справі № 320/10183/22, адже у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року № 755/10947/17 зазначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, якою у даному випадку є постанова від 20.03.2026 по справі № 160/15957/24. Надаючи оцінки правомірності застосування у витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.06.2020 № 3363/176-20 коефіцієнту Км2 значенням 2,79 та сукупного коефіцієнту Км3 значенням 1,5, колегія суддів виходить із наступного. У пункті 3 розділу ІІ Порядку № 489 установлено, що нормативна грошова оцінка (далі - НГО) всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою: Цн = (В х Нп/Нк) х Кф х Км, де Цн - НГО квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Згідно із пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони. Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схеми планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон. За змістом пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентувалися Методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, положення якої були чинними на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Методика). Згідно з пунктом 2-1 розділу I Методики дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Відповідно до пункту 21 розділу III Методики нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою: Цн = (В х Нп/Нк) х Кф х Км, де Цн - НГО квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де, Км1 - коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема: а) чисельність населення та адміністративний статус населеного пункту, його місце в системі розселення; б) розміщення в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст; в) розміщення в межах населених пунктів, що мають статус курортів. Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема: а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів. Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерногеологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території. У пункті 10 розділу II Порядку № 489 передбачено, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені у додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50. Отже, сукупний коефіцієнт Км3 повинен визначатися як добуток пофакторних оцінок (локальних факторів, локальних коефіцієнтів), які є на відповідній земельній ділянці. Додаток 7 до Порядку № 489 у формі таблиці відображає перелік локальних факторів по групах та коефіцієнти локальних факторів із вказівкою граничних (максимальних і мінімальних) значень коефіцієнтів. Вказаним додатком передбачено такі групи факторів: 1) функціонально-планувальні фактори; 2) інженерно-інфраструктурні фактори; 3) інженерно-геологічні фактори; 4) історико-культурні фактори; 5) природно-ландшафтні фактори; 6) санітарно-гігієнічні фактори. Зокрема, до функціонально-планувальних факторів віднесено такі фактори з такими значеннями максимальних і мінімальних коефіцієнтів, як: 1) місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1,04-1,2; 2) у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,05-1,2; 3) у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,04-1,15; 4) у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,04-1,15; 5) у прирейковій зоні (ділянка, розташована або примикає до смуги відведення, має під`їзну залізничну колію) - 1,04-1,10. До інженерно-інфраструктурних факторів віднесені такі фактори з такими значеннями максимальних і мінімальних коефіцієнтів, як: 1) земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття - 0,90-0,95; 2) земельна ділянка, що примикає до вулиці із твердим покриттям - 1,00; 3) не забезпечена централізованим водопостачанням - 0,90-0,95; 4) забезпечена централізованим водопостачанням - 1,00; 5) не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,90-0,95; 6) забезпечена централізованим водовідведенням-1,00; 7) не забезпечена централізованим теплопостачанням-0,90-0,95; 8) забезпечена централізованим теплопостачанням - 1,00; 9) не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,90-0,95; 10) забезпечена централізованим газопостачанням-1,00. До санітарно-гігієнічних факторів віднесені такі фактори з такими значеннями максимальних і мінімальних коефіцієнтів, як: 1) місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні - 0,80-0,96; 2) сісцезнаходження земельної ділянки у водоохоронній зоні - 1,02-1,05; 3) місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря - 0,80-0,95; 4) місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля - 0,90-0,95; 5) місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів - 0,90-0,97; 6) місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами - 0,90-0,95. Тобто, вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та допустимі значення застосовуваних коефіцієнтів визначаються на державному рівні. Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Додатком 3 рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 визначено значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів, зокрема: - у зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення : граничні значення 1,05 1,20; - в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту : граничні значення 1,04-1,15; - у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків, пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів : граничні значення 1,04-1,15; - на ґрунтах з несучою спроможністю менше ніж 1,0 кг/кв.см при потужності понад 2 м. : граничні значення : 0,85-0,95; - у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м. : граничні значення 0,90-0,95; - у зоні регулювання забудови : граничні значення 1,07-1,11; - у межах території природоохоронного призначення (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ пам`яток природи) : граничні значення 1,07-1,11; - у санітарно-захисній зоні : граничні значення 0,80-0,96. За змістом витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 662 від 31.10.2013 відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:01:025:0001, значення коефіцієнту Км2 становить 2,45; локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: - зона магістралей підвищеного містоформувального значення 1,02; - зона пішохідної доступності швидкісного транспорту 1,05; - зона ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см 0,90127; - зона залягання ґрунтових вод менше 3 метрів 0,90064. Сукупний коефіцієнт Км3 0,95976. У подальшому, рішенням Харківської МР від 27.02.2019 № 1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Дослідивши спірний витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.06.2020, колегією суддів встановлено, що при його формуванні коефіцієнт Км2 склав 2,79, а локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки : - місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення 1,20; - місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15; - місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,14; - місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри 0,95; - місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м 0,95; - місцезнаходження земельної ділянки у зоні регулювання забудови 1,11; - місцезнаходження земельної ділянки на території пам`ятки культурної спадщини та у зонах її охорони 1,12; - місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні 0,96. Сукупний коефіцієнт Км3 склав 1,50. Отже, ГУ Держгеокадастру у Харківській області при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.06.2020 застосовано нові локальні коефіцієнти, на відміну від витягу № 662 від 31.10.2013, а саме місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів; місцезнаходження земельної ділянки у зоні регулювання забудови; місцезнаходження земельної ділянки на території пам`ятки культурної спадщини та у зонах її охорони; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні 0,96. Крім того, такі локальні фактори, як - місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення (1,20); місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту (1,15); місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри (0,95); місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м (0,95); визначено у максимально граничних значеннях, на відміну від витягу № 662 від 31.10.2013. Значення коефіцієнту Км2 склало 2,79, що є більшим у порівнянні із витягом № 662 від 31.10.2013 (2,45). Разом з цим, колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано до матеріалів справи відомостей, які б свідчили про зміну властивостей належної позивачу на праві користування земельної ділянки, що мало б наслідком застосування різних локальних факторів та коефіцієнтів. Крім того, колегією суддів встановлено, що рішенням Харківської міської ради Харківської області 22 сесія 24 скликання від 23.06.2004 № 89/04 «Про затвердження генерального плану м. Харкова до 2026 року», яке розміщене за посиланням https://kh-portal.at.ua/index/generalnyj_plan_g_kharkova/0-12, було затверджено генеральний план міста Харкова до 2026 року, розроблений Українським науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто». Рішенням Харківської міської ради Харківської області 31 сесія 4 скликання від 29.12.2004 №249/04 «Про затвердження Програми по реалізації рішень генерального плану м. Харкова до 2026 р. на період до 2015 р.» було затверджено Програму по реалізації рішень генерального плану м. Харкова до 2026 року на період до 2015 року згідно з додатком. Відповідно до Розділу 2 Програми по реалізації рішень генерального плану м. Харкова до 2026 року на період до 2015 року в редакції станом на 24.10.2012, місто зв`язане з загальною мережею автомобільних доріг України автодорогами державного значення: М-03: Київ-Харків-Довжанський, М26: Харків-Сімферополь-Севастополь, М27: Харків Щербаківка, регіональною дорогою Чугуїв-Мілове та дорогами місцевого і районного значення. У пункті 3 розділу 5 Програми по реалізації рішень генерального плану м. Харкова до 2026 року на період до 2015 року станом на 24.10.2012, визначено заходи по виконанню програми по реалізації рішень генерального плану м. Харкова до 2026 року на період до 2015 року. Відповідно до Розділу 2 Програми по реалізації рішень генерального плану м. Харкова на період до 2026 року (змінилась назва), в редакції станом на 29.12.2017, місто зв`язане з загальною мережею автомобільних доріг України автодорогами державного значення: М-03: Київ-Харків-Довжанський, М26: Харків-Сімферополь-Севастополь, М27: Харків Щербаківка, регіональною дорогою Чугуїв-Мілове та дорогами місцевого і районного значення. З приведеного вбачається, що перелік автодоріг державного значення, яким місто зв`язане з загальною мережею автомобільних доріг України, не змінився. За таких обставин, відповідачем жодним чином не обґрунтовано, як при незмінності локального фактора «місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення» останнім у 2020 році застосовано збільшений коефіцієнт 1,20, замість 1,02, який був у 2013 році. Відповідно, зміна у спірному витягу локального коефіцієнту «зона пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту», враховуючи відсутність нових магістралей підвищеного містоформувального значення, які б мали вплив у бік поліпшення показників доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту для земельної ділянки кадастровий номер 6310137500:01:025:000, є протиправною. Так само не містять матеріали справи і відомостей про те, що у проміжок часу з 2013 року по 2020 рік на суміжних із земельною ділянкою позивача територіях, з`явились національні, зоологічні та дендрологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, заказники, заповідники, урочища, пам`ятки природи, курорти, парки, лісопарки, ліси, зелені зони чи пляжі, що б обґрунтовувало застосування нового локального коефіцієнту - місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів на рівні 1,14, який був відсутній у витягу за 2013 рік. Також, колегією суддів відповідно до відкритих даних, розміщених на сайті Харківської обласної держаної адміністрації, встановлено, що нерухоме майно, що належить позивачу на праві користування та розташоване за адресою м. Харків, вул. Іскринська, 37Б, не занесено ані до Переліку пам`яток історії та монументального мистецтва (http://kharkivoda.gov.ua/dostup-do-publichnoyi informatsiyi/2488/2703/83716), ані до Переліку пам`яток історії та монументального мистецтва Харківської області informatsiyi/2488/2703/83717 (http://kharkivoda.gov.ua/dostup-do-publichnoyi ). Крім того, вказані переліки у період з 2013 року по 2020 роки взагалі не поповнювались об`єктами з охоронними зонами, а тому застосування коефіцієнту локального місцезнаходження земельної ділянки на території пам`ятки культурної спадщини та у її зонах охорони, а також місцезнаходження земельної ділянки у зоні регулювання забудови (який відноситься до групи локальних факторів «історико-культурні фактори»), при формуванні витягу від 10.06.2020 № 3363/176-20 є неприйнятним. Зміна значення коефіцієнту локального місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м з 0,90064 на 0,95, локального місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри з 0,90127 на 0,95, на переконання колегії суддів, також є необґрунтованою, з огляду на таке. Відповідно до долученого до матеріалів справи Технічного звіту про інжерно-геологічні вишукування на майданчику реконструкції цеху по вулиці Іскринська № 37-Б у місті Харкові за вересень 2006 року, ґрунтові води розкриті свердловинами на глибинах 1,90-2,20 м від поверхні (відмітки 103,20-103,75 м). За змістом експертного висновку щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ «ПРОМПРОДУКТ» за адресою: Харківська обл., м. Харків, Салтівський район (у минулому Московський), вул. Іскринська, 37-Б» від 29.11.2025 № 35, ускладнюючими факторами, які потрібно враховувати при проектуванні, будівництві, експлуатації будинків і споруд постають, зокрема, наявність ґрунтів зі специфічними властивостями (насипних), які мають низьку несучу спроможність і залягають на глибинах закладення фундаментів та інженерних мереж (несуча спроможність ґрунтів менше 1,0 кг/см2 при потужності понад два метри); високий рівень ґрунтової води від 1,9 до 2,4 м. Отже, дані та показники щодо складу ґрунту та рівня ґрунтових вод в 2025 році порівняно із 2006 роком не змінились (доказів зворотного до матеріалів справи не надано), а тому у відповідача були відсутні правові підстави для зміни значень коефіцієнту локального місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри з 0,90127 на 0,95 та коефіцієнту локального місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м з 0,90064 на 0,95. Не містять матеріали справи і будь-яких обґрунтувань коригування у бік збільшення коефіцієнту локального місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні з 0.92 на 0,96, що в свою чергу зумовлює визнання такого коригування протиправним. За таких обставин, враховуючи те, що Км3 визначається шляхом множення всіх застосованих локальних коефіцієнтів, визначення яких у спірних правовідносинах здійснено всупереч Порядку №489, збільшення коефіцієнту Км2 до значення 2,79 та сукупного коефіцієнту Км3 до значення 1,5 при формуванні витягу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.06.2020 р. № 3363/176-20 є неправомірним. Посилання відповідача на те, що визначення у спірному витягу різних локальних коефіцієнтів, відбувається в автоматизованому режимі за допомогою ГІС-технологій та електронних цифрових карт, пропорційно до охоплення площі цієї земельної ділянки не звільняє ГУ Держгеокадастру у Харківській області від обов`язку при формуванні спірного витягу застосовувати Порядок №

489. Так, згідно з пунктом 4 Порядку № 1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей. Згідно з пунктом 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них). Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Порядку № 489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Отже, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу, входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів. Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 820/1804/16 зазначив, що спеціальним нормативним актом, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не було встановлено однозначного обов`язку використовувати лише програмне забезпечення для визначення відповідних коефіцієнтів. Таким чином, надаючи оскаржуваний витяг, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства. Такий же підхід застосовано Верховним Судом і у постанові від 05 вересня 2023 року у справі №520/9277/2020. З урахуванням наведеного, враховуючи те, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що у період із 2013 по 2020 рік змінювались властивості належної позивачу на праві користування земельної ділянки, що мало б наслідком застосування різних локальних факторів та коефіцієнтів, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки на рівні максимальних граничних розмірів, а також нових локальних коефіцієнтів, що є наслідком визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування коефіцієнту Км2 значенням 2,79 та сукупного коефіцієнту Км3 значенням 1,5 (в наслідок врахування для його обчислення коефіцієнтів локальних факторів: місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,2; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,14; місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри 0,95; місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м 0,95; місцезнаходження земельної ділянки в у зоні регулювання забудови 1,11; місцезнаходження земельної ділянки на території пам`ятки культурної спадщини та у її зонах охорони - 1,12; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні-0,96) при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.06.2020 р. № 3363/176-20 щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001 та скасування витягу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.06.2020 р. № 3363/176-20 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001. Згідно зі статтею 23 Закону № 1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Відповідно до частини другої статті 7 Закону № 3613-VI до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки. Зі змісту наведених норм не вбачається наявності декількох варіантів поведінки Держгеокадастру під час видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірним для відповідача за встановлених судом обставин справи, є лише один варіант поведінки і відповідач не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд. Обраний судом спосіб захисту має забезпечити реальне відновлення порушеного права та остаточне вирішення спірних правовідносин, тобто запобігати виникненню необхідності звернення до суду повторно за захистом одних і тих самих прав та(або) для вжиття додаткових засобів захисту. Верховний Суд, зокрема у постановах від 04.09.2021 у справі №320/5007/20, від 14.09.2021 у справі № 320/5007/20, від 20.03.2026 у справі № 160/15957/24 вказав, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМПРОДУКТ» новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001 із застосуванням коефіцієнту Км2 та обчисленням сукупного коефіцієнту КмЗ (локальні фактори) з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей земельної ділянки, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 31.10.2013 № 3876/08, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489, з урахуванням висновків суду по даній справі. Такий спосіб захисту підтримано Верховним Судом у постанові від 20.03.2026 по справі №160/15957/24. Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Враховуючи, що суд першої інстанції взагалі не встановив фактичні обставини у даній справі, не правильно застосував норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 по справі № 520/31827/25 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 139 КАС України). Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України). Відповідно до наявної в матеріалах справи платіжної інструкції про сплату судового збору позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі у розмірі 9084 грн та сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 14976 грн. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 - 3028,00 грн. Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (інша є похідною), розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання позову становив 2422,40 грн (3028*0,8), а за подання апеляційної скарги 3633,60 грн (2422,40 грн*1,5). Тобто, апелянтом надмірно сплачено суму судового збору за подання позову та апеляційної скарги. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 6056 грн. Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача надмірно сплаченої апелянтом суми судового збору у суду відсутні, оскільки таке питання може бути вирішено в порядку встановленому статтею 7 Закону України «Про судовий збір». Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327 -329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПРОДУКТ" - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 по справі № 520/31827/25 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПРОДУКТ» - задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування коефіцієнту Км2 значенням 2,79 та сукупного коефіцієнту Км3 значенням 1,5 (в наслідок врахування для його обчислення коефіцієнтів локальних факторів: місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,2; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,15; місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,14; місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри 0,95; місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м 0,95; місцезнаходження земельної ділянки в у зоні регулювання забудови 1,11; місцезнаходження земельної ділянки на території пам`ятки культурної спадщини та у її зонах охорони - 1,12; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні-0,96) при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.06.2020 р. № 3363/176-20 щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001. Скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.06.2020 № 3363/176-20 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8-9, код ЄДРПОУ 39792822) видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Іскринська, 37-б., кадастровий номер 6310137500:01:025:0001 із застосуванням коефіцієнту Км2 та обчисленням сукупного коефіцієнту КмЗ (локальні фактори) з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей земельної ділянки, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 31.10.2013 р. № 3876/08, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489, з урахуванням висновків суду по даній справі. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8-9, код ЄДРПОУ 39792822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПРОДУКТ» (проспект Героїв Сталінграду (перейменовано на Байрона), буд. 45, м. Харків, 61105, код ЄДРПОУ 30753557) сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко