Постанова 4851 № 520/22039/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2024 р. Справа № 520/22039/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.11.23 по справі № 520/22039/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області третя особа Харківська міська рада про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Харківська міська рада, в якому просив суд: - визнати протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу від 27.07.2021 № 2898 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0001 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,43; - визнати протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу від 27.07.2021 № 2895 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0002 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,43. В обґрунтування позову зазначив, що вартість нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137200:06:002:0001 та 6310137200:06:002:0002, у зв`язку з неправильним застосуванням локальних факторів, завищена більше ніж на 20%. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу від 27.07.2021 № 2898 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0001 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,43. Визнати протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу від 27.07.2021 № 2895 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0002 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,43. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61165, м. Харків, вулиця Космічна 21, 2 під`їзд, код ЄДРПОУ 39792822) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що судом першої інстанції не було досліджено причин пропуску строків звернення позивача до суду за захистом його порушеного права, оскільки, як вважає відповідач, позивач більш ніж у 6-ти місячний термін був обізнаний з оскаржуваними Витягами. Відповідач вважає, що позивач не довів та не обґрунтував неможливість бути обізнаним з вказаними Витягами раніше ніж 15.02.2023. Крім цього, зазначив, що позивач, будучи власником об`єктів нерухомого майна, що розташовані на земельних ділянках кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 та 6310137200:06:002:0002 не довів та не надав доказів що свідчили б про правовий зв`язок між ним та Витягами з технічної документації від 27.07.2021 № 2895, від 27.07.2021 № 2898, оскільки не надав докази законного використання цих земельних ділянок. Також вказав на те, що Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі сам по собі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, не змінює фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого його значення, оскільки носить інформаційний характер. Відповідач вважає, що подавши позов, позивач фактично висловлює незгоду не з його діями, оскільки до компетенції ГУ Держгеокадастру відноситься лише видача такого Витягу, а не розрахунок нормативної грошової оцінки землі чи його перевірка. Крім цього, відповідач також вказує, що наведені позивачем у позовній заяві недоліки у Витягах є помилковими, оскільки розрахунок Км3 (локальні фактори) при надані Витягів з НГО здійснюється в автоматизованому режимі з використанням ГІС-технологій, на основі яких створено модель проявів відповідно кожного локального фактору згідно з їх Схем, яких на території м. Харкова шість. Застосування локальних факторів здійснюється працівниками Головного управління за допомогою програмного комплексу, в основу якого закладено емпіричні формули, що дозволяє автоматично визначити кількість факторів та зони їх впливу. Відповідач вказує, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок у спірних витягах, сформована за допомогою спеціального програмного забезпечення. Наявність чи відсутність зазначених вище факторів, що проходять чи не проходять через земельну ділянку, відображається на графічній карті програми, яка отримавши відповідні позначки напроти кожного фактору (плюс чи мінус) вираховує значення коефіцієнта Км3. На думку відповідача встановлення коефіцієнтів у максимальних розмірах не є порушенням чинного законодавства. Харківська міська рада також не погодилась з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначила, що суд першої інстанції не обґрунтував того, що відомості, вказані у Витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, не відповідають нормам чинного законодавства. Крім того, судом не обґрунтовано, чому саме застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,43 зазначених витягах є протиправним, та який коефіцієнт повинен бути застосований. Харківська міська рада вказує, що Витяг з НТО не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки носить інформаційний характер, відтак не може бути предметом судового оскарження. Витяг з НГО, на думку третьої особи не зумовлює виникнення будь-яких прав чи обов`язків, не змінює фактичне значення коефіцієнтів, застосованих при здійснені НТО, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На думку Харківської міської ради позивачем повинна бути заявлена вимога, щодо видачі Витягів з коефіцієнтами, які він вважає вірними. Третя особа також вважає, що застосовані у спірних Витягах локальні коефіцієнти у максимальних розмірах не перевищують межі, визначені відповідними нормативним актами, а тому на її погляд не порушують вимоги чинного законодавства. Позивач подав відзив на апеляційні скарги, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до даних, які містяться в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за позивачем зареєстровано право приватної власності по вул. Андріївській, 2 м. Харків на: 1) нежитлові приміщення 1-го поверху №1-11,12-18; 2-го поверху № 19-21 в літ. "А-2" загальною площею 332 кв. м. на підставі договору дарування від 22.05.2009 № 896 (дата державної реєстрації 20.08.2014 р.); 2) нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 316,4 кв. м. на підставі договору дарування від 22.05.2009 №905 (дата державної реєстрації 13.08.2014 р.). Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 (площа: 0,3794 га; комунальна власність; вид: використання будівництва виробничо-складських приміщень (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації); цільове призначення 1.10.5; категорія: землі житлової та громадської забудови). Крім цього, згідно змісту Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за позивачем, також зареєстровано право приватної власності по вул. Революції 1905 року, 10 м. Харків на: 1) нежитлову будівлю літ. "В-1" загальною площею 522,5 кв. м. на підставі договору дарування від 22.05.2009 № 907 (дата державної реєстрації 29.08.2014 року); 2) нежитлову будівлю літ. "Б-2" загальною площею 406,3 кв. м. на підставі договору дарування від 22.05.2009 № 901 (дата державної реєстрації 20.08.2014 року). Вище вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер: 6310137200:06:002:0002 (площа: 0,1032 га; комунальна власність; вид: використання будівництва виробничо-складських приміщень (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації та початку реконструкції мікрорайону); цільове призначення: 1.10.5; категорія: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення). Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 відкрито провадження у справі № 922/407/23 за позовом Харківської міської ради до ФОП ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 3 552 943,22 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,3794 га кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 без документів, що посвідчують право на землю, за період з 01.01.2020 по 28.02.2022. Підставою для проведення розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати (справа №902/407/23) став Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 № 2898, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 складає 21 241 191,00 грн. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2023 відкрито провадження у справі № 922/408/23 за позовом Харківської міської ради до ФОП ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 408 066,26 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,1032 га, кадастровий номер: 6310137200:06:002:0002 без документів, що посвідчують право на землю, за період з 01.01.2020 по 28.02.2022. Підставою для проведення розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати (справа №902/408/23) став Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 № 2895, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6310137200:06:002:0002 складає 5 776 001,00 грн. Не погоджуючись із діями суб`єкта владних повноважень щодо складення витягу від 27.07.2021 № 2898 та витягу від 27.07.2021 № 2895, позивач з метою захисту порушеного права, звернувся до Харківського окружного адміністративного позову із зазначеним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. На виконання ч. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України). Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Згідно зі ст. 201 ЗК України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України. З наведеного вбачається, що оцінка землі є складовою ефективного використання земельних ресурсів держави, яка забезпечує встановлення платежів за землю. Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначає Закон України "Про оцінку земель", який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель. Частиною 1 ст.1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки. Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України. Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Пунктом 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 (далі по тексту - Порядок №489). Згідно з розд. І Порядку №489 цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (із змінами). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Відповідно до п.п. 1-3 розд. ІІ Порядку № 489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою Цн= В х Нп/Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України. Пунктом 6 розд. ІІ Порядку№489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км= Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони. Відповідно до п.8 розд. ІІ Порядку №489 у межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту, з урахуванням таких факторів: неоднорідність функціонально-планувальних якостей території; доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку; рівень інженерного забезпечення та благоустрою території; рівень розвитку сфери обслуговування населення; екологічна якість території; привабливість середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам`яток тощо. Згідно з п.10 розд. ІІ Порядку №489 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природних, ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3. Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50. Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку №489 визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9). Згідно з п. 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Отже, вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та допустимі значення застосовуваних коефіцієнтів визначаються на державному рівні. Так, у вказаному додатку 7 встановлено значення локальних коефіцієнтів земельної ділянки, та відповідні дані витягу відносно наведених показників визначені, окрім одного, в числових граничних нормах максимуму та відповідають Порядку №489. Як свідчать матеріали справи рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року. Згідно з п. 1.1 вказаного рішення було затверджено базову вартість одного квадратного метра земель м. Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягала в подальшому індексації в порядку встановленому законодавством України. В подальшому, рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 р. №1474/19 затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року. Відповідно до п. 2 цього рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020. Відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 639,78 грн. і підлягає в подальшому індексації в порядку встановленому законодавством України. Водночас, на відміну від рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13, яким було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки в попередній редакції, та яке містило показники та припустимі значення тих чи інших коефіцієнтів, зокрема, Додаток № 3 "Значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів", рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 "Про твердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" взагалі не містить будь-яких відомостей стосовно показників Км2 та Км3, вони не були оприлюднені, що в свою чергу суперечить принципу гласності і відкритості. Саме із зазначеної технічної документації відповідачем були видані Витяг технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 № 2898 та Витяг технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 № 2895. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності по АДРЕСА_2 на: - нежитлові приміщення 1-го поверху №1 - 11, 12 - 18; 2-го поверху № 19-21 в літ. «А-2» загальною площею 332 кв. м. на підставі договору дарування від 22.05.2009 № 896 (дата державної реєстрації 20.08.2014); - нежитлову будівлю літ. «Б-1» загальною площею 316,4 кв. м. на підставі договору дарування від 22.05.2009 № 905 (дата державної реєстрації 13.08.2014). Вище вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001, яка має наступні показники: кадастровий номер 6310137200:06:002:0001; площа 0,3794 га; власність - комунальна власність; вид використання - будівництва виробничо-складських приміщень (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації); цільове призначення 1.10.5; категорія - землі житлової та громадської забудови; адреса: АДРЕСА_2 . Крім цього, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за позивачем також зареєстровано право приватної власності по вул. Революції 1905 року, 10 м. Харкова на: - нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 522,5 кв.м. на підставі договору дарування від 22.05.2009 № 907 (дата державної реєстрації 29.08.2014); - нежитлову будівлю літ. «Б-2» загальною площею 406,3 кв.м. на підставі договору дарування від 22.05.2009 № 901 (дата державної реєстрації 20.08.2014). Вище вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 6310137200:06:002:0002, яка має наступні показники: кадастровий номер 6310137200:06:002:0002; площа 0,1032 га; власність - комунальна власність; вид використання - будівництва виробничо-складських приміщень (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації та початку реконструкції мікрорайону); цільове призначення 1.10.5; категорія - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; адреса: Харківська область, м. Харків Ленінський район, вул. Революції 1905 року,

10. Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській було сформовано та видано Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремих земельних ділянок: - загальною площею 0,3794 га кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 (Витяг від 27.07.2021 №2898) - вартість земельної ділянки складає 21 241 191 грн.; - загальною площею 0,1032 га кадастровий номер: 6310137200:06:002:0002 (Витяг від 27.07.2021 № 2895) - вартість земельної ділянки складає 5 776 001 грн. Зі змісту вказаних Витягів про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, встановлено, що у них застосовано базову вартість одного квадратного метра землі відповідно до рішення міської ради у розмірі 639,78 грн. Земельні ділянки віднесено до економіко-планувальної зони 7229, згідно якої значення Км2 становить - 2,04. Крім цього, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосовано низку локальних факторів місця знаходження земельної ділянки та визначено значення сукупного коефіцієнту КмЗ:

1. Знаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення: витяг - 1,2; допустимі 1,05 - 1,2;

2. У зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту: витяг - 1,15; допустимі 1,04 - 1,15;

3. У зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів: витяг 1,15; допустимі - 1,04 - 1,15;

4. У зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія - яри понад 10 м, штучні підземні виробки - катакомби, підроблювані території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню: витяг 0,90; допустимі 0,75 - 0,90;

5. Сукупний коефіцієнт Км3: витяг 1,43; допустимі 0,5-1,5. Отже, значення усіх коефіцієнтів локальних факторів визначені і застосовані на максимально можливому рівні згідно з Порядком. Згідно з Витягами застосовано наступний локальний фактор: «у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів». Відповідно до карти Google території м. Харкова по вул. Нижньо Гиївській, 64 на відстані майже 1,17 км. від вищевказаних земельних ділянок, на яких розміщено нерухоме майно позивача, розташований парк дикої природи у Харкові «Савкін Яр», який пов`язують з ОСОБА_2 та на відстані майже 2,39 км Харківський зоопарк. Як зазначається у Витягах та Порядку вказаний локальний фактор розміщено «у зоні пішохідної доступності». Поняття пішохідної доступності не врегульоване земельним законодавством, а дано в нормативних актах, які регулюють містобудівну діяльність. Так, згідно з пунктом 4.15 ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ» генеральний план відповідного міста та проект його приміської зони, визначення меж, архітектурно-планувальної структури, функціонального зонування, соціально-планувальної структури, формування зелених зон розробляються на основі містобудівної документації регіонального рівня. При плануванні та забудові території приміської зони необхідно забезпечити створення сприятливих умов для проживання населення, раціональне використання природних ресурсів, а також визначення територій для розміщення місць масового відпочинку населення. Пунктом 5.8 зазначеного ДБН передбачено, що соціально-планувальна структура - це просторове розміщення центрів громадського обслуговування населення різних рівнів і територій їхнього впливу: мікрорайон (квартал або групи кварталів, об`єднаних повним комплексом об`єктів повсякденного обслуговування), житловий (промисловий, ландшафтний, рекреаційний) район, планувальний район, планувальна зона, місто. Мікрорайон формується за принципами: а) чіткого функціонального зонування території; б) повного комплексу підприємств і закладів повсякденного обслуговування населення (заклади дошкільної освіти, заклади загальної середньої освіти, підприємства торгівлі, підприємства громадського харчування та приймальні пункти підприємств побутового обслуговування), зупинки громадського транспорту та місць постійного зберігання автомобілів що належать мешканцям, ландшафтні та рекреаційні території загального користування (сади, сквери та бульвари) в радіусі пішохідної доступності; в) розділення пішохідних і транспортних шляхів. Площа мікрорайону з повним комплексом підприємств і закладів повсякденного обслуговування населення - 15-60 га - визначається в залежності від містобудівної ситуації та планувальної організації території населеного пункту. Пішохідна доступність об`єктів повсякденного обслуговування - 500 м. Житловий район може складатись із двох або більше мікрорайонів та комплексу підприємств і закладів періодичного обслуговування населення (громадського центру житлового району, поліклініки та інших закладів, об`єктів комунального господарства, території зелених насаджень загального користування районного значення - парки, сади, сквери та бульвари тощо). Містить магістралі районного значення, житлові вулиці, проїзди. Пунктом 5.10 вказаного ДБН передбачено, що граничні показники доступності окремих об`єктів обслуговування для мешканців слід приймати згідно з таблицею 5.1. Згідно Таблиці 5.1 - Граничні показники доступності (радіуси обслуговування) до об`єктів надання послуг населенню:

1. Рівень соціально-планувальної структури - Мікрорайон, Радіус обслуговування, м - 500;

2. Рівень соціально-планувальної структури - Житловий район, Радіус обслуговування, м - 1000-1500. Відповідно до п. 5.11 ДБН показники пішохідної доступності до об`єктів обслуговування допускається зменшувати залежно від ухилу рельєфу. Допустимі відстані до об`єктів обслуговування при різних ухилах рельєфу наведено у додатку Е.6. Згідно Таблиці Додатку Е.6. ДБН: ухил, 0-5%, зміна радіусів пішохідної доступності до різних об`єктів залежно від ухилу місцевості, м - 300, 500, 750, 1000, 1500; ухил 10%, зміна радіусів пішохідної доступності до різних об`єктів залежно від ухилу місцевості, м - 200-250, 400, 550-600, 750-800, 1100-1200; ухил 20%, зміна радіусів пішохідної доступності до різних об`єктів залежно від ухилу місцевості, м - 150-180, 250-300, 400-450, 500-600, 800-900. Як вбачається із таблиці, в першому рядку надані значення відстаней пішохідної доступності до об`єктів при відсутності ухилу (ухил 0 - 5%). Другий рядок зазначеної таблиці стосується відстаней пішохідної доступності при ухилу території 10%. При чому, напроти відстаней при відсутності ухилу розміщені відстані пішохідної доступності при ухилі 10%, які є меншими орієнтовно процентів на 20% Так відстані пішохідної доступності 500 м при ухилі 0 - 5% відповідає відстань 400 м при ухилі 10% і відстань 250 - 300 м - при ухилі 20%. Відстані пішохідної доступності 1000 м при ухилі 0 - 5% відповідає відстань 750 - 800 м при ухилі 10% і відстань 500 - 600 м при ухилі 20%. Відстані пішохідної доступності 1500 м при ухилі 0 - 5% відповідає відстань 1100 - 1200 м при ухилі 10% і відстань 800 - 900 м при ухилі 20%. Парки, сквери, сади тощо відносяться до соціально-планувальної структури «житловий район», у якому при ухилі 0 - 5% відповідно до пункту 5.10 ДБН радіус обслуговування, а відповідно і зона пішохідної доступності становить 1000 - 1500 м. Доступ до парку дикої природи у Харкові «Савкін Яр» від земельних ділянок, на яких розміщено нерухоме майно позивача, можливий по вул. Революції 1905 року (відстань 1100 м.) та по вул. Верхньоудинській (відстань 1170 м.). Зазначені вулиці мають крутий ухил, у зв`язку з розміщенням вказаного парку у верхній частині Лисої Гори м. Харкова, який складає понад 20%, а тому дія спірного локального фактору, пов`язаного з парком дикої природи «Савкін Яр» у бік земельних ділянок позивача, виходячи із п. 5.10 та додатку Е.6 ДБН, становить 800 - 900 м. і не доходить до останньої. Таким чином, застосування у спірних Витягах з технічної документації локального фактору «у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів» не відповідає дійсним обставинам, оскільки зазначений локальний фактор не розповсюджує свою дію на земельні ділянки, на яких розташоване нерухоме майно позивача, а тому застосування його у даному випадку є незаконним. Крім цього, при формуванні спірних Витягів не враховані та не застосовані локальні фактори, пов`язані із інженерно - інфраструктурним забезпеченням земельної ділянки, а саме не враховано те, що земельні ділянки: - не забезпечені централізованим теплопостачанням; - не забезпечені централізованим газопостачанням. Врахування зазначених локальних факторів, застосування їх при формуванні Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки суттєво впливає на їх вартість, оскільки значення коефіцієнтів цих локальних факторів менше одиниці, а саме: не забезпечена централізованим теплопостачанням - Км3 - 0,90 - 0,95; не забезпечена централізованим газопостачанням - Км3 - 0,90 - 0,95. Судом також встановлено, що між позивачем та ФО-П Коваленко П.О., що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В03 №208213 було укладено договір про виконання геодезичних вишукувань № 4/24 від 13.02.2024. За результатами проведення вищевказаних робіт ФО-П ОСОБА_3 було складено Геодезичний висновок щодо наявності/відсутності ухилу і виміру довжини пішохідної доступності від земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:06:002:0001 по АДРЕСА_2 і 6310137200:06:002:0002 по вул. Революції 1905 року, 10 до парку дикої природи "Савкін Яр" в м. Харків. Відповідно до вказаного висновку, територія проведення робіт розташована в центрально-західній частині м. Харкова в Холодногірському районі. З південного боку - територія обмежена приватним сектором по вул. Андріївська, вул. Революції 1905 року, вул. Черкаська; з західного боку розташований парк дикої природи «Савкін Яр», з північного боку зона робіт обмежується приватним сектором по вул. Верхньоудинській, зі східного боку - межує з залізною дорогою, вул. Сковородинівською та АЗС. Рельєф складний, найбільший перепад висот в межах зони дослідження становить 37 метрів. Згідно графічної частини: - відстань пішохідної доступності парку дикої природи «Савкін Яр» уздовж вул. Революції 1905 року від об`єкта замовника за адресою вул. Революції 1905 року, 10 і АДРЕСА_2 (суміжні землеволодіння) відповідно дорівнюють: 1185,4м і 1234,7м. - відстань пішохідної доступності парку дикої природи «Савкін Яр» уздовж вул. Верхньоудинській від об`єкта замовника за адресою вул. Революції 1905 року, 10 і АДРЕСА_2 (суміжні землеволодіння) відповідно дорівнюють: 1163,2м і 1203,3м. - ухили по ділянкам вздовж вул. Революції 1905 року і вул. Андріївська лежать в межі від 0,99 % до 15,56 % (виміряні на ділянках між головними вулицями: вул. Революції 1905 року, вул. Верхньоудинська і перехрестями цих вулиць з прохідними вулицями). Отже, із Геодезичного висновку, складеного ФО-П ОСОБА_3 , вбачається, що мінімальна відстань від земельних ділянок позивача до парку дикої природи «Савкін Яр» уздовж вул. Революції 1905 року та уздовж вул. Верхньоудинській складає майже 1163 метрів, а максимальний ухил - 15,56%. Парк дикої природи «Савкін Яр» є складовою житлового району, зона пішохідної доступності до якого при ухилу від 0-5% згідно таблиці 5.1 ДБН у складає 1000 - 1500м. В даному випадку максимальний ухил становить 15,56%, що більше ніж 10%, а тому згідно з Додатком Е.6.ДБН відстані 1000 - 1500м відповідають відстані 500 - 900м. Вказане свідчить про те, що земельні ділянки позивача кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 по АДРЕСА_2 та кадастровий номер: 6310137200:06:002:0002 по вул. Революції 1905 року, 10 розташовані поза межами дії локального фактору: «У зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів», а тому застосування його при визначені нормативної грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок є протиправним. Внаслідок безпідставного застосування локального фактору, та незастосування локальних факторів сукупний коефіцієнт Км3, який згідно Порядку визначається, як добуток цих коефіцієнтів і досяг значення 1,43. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вартість нормативної грошової оцінки земельних ділянок кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 та 6310137200:06:002:0002, у зв`язку з неправильним застосуванням локальних факторів, завищена більш ніж на 20%, а якщо врахувати розміщення земельних ділянок поряд з вул. Революції 1905 року і як наслідок впливу таких локальних факторів, як у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів та у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря є всі підстави вказувати, що вартість нормативної грошової оцінки земельних ділянок завищена майже на 40%. Значення пофакторних величин земельних ділянок, які зазначені у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 27.07.2021 № 2898 та від 27.07.2021 № 2895 є такими, що не відповідають фактичній містобудівній ситуації за місцем розташування земельних ділянки, оскільки сформовані з використанням підвищуючого локального фактору, який фактично не діє на земельну ділянку та не застосованими понижуючими локальними факторами, наявними на земельній ділянці. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача стосовно пропуску строку, встановленого для звернення до адміністративного суду, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно зі ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Колегія суддів звертає увагу на те, що питання щодо пропущення строків звернення з адміністративним позовом було предметом розгляду суду першої інстанції. Відповідачем було надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку зі зверненням позивача поза межами строку встановленого ст. 122 КАС України. Відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №520/22039/23 суд визнав поважними твердження позивача, що внаслідок введення режиму воєнного стану на території України, позивач не мав змоги своєчасно звернутися до суду за захистом порушеного права та поновив позивачу строк звернення до суду. Таким чином, виходячи із ст. 123 КАС України, питання визнання поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду відноситься до виключної компетенції суду, який розглядає відповідну справу. Саме суд вирішує чи є причини пропуску поважними чи неповажними. В межах даної справи суд першої інстанції визнав причини пропуску позивачем строку звернення до суду поважними, а тому зазначена обставина не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Щодо доводів ГУ Дергеокадастру у Харківській області стосовно законного використання позивачем земельних ділянок кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 та 6310137200:06:002:0002, а відповідно і правового зв`язку між ним та Витягами з НТО цих земельних ділянок, колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем, позивач є власником усіх об`єктів нерухомого майна, що розташовані на вищевказаних земельних ділянках. Право власності позивача на вказане нерухоме майно набуто у правомірний спосіб та ніким не оскаржується. Виходячи із загальних засад земельного та містобудівного законодавства, право власності на об`єкти нерухомого майна взаємопов`язане з правами на земельну ділянку, на якій вони розміщені, при чому, за приписами ст. 120 Земельного кодексу України право на об`єкти нерухомого майна є першочерговим та пріоритетним перед правом на землю. Особа, яка набула право на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на відповідній земельній ділянці, фактично на законних підставах користується зазначеною земельною ділянкою і таке користування є правомірним, оскільки користуватися при цьому об`єктом нерухомого майна без використання земельної ділянки, що на ній розміщене, неможливо. Діюче законодавство не зобов`язує власників нерухомого майна в обов`язковому порядку оформити право на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Закон, а саме ст. 206 ЗК України, зобов`язує всіх користувачів та власників земельних ділянок здійснювати плату за землю відповідно до Закону, оскільки використання землі в Україні є платним. Якщо землекористувач, який може отримати земельну ділянку комунальної чи державної форми власності на правах оренди, сплачує за неї орендну плату в розмірах відповідно до Закону без оформлення права оренди на неї, не може вважатися таким, що порушує земельне чи податкове законодавство. Оформлення права оренди на земельну ділянку потребується виключно для встановлення розміру орендної плати за землю, а також надання можливості землекористувачу на законних засадах, за його бажанням здійснювати забудову земельної ділянки та вступати у взаємовідносини із сумісними землекористувачами з питань меж їх використання. Таким чином, позивач, не зважаючи на відсутність оформлених прав на вказані земельні ділянки, використовує їх на законних підставах, оскільки на них розташоване належне йому нерухоме майно, а земельні ділянки були сформовані у свій час саме для його розміщення і не можуть використовуватись у інший спосіб. Крім цього, за приписами ст. ст. 274 та 288 Податкового кодексу України земельний податок чи орендна плата за землю справляються у відповідних відсотках від величини нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Враховуючи те, що використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗК України), а розмір плати залежить від значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, остання впливає на права та обов`язки землекористувачів та власників земельних ділянок, оскільки від її величини залежить розмір плати за землю, яку землекористувач повинен сплати зі свого доходу, а відповідно і впливає на його матеріальне становище. Таким чином, значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки впливає на зобов`язання землекористувача. Стосовно доводів відповідача про відсутність в його діях при видачі Витягів з НГО ознак рішень суб`єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції вказує на наступне. Як вбачається із змісту позовної заяви та заявлених у ній позовних вимог, позивач оскаржує не Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а дії відповідача, щодо застосування та незастосування відповідних значень коефіцієнтів локальних факторів і як наслідок значення їх сукупного коефіцієнта Км3 при формуванні Витягів з НГО на земельні ділянки кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 та 6310137200:06:002:0002. Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (далі - Порядок №1051) до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей. Згідно з підпунктом 1 п.6 Порядку №1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них). Відповідно до пункту 10 розділу II Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 р. за № 47/29777 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Таким чином, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цих земельних ділянок. Крім цього, у своїй апеляційній скарзі відповідач сам підтверджує, що застосування локальних факторів здійснюється працівниками Головного управління за допомогою програмного комплексу. Зазначене підтверджує, що надаючи оскаржувані витяги, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в них даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням всіх факторів, а не лише за автоматичними даними. Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 820/1804/16, в якій суд дійшов наступного висновку: «... надаючи оскаржуваний витяг за підписом заступника начальника управління, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства....». Щодо доводів відповідача про застосування Програмного комплексу нормативна грошова оцінка земель м. Харкова станом на 01.01.2018 при формуванні Витягів з НГО на земельні ділянки кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 (Витяг від 27.07.2021 № 2898) та 6310137200:06:002:0002 (Витяг від 27.07.2021 № 2895) та застосування ним в автоматичному режимі відповідних локальних факторів, що діють на спірні земельні ділянки, судом встановлено наступне. В своїй апеляційній скарзі відповідач детально описує як здійснюється застосування програмним комплексом певних локальних факторів при вирахувані НГО окремої земельної ділянки. Відповідач вказує, що наявність чи відсутність локальних факторів, що проходять чи не проходять через земельну ділянку, відображається на графічній карті програми, яка отримавши відповідні позначки напроти кожного фактору (плюс чи мінус) вираховує значення коефіцієнта Км3. Зазначене підтверджує, що програмний комплекс з використанням якого було видано спірні Витяги, дозволяє вносити, або змінювати в ручному режимі відповідні позначки проти кожного фактору для вирахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для публічного моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами. Програмний комплекс нормативна грошова оцінка земель м. Харкова станом на 01.01.2018 із застосуванням якого були сформовані Витяги з НГО на земельні ділянки кадастровий номер: 6310137200:06:002:0001 (Витяг від 27.07.2021 № 2898) та 6310137200:06:002:0002 (Витяг від 27.07.2021 № 2895) не створено Адміністратором Державного земельного кадастру, як того вимагає ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а розроблено розробником технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018. Більш того, зазначений програмний комплекс не сертифіковано, а тому розрахована на його підставі нормативна грошова оцінка земельної ділянки не може на сьогодні використовуватися для цілей, пов`язаних з нею, у т.ч. і оподаткування. Починаючи з 2022 року надання інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (Витяг НГО) здійснюється кадастровими реєстраторами Держгеокадастру із застосуванням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, а не вищевказаного програмного комплексу. Таким чином, у своїй апеляційній скарзі відповідач фактично підтвердив про можливість вносити відповідні зміни при розрахунку нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки при використані вищевказаного програмного комплексу, а також те, що ним використано в даному випадку програмне забезпечення, яке не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Щодо доводів апеляційної скарги Харківської міської ради, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати на наступне. Щодо доводів про оскарження Витягів з НГО, судова колегія зазначає, що дійсно, Витяг з НГО не зумовлює виникнення будь-яких прав чи обов`язків, не змінює фактичне значення коефіцієнтів, застосованих при здійснені нормативної грошової оцінки, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, але, як зазначалося вище, позивач не оскаржує Витяги з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а оскаржує дії відповідача при розрахунку нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок щодо застосування та не застосування відповідних локальних факторів і як наслідок завищеного розміру сукупного коефіцієнту Км3 при формуванні Витягів з НГО вказаних земельних ділянок. Як свідчать матеріали справи та підтверджено апеляційною скаргою відповідача, нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки не є сталим значенням у вигляді відповідного цифрового вираження, яке міститься у відомостях програмного забезпечення, а розраховується при формуванні Витягу. Під час формування Витягу з НГО при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки державні кадастрові реєстратори, виходячи із наданих їм Порядком №1051 повноважень, можуть вносити відповідні зміни, у т.ч. ставити плюс, мінус стосовно застосування/незастосування відповідних локальних факторів та інших показників, а тому несуть відповідальність за їх достовірність, тим більш, що програмний комплекс нормативна грошова оцінка земель м, Харкова станом на 01.01.2018, про який вказує відповідач, дозволяє здійснювати такі дії і враховуючи те, що зазначений програмний комплекс розроблено та застосовано без урахування вимог ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр», використання його державними кадастровими реєстраторами при формуванні Витягів з НГО, повністю покладає на них відповідальність за достовірність даних, які використовуються для розрахунку НГО при формуванні Витягів. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. За змістом частини першої статті 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом. Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Враховуючи це, витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. В постанові Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 814/789/17 колегія суддів Касаційного адміністративного суду висловила правовий висновок згідно з яким, визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі. При цьому належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідачів щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується. Таким чином, у цьому випадку, оскарженню підлягають саме дії відповідача, щодо застосування в розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні спірних витягів від 27.07.2021 № 2898 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0001 та від 27.07.2021 № 2895 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0002 відповідних локальних коефіцієнтів із завищеними, максимально можливими значеннями. Щодо коефіцієнтів, про які повинен заявити позивач для видачі йому Витягу про НГО земельних ділянок, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку №489 нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (із змінами). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Згідно з п.10 Порядку № 489 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко- планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3. Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50. Позивач оскаржує дії відповідача щодо застосування/незастосування певних локальних факторів для розрахунку НГО земельної ділянки під час формування Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме застосування локального фактору: «у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів», який підвищує вартість земельної ділянки та незастосування локальних факторів: «не забезпечені централізованим теплопостачанням», «не забезпечені централізованим газопостачанням», які понижують значення НГО. Також не застосовані локальні фактори, що пов`язані з розміщенням земельної ділянки поряд з вулицею інтенсивного транспортного руху (вул. Революції 1905р.), а саме «місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів», а також «місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря», які менше одиниці та також носять понижуючий характер. Згідно додатку 7 до Порядку №489 зазначені локальні фактори мають значення у відповідних межах, величина яких залежить від інтенсивності їх дії на земельну ділянку і повинна встановлюватись шляхом використання ГІС- технологій. Позивач не є спеціалістом стосовно використання ГІС-технологій, а тому не може встановити значення локальних коефіцієнтів, які фактично діють на земельну ділянку. Позивач лише констатує, що на земельну ділянку, виходячи із її місця розташування та містобудівної ситуації, діють певні локальні фактори, які повинні бути застосовані при розрахунку вартості земельної ділянки. Зі змісту Витягу з НГО встановлено, що у ньому застосований локальний фактор, який, виходячи із місця розміщення земельної ділянки та вимог діючого містобудівного законодавства, фактично не діє на земельну ділянку, а цей фактор має підвищуючий характер і збільшує вартість земельної ділянки майже на 20% та не застосовані локальні фактори, які понижують вартість земельної ділянки та підлягають застосуванню. Величина пофакторних величин і як наслідок сукупного коефіцієнту Км3, а відповідно і вартість НГО земельної ділянки повинна бути встановлена відповідно до вимог діючого законодавства, яке дозволяло б отримати Витяг з НГО із застосуванням локальних факторів, які фактично діють на земельну ділянку, оскільки вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки слугує підставою для проведення розрахунку розміру плати за землю, яка повинна сплачуватися в розмірах, встановлених відповідно до податкового законодавства, а не більше чи менше. Таким чином, вирішення питання встановлення розмірів пофакторних величин, а відповідно і значень коефіцієнтів локальних факторів не відноситься до позивача. Що стосується тверджень відповідача та третьої особи стосовно того, що застосування коефіцієнтів у максимальних розмірах, які не перевищують значення встановлені відповідними нормативним актами, не порушує вимог законодавства, то суд апеляційної інстанції зауважує, що таке застосування коефіцієнтів у максимальних розмірах можливе, але якщо максимальне значення цих коефіцієнтів відповідає фактичним обставинам. Проте, в даному випадку, враховуючи те, що застосовано локальні фактори підвищеного значення та не застосовані 4 локальних фактори, які понижують вартість земельної ділянки, є всі підстави вказувати, що нормативні грошові оцінки вказаних вище земельних ділянок значно завищені і застосування при їх розрахунках пофакторних величин на їх максимальних значеннях носить сумнівний характер і ще раз підтверджує про невідповідність величин нормативної грошової оцінки земельних ділянках, вказаних у спірних Витягах, їх фактичній вартості. Суд наголошує, що надаючи оскаржувані витяги, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням всіх факторів, а не лише за автоматичними даними. При цьому, формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі №820/1804/16, від 19.03.2021 у справі № 820/456/17, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. За приписами ч.1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують. Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу від 27.07.2021 № 2898 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0001 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,43 та з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу від 27.07.2021 № 2895 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310137200:06:002:0002 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,43 є такими, що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже вимоги про визнання їх протиправними підлягають задоволенню. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року по справі № 520/22039/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 по справі № 520/22039/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко