Ухвала КАС ВС № 420/37713/25

УХВАЛА 03 липня 2026 року м. Київ справа № 420/37713/25 адміністративне провадження № К/990/26656/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №420/37713/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб утриманих із індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №420/23183/21 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №420/23183/21. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026, позов задоволено. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 09.06.2026 військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2026 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням підстав для поновлення строку, підтверджених відповідними доказами. Також, роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. На виконання вимог указаної ухвали суду скаржником надіслано до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду з цією касаційною скаргою заявник посилається на те, що військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою та не здійснює самостійного розпорядження бюджетними коштами щодо сплати судового збору. Оплата судового збору проводиться через відповідного розпорядника бюджетних коштів, що потребує проходження встановлених процедур погодження та фінансування. З незалежних від військової частини причин перерахування коштів на сплату судового збору було здійснено із запізненням. Крім того, військова частина НОМЕР_1 дислокується на території ведення активних бойових дій. Під час виконання покладених завдань особовий склад військової частини постійно перебуває під загрозою ворожих артилерійських обстрілів, ударів керованими авіаційними бомбами, безпілотними літальними апаратами та іншими засобами ураження. Такі обставини об`єктивно ускладнюють належне функціонування військової частини, своєчасне оформлення документів, погодження фінансових платежів та взаємодію з органами Державної казначейської служби. Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Верховний Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги. Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Верховний Суд зазначає, що, дійсно, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України. Запровадження воєнного стану є підставою, яка, відповідно до частини першої статті 121 КАС України, має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в державі, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною (черговою) скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Верховний Суд, надаючи оцінку доводам скаржника, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та всі подальші стосуються лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносилися. Органи публічної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану. Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причини пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною та підтверджений відповідними доказами. Верховний Суд не заперечує, що обставини введення в Україні воєнного стану могли утруднити дотримання строку на касаційне оскарження, однак зазначені доводи скаржника не підтверджені жодними доказами. Щодо посилань скаржника на залучення військової частини до виконання завдань із захисту держави, Верховний Суд звертає увагу, що указані обставини не є безумовною поважною причиною для поновлення будь-якого процесуального строку. Означене не звільняє заявника від наведення обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Щодо покликання скаржника на обставини перерахування коштів на сплату судового збору. За усталеною практикою Верховного Суду, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету). Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що установа чи організація, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі. Отже, зазначені скаржником в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, та не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Ураховуючи, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, не надано належних доказів на їхнє підтвердження, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку військовою частиною НОМЕР_1 на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №420/37713/25. У задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №420/37713/25. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіЖ.М. Мельник-Томенко В.М. Соколов О.Р. Радишевська