Ухвала КАС ВС № 520/31100/25

УХВАЛА 03 липня 2026 року м. Київ справа №520/31100/25 адміністративне провадження № К/990/27781/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів - Єресько Л.О., Радишевської О.Р., перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Острицького Андрія Олеговича на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі №520/31100/25 за позовом ОСОБА_2 до Національної академії Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Національної академії Національної гвардії України, у якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_2 грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01 січня 2020 року, станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року та станом на 01 січня 2025 року у відповідності до вимог статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 01 січня 2020 року по 06 вересня 2025 року; - зобов`язати Національну академію Національної гвардії України перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошовое забезпечення за нормами чинними станом на 01 січня 2020 року, станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року та станом на 01 січня 2025 року у відповідності до вимог статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 01 січня 2020 року по 06 вересня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_2 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; - зобов`язати Національну академію Національної гвардії України перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_2 суми грошової компенсації за невикористані 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік та 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; - зобов`язати Національну академію Національної гвардії України перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік та 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_2 суми грошової компенсації за невикористані 42 дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із розрахунку 14 календарних днів на рік за 2023, 2024 та 2025 роки, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; - зобов`язати Національну академію Національної гвардії України перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані 42 дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із розрахунку 14 календарних днів на рік за 2023, 2024 та 2025 роки, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_2 суми одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 календарних років служби з грошового забезпечення, розрахованого з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; - зобов`язати Національну академію Національної гвардії України перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 календарних років служби з грошового забезпечення, розрахованого з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум; - вирішити питання розподілу судових витрат. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року до 06 вересня 2025 року (включно), у тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2025 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2025 роки, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №

704. Зобов`язано Національну академію Національної гвардії України провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року до 06 вересня 2025 року (включно), із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2025 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2025 роки, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні із служби, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №

704. Зобов`язано Національну академію Національної гвардії України провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні із служби, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званнями, шляхом застосування множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року (3028,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), з урахуванням виплачених сум. В решті частин позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник позивача оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної академії Національної гвардії України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №520/31100/25. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року, на підставі пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зупинено провадження у справі №520/31100/25 за апеляційною скаргою Національної академії Національної гвардії України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26. 16 червня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Острицького Андрія Олеговича на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі №520/31100/25. Заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. За правилами частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена (частина четверта статті 236 КАС України). Аналіз положень статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що нормами вказаної статті процесуального закону розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких суд зобов`язаний вчинити дану процесуальну дію. З матеріалів касаційної скарги встановлено, що суд апеляційної інстанції зупинив апеляційне провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, відповідно до якої суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. Відповідна підстава для зупинення не є обов`язковою, а тому вирішується судом на власний розсуд. Водночас варто зазначити, що передбачена пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України підстава зупинення провадження у справі покликана забезпечити єдність судової практики у спорах з подібними правовідносинами. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2026 року у справу № 240/401/26 за касаційною скаргою ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Дубок С.М., на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Предметом оскарження у справі №240/401/26 є питання правомірності застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачці з 29 січня 2020 року по 15 червня 2021 року та з 03 жовтня 2022 року по 10 грудня 2025 року основних та додаткових видів грошового забезпечення. Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22 травня 2026 року зазначила, що, з огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 КАС України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців. Тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання. За таких обставин, зважаючи на перебування у провадженні об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи № 240/401/26, у межах якої суд касаційної інстанції розглядає питання правомірності застосування пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні основних та додаткових видів грошового забезпечення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав та доцільність зупинення провадження у цій справі №520/31100/25 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/401/26. У касаційній скарзі скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі №520/31100/25, не урахував, що питання яку саме редакцію пункту 4 Постанови №704 необхідно застосовувати при обчисленні основних та додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням норм статті 7 КАС України, вже остаточно вирішено Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24. Касатор зауважує, що у справі №520/5814/24 у подібних правовідносинах Верховний Суд відступив від висновків, викладених раніше у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі №600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі №420/3824/25 про те, що з дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Реагуючи на доводи скаржника Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції Постанови №481 у подібних правовідносинах у постанові від 24 червня 2025 року у справі № 420/5584/24 про те, що із дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн. У випадку незгоди з нормативно-правовим актом, прийнятим Кабінетом Міністрів України на виконання приписів Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, належним та ефективним способом захисту буде оскарження відповідного нормативно-правового акта. Викладені висновки підтримано, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2025 року у справі №480/7154/24, від 30 червня 2025 року у справах №280/8083/24, №280/8605/24, №460/3942/24, від 02 липня 2025 року у справі №240/29489/23, від 03 липня 2025 року у справах №360/152/24 та №380/13292/24, від 04 липня 2025 року у справі №120/8298/24, від 18 серпня 2025 року у справі №300/8187/24, від 21 серпня 2025 року у справі №520/22317/23, від 08 вересня 2025 року у справі № 200/4426/23, від 25 вересня 2025 року у справах №420/32801/24, № 420/25165/23, №620/16204/24, №380/19882/24 та №140/11638/24, від 16 жовтня 2025 року у справі №620/10526/24 та №120/10479/24, від 18 грудня 2025 року у справі №160/27036/23, від 21 січня 2026 року у справі № 280/12030/24. Між тим Верховний Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду не наділений процесуальними повноваженнями відступати від висновків у наведених вище справах Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби. З огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 КАС України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, очевидною виникла необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання, у зв`язку з чим колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу від 22 травня 2026 року та передала справу №240/401/26 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суд. Поряд із цим скаржник у касаційній скарзі не наводить доводів про порушення судом апеляційної інстанції у цій справі №520/3100/26 процесуальних норм, зокрема пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, якою визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. Водночас справа №240/401/26 перебуває на розгляді об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суд і рішення судом касаційної інстанції у цій справі наразі не ухвалено. Отже, зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення зазначеної норми, правильне її застосування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення цієї норми КАС України. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Острицького Андрія Олеговича на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі №520/31100/25 за позовом ОСОБА_2 до Національної академії Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Судді М.В. Білак Л.О. Єресько О.Р. Радишевська